Структурній аналіз особистості. Поняття про здібності. Структура здібностей. Відмінності у здібностях та їх природа

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Июня 2014 в 12:19, реферат

Краткое описание

Спостереження за спонтанною соціальною діяльністю, виявляють, що час від часу різні аспекти поводження людей (пози, голос, точки зору, розмовний словник і т.п.) помітно міняються. Поведінкові зміни звичайно супроводжуються емоціями. У кожної людини деякий набір поведінкових схем співвідношення з визначеним станом його свідомості. А з іншим психічним станом, часто несумісним з першим буває зв'язаний вже інший набір схем. Ці розходження і зміни приводять нас до думки про існування станів “Я”.
Мовою психології стану “Я” можна описати як систему почуттів, визначаючи її як набір погоджених поведінкових схем. Очевидно, кожна людина розташовує визначеним, найчастіше обмеженим репертуаром свого “Я”, якого суть не ролі, а психологічна реальність.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Психологія.docx

— 37.31 Кб (Скачать документ)

Так, ще Платон стверджував, що здібності є природженими, і всі знання, які застосовує людина, - це її спогади про перебування в ідеальному світі "абсолютних знань". Декарт дотримувався переконання про природжене походження здібностей (його вчення про здібності відоме як вчення про природжені ідеї).

На думку Галля, рівень розвитку психічних якостей пов'язаний із розміром окремих частин мозку, і якщо кістки черепа повністю відповідають вигинам та западинам у мозку, то за формою черепа людини можна визначити її здібності. Галль склав навіть так звану френологічну карту (від грецьк. phrenos (розум), де поверхня черепа розбивається на 27 частин, кожна з яких відповідає за розвиток певних психічних здібностей.

З плином часу неправильною виявилася гіпотеза і про залежність здібностей від маси мозку. Відомо, що мозок дорослої людини важить приблизно 1400-1600 г. Мозок І. С. Тургенева важив 2012 г, А. Франса - 1017г, Лібіха (відомого хіміка) - 1362 г. Але всі вони були видатними людьми з високим рівнем розвитку здібностей.

Найбільш правильною є гіпотеза про зв'язок задатків з мікроструктурою мозку та органів чуттів, залежно від чого і здійснюється функціонування клітин, а також з диференційними особливостями нервових процесів (сила, врівноваженість, рухливість нервової системи, а також її тип). Розвитку здібностей сприяє спадковість, соціальні умови життя. Так, у родині Баха було 57 музикантів, з яких 20 - видатні.

Природжені передумови розвитку здібностей називаються задатками. Задатки - це природжені можливості розвитку здібностей.

Вони зумовлені будовою мозку, кори його великих півкуль та її функціональними властивостями. Ці відмінності зумовлені не лише спадковістю розвитку організму, а й утробним і поза утробним розвитком.

Таким чином, задатки - це не здібності, а тільки передумови до розвитку здібностей.

Усі люди здатні опанувати мову, але не всі опановують однакову кількість мов і не однаково опановують рідну мову. Тварина, не маючи задатків до мовного спілкування, ніколи не навчається говорити. Природні задатки до розвитку здібностей у різних людей не є однаковими. Цим частково і зумовлений напрям розвитку здібностей, а також тим, чи вчасно виявлено здібності, задатки і чи є умови для їх реалізації.

Провідну роль у розвитку здібностей відіграють не задатки, а умови життя, навчання людей, їх освіта та виховання. Між здібностями і задатками існує не простий, а багатозначний зв'язок. Задатки є багатозначними. Які саме здібності сформуються на ґрунті задатків, залежатиме не від задатків, а від умов життя, виховання та навчання.

На ґрунті одних і тих самих задатків можуть розвинутися різні здібності.

Не всі вроджені задатки людини обов'язково перетворюються на здібності. Задатки, коли бракує відповідних умов для переростання їх у здібності, так і залишаються нерозвиненими. Від задатків не залежить зміст тих психічних властивостей, які містить кожна здібність. Ці властивості формуються у взаємодії індивіда із зовнішнім світом.

Іноді умови не сприяють раннім виявам здібностей. Але при появі умов здібності можуть виявитися й пізніше. Аксаков опублікував свою першу книгу в 56 років, Крилов першу байку - в 40 років.

У розвитку здібностей важливу роль відіграє опанування знань, умінь, досвіду.

Індивідуальні здібності в одній або кількох галузях діяльності називають талантом, а таких людей - талановитими.

У талановитих людей здібності виявляються в творчій діяльності, у творчому розв'язанні складних практичних, теоретичних і художніх завдань.

Найвищий рівень розвитку здібностей, що виявляються у творчій діяльності, результату якої мають історичне значення для суспільства, розвитку науки, літератури, мистецтва, називають геніальністю.

Геній виражає найбільш передові тенденції прогресу свою часу.

Геній відрізняється від талановитості суспільною важливістю тих завдань, які він розв'язує. Індивідуальні особливості здібностей виявляються в різнобічності або однобічності їх розвитку Різнобічні здібності мали М. В. Ломоносов, Д. І. Менделєєв, М Ю. Бородін, Тарас Шевченко та Інші.

Індивідуальні особливості здібностей кожної людини є результатом її розвитку. Тому для розвитку здібностей потрібні відповідні соціальні умови, активна включеність особистості в діяльність.

По 16 годин на добу працював Едісон, який на запитання про причину його геніальності відповідав, що вона є результатом 99 відсотків поту та 1 відсотка таланту.

 

 

 

 

Міністерство освіти та науки України

Запорізький національний технічний університет

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни,,Психологія”

 

 

 

 

Виконав:

студент гр.. Мз-223сп                          Павловський В.М.

 

Перевірив:

доцент                                              Бондаренко О.В.

 

 

 

2014

Література

1.    З.Фрейд “Психологія несвідомого”. М., 1990р.

2.    З.Фрейд “Психоаналіз і російська думка”. М., 1994р.

3.    Ф.Виттельс “Фрейд (його особистість, навчання і школа)”. М., 1991р.

4.    М.Г.Ярошевский “Історія психології”. М., 1976р.

5.    Психологія особистості в соціалістичному суспільстві. М., 1989р.


Информация о работе Структурній аналіз особистості. Поняття про здібності. Структура здібностей. Відмінності у здібностях та їх природа