Способности измерения оценки скорости мышления

Розглянемо особливості застосування деяких тестів.

1. Тест прогресивні матриці Дж. Равена найбільш відомий у двох варіантах: чорно-білому, який призначений для обстеження дітей і підлітків у віці від 8 до 14 років та дорослих від 20 до 65 років та кольоровому. Кольоровий варіант призначений для обстеження дітей віком від 5 до 11 років, іноді рекомендують також для осіб, старших 65. Стимульний матеріал чорно – білого варіанту складається з 60 матриць або композицій з пропущеним елементом. Завдання поділені на 5 серій (A, B, C, D, Е) по 12 однотипних, але із зростаючою складністю. Обстежуваний повинен вибрати елемент матриці серед 6 – 8 варіантів.

Тест Дж. Равена рекомендують застосовувати при необхідності масового миттєвого обстеження. Однак, на успішність його виконання впливає функціональний стан обстежуваних, що визначає суттєву варіабельність підсумкової оцінки в одного і того ж обстежуваного. Крім того, в тесті відсутні оцінки порівняння різних операцій мислення або сторін інтелекту: завдання тесту стосуються переважно невербальних форм мислення. За результатами обстеження в тесті Равена виставляють лише одну загальну оцінку без так званої “структури інтелекту”, опис якої дає важливу інформацію для психологічної оцінки когнітивної сфери обстежуваного. В результаті вимірювання невербального інтелекту за “Прогресивними матрицями” Дж. Равена підсумкові оцінки IQ співпадають з підсумковими оцінками IQ за тестом Д.Векслера тільки в діапазоні інтелекту на рівні середньої норми і вище, а в межах низької норми та в діапазоні зниженого інтелекту підсумкова оцінка за даним тестом на 15-20 балів виходить вища, ніж за Д.Векслером. Переважно, тест прогресивних матриць Дж. Равена рекомендують використовувати для отримання додаткових даних.

2. Інший метод дослідження інтелекту – тест Р. Амтхауера, призначений для вимірювання рівня інтелектуального розвитку осіб віком від 13 до 61 року. Він складається з 9 субтестів, кожний з яких спрямований на вимірювання різних функцій інтелекту для оцінки когнітивних здібностей в завданнях різного типу, оперує стимульним матеріалом із шкільної програми і дозволяє проводити масове обстеження тільки в діапазоні повної нейропсихологічної та когнітивної зрілості, тобто не раніше 13 років. Важливим є те, що використання тесту допускається лише для обстежуваних без інтелектуальних порушень, оскільки оперує арифметичними задачами та логічними завданнями, доступними для нормально сформованого інтелекту. Серйозною проблемою даного тесту є відсутність будь-якої стандартизації – вікової, популяційної чи інтерсубтестової (міжсубтестової), загального інтегрального показника, а також крос-культурної адаптації, внаслідок чого неможливо робити висновок про індивідуальний профіль інтелекту.

Отже, бачимо, що поняття інтелекту як системи розумових здібностей нерозривно пов’язана з існуванням індивідуальних відмінностей між людьми.

Іншими словами, для окремих людей може бути характерним високий, середній та низький інтелект. Що ж конкретно це може означати, особливо для дітей, учнів, студентів, адже з віком їх можливості збільшуються?

4. Поняття розумового віку (РВ) та коефіцієнта інтелектуальності.

Існує поняття розумового віку (РВ), яке означає функціонування адекватних до хронологічного віку пізнавальних операцій. Тобто, рівень розумового віку є інформативним лише у порівнянні з хронологічним віком дитини. Співвідношення розумового віку з хронологічним показує, в якому темпі протікає розумовий розвиток – нормальному (адекватно до хронологічного віку), випереджаючому чи заповільненому.

В 1912 році німецький психолог В.Штерн запропонував оцінювати рівень інтелекту за допомогою коефіцієнту інтелектуальності IQ – Intelligence Quotient, який визначається за формулою:

КІ = РВ/ХВ х100,

де КІ – коефіцієнт інтелектуальності в балах;

РВ – розумовий вік в місяцях;

ХВ – хронологічний вік в місяцях;

100 – константа, яка використовується з метою вираження КІ в цілих числах.

Якщо, наприклад, восьмирічна дитина має РВ=8 років, то його КІ буде дорівнювати 100, що свідчить про нормальний темп розумового розвитку. Якщо дитина з таким же хронологічним віком буде мати РВ = 6 років, то його КІ буде становити 75 – показник, який свідчить про заповільнений темп розумового розвитку, і навпаки, якщо в дитини РВ=10 рокам, то його КІ складає 125, тобто вона розвивається швидше, ніж більшість її ровесників.

5. Структура та особливості проведення тесту Д.Векслера.

Існували великі труднощі при встановленні рівня розумового віку, особливо для дорослих тому проблема вимірювання IQ залишалася не була вирішеною. В 1939 році американський психолог і психіатр Д.Векслер розпочав розробку нової методики, адаптація та удосконалення якої тривало майже 30 років. На сьогодні застосовуються три варіанти його методики:

“Інтелектуальна шкала Векслера для дорослих” охоплює віковий діапазон від 16 до 64 років, вперше опублікована в 1955 році;

“Інтелектуальна шкала Векслера для дітей” охоплює віковий діапазон від 5 до 16 років, вперше опублікована в 1949 році;

“Інтелектуальна шкала Векслера для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку” охоплює віковий діапазон від 16 до 64 років, вперше опублікована в 1963 році.

Тест Д. Векслера включає встановлення вербальних та невербальних форм мислення, конструктивний праксис, частково оцінює нейродинаміку – правопівкульні та лівопівкульні функції, мислительні та конструктивні (дієві, моторні) здібності, логічні та математичні здібності, соціальну орієнтацію, об’єм формально набутих знань. Особливістю даного методу є стандартизація всіх видів методик, які входять до нього і дозволяють визначати результати обстеження не тільки в якісному, але і в кількісному вираженні, порівнювати порушення різних функцій в структурі інтелекту.

Таким чином, дослідження особливостей інтелектуального розвитку студентів 1 і частково 2 курсів образотворчого, музичного та педагогічного відділення, ми проводили за допомогою тесту Д.Векслера (Wechsler Intelligence Scale for Children, WISC) за редакцією Ю.З.Гільбуха (1992р.), для вікового діапазону від 5 до 16 років.

Методика Векслера побудована за типом тестової батареї, яка складається з окремих субтестів, кожний з яких репрезентує одну відносно однорідну розумову функцію (здібність). Жоден із субтестів не був придуманий автором, це відомі аналітичні тести. Авторство Векслера полягає в розробці методу їх компонування в одній батареї і в новому принципі обчислення IQ.

Субтести об’єднані у дві відносно самостійні групи: вербальну і невербальну (наочну). До вербальної зібрані субтести, стимульний матеріал яких складається зі слів або цифр. До вербальних належать “Загальна обізнаність”, “Загальне розуміння”, “Арифметичний”, “Встановлення подібностей”, “Повторення цифр”, “Словниковий”.

До невербальної входять субтести, в яких обстежуваному необхідно оперувати малюнками, орнаментами, картинками тощо; будь-які слова в стимульному матеріалі цих субтестів не використовуються. До невербальних належать субтести “Докладання деталей”, “Встановлення послідовності картинок”, “Складання орнаментів з кубиків Косса”, Складання фігур із розрізаних деталей, Кодування, Лабіринти.

Таким чином, налічується 12 субтестів. Однак, з метою економії часу, а також керуючись рекомендаціями автора методики, нами було використано 10 субтестів: 5 вербальних і 5 невербальних.

Процедура тестування.

Оскільки процедура тестування займає багато часу, обстеження було проведено попередньо. Тому зараз, керуючись уже здобутим досвідом, студенти пригадають, в чому полягала суть процедури тестування, інструкції та особливості виставлення оцінок за субтестами.

Перед початком тестування відбувалося коротке знайомство екзаменатора з обстежуваним, під час якого ми старалися встановити атмосферу довіри та співпраці. В процесі бесіди ми заносили в Реєстраційну картку анкетні дані обстежуваних: прізвище, ім’я, по батькові, дату тестування, місце навчання, групу, місце проживання, місце роботи батьків. Найважливішим на даному етапі було вказати точну дату народження, оскільки таблиця визначення IQ охоплює віковий діапазон в 11 років і кожний рік поділений на 3 відрізки довжиною в 4 місяці Після цього приступали до безпосереднього тестування.

Обстеження проводили 4 студенти. Одна пара проводила вербальні субтести, інша – невербальні, в парі один проводив опитування, один вів протокол. Найвідповідальнішим моментом в методиці було виставлення оцінок за результатами тестування, оскільки найменша помилка в діях чи у використанні таблиць могла суттєво вплинути на кінцеву оцінку. Наприклад, субтесті “Загальна обізнаність”, який досліджує запас відомостей та знань, пропонується 29 запитань виставляється 1 бал за правильну відповідь. Запитання такого типу: Як називається точка горизонту, де сідає сонце? Хто написав Євгенія Онегіна? Скільки кг має пуд? Хто відкрив Південний полюс? і т.д.

В субтесті “Загальне розуміння”, “Встановлення подібностей”, “Словник” відповіді оцінювалися 0, 1, 2. Найвищу кількість балів виставляли тоді, коли обстежуваний приводив 2 і більше аргументів своєї відповіді. Наприклад, у вербальному субтесті “Словник”, який спрямований на вивчення вербального досвіду, тобто розуміння та вміння визначити значення слів, слід було пояснити значення слова асептика. Якщо обстежуваний наводив пояснення що це проти мікробів, він отримував 0 балів, якщо говорив, чистий – 1 бал, якщо ж вживав поняття стерильний, обеззараження фізичними методами кип’ятінням, парою), він отримував 2 бали. Бали заносили до Реєстраційної картки.

5. Структура та особливості проведення тесту Д.Векслера.

Існували великі труднощі при встановленні рівня розумового віку, особливо для дорослих тому проблема вимірювання IQ залишалася не була вирішеною. В 1939 році американський психолог і психіатр Д.Векслер розпочав розробку нової методики, адаптація та удосконалення якої тривало майже 30 років. На сьогодні застосовуються три варіанти його методики:

“Інтелектуальна шкала Векслера для дорослих” охоплює віковий діапазон від 16 до 64 років, вперше опублікована в 1955 році;

“Інтелектуальна шкала Векслера для дітей” охоплює віковий діапазон від 5 до 16 років, вперше опублікована в 1949 році;

“Інтелектуальна шкала Векслера для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку” охоплює віковий діапазон від 16 до 64 років, вперше опублікована в 1963 році.

Тест Д. Векслера включає встановлення вербальних та невербальних форм мислення, конструктивний праксис, частково оцінює нейродинаміку – правопівкульні та лівопівкульні функції, мислительні та конструктивні (дієві, моторні) здібності, логічні та математичні здібності, соціальну орієнтацію, об’єм формально набутих знань. Особливістю даного методу є стандартизація всіх видів методик, які входять до нього і дозволяють визначати результати обстеження не тільки в якісному, але і в кількісному вираженні, порівнювати порушення різних функцій в структурі інтелекту.

Таким чином, дослідження особливостей інтелектуального розвитку студентів 1 і частково 2 курсів образотворчого, музичного та педагогічного відділення, ми проводили за допомогою тесту Д.Векслера (Wechsler Intelligence Scale for Children, WISC) за редакцією Ю.З.Гільбуха (1992р.), для вікового діапазону від 5 до 16 років.

Методика Векслера побудована за типом тестової батареї, яка складається з окремих субтестів, кожний з яких репрезентує одну відносно однорідну розумову функцію (здібність). Жоден із субтестів не був придуманий автором, це відомі аналітичні тести. Авторство Векслера полягає в розробці методу їх компонування в одній батареї і в новому принципі обчислення IQ.

Субтести об’єднані у дві відносно самостійні групи: вербальну і невербальну (наочну). До вербальної зібрані субтести, стимульний матеріал яких складається зі слів або цифр. До вербальних належать “Загальна обізнаність”, “Загальне розуміння”, “Арифметичний”, “Встановлення подібностей”, “Повторення цифр”, “Словниковий”.

До невербальної входять субтести, в яких обстежуваному необхідно оперувати малюнками, орнаментами, картинками тощо; будь-які слова в стимульному матеріалі цих субтестів не використовуються. До невербальних належать субтести “Докладання деталей”, “Встановлення послідовності картинок”, “Складання орнаментів з кубиків Косса”, Складання фігур із розрізаних деталей, Кодування, Лабіринти.

Таким чином, налічується 12 субтестів. Однак, з метою економії часу, а також керуючись рекомендаціями автора методики, нами було використано 10 субтестів: 5 вербальних і 5 невербальних.

Процедура тестування.

Оскільки процедура тестування займає багато часу, обстеження було проведено попередньо. Тому зараз, керуючись уже здобутим досвідом, студенти пригадають, в чому полягала суть процедури тестування, інструкції та особливості виставлення оцінок за субтестами.

Перед початком тестування відбувалося коротке знайомство екзаменатора з обстежуваним, під час якого ми старалися встановити атмосферу довіри та співпраці. В процесі бесіди ми заносили в Реєстраційну картку анкетні дані обстежуваних: прізвище, ім’я, по батькові, дату тестування, місце навчання, групу, місце проживання, місце роботи батьків. Найважливішим на даному етапі було вказати точну дату народження, оскільки таблиця визначення IQ охоплює віковий діапазон в 11 років і кожний рік поділений на 3 відрізки довжиною в 4 місяці Після цього приступали до безпосереднього тестування.

Обстеження проводили 4 студентів. Одна пара проводила вербальні субтести, інша – невербальні, в парі один проводив опитування, один вів протокол. Найвідповідальнішим моментом в методиці було виставлення оцінок за результатами тестування, оскільки найменша помилка в діях чи у використанні таблиць могла суттєво вплинути на кінцеву оцінку. Наприклад, субтесті “Загальна обізнаність”, який досліджує запас відомостей та знань, пропонується 29 запитань виставляється 1 бал за правильну відповідь. Запитання такого типу: Як називається точка горизонту, де сідає сонце? Хто написав Євгенія Онегіна? Скільки кг має пуд? Хто відкрив Південний полюс? і т.д.

В субтесті “Загальне розуміння”, “Встановлення подібностей”, “Словник” відповіді оцінювалися 0, 1, 2. Найвищу кількість балів виставляли тоді, коли обстежуваний приводив 2 і більше аргументів своєї відповіді. Наприклад, у вербальному субтесті “Словник”, який спрямований на вивчення вербального досвіду, тобто розуміння та вміння визначити значення слів, слід було пояснити значення слова асептика. Якщо обстежуваний наводив пояснення що це проти мікробів, він отримував 0 балів, якщо говорив, чистий – 1 бал, якщо ж вживав поняття стерильний, обеззараження фізичними методами кип’ятінням, парою), він отримував 2 бали. Бали заносили до Реєстраційної картки. На відміну від вербальних, при виконанні даної групи субтестів час був лімітований, при чому в кожному субтесті були свої часові рамки.