Способности измерения оценки скорости мышления

Невербальна група субтестів починалося із завдання, яке передбачало докладання недостаючих деталей. Це субтест спрямований на вивчення зорового сприйняття, спостережливості, зорової диференціації. Пропонується 21 малюнок, на кожному слід відшукати деталь, якої не вистачає за 20с.

Субтест “Кубики Косса” спрямований на вивчення сенсомоторної координації, здатності синтезу цілого з частин. Обстежуваному пропонували послідовно відтворити 10 зразків малюнків з кольорових кубиків. Час обмежувався в кожному завданні. Слід зазначити, що найкращі результати за цим субтестом показали студенти образотворчого відділу.

Після завершення обстеження здійснюється опрацювання та інтерпретація результатів. З допомогою нормативних таблиць обчислюється повний або загальний, вербальний та невербальний інтелектуальний коефіцієнти.

Середнє значення IQ відповідає 100 балам, найнижче наближається до 0, а найвище до 200. В кожної третьої людини IQ (34%) знаходиться між 84 та 100 балами, у стількох же спостерігається IQ від 100 до 116. Ця маса людей (64%) вважається людьми із середнім інтелектом. Дві інші групи (по 16% в кожній) розглядаються як розумово відсталі, люди із зниженим інтелектом IQ від 10 до 84, або як такі, що мають високими, тобто вище середнього інтелектуальними здібностями (IQ від 116 до 180).

В якості основного діагностичного критерію використовується коефіцієнт інтелектуальності. За міжнародними стандартами при IQ=50-70 має місце легка розумова відсталість, при IQ менше 50 – середньої важкості і при IQ менше 35 – різко виражена.

Найважча форма – ідіотія – характеризується IQ=20, мова і мислення практично не формуються, переважають емоційні реакції. Середня ступінь називається імбецильністю (IQ=20-50) – словниковий запас імбецилів до 300 слів, їх можна навчати, їм характерна висока навіюваність, вони потребують турботи, догляду.

Дебільність – це легка стадія слабоумства, яку важко відрізнити від психіки на нижній межі норми. Поведінка дебілів достатньо адекватна, самостійна, мова розвинена. В підлітковому віці проявляються дефекти в абстрактному мисленні. Вони розуміють все буквально, переносне значення прислів’їв. Приказок, метафор не розуміється. Такі особи оволодівають переважно конкретними знаннями, засвоєння теоретичних їм не вдається.

В результаті проведення тесту Векслера, ви побачили, як багато задіяно різноманітних психічних функцій та процесів, сукупність яких врешті складає загальний рівень її інтелектуального розвитку. Задіяними були і наполегливість у виконанні завдань, і відповідна самооцінка, відсутність імпульсивності, гнучкість та рухливість розумової діяльності.

Узагальнюючи попередній етап уроку, хочу запропонувати вам провести порівняльну характеристику показників рівня інтелектуального розвитку відомих історичних постатей.

Дослідники вважають, що існують деякі хімічні сполуки, які людина вживає з продуктами харчування, здатні активізувати розумову діяльність. Це білки, амінокислоти, глюкоза, глютамінова кислота (продається в аптеці). Разом з тим, підгрунтям, базою для справжньої творчості є показник IQ=120 балів, при якому можливе становлення творчої особистості, при чому він закладається до 17 років.

Особливості мислення творчих людей і створення розширеної концепції інтелекту належать Дж. Гілфорду. Вів довів, що для творчого мислення характерні

- оригінальність, незвичайність ідей, яскраве вираження власного рішення, прагнення до новизни;

- образна адаптивна гнучкість, тобто здатність бачити нові приховані сторони об’єкта; семантична спонтанна гнучкість – здатність продукувати різноманітні ідеї навіть в ситуації, яка не містить навіть орієнтирів таких ідей.

Найважливішою особливістю творчих особистостей він вважав дивергентність мислення – здатність розв’язати задачу красиво, на відміну від того, що більшість людей, для яких характерне конвергентне мислення, прагнуть знайти раціональне її вирішення. Цікавою є ламана, яка відображає формування інтелектуальної сфери в онтогенезі, побудована на основі стадій розвитку інтелекту, запропонованих Ж.Піаже.

6. Аналіз та інтерпретація результатів.

Розглянемо результати обстеження, які ми отримали в результаті інтерпретації даних.

Завдання 1: Встановити, який рівень інтелекту спостерігається в обстежуваних? Порівняти кількісні показники. Занести до таблиці 1.

Показники рівня інтелектуальних здібностей у студентів колежу

Завдання 2: Порівняти якісний рівень вербального та невербального IQ.

Як правило, невербальний IQ дещо перевищує вербальний. Разом з тим, у міських дітей вербальний інтелект розвинений сильніше, ніж практичний. Вербальний інтелект більш чутливий до навчання.

Примітка. Якщо загальний IQ знаходиться на проміжку від 66 до 73 бали, то:

- при IQ вербальний = IQ невербальний – може бути розумова відсталість у ступені дебільності;

- IQ невербальний набагато більший, ніж IQ вербальний – може бути затримка психічного або мовленнєвого розвитку;

- Якщо IQ вербальний набагато більший від IQ невербального при нормальному рівні розумового розвитку, це свідчить про хороші мовленнєві здібності, зумовлені випереджаючим дозріванням лівої півкулі кори головного мозку та особливостями виховання.

Завдання 3. Здійснити аналіз інтелектуального профілю. Він може бути:

- гармонійним, якщо різниця між сумою шкальних оцінок за субтестами не перевищує 5 одиниць;

- дисгармонійним, якщо простежується велика різниця між результатами за різними субтестами.

Завдання 4. Порівняння результатів за окремими субтестами між собою. Кожен субтест вимагає активізації певних пізнавальних функцій (уваги, пам’яті, сприймання тощо). Тому низькі / високі результати за субтестом означають недостатній / достатній розвиток цієї функції. Проте, жоден субтест не спрямований на дослідження лише одного пізнавального процесу, а висновок слід робити, порівнюючи результати декількох. Проаналізуємо результати виконання субтестів.

Обстежуваний демонструє низькі результати за 3-м субтестом. Це може бути зумовлено недостатністю уваги, або оперативної пам’яті, або несформованістю математичних здібностей. Точніше причину можна встановити, звернувши увагу на результати виконання 6, 7, 8, 11, 12 субтестів, а також запропонувати їй розв’язати арифметичні задачі у письмовому вигляді. Якщо за названими субтестами також демонструються низькі результати, а можливість розв’язати задачу у письмовому вигляді покращує її математичні успіхи, то можна зробити висновок, що проблеми зумовлені недостатністю оперативної пам’яті та уваги. І, навпаки, успішне виконання субтестів 6,7,8,11,12 доводить, що неуспіх при розв’язанні арифметичних задач зумовлений несформованістю математичного мислення.

Завдання 7. Систематизація даних та занесення їх до зведеної таблиці 2.

Повернемося до даних таблиці 1. Для того, щоб систематизувати експериментальні дані, нам необхідно обчислити дані у відсотках. Для цього слід:

1. накреслити таблицю за зразком;

2. вказати загальну кількість обстежуваних;

3. вказати, у скількох обстежуваних IQ = 90-110, IQ = 110-140; вербальний > невербального, вербальний невербального;

4. отримані значення перевести у відсотки. Таблиця 2

Показники рівня розвитку IQ студентів коледжу

Підсумок уроку. Отже, наше заняття було присвячене розгляду надзвичайно важливої теми “Психологічної діагностики загальних інтелектуальних здібностей”.

Основну увагу було приділено особливостям застосування інтелектуальної шкали Д.Векслера, проведенню аналізу та інтерпретації результатів проведеного дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. – К., Здоровье, 1980. – 165с.

2. Бурлачук Л.Ф. Словарь – справочник по психологической диагностике. – Спб.:

Питер, 2000. – 589с.

3. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 400с.

4. Левченко И.Ю. Патопсихология: Теория и практика. – М.: Академия, 2000. – 232с.

5. Марилов В.В. Общая психопатология: Учеб. пособие. – М.: “Академия”, 2002. – 224с.

6. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології: Навч. посібн – К.: Перун, 1996. – 464с.

7. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Практическое руководство. – М.: МЕДпресс, 2001. – 592с.

8. Психологические тести /Под.ред. А.А.Карелина: В 2т. – М.: ВЛАДОС, 2003

9. Розумові здібності дитини // Психологічний інструментарій. – К.: 2004

10. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опит применения их в клинике. – М.: Апрель-Пресс, изд-во Института психотерапии, 2004. – 224с.

11. Холодная М.А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта. – К.: УМКВО: КГУ. – 1990. – 73с.