Типи віку людини. Періоди розвитку дорослої людини. Особливості поведінки у певних періодах

 

Більш докладно змістовна сторона періодизацій розвитку зрілої особистості представлена у A.B. Товстих і Г.С.Абрамовой.

Вікові  межі за Г.С. Абрамовою: 
Юність – 18-22 роки 
Дорослішання – 23-30 років 
Перехідний вік – 30-33 роки 
Зрілість – 36-50 років 
Похилий вік – 51-65 років 
Старість – старше 65 років.

Особливості поведінки в певних періодах

Поведінка в період ранньої дорослості пов’язана із оволодінням професійною  діяльністю і самовдосконаленням в  ній, створенням власної сім’ї, вихованням дітей, а також з проведенням  вільного часу, відпочинковою діяльністю. Кожна сфера людської активності характеризується специфічним характером діяльності і спілкування. Ведучим фактором розвитку в період ранньої дорослості є трудова діяльність, а головними завданнями цього віку є професійне самовдосконалення і створення сім’ї. 

У людей, які досягнули віку середньої  дорослості (40 – 60 років), помітне відносне зниження характеристик психофізіологічних функцій. Проте це не впливає на працездатність і дозволяє зберегти творчу активність. Особливості інтелектуального розвитку і показники інтелектуальних можливостей багато в чому залежать від особливостей самої особистості, від її життєвих установок, планів і життєвих цінностей. Головна особливість цього віку – досягнення мудрості (володіння широкими фактичними і процедурними знаннями, вміння оцінювати події і інформацію в більш широкому контексті і здібності справлятися з невизначеністю).

Середній вік може бути періодом розквіту сімейного життя, кар’єри, творчих здібностей, проте люди все  частіше почали задумуватися про  те, що вони є смертними і що їх час пройшов. Праця стає важливим джерелом людських почуттів. Майже  всі емоції пов’язані з ходом  трудової діяльності, її успіхами чи невдачами. Стрес відіграє важливу роль в  розвитку багатьох хвороб. Цей вік  також пов’язаний з тим, що люди втрачають свою другу половинку, в наслідок смерті, розлучення, або  рішення жити окремо, в їхньому  житті проходять такі неприємні  події як достроковий вихід на пенсію чи хвороби. В цьому віці люди часто піддаються депресії і почуттю  самотності.

В цілому покоління 40-літніх стає авторитетом  як для тих хто молодший, так  і для тих хто є старшим  за них. Батьки ними вже не керують, діти в них ще не сумніваються. Впевненість  в своїх силах дозволяє їм приймати відповідальні рішення з такою  легкістю, яка раніше була їм недоступна. Ось чому категорію 40 – 60-літніх називають  поколінням керівників.

 

 

Висновок

Розвиток  особистості є безмежним процесом, що відбувається протягом усього життя  людини. Психічний розвиток є основним способом існування особистості, в  тому числі й дорослої людини. В  дорослих вікових групах він відбувається за своєрідного поєднання зі стабільністю. Якщо в пізнавальній сфері людини на момент переходу до дорослого життя  основні структури вже сформовані, то у структурі її особистості  настає період глибоких змін, бо, як стверджує  німецько-американський психолог Карен  Хорні (1885— 1952), “усі ми до тих пір, поки живі, зберігаємо здатність до змін, навіть до фундаментальних змін”. Про  реальність феномену всевікового розвитку свідчать, за твердженням Пауля Балтеса (нар. 1939), такі пізньовікові новоутворення, як процес віддаленої ремінісценції (відстроченого  згадування того, що в минулому при  безпосередньому згадуванні не вдалося  відтворити), перегляд власного життя, явище автобіографічної пам'яті. Споріднена з цими твердженнями ідея гетерохронного розвитку психічних функцій, згідно з якою високий рівень розвитку однієї функції може зберігатися до старості, іншої — обмежуватися періодами  юності й ранньої дорослості. Одні функції починають старіти з  народження, інші знижують рівень дії  лише в старості, а ще інші розвиваються навіть у старіючих людей.

   У дорослому віці розвиток  ніколи не відбувається прямолінійно, а лише як накопичення та  розширення раніше засвоєних  життєвих принципів, поглядів, потреб  і соціальних настанов. На всіх  стадіях дорослості розвиток  є нерівномірним, у ньому спостерігаються  літичні (пов'язані з важкими  захворюваннями) та кризові періоди,  під час яких активізуються  інволюційні процеси, відбуваються  переходи на нові рівні розвитку (трансформації у мотиваційно-смисловій  сфері особистості зумовлюють  нове розуміння сутності і  сенсу життя). Але на відміну  від криз дитинства кризи дорослості  відбуваються більш приховано,  не так гостро і бурхливо, жорстко  не прив'язані до певних хронологічних  меж.

   Розвиток дорослої людини супроводжують  кризи тридцятиріччя, середини  життя і переходу до старості. Вони можуть бути швидкими  або затримуватися в часі й  перетворюватися на постійний  негативний стан людини. Особливо  складні особистісні проблеми  можуть перетворити вікову кризу  на затяжну життєву зі складним  перебігом. Усі кризи дорослості  мають спільну природу — кардинальні  зміни способу життя й діяльності  людини, але причини виникнення  і шляхи їх подолання на  різних стадіях є різними і  суто індивідуальними.

   Вікові кризи не є неминучими, оскільки розвиток дорослої людини  залежить від її готовності  до пов'язаних із віком змін  та проблем дорослого життя.  Детальне планування свого майбутнього,  внутрішня готовність до активного  вирішення проблем сприяють запобіганню  кризам дорослості, подоланню складних  періодів власного життя.

   Отже, психічний та особистісний  розвиток не зупиняється на  стадіях дорослості. Він характеризується  непрямолінійністю, нерівномірністю,  гетерохронністю психічних функцій  і наявністю криз.

 

Список використаної літератури: 
1. В. П. Зінченко «Психологические основы педагогики» 
2. Кравченко А. И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. 
   заведений. – М. Издательский центр "Академия", 2002. 
3. Павловский В. В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. 
   – М.: Академический Проект, 2001. 
4. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      Міністерство освіти і науки України 
   Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова

 

 

 

                                     Кафедра безпеки життєдіяльності

 

 

 

                                                  РЕФЕРАТ

 

 

на тему : «Типи віку людини. Періоди розвитку дорослої людини. 
                  Особливості поведінки у певних періодах»

 

 

                                                                       Виконала : студентка1 курсу 
                                                                                          факультету ЕіП 
                                                                                          групи ОіА 2013-1 
                                                                                          Гончарова Анна Ігорівна

 

 

                                                                      Превірила : Чеботарьова Олександра 
                                                                                           В’ячеславівна