Теорія мислення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2012 в 01:03, реферат

Краткое описание

Величезні соціальні перетворення, які відбуваються в нашій країні, бурхливий науково-технічний прогрес вимагають від сучасної людини значного вміння орієнтуватися в навколишньому світі, вимагають нового бачення себе у змінених реаліях буття. Людина в усі часи свого існування завжди прагнула бути творцем свого життя, ініціювати і здійснювати практичні дії, процеси пізнання, спостереження, прогнозування та інші види специфічної людської активності та їх творчого осмислення. Мислення, емоції та поведінка тісно переплітаються між собою, взаємовпливають одне на одне, змінюючи наше життя. Тому наші думки, індивідуальний спосіб сприйняття дійсності, характер мислення іноді допомагають нам, а іноді пригнічують.

Содержание

Вступ..……………………………………………………………………………...3
Мислення. Види мислення. ……………………………………………….4
Процес мислення………………………………………………………….. 7
Класифікація теорій мислення…………………………………………… 9
Тест………………………………………………………………………...13
Висновки…………………………………………………………………………17
Список використаної літератури……………………………………………….18

Прикрепленные файлы: 1 файл

Мислення.doc

— 107.00 Кб (Скачать документ)

поділяються на епіфеноменолістичні  та інтродетерміністичні [6, 20].

Класифікація  теорій мислення.

       ЕПІФЕНОМЕНОЛІСТСЬКІ                   ІНТРОДЕТЕРМІНІСТСЬКІ

Асоціанізм 

(Спенсер, Гербарт,  Вундт. Тен)

Верцбюргська школа

(Ах, Кюльпе, Мессер)

Вульгарний матеріалізм

(Бюхнер, Фохт, Моллешот)

Гештальтпсихологія (Вертгеймер, Келер, Коффка, Левін, Дункер)

Рефлексологія

(Сеченов, Павлов, Бехтєрєв)

Інтуїтивізм

(Бергсон)

Біхевіоризм

(Торндайк, Уотсон)

Теорія бісоціацій

(Кестлер, Роменець)

Фрейдизм

(Фрейд та учні)

 

Марксизм

(Маркс, Енгельс та  ін.)

 

 

Епіфеномен – філософський та психологічний термін, що означає  явище, яке супроводжує у якості побічного продукту інше, фундаментальне явище, але не впливає на нього [6, 20]. До епіфеноменалістів належать усі психологічні теорії, які зводять інтелектуальну діяльність до процесів, що пасивно визначаються фізичними, матеріальними, поведінковими та іншими детермінантами. З числа розглянутих, до них належать асоціаністські, біхевіористські, фрейдистські, марксистські та рефлексологічні концепції.

Інтродетермінації –  це самодетермінація, самоактивність [6, 20]. До інтродетермінованих О. В. Губенко  відносить ті психологічні концепції, які визнають активну роль внутрішніх джерел самодетермінації мислення у процесах утворення нових ідей, понять та гіпотез. Сюди відносяться вірцбюргерська школа, гештальпсихологія, інтуїтивізм і теорія бісоціацій

[6, 21].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тест

Пропоную маленький  психологічний тест, який визначає, яка півкуля мозку домінує  у Вашому мисленні і поведінці. 
1. Переплетіть пальці рук (не ніг, а лише рук, і бажано свої). Палець якої роки опиниться зверху? Запишіть собі Л - ліва, П - права. 
2. Визначте ведуче око. Для цього візьміть аркуш паперу (розміром 5*10 см) і зробіть у ньому отвір (1*1 см). тепер подивіться на будь-який предмет (на відстані 2-3 метри) через отвір двома очима (аркуш потрібно тримати на відстані 30-40 см від очей). Після цього, у тому ж положенні, по черзі закрийте ліве та праве око. Ви побачите предмет тільки ведучим оком! Запишіть собі Л - ліве, П - праве. 
3. Переплетіть руки на грудях. Яка рука зверху? Якщо права кисть лягає першою на ліве передпліччя, лишаючись зверху, а ліва розташовується під правим передпліччям, то ведучою є права рука, і навпаки. Занотуйте. 
4. Поаплодуйте. Яка рука знаходиться зверху? 
Результати цього тесту для Вас невтішні... 

Ось інтерпретація: 
1. Л - образне мислення. П - логічне мислення 
2. Л - м"якість (поступливість) характеру, П - жорсткість характеру 
3. Л - артистизм, П - простота 
4. Л - нерішучість характеру, П - рішучість характеру. 
ПППП - орієнтація на загальноприйняту думку, на стереотипи. Це консервативний тип характеру з найбільш стабільною (правильною) поведінкою. 
ПППЛ - непомірний консерватизм, слабкий темперамент. Ймовірно, що так люди є нерішучими. 
ППЛП - такій людині притаманні здібність до кокетування, рішучість, почуття гумору, активність, енергійність, темпераментність, артистизм. під час спілкування з нею необхідні гумор і рішучість, так як цей сильний тип характеру не сприймає слабкі. Зустрічається у 16,5% чоловіків і 17,9% жінок - статистичні дані на підставі спостережень 500 осіб. 
ППЛЛ - рідкісний самостійний тип характеру. Близький до попереднього типу, але менш рішучій та енергійній, дещо м"який. Деяке протиріччя між нерішучістю (ліве аплодування) і твердістю характеру (праве ведуче око). Висока контактність, але повільне призвичання. 
ЛПЛЛ - сильний, але не нав"язливий характер, практично не підлягає переконанню. Основна риса - внутрішня агресивність, прикрита зовнішньоб м"якістю і емоційністю. Швидка взаємодія, але повільне взаємопорозуміння. 
ЛЛПП - дружелюбність та простота, деяка розкиданість інтересів. 
ЛЛПЛ - основні риси - простодушність. м"якість, довірливість. Це дуже рідкісний тип характеру. 
ЛЛЛП - емоційність у поєднанні з рішучістю (основна риса). Енергійність і деяка розкиданість приводять до того, що у подібних типів, під впливом емоцій, можливе швидке прийняття непродуманих рішень. Тому у стосунках з ними важливі додаткові "гальмуючі механізми". 
ЛЛЛЛ - власниками повного набору "лівих тестів" - є люди, для яких є властивою здібність поглянути на речі по-новому, підвищена емоційність, індивідуальність, егоїзм та впертість. Прагнення до самозахисту іноді призводить до замкненості. 
ПЛПЛ - найслабший тип характеру, дуже рідкісний. Беззахисність та слабкість пов"язані як з нездатністю йти на конфлікт, так і з схильністю до різноманітних впливів. Зустрічається тільки у жінок. 
ПЛЛЛ - непостійний і незалежний тип характеру. Основна риса - аналітичність у поєднанні з рештою лівих тестів. Зустрічається рідко. 
ЛППЛ - ще менша настирливість, м"якість, поступливість обережному впливу. Вимагає особливо ретельного відношення до себе. Тип "маленької королеви".

ЛПЛП — це самий  сильний тим характеру. Наполегливий, енергійний, важко піддається переконанню. Трішки консервативний через те що іноді ігнорує чужу думку.

ПЛПП — аналітичний склад розуму, основна риса — м'ягкість, обережність. Уникає конфлікта, терпимий і обачливий, у стосунках віддає перевагу дистанції.

 

Результати  пройденого тесту:

Орися 20 р. ПППП

1. П - логічне мислення. 
2. П - жорсткість характеру. 
3. П – простота. 
4. П - рішучість характеру. 
ПППП - орієнтація на загальноприйняту думку, на стереотипи. Це консервативний тип характеру з найбільш стабільною (правильною) поведінкою.

Анастасія 17 р. ПППП

1. П - логічне мислення. 
2. П - жорсткість характеру. 
3. П – простота. 
4. П - рішучість характеру. 
ПППП - орієнтація на загальноприйняту думку, на стереотипи. Це консервативний тип характеру з найбільш стабільною (правильною) поведінкою.

Олександер 22 р. ПЛПП

1. П - логічне мислення. 
2. Л - м"якість (поступливість) характеру. 
3. П – простота. 
4. П - рішучість характеру. 
ПЛПП — аналітичний склад розуму, основна риса — м'ягкість, обережність. Уникає конфлікта, терпимий і обачливий, у стосунках віддає перевагу дистанції.

Віталій 27р. ПППП

1. П - логічне мислення. 
2. П - жорсткість характеру. 
3. П – простота. 
4. П - рішучість характеру. 
ПППП - орієнтація на загальноприйняту думку, на стереотипи. Це консервативний тип характеру з найбільш стабільною (правильною) поведінкою.

Сергій 24 р. ЛЛПП

1. Л - образне мислення. 
2. Л - м"якість (поступливість) характеру.  
3. П – простота. 
4. П - рішучість характеру. 
ЛЛПП - дружелюбність та простота, деяка розкиданість інтересів.

 

 

 

 

 

Висновки

           Отже, мислення – це передусім психічний процес самостійного пошуку й відкриття суттєво нового, тобто процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду. Інакше кажучи, це узагальнене та опосередковане пізнання світу в процесі практичної і теоретичної діяльності індивіда, засіб творчості особистості.

Вичерпні знання про об’єкти  дійсності, їх внутрішню, безпосередньо  не дану у відчуттях і сприйманнях  сутність людина одержує саме за допомогою  мислення – вищої абстрактної  форми пізнання об’єктивної реальності.

Мислення, емоції та поведінка тісно  переплітаються між собою, взаємовпливають одне на одне, змінюючи наше життя. Тому наші думки, індивідуальний спосіб сприйняття дійсності, характер мислення іноді допомагають нам, а іноді пригнічують.

Перспективною є така модель мислення, в основі якої перспективні емоції, прийняття життя таким, яким воно є, з усім спектром бажаних і небажаних його проявів.

По результатам пройденого теста видно, що переважає орієнтація на загальноприйняту думку, на стереотипи. Це консервативний тип характеру з найбільш стабільною (правильною) поведінкою.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

  1. Глейтман Г. и др.  Основы психологии. — Санк-Петербург: изд-во  «Речь», 2001г.
  2. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навчальний посібник. — Київ: МАУП, 2000р.
  3. Немов Р. С.  Психология. — Москва: «Просвещение», 1995г.
  4. Основы психологических знаний: Учебное пособие/ Автор-составитель Г. В. Щёкин. — Киев: МАУП, 1999г.
  5. «Психолог» /pshycholog@lveresnya.com.ua\
  6. Практична психологія та соціальна робота, 1998 р., № 6-7.
  7. Ричів М. В. Про критерії розвитку понятійного мислення // “Психологія”, 1984 р., № 86.
  8. Философский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1983 г.
  9. Хрестоматия по психологии. — Москва: «Просвещение», 1977г.
  10. Чепелюк О.  Розвиток мислення з погляду сучасних психологічних концепцій // “Директор школи” 1999 р., № 18.

 

 

 


Информация о работе Теорія мислення