Характеристика та аналіз діяльності господарства

 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Характеристика та аналіз діяльності господарства.

1.1 Загальні відомості про господарство  підприємства.

1.2 Структура посівних площ.

1.3 Склад машино-тракторного парку  господарства.

2.Технологія посіву сільськогосподарської  культури.

2.1 Характеристика сільськогосподарської   культури.

2.2 Підбір машинно - тракторного  парку

2.3 Технологічна наладка машинно  - тракторного агрегату 

2.4 Розрахунок витрат паливно-мастильних матеріалів

2.5 Підготовка поля до виконання посіву сільськогосподарської культури

2.6 Порядок роботи агрегату в  загоні.

2.7 Контроль якості роботи

2.8 Щозмінне технічне обслуговування  агрегату

Розділ 3 Технологія виконання ремонтних робіт

3.1 Будова та принцип дії механізму ППК-4

3.2 Аналіз можливих несправностей ППК-4

3.3 Технологія виконання ремонту ППК-4

Розділ4. Охорона праці

4.1 Охорона праці при виконанні с/г операції

4.2 Охорона праці при виконанні ремонтних робіт

4.3 Екологічний захист навколишнього середовища при виконанні с/г операцій та ремонтних робіт

Висновок

Використана література

Рецензія 

 

Вступ

Комбайни мають давню  історію. У 1868 р. російський агроном  Андрій Романович Власенко перший в  світі створив зернозбиральну машину, яка зрізувала колоски, обмолочувала їх і збирала зерно із збоїнами в скриню. Однак ідея А. Р. Власенка не знайшла виробничого застосування і майже до 30-х років XX століття застосовували в нашій країні і за рубежем лише багатофазний спосіб збирання зернових культур.

Перші радянські комбайни були виготовлені в липні 1930 р. на заводі «Комунар» в м. Запоріжжі. Комбайни випускалися під маркою «Комунар». Це були причіпні, безмоторні комбайни, з шириною захвату жатки 4600 мм і молотарки 796 мм.

У 1932 р. на Саратовському  заводі «Саркомбайн» почали випускати  комбайни СЗК, будова яких була такою, як і комбайнів «Комунар». У цьому ж році став до ладу завод-велетень «Ростсельмаш» в м. Ростові, який почав виробництво причіпних комбайнів С-1. Це вже були комбайни з двигунами, шириною захвату жатки 6100 мм і молотарки 915 мм.

З ініціативи СРСР у 1932 р. були вперше проведені міжнародні випробування зернозбиральних комбайнів в одному з радгоспів на Північному Кавказі. Крім радянських, тут були представлені комбайни США, Англії, Франції, Німеччини та інших країн. Випробування показали, що СРСР став однією з провідних країн у комбайнобудуванні.

З 1936 р. по 1941 р. Люберецький  завод виготовляв комбайни СКАГ-5А  з шириною захвату жатки 2540 мм і молотарки 1240 мм.

Особливо бурхливо почало розвиватися комбайнобудування  в нашій країні після Великої  Вітчизняної війни. У 1947 р. на заводі «Ростсельмаш» почали випускати причіпні моторні комбайни С-6. Цей рік став роком народження самохідних комбайнів, виробництво яких було зосереджено на заводах Таганрога і Тули. До 1955 р. випускали комбайни С-4, а з 1955 р. по 1958 р. — С-4М. У цей же період заводи Ростова і Запоріжжя випускали потужні комбайни РСМ-8 — моторні, причіпні, з шириною захвату жатки 6000 мм та молотарки 1320 мм.

З 1958 р. по 1962 р. господарствам  поставляли комбайни СК-3, а потім  — СК-4. Останні на всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) в 1964 р. нагороджено призом «Гранд-Прі». Випускали також їх модифікації СКП-3 (СКП-4), СКПР-3 (СКПР-4) та СКГ-3 (СКГ-4).

У 1965 р. розпочато виробництво  начіпних комбайнів НК-4, вузли і  агрегати якого монтували на самохідне шасі СШ-75.

Після збирання врожаю комбайни демонтували, а шасі СШ-75 використовували  на різних сільськогосподарських роботах. З 1969 р. начіпний комбайн випускають під маркою ІТК-5.

Красноярський завод  у 1969 р. розпочав виробництво комбайнів СКД-5 «Сибиряк», обладнаних двома молотильними апаратами і призначених для збирання важкообмолочуваних культур. Пропускна здатність молотарки — 5 кг/с хлібної маси. їх випускають під маркою СК.Д-5М.

Рік 1971. На заводах Ростова  і Таганрога розпочато виробництво комбайнів СК-5 «Нива» і СК-6 «Колос». Вони увібрали в себе останні досягнення науки і техніки. Але й сьогодні ці комбайни вже не повністю задовольняють вимоги сільськогосподарського виробництва. Тому у постанові липневого (1978 р.) Пленуму ЦК КПРС відмічається: «У найкоротший строк здійснити заходи по модернізації вироблюваних зернозбиральних комбайнів з тим, щоб усунути їх конструктивні недоліки і підвищити продуктивність. У найближчі роки організувати виробництво більш потужних комбайнів досконалих конструкцій».

Вчені, конструктори, винахідники  і спеціалісти працюють над удосконаленням комбайнів у двох напрямках.

Перший — дальше вдосконалення  конструкцій і технології збирання зернових культур (збільшення пропускної здатності, універсалізація, автоматизація, вдосконалення технологічного процесу роботи і поліпшення умов праці).

Другий — створення  нових технічних засобів, які  дали б можливість такі операції, як вилучення з вороху зерна і  його очищення, виконувати в стаціонарних умовах — на току. При цьому можна було б уникнути втрат зерна за молотаркою комбайна, що навіть при дотриманні агротехнічних вимог становлять 1,5%. Наприклад, випробовують засоби, які на полі скошують (або підбирають валки) хлібну масу і дещо подрібнюють. Потім її звозять на тік, де на стаціонарному агрегаті домолочують, виділяють з вороху і очищають зерно. Створюють машини, що зрізують хліб, обмолочують, виділяють зерно з грубого вороху, а дрібний («невійку») збирають у візки, відвозять на тік, де очищають зерно.

Ведуть також роботи по удосконаленню технології та технічних пристроїв для збирання незернової частини врожаю.

Однак досягти високопродуктивного  використання наявних машин і  одержати належний економічний ефект  від їх використання — ось основне  завдання. Виконати його можуть лише висококваліфіковані спеціалісти, які добре знають будову комбайнів, роботу та їх регулювання, вміють швидко знаходити і усувати несправності, систематично вивчають та впроваджують у виробництво досягнення науки і передового досвіду.

 

Розділ 1. Характеристика та аналіз діяльності господарства.

1.1 Загальні відомості  про господарство підприємства.

 

СВК «Надія», повна назва  господарства: Сільськогосподарський  виробничий кооператив «Надія». Виробничий сільськогосподарський кооператив «Надія» розташований в селі Харсіки Чорнухинського району.

Виробничий напрямок господарства – зерново-технічний. В господарстві запроваджене науково  обґрунтоване чергування культур в  полях. Всього існує 6 сівозмін: 3 кормових і 3 польових при фермерських.

Загальна земляна площа – 2351 га, з них рілля – 2223 га. Тракторно-польових дільниць 2.

На території СВК  «Надія» розміщений автопарк, ремонто-механізована майстерня, дільниця по переробці зерна  пшениці, гречки, проса (на крупу), соняшника (на олію).

Загальна кількість  тракторів – 23 шт., загальна кількість комбайнів – 10 шт., в т.ч. зернозбирльних – 7 шт., бурякозбиральних – 1 шт., силосозбиральних – 2 шт.

 

1.2 Структура посівних  площ.

Таблиця 1. Динаміка складу та структури земельних угідь, га

Види угідь	2010		2011			2012
	га	%	га	%	га	%
Загальна	2351	100	2351	100	2351	100
земельна
Площа
В т.ч с/г	2304	98	2304	98	2304	98
Угідь
Із них	2223	94	22223	94	2223	94
рілля

 

З таблиці 1. бачимо, що загальна земельна площа господарства у останні  роки не змінювалась і в 2012 році складає 2351 га, в. т. ч. 2304 га сільськогосподарських угідь, з них орних земель, територія яких порівняно з 2010 роком залишилася без змін, 223 га.

Таблиця 1.2. Структура посівних площ на 2010 рік

Культура	Площа в га	%
Зернові всього	981	41.1
В. т. ч. озима пшениця	460	20.6
Ячмінь	139	6.3
Кукурудза на зерно	100	4.5
Горох	98	4.4
Інші	124	5.6
Технічні всього	425	19.1
В. т. ч. соняшник	259	11.6
Цукровий буряк	106	4.8
Ріпак	60	2.7
Кормові всього	877	39.5
В. т. ч. кормові коренеплоди	--
Кукурудза на силос і  зелений корм	400	18.0
Однорічні трави всього	293	13.2
В. т. ч. на зелений корм	136	6.1
Багаторічні трави –всього	184	8.3
В. т. ч. на зелений корм	169	7.6
Вся посівна площа	2223	100

 

Дані наведенні в  таблиці свідчать про те, що питома вага кормових культур в структурі посівних площ задовільна для забезпечення тваринництва кормами. Вона складає 40%. Це дає можливість господарству вирощувати і заготовляти достатню кількість різних видів кормів і на цій основі розводити худобу, збільшувати виробництво молока і м'яса.

Аналізуючи дані таблиці  бачимо, що врожайність зернових культур  в 2012 порівнянні до 2010 року зросла.

Таблиця 1. 3. Урожайність  сільськогосподарських культур  за останні роки, ц/га

Культура		Роки		2010р до 2012 р. в %
	2010	2011	2012
Зернові всього	28.0	28.4	33.5	119.6
В. т. ч. озима пшениця	36.7	38.2	44.4	120.9
Ячмінь	27.4	29.1	34.4	125.5
Горох	19.9	17.5	21.8	109.5
Цукровий буряк	135.4	150.3	168.0	124.1
Овочі	«	—	--	~
Кормові коренеплоди
Кукурудза на силос і зелений корм	184.0	193.0	210.0	114.1
Однорічні трави на сіно	60.0	71.0	79.0	131.7
Однорічні трави на зелений корм	130.5	145.6	159.0	121.8
Багаторічні трави на сіно	56.2	61.0	78.0	138.8
Багаторічні трави на зелений корм	120.0	127.7	129.0	107.5

 

 

 

1.3 Склад машино-тракторного парку  господарства.

Для вирощування даних  культур господарство СВК «Надія»  має такий машинно-тракторний парк:

Таблиця 1.4. Машинно-тракторний парк

Машини і реманент	Кількість (штук)
Автомобілі з них:	15
ВАЗ-2121 «Нива»	1
УАЗ-3962	1
УАЗ-31514	2
ГАЗ - 53	1
ГАЗ - САЗ - 3307	6
ЗІЛ-130	2
Нива «СНЕVROLЕТ»	1
Трактори з них:	23
Т-16	1
МТЗ - 80	3
МТЗ - 80	4
МТЗ - 82	2
ЮМЗ - 6А	4
Т-70	1
ДТ-75	3
Т-150	2
Т-150К	3
Комбайни, з них:	10
СК-5А	3
Дон-1500	2
Домінатор	1
Полісся - Ротор	1
КС-6Б	1
КСК-ЮОА	1
Гичкозбиральна машина БМ-6А	1
Оприскувач ОПШ-15-03	2
Розкидач гною РО-6	1
Розкидач гною ПРТ-10	1
Культиватори, з них:	12
КПС-4	7	1981-1985
КІПП-8	1	1986
КПЄ-3.8	1	1984
ПГ-3-100	3	1985-1988
Плуги, з них:	7
ПЛН-5-35	4	1982-1986
ПЛН-3-35	3	1984-1990
Борони, з них:	48
БДТ - 3	1	1991
БДТ -7	1	1992
ЗБП-0.6	14	1988-1994
3 ОР - 0.7	12	1985-1987
БЗСС-1.0	20	1983 -1986
Сівалки, з них:	11
СЗП-3.6Б	6	1985 -1986
СЗ-3.6А	2	1986-1991
СЗТ-5.4	1	2002
СУПН - 8 А	1	1991
СКПП-12	1	2003

 

Для планового господарства, як СВК «Надія», бачимо, що машинно-тракторний парк середній. Техніки достатньо для вирощування зернових і технічних культур, догляд за ними, для передпосівного обробітку ґрунту, збирання врожаю посіяних культур.

 

 

2.Технологія посіву  сільськогосподарської культури.

Для висівання використовують насіння 1 класу, попередньо протруєне  пестицидами. Оптимальний строк  початку сівби — при середньодобовій  температурі грунту 10—12° на глибині 10 см. Насіння, покрите захисними плівками спеціальних препаратів, висівають на 8—10 днів раніше масової сівби. Тривалість сівби не повинна перевищувати 5—б днів.

Норму висіву насіння  визначають залежно від мети, сорту  і умов вирощування. При вирощуванні  кукурудзи на зерно вона становить 25—70 тис. шт. на 1 га, а на силос — 150 тис. шт. Відхилення від норми висіву допускається в межах ±5—8 %. Пошкодження насіння не повинне перевищувати 1,5 %.

Глибина загортання насіння  на важких грунтах лісостепових районів  становить 4—5 см, а степових — 5—6 см, в зоні Полісся України при ранній сівбі — 3—4 см. Допустиме відхилення глибини сівби не повинне перевищувати ±1,0. У рядку насіння повинне розміщуватись на рівних відстанях (відхилення не повинне перевищувати ±10 % від розрахункового інтервалу).

Поздовжні рядки мають  бути прямолінійними. Відхилення осьової  лінії рядка на довжині 50 м не повинне перевищувати 5 см, основних міжрядь — ±1 см, а стикових —  ±5 см. Огріхи і незасіяні поворотні  смуги не допускаються.

Мінеральні добрива  при нормі від 50 до 200 кг/га повинні розміщуватися на 2—3 см нижче та зміщуватися вбік на 3—5 см від рядка.

Агротехнічні  вимоги до збирання кукурудзи на зерно

Збирання кукурудзи  на зерно розпочинають у фазі кінця  воскової — початку повної стиглості. Продовження збирання одного гібрида становить 5—7 днів.

При збиранні кукурудзи  в качанах втрати не повинні перевищувати 3%, а пошкодження зерна в качанах  — 1%. Наявність зерна в подрібненій  листостебловій масі допускається до 2,5%. У масі зібраних качанів має  бути не більше 1% домішок листостеблової маси.

Повнота збирання кукурудзи  в зерні повинна бути не менше 98%, а повнота очищення качанів — не менше 95%. Допускається наявність зерна в подрібненій листостебловій масі до 2,5% і повнота збирання листостеблової не менше 95%.

Висота зрізання рослин не повинна перевищувати 15 см. Довжина  подрібненої листостеблової маси має  становити 20—45 мм.

 

2.1 Характеристика сільськогосподарської   культури.

Кукурудза —одна з  основних культур сучасного світового  землеробства. Це культура різностороннього використання і високої врожайності. На продовольство в країнах світу використовується близько 20% зерна кукурудзи, на технічні целі— 15 — 20% і приблизно дві третини — на корм. Кукурудзу вирощують у всьому світі — від тропічних широт до Скандінавських країн. У світовому землеробстві площа її обробітку на зерно займає 129, 3 млн. га. Ця культура тропічного походження починає зростати при досить високих температурах (10°), період її вегетації розтягнутий до 160 днів, вона погано переносить заморожування (до—2°), потребує великих запасів тепла. Для визрівання зерна ранньостиглих сортів потрібний 1—2200° біологічно активних температур, а для продуктивніших середньо- і пізньостиглих сортів -2500-2900°. При цьому кукурудза посухостійка, особливо в перші фази вегетації, але недолік вологи перед викиданням мітелок помітно знижує врожайність.