Теоретичні аспекти дослідження розвитку самооцінки у підлітковому віці

35. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. - М.: Просвещение, 1985. Гл. 4.

36. Мудрик А.В. Роль социального окружения в формировании личности подростка. - М., Знание, 1979.

37. Научно-практический центр «Коррекция». Специализированный кабинет детского психолога. Блок 4. Материалы для проведения психологического обследования учащихся средней школы. - М., 1995 г.

38. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. - М.: Просвещение, 1993. - 256с.

39. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. - М.: Знание, 1982. - 179с.

40. Психологическая диагностика: проблемы и исследования / Под ред. К.М. Гуревича. - М.: Педагогика, 1981.

41. Психология подростка. Хрестоматия. Сост.Фролов Ю.И. МГУ РПА, 1997.

42. Реан А.А. Психология человека от рождения до смерти. Серия "Психологическая энциклопедия". Санкт-Петербург: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002, 656 с.

43. Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности. - М., Мир, 1994.

44. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании: учебное пособие. - М.: ВЛАДОС, 1996. -529с.

45. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2 т. - М.: Педагогика, 1989, 703 с.

46. Селихов С. Пол, возраст и конфликт//"Журнал практического психолога", №2, февраль 1999.

47. Столин В.В. Самосознание личности.- М.,1983.

48. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов на Дону: Феникс, 1997. - 214с.

49. Словарь-справочник по психологической диагностике / Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М., отв. ред. С.Б. Крымский. - Киев : Наук. думка, 1989.

50. Трубицына Л. В. Методика проведения занятий с подростками по программе позитивной профилактики наркомании, алкоголизма и других видов асоциального поведения. - М., 1993.

51. Фельдштейн Д.И. Психология развития личности в онтогенезе. - М.,Педагогика, 1989.

52. Фельдштейн Д.И. Психология современного подростка М.: Педагогика, 1988. - 114с.

53. Фридман Л.И., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. - М.: Просвещение, 1991.- 161с.

54. Хорни К. Самосознание. М., 1996.

55. Шванцара Й. Диагностика психического развития. - Прага: медицинское изд-во "Авиценум", 1978.

56. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. - М.: ВЛАДОС, 1998. -508с.

57. Ярцев Д.В. Особенности формирования самооценки подростков с высоким уровнем умственных способностей// Прикладная психология №4, 1999.

 

Додаток 1.

 

Тест "Знаходження кількісного вираження рівня самооцінки" за С.А. Будассі.

 

Досліджуваним роздали картки з таблицею (мал. 1) і провели інструктаж: "Спочатку виберіть із перерахованих 20 слів найбільш неприємне для Вас. Поставте напроти цього слова (у колонку "ідеал") цифру 1. Далі із тих слів, що залишилися, так само виберіть найбільш неприємну якість і поставте напроти цього слова цифру 2. І так далі. Потім із цих же слів виберіть якість, найменш характерну для Вас. І поставте напроти цієї якості в колонку "Реальне Я" цифру 1. Далі із тих що залишилися (19 слів) так само виберіть найменш характерну для Вас якість і поставте напроти цього слова цифру 2. І так далі."

 

Якості особистості	Ідеальне Я	Реальне Я	d	d²
Безтурботність
Запальність
Сором'язливість
Життєрадісність
Примхливість
Повільність
Поміркованість
Наполегливість
Нервозність
Нерішучість
Обережність
Пасивність
Сміливість
Терплячість
Захопленість
Впертість
Поступливість
Холодність
Енергійність
Ентузіазм

Мал. 1. Таблиця для проведення тестування по методу С.А. Будассі.

Обробка результатів:

У колонку d записується різницю між даними стовпчиків 1 і 2 (з більшого числа відніміть менше). У колонку d2 ця різниця зводиться у квадрат. Після цього числа зі стовпчика d2 підсумуються. Самооцінка визначається по формулі Роджерса (за коефіцієнтом кореляції рангів):

r =1 - (6 У d 2 /(n 3 -n)) , де де d - різниця номерів рангів, n - число розглянутих властивостей.

 

Інтерпретація даних:

Менше 0,2 - занижена самооцінка; 0,2 -0,6 - адекватна самооцінка; більше 0,6 - завищена самооцінка. Таким чином, чим ближче коефіцієнт до 1 (від 0.7 до 1), тим вище самооцінка, і навпаки. Про адекватну самооцінку свідчить коефіцієнт від 0.4 до 0.6.

 

Рівні самооцінки:

Низький	0-0,2
Нижче середнього	0,21-0,3
Середній	0,31-0 1
Вище середнього	0,51-0,65
Високий	0,66-0,8