Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2013 в 08:52, курсовая работа
В сучасних соціально-економічних умовах розвитку України, соціальні проблеми набувають значного загострення. Безробіття, хвороби, втрата засобів існування, неготовність людей жити в сучасних умовах – це болючі питання, які особливо вразливо діють на молодь, впливають на формування психіки молодої людини, тому можна зрозуміти, чому українське суспільство має певний грунт для такого небажаного явища, як самогубство серед підлітків. Суїцид або самогубство являє собою складну форму поведінки, які зумовлюють психологічні, соціальні, педагогічні, біологічні чинники.
Вступ
Розділ 1. Теоретичне дослідження підліткового самогубства 6
1.1. Особливості психологічного розвитку підлітків 6
1.2. Чинники, які впливають на формування суїцидальних уявлень
підлітків 11
Розділ 2. Дослідження схильності підлітків до самогубства 18
2.1. Визначення причин самогубства серед підлітків 18
2.2. Дослідження рівня конфліктності, самооцінки та схильності до
стресів підлітків 19
Висновки 23
Рекомендації
Використана література
Розділ 2. Дослідження схильності підлітків до самогубства
2.1. Визначення причин самогубства серед підлітків
Для визначення причин самогубства серед підлітків було проведено анкетування (див. Додаток А). Анкетування було проведено серед 20 учнів ЗОШ № 1 м. Шостка, віком 16 років. Результати відповідей наведені нижче.
1. Чи самогубства зустрічаються частіше серед підлітків,
ніж серед дорослих людей? Так - 90% ні - 10%
2. Чи зустрічались Ви з явищем суїциду у своєму житті? Так - 60% ні - 40%
3. Чи є самогубство завжди розсудливим вчинком? Так - 70% ні - 30%
4. Чи є самогубство смертним гріхом? Так - 80% ні - 20%
5. Частота суїцидів серед бідних верств населення істотно
вище, ніж серед забезпечених. Так - 40% ні - 60%
6. Чи виникали у вас коли-небудь думки про самогубство? Так - 90% ні - 10%
7. Які причини можуть спонукати людину вчинити самогубство?
Відповіді були такими: нерозуміння, проблеми в удома, особисті проблеми, соціальне положення, музика, знущання з боку однолітків або дорослих, самопожертвування і інші.
В критичний період з 13 до 17 літ підліток відходить від батьків, але продовжує в них мати потребу, тому що перед ним відкривається світ, в якому він не знаходить розуміння і не завжди зможе відповісти самому собі на питання про значення життя. І якщо цей пошук себе ускладнюється різними обставинами, - все сходиться в одну крапку і підліток звикає з думкою, що "життя не для нього".
Як було визначено в першої частині роботи, підлітки, які мають високий рівень конфліктності, виску або низьку самооцінку схильні до самогубства. Дослідимо рівень конфліктності та самооцінку підлітків.
Методика № 1. Визначення рівня конфліктності підлітків
Мета: з’ясувати рівень конфліктності учнів.
Для визначення рівня конфліктності учням була запропонована анкета (див. додаток Б). Аналізуючи дані анкети, ми отримали такі результати:
Таблиця 2.1.
Визначення рівня конфліктності між підлітками
Кількість балів |
Дівчата |
Хлопчики |
Рівень конфліктності | ||
К-ть |
% |
К-ть |
% | ||
14-20 |
4 |
33,3% |
1 |
7,7% |
Низький рівень |
21-26 |
2 |
16,7% |
3 |
23,1% |
Нижче середнього |
29-29 |
2 |
16,7% |
3 |
23,1% |
Середній рівень |
30-35 |
3 |
25% |
4 |
30,8% |
Вище середнього |
36-38 |
1 |
8,3% |
2 |
15,4 |
Високий рівень |
39-42 |
– |
– |
– |
Дуже високий рівень |
Для наочності дані таблиці
представимо у вигляді
Мал. 2.1. Результати дослідження рівня конфліктності підлітків
З діаграми бачимо, що рівень конфліктності у хлопчиків вище ніж у дівчат. Це пов’язано, можливо, з цим, що дівчата розвиваються швидше у біологічному плані, ніж хлопчики. Тому вони здатні контролювати своєю особистістю, у тому числі і поведінкою.
Причини конфліктності хлопчиків полягають у суперечливості самого вікового періоду: хлопчик здатен придумати спосіб запам’ятовування нової формули, тобто може спрямувати, регулювати процес свого мислення, але йому дуже важко керувати своєю особистістю, собою як цілим.
Ще, на мою думку, рівень конфліктності залежить від виховання в родині і в школі: чим вище рівень вихованості, тим нижче рівень конфліктності.
Взагалі рівень підлітків достатньо високий, а значить і схильність до самогубства також висока.
Методика 2. Визначення рівня самооцінки.
Мета: Визначити рівень самооцінки підлітків
Для визначення рівності самооцінки учням була запропонована анкета (див. додаток В). Результати анкетування занесені в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2
Визначення рівня самооцінки підлітків
Кількість балів |
Дівчата |
Хлопчики |
Рівень самооцінки | ||
К-ть |
% |
К-ть |
% | ||
Більше 45 |
2 |
16,7% |
1 |
7,7% |
Низький рівень |
25-45 |
8 |
66,7% |
8 |
61,5% |
Середній рівень |
0-25 |
2 |
16,7% |
4 |
30,8% |
Високий рівень |
З таблиці видно, що хлопчики мають вищу самооцінку в порівнянні з дівчинками.
Для наочності представимо дані таблиці 2.2. у вигляді діаграми 2.2.
Мал. 2.2. Результати дослідження рівня самооцінки підлітків
Підвищена самооцінка підлітків, можливо, пов’язана з їх поведінкою. Так як поведінку хлопчиків не назвеш примірною, то їх вчителі і батьки хвалять не часто. Щоб самоствердитися перед самим собою або перед однолітками хлопчики підвищують свою самооцінку, а якщо вони не зможуть цього зробити, тоді можливо самогубство.
Проте, досліджуючи питання конфлікту, не можна не зачепити суміжні показники, які впливають на прояви конфліктності в підлітковому віці. Таким показником є показник стресовостійкості.
Дане явище полягає у вивчення змоги дітей протистояти стресам та невдачам, які трапляються на їх шляху.
Тому наступним кроком у визначенні передумов виникнення конфліктних ситуацій в підлітковому віці було визначено саме цей аспект.
Методика №3 (Додаток Г)
За показниками
Графік 1
Як бачимо, на даному графіку чітко вирізняється тенденція до стресів саме у хлопців, що можна вважати однією з причин виникнення конфліктів саме в їх діяльності та поведінці та схильності до самогубства.
В результаті аналізу дослідження встановлено, що в підгрупі хлопців схильність до самогубства вище ніж у дівчат. В цілому по вибірці найбільш значимими у формуванні стресів виявились слабка осмисленість життя, низька самооцінка та незадоволення процесом життя. Можна стверджувати, що ці чинники створюють депресивний стан, який за наявності негативних стосунків в сім’ї та прикладу суїцидальної поведінки в оточенні приводить до виникнення суїцидальних ідеацій серед підлітків.
Висновки
В роботі досліджувалась психологія самогубства підлітків. В результаті дослідження виявилося, що
– в генезі суїцидальних тенденцій значимими виявились показники ситуативної тривожності, непрямої агресії та образи.
– відзначається відсутність сенсу в житті, незадоволення життєвою перспективою, результатами прожитого періоду та нездатність контролювати власне життя.
Серед соціально-психологічних показників найбільш значимо впливають на формування суїцидальних ідеацій такі як: наявність в оточенні підлітків осіб з суїцидальної поведінкою, негативне ставлення до матері, позитивне ставлення до самогубства. Суїцидальні тенденції виникають через порушення стосунків в сім’ї, позитивне ставлення до суїцидальних думок та до смерті, через суб’єктивне відчуття самотності.
Для виникнення суїцидальних уявлень значимим є показник ставлення до школи, однокласників та друзів, що вказує на роль міжособистісних дружніх стосунків в формування суїцидальних думок та фантазій, але не приводить до розвитку більш серйозних форм суїцидальних ідеацій.
Дослідження підлітків показало, що у підлітків підвищена конфліктність, занижена самооцінка, вони підвержені стресам. Ці ознаки характерні для підліткової кризи, тобто підтверджена висунута гіпотеза.
Рекомендації
Профілактика та корекція суїцидальних ідеацій в підлітковому віці повинна базуватися на знанні вікових, індивідуально- та соціально-психологічних чинників суїцидальної поведінки та охоплювати ранню діагностику суїцидальних ідеацій з використанням методів скринінгового обстеження, клінічне інтерв’ю та диференційовану психокорекційну роботу. Психологічна допомога повинна надаватися в залежності від етапу розвитку суїцидальної поведінки. Так, у підлітків з наявністю суїцидальних тенденцій на момент обстеження доцільно застосовувати кризову терапію з подальшою індивідуальною чи груповою роботою; за неодноразової появи суїцидальних уявлень доцільно працювати з індивідуально-психологічними особливостями підлітків даної групи. З цією метою можуть застосовуватися тренінгові програми та індивідуальна психокорекційна робота.
Профілактика суїцидальної поведінки здійснюється по наступних напрямах:
1. Проведення заходів
щодо усунення причин і умов,
сприяючих виникненню станів
соціально-психологічної
2. Своєчасне виявлення суїцидальних тенденцій і дій учнів, які знаходяться в стані соціально-психологічної дезадаптації або в пресуїцидальному періоді.
Найважливіша психологічна порада батькам і вчителям: якщо вашій дитині необхідна увага, то дайте її їй у спокійні моменти, коли ніхто нікому не досаждає (під час гри, спільних занять тощо). Витівки в цей час краще залишити без уваги. Якщо дитина бореться за незалежність, то менше включайтесь у її справи. Якщо ви розумієте, що дитина мстить вам, то спробуйте зрозуміти, за що.
Якщо дитина зневірилась у собі, то зведіть «до нуля» усі свої очікування та претензії до неї. Знайдіть доступний для неї рівень задач й організуйте спільну діяльність, тому що сама вона не може вийти із глухого кута. Постарайтесь не критикувати дитину й шукайте будь-який привід, щоб її похвалити.
Батькам і вихователям варто пам'ятати, що при перших спробах поліпшити взаємини з дитиною вона може підсилити виявлення своєї поганої поведінки, тому що не відразу повірить у щирість їхніх намірів і буде постійно їх перевіряти. Шлях нормалізації відносин із дитиною, яка дорослішає, довгий і важкий. Дорослим у якомусь сенсі доведеться змінювати себе, але це єдиний шлях виховання дитини, схильної до самогубства. Головне ж - навчитись переключати свої негативні емоції на конструктивні дії. Підліткову стадію дітей треба вміти пережити.
Список використаної літератури