Щастя в дітях

Окидаю оком навколо себе, а там все сіре, бліде, ніяке та без сенсу. По парку, десь далеко-далеко, видніються молоді щасливі батьки з ніжно-ліловою колискою, що татко веде, оминаючи всі горбики та ямки, всіляко оберігаючи свій скарб. А я дивлюсь на цю картинку і голова паморочиться, ноги підкошуються – і туман, а в голові перемішались і дзвінкий дитячий сміх, і плач немовляти, і милий дитячий погляд. І лиш, зібравши в кулак думки та емоції, збираюсь зробити крок, і як наперекір серцю, доля наштовхнула мій туманний погляд на дитячі крамниці. Серце крається, сльози невпинно стікають по обличчю, шиї, скочуються по синіх, скусаних до крові вустах.