Теоретичні аспекти дослідження розвитку самооцінки у підлітковому віці

1."З ким із класу ти став/а б готуватися до іспиту?"

2."Кого із класу ти запросив/а б до себе на день народження?"

3."З ким із класу ти став/а б готуватися до КВНу?"

Подібні питання називаються соціометричними критеріями. Розрізняють сильні й слабкі критерії вибору. Сильні критерії стосуються найбільш важливих і значимих для досліджуваного сторін його життя. Слабкі критерії - це коло питань, пов'язаних із теперішніми ситуативними факторами. Соціометрія є в якімсь плані обмеженим методом, оскільки опитувані не мотивують свої вибори. Тому соціометричний аналіз не можна використовувати для однозначного аналізу міжособистісних відносин у групі. Для дослідження самооцінки нами були вибрані наступні методики: методика Будассі та методика Дембо-Рубінштейна.

Метод соціометрії не був вибраний тому, що досліджувані постійно не спілкуються один з одним, мало знайомі. Це пояснюється тим, що діти перебувають у притулку і постійно змінюються.

 

2.2. Хід експерименту.

 

Схема експерименту.

У дослідженні брало участь 25 школярів 8, 9 класів обласного притулку для дітей міста Житомира. Для зручності обробки результатів кожний школяр одержав свій номер і далі протягом всіх етапів експерименту фігурував під ним. Наш експеримент проводився в наступній послідовності:

Тестування самооцінки за допомогою методики С. А. Будассі.(додаток 1).Тестування самооцінки за допомогою методики Дембо-Рубінштейна. (додаток 2). Оцінка кореляції даних, отриманих на стадіях 1 і 2. Варто відзначити, що дослідження самооцінки якостей особистості проводилося в індивідуальній формі. Кожному була викладена тема й ціль дослідження, дані опис і інструкція, надано досить часу для обмірковування.

 

2.3. Результати досліджень.

 

2.3.1. Результати тестування за методикою Будассі.

 

Тест за методикою Будассі дав наступні результати (мал. 1).

№	Прізвище	У d2	r
1	Антонова	694	0.5
3	Витовська	1232	0.9
4	Волкова	938	0.7
5	Гітова	663	0.5
6	Головін	0	0
7	Горбань	1006	0.8
8	Замуліна	827	0.6
9	Каргаполець	399	0.3
10	Карпухіна	1114	0.8
11	Ковальов	891	0.7
12	Курганова	267	0.2
13	Макушов	69	0.1
14	Михайличенко	520	0.4
15	Монастирова	405	0.3
16	Мішина	142	0.1
17	Обмоїна	938	0.7
18	Пономаренко	826	0.6
19	Пушкарьова	532	0.4
20	Сергієв	780	0.6
21	Терлецький	671	0.5
22	Цемко	286	0.2
23	Чоботарьова	1098	0.8
24	Шутова	204	0.2
25	Яковлєв	218	0.2

 

Мал. 1. Коефіцієнт кореляції рангів для визначення адекватності самооцінки за методикою Будассі.

Коефіцієнт кореляції рангів уважався виходячи з d2 по формулі, наведеної в описаній методиці. Для 20 виборів ця формула виглядала в такий спосіб: r = 0,00075* У d 2 .

 

2.3.2. Обробка даних за методикою Т. Дембо - С. Рубінштейн (визначення самооцінки якостей особистості).

 

Результати проведення даної методики представлені в зіставленні з даними по попередньому дослідженні на мал. 2.

 

№ п/п	Рівень самооцінки (методика Будассі)	Рівень самооцінки (методика Дембо-Рубінштейна)
1.	0.5	0.4
2.	0.5	0.5
3.	0.9	0.8
4.	0.7	0.7
5.	0.5	0.6
6.	0	0
7.	0.8	0.8
8.	0.6	0.7
9.	0.3	0.3
10.	0.8	0.6
11.	0.7	0.9
12.	0.2	0.3
13.	0.1	0.2
14.	0.4	0.4
15.	0.3	0.3
16.	0.1	0.2
17.	0.7	0.7
18.	0.6	0.5
19.	0.4	0.4
20.	0.6	0.8
21.	0.5	0.5
22.	0.2	0
23.	0.8	0.7
24.	0.2	0.5
25.	0.2	0.2

 

Мал. 2. Зміни рівня самооцінки в ході експерименту.

 

 

2.3.3. Порівняльний аналіз отриманих результатів.

 

Для одержання більш детальної кількісної характеристики скорелюємо між собою отримані показники.

При цьому ми використовуємо формулу обчислення рангової кореляції:

r=1 - 6*Еd^2 / n(n-1)

Коефіцієнт при Еd^2 дорівнює 0,00038. Кореляція склала 0,91.

Зіставляючи статусне положення кожної дитини в групі із властивим йому рівнем самооцінки, ми одержали наступні результати:

• із загальної кількості дітей першого статусу 78% дітей мають високий рівень самооцінки й 22% мають середній рівень самооцінки;
• із всіх дітей, яким віддають перевагу, 100% дітей мають середній рівень самооцінки;
• 100% дітей, що відносяться до статусної категорії знехтуваних мають середній рівень самооцінки;
• із всіх дітей, що перебувають в останній статусній категорії (відторгнуті) - 80% мають низький рівень самооцінки й 20% дітей мають середній рівень самооцінки.

При аналізі зміни рівня самооцінки в ході експерименту були отримані наступні дані (мал. 2).

Між проведенням дослідження був інтервал в 1 місяць. Після проведення методики Будассі досліджуваним були повідомлені їхні результати. Методика Дембо-Рубінштейна була проведена через деякий проміжок часу. Після чого ми змогли зіставити результати першої та другої методик. В результаті чого були отримані наступні результати: у 32 % досліджуваних спостерігалося підвищення самооцінки (8 випадків); у 24 % самооцінка дещо знизилася (6 випадків); у 44 % самооцінка залишилася незмінною (11 випадків).

Дані результати не є досить достовірними, тому що між дослідженнями був короткий проміжок часу. Для більш точних результатів потрібно було б провести соціометричне дослідження, щоб з'ясувати вплив колективу на самооцінку школяра. Але коло досліджуваних - це діти, які перебувають у притулку і малознайомі між собою, а також важко виходять на контакт. Їхній статус в колективі вдалося з'ясувати тільки умовно (зі слів психолога закладу та вихователів).

 

ВИСНОВОК

 

За допомогою досліджень самооцінки можна зробити наступні висновки:

1. Загальна самооцінка досліджуваних підлітків перебувала в межах норми (середній рівень), але також були діти з високим і низьким рівнем самооцінки.

2. Підлітки здатні швидко (у нашім досліді - протягом менш ніж місяця) перебудовувати свою самооцінку. Особливо це стосується випадків із заниженою самооцінкою.

3. Сам факт і ступінь зміни самооцінки залежать від особистості досліджуваного. Найчастіше подібні зміни не є дуже значними по величині.

Взаємозалежність відносин з оточуючими (зокрема, власна контактність) і самооцінки може реалізовуватися в такий спосіб. Підлітки з адекватною самооцінкою більше впевнені в собі й у тім що без особливих зусиль займуть сприятливу нішу в системі взаємин з однолітками. При надмірно завищеній або заниженій самооцінці підліток менш контактний (у першому випадку в нього може бути ослаблена потреба в постійному спілкуванні за рахунок високої зарозумілості й, у багатьох випадках, низького оцінювання їм оточуючих; у другому - знижені здатності до встановлення контактів). Це відбивається на відношенні до них оточуючих. Якщо підліток має самооцінку більшу або рівну реалістичній, то величина його контактної активності співвідноситься із самооцінкою. Імовірно, вплив самооцінки на соціальний статус опосередковується гіршою адаптацією підлітків з низькою самооцінкою до ситуацій спілкування з однолітками. [23, 24, 52]

Відкриття себе як неповторно індивідуальної особистості нерозривно пов'язане з відкриттям соціального світу, у якому ці особистості жити. Щоб зрозуміти психологічні механізми взаємодії між формуванням особистості і її положенням у групі, треба не тільки мати об'єктивні дані про це положення, але й представляти внутрішню позицію людини, тобто знати як сама людина переживає своє положення, як вона до цього ставиться. [55] Таким чином, така найважливіша властивість особистості як самооцінка, формуючись у підлітковому віці, розвивається відповідно до внутрішніх властивостей особистості і її сфер соціалізації, опосередкуючи відношення людей до індивідума й одночасно будучи наслідком їхніх відносин до даної особистості. [23]

 

Список використаних джерел

 

1. Агафонов А. Ю. Исследование Я-концепции учащихся подросткового возраста как средства качественной оценки образовательных систем.//Автореф. дис. канд. психологич. наук. Казань - 2000.

2. Амонашвили Ш.А. Обучение, оценка, отметка. - М.: Знание, 1980.

3. Анастази А. Психологическое тестирование. Т.1. - М.: Педагогика, 1982.

4. Байярд Р.Т. Ваш беспокойный подросток. - М.: Просвещение, 1991. - 63с.

5. Басина Е.З. Становление самооценки и образа Я. // Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста под. ред. Д.Б.Эльконина, А.Л.Венгера. - М.: Педагогика, 1988. С.56-65.

6. Бернс Р. Развитие Я - концепции и воспитание. - М., 1986

7. Боцманова М.Л., Захарова А.В., Чан Чи То Оань. Самооценка как фактор нравственной саморегуляции в младшем школьном возрасте // Новые исследования в психологии. - 1988. - №2. - стр.27-30

8. Берн Э. Игры, в которые играют люди. - М.,1988.

9. Берне Р. Развитие "Я-концепции и воспитание. - М.,1986.

10. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. - М.: Просвещение, 1995. - 352с.

11. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь - справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер Ком, 1999г. - 528с.

12. Будасси С.А. Защитные механизмы личности. М., 1998.

13. Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование: учебное пособие. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1982.

14. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - СПб.: Свет, 1997.

15. Драгунова Т.В., Эльконин Д.Б. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков. - М.: Просвещение, 1967. - 156с.

16. Давыдов В. В., Драгунова Т. В., Ительсон Л. Б., Петровский А. В. Возрастная и педагогическая психология: учебник для студентов пед. институтов. - М.: Просвещение, 1979. - 288с.

17. Дубровина И.В., Лисина М.И. Возрастные особенности психического развития детей. - М.: АПН СССР, 1982. - 164с.

18. Доценко Е.Л. Манипуляция: психологическое определение понятия/ Психологический журнал. 1993.№4.с. 132-139.

19. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. - СПб, Питер, 2000. - 554 с.

20. Журбин В.И. Понятие психологической защиты в концепциях З. Фрейда и К. Роджерса // Вопросы психологии. 1990. №4.

21. Захарова А.В. Психология формировани самооценки. - Минск, 1993.

22. Карпенко Л.А., Петровский А. В. Краткий психологический словарь. - М.: Просвещение, 1981. - 195с.

23. Кле М. Психология подростка. - М., 1989.

24. Кон И.С. Психология юношеского возраста. - М., Просвещение, 1989.

25. Куницына В.Н. Восприятие подростками других людей и себя. - Л., 1972.

26. Крылов А.А. Практикум по общей и экспериментальной психологии. - Л.: Издательство Ленинградского Университета, 1987. - 256с.

27. Кондратьева С.В. Практическая психология: учебно-методическое пособие. - Минск: Университетское, 1997. - 212с.

28. Кузьмин Е.С. Методы социальной психологии. - Л.: ЛГУ, 1977. - 168с.

29. Квин В. Прикладная психология. СПб., 2000.

30. Клайн, П. Справочное руководство по конструированию тестов. Киев: ПАН Лтд., 1994

31. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977, 304 с.

32. Липкина А.И. Самооценка школьника. - М.: Знание, 1976. - 64с.

33. Литвинова Е.Ю. Возможности учителя в плане повышения социальной адаптированности старшеклассников/Организация взаимодействия школьного психолога с педагогическим коллективом. - Ульяновск, 1997.

34. Мадорский Л.Р. Глазами подростков. Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 176с.