Поняття депресії

ЗМІСТ

1. Поняття депресії……………………………………………………3
2. Види депресії……………………………………………………….3
3. Причини депресії…………………………………………………...6
4. Лікування депресії………………………………………………….8
1. Домашні засоби………………………………………………...8
2. Професійне лікування…………………………………………10

Список використаних джерел………………………………………...11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття депресії

Депресія (від  латинського слова depressum - знижувати, придушувати, гнітити) - стан, що характеризується пригніченим чи сумним настроєм і зниженням психічної активності, що сполучаються з руховими розладами і різноманітними соматичними (тілесними) порушеннями (втрата апетиту, схуднення, запори, зміна ритму серцевої діяльності і т.п.).

Депресія - це один з найбільш розповсюджених психічних  розладів сучасності. Але поняття  депресії в клінічному і в побутовому розумінні різняться. В клінічному розумінні , депресія - це повна байдужість до всього, яка супроводжується пригніченістю, погіршенням настрою та активності, вона часто є симптомом психічних  захворювань. В побутовому розумінні, ми називаємо депресією пригнічений  стан із зниженням цікавості до життя, стан, коли людина втрачає здібність  відчувати радість. Від депресії страждає багато людей у різні  періоди свого життя. Зазвичай депресія - це тип реакції людини на обставини  її життя: на втрату, невизнання, невдачі, хвороби. Депресія може бути пов'язана з професійними чи особистими невдачами. Вона також може виникати у перехідні періоди життя людини і пов'язана з переоцінкою цінностей або якоюсь їх зміною. Ознаками цього типу депресії є непевність у собі, агресивність, гнів, роздратованість, смуток, стурбованість, страх, безпам'ятність; різке зниження активності, втрата апетиту, порушення сну.

2. Види депресії

1. Проста депресія характеризується слабко диференційованим зниженим настроєм з перевагою смутку й суму, що супроводжується зниженою самооцінкою й песимістичною оцінкою сьогодення й майбутнього, без значної моторної й ідеаторної загальмованості. Діти й підлітки із простою депресією мляві, подавлені, безрадісні, скаржаться на нудьгу, бажання плакати без причини. Приємні події не викликають живої емоційної реакції, у той же час незначні зовнішні негативні фактори викликають значне погіршення самопочуття й настрою.

2. Тужлива депресія характеризується сполученням меланхолійного афекту й ідеаторної та моторної загальмованості, депресивними маячними ідеями самозвинувачення й самознищення. Хворі випробовують почуття нестерпного щиросердечного болю, локалізованого за грудиною, в області серця, іноді в правій стороні грудей або в епігастрії; сьогодення, минуле й майбутнє сприймаються в похмурих тонах; ні іграшки, ні заняття, ні розваги не викликають радості й задоволення. Діти скаржаться на почуття безвихідності, важкість, болі або неприємні відчуття в різних частинах тіла, ,,поглупіння”, втрату пам'яті, неможливість зосередитися. При цьому діти до 10-12-літнього віку рідко визначають свій настрій як тужливий, позначаючи його як смутний, сумний, нудний, нестерпний.

При тужливій депресії відзначається зміна всього вигляду дитини: змарнілі, схудлі, із землистими кольорами обличчя, синявим  під очами, діти ходять дрібними, що шаркають кроками, дивлячись у підлогу, зсутулившись. Нерідко відзначаються ознаки інтоксикації: запечені губи, запах з рота, підвищення температури. Скарги обмежуються стереотипним, лаконічним повторенням тих самих виражень, супроводжуються млявою жестикуляцією, одноманітною сумною мімікою, слізьми.

3. Тривожна депресія виражається відчуттям внутрішньої напруженості, занепокоєння, безпричинної, беззмістовної тривоги, при яких часом відзначаються тривожні побоювання конкретного характеру. Для депресії цього типу характерні рухове занепокоєння, нестійкість, прагнення до постійної зміни місця, посилення тривоги й психомоторного збудження у вечірній і нічний час, безсоння. Виражена тривога приводить до порушення аж до рухової бурі з безцільним, нецілеспрямованим, невтримним стереотипним рухом.

4. Боязка депресія – депресивний стан з переважним афектом страху. Страх на тлі депресії виступає як характерний для дитячого віку розлад, універсальна форма реагування, що проявляється в перебільшеному виді й надає депресії в цілому боязкий відтінок. Боязкі депресії в основному властиві дітям дошкільного й молодшого шкільного віку. Повторні депресії найчастіше втрачають властивий дитячому віку боязкий відтінок і носять характер тривожних, тужливих, дисфоричних або адинамічних.

         Депресії цього типу характеризуються  занепокоєнням, відчуттям навислої  погрози з конкретним страхом  за своє або близьких життя  й здоров'я. Найвищої виразності  страх досягає ввечері й уночі,  супроводжується порушенням засипання,  переривчастістю сну, що лякають  сновидіннями, ілюзіями, а іноді  й галюцинаціями: у маленьких  дітей частіше зоровими, у старших  - елементарними слуховими.

5. Слізлива депресія – депресивний стан, особливо притаманний дітям дошкільного віку, для якого характерний плач із рясними слізьми, що виникає з будь-якого незначного приводу або безпричинно. Плач носить характер то майже постійного пхикання, ниття, примхливості, то готовності до плачу з епізодичними тривалими риданнями, голосіннями й лементом. При цьому скарги на зниження настрою відсутні або не можуть бути висловлені маленькою дитиною.

6. Дисфорична депресія відрізняється превалюванням атипічного злісного афекту з невдоволенням навколишнім світом, дратівливістю, запальністю, що часом приводить до спалахів люті й агресії із прагненням до руйнування. Домінуючим в дисфоричній депресії є не стільки переживання власної неспроможності, скільки відчуття несправедливо нанесеної образи, недооцінки навколишнього світу, занедбаності, тобто у своїх невдачах діти схильні винити оточення, що супроводжується опозиційною, зухвалою поведінкою, брутальністю, бійками, антидисциплінарними вчинками.

7. Ступорозна депресія - депресивний стан, що характеризується крайнім ступенем моторної й ідеаторної загальмованості; часом сягаючого стану повної нерухомості зі слабістю або відсутністю реакції на навколишнє, припиненням мовного контакту, відмовою від їжі й тимчасовим припиненням у розвитку або навіть регресом поводження. Властиві афективні розлади в цих випадках в основному представлені тривогою або страхом, присутність яких стає очевидним при чергуванні ступорозних розладів із психомоторним збудженням або тільки після появи контакту із хворим при ослабленні депресивного стану.

8. Депресія із психопатоподібними розладами - депресивний стан, у якому розлади, що імітують патологію характеру (брутальність, зухвалість, злостивість, агресивність, опозиційність, підвищена збудливість, деспотизм, і т.д.), виступають у сполученні з поведінковими порушеннями: пропусками занять, відмовою від відвідування школи, бійками, антидисциплінарними вчинками, відходами, бродяжництвом, уживанням наркотичних речовин, ранніми сексуальними зв'язками, а іноді й кримінальними діями.

9. Адинамічна депресія - депресивний стан, у якому на перший план виступають розлади енергії: зниження спонукань, безсилля, млявість, лінь, слабість емоційного відгуку при суб'єктивно слабкому відчутті зниженого настрою. У найбільш легких випадках адинамічна депресія обмежується скаргами на постійну утому, стомлення, небажання приступитися до занять і навіть гри, вгасання інтересів. Адинамічна депресія супроводжується повільністю й бездіяльністю, хоча ідеаторна й моторна загальмованість відсутні або є мінімальними. Хворі, в основному, не відзначають утруднень у русі, можуть швидко ходити й бігати, але відсутнє бажання грати, займатися спортом, виходити на вулицю. Зниження продуктивності в навчанні виникає через труднощі включення в роботу, слабості концентрації й нетривалості активної уваги, хоча при контролі й стимуляції з боку дорослих дитина виконує завдання, досить добре засвоює навчальний матеріал, а зниження успішності є дуже незначним.

10. Астеноподібна депресія характеризується насамперед стомлюваністю, виснаженістю, дратівливістю й гіпертензією (нестерпністю яскравого світла, голосних звуків), у зв'язку із чим депресивний стан має певні подібності із астенічним синдромом. При астеноподібній депресії хворі часто скаржаться на млявість, слабість, утому, нестерпність навчальних навантажень, шуму, яскравого світла, уразливість, плаксивість, головні болі, неприємні тілесні відчуття, загальне нездужання, зниження пам'яті.

11. Ступидна депресія - депресивний стан, у якому переважною є ідеаторна загальмованість при відсутності або слабкій виразності гальмування в сфері моторики й стертості депресивного настрою. У школярів при депресії цього типу відзначається різке падіння успішності, пов'язане із втратою здатності до сприйняття нових відомостей, суб'єктивним відчуттям втрати пам'яті, утрудненості до відтворення нового матеріалу й зосередження уваги.

13. Анестенічна депресія - депресивний стан, що протікає з перевагою anaestesia psychica dolorosa - психічної анестезії, відчуттям хворобливої нечутливості, відсутності любові до близьких, втратою почуттів радості, суму, страху, зникненням можливості співпереживання, жалю, емоційного резонансу, що супроводжуються болісним переживанням своєї емоційної зміни.

14. Соматизована (маскована) депресія - депресивний симптомокомплекс, у якому домінує та або інша малосимптомна або поліморфна, соматовегетативна симптоматика, що імітує первинну соматичну патологію, що маскує властиво депресивні прояви, які проте завжди присутні й можуть бути виявлені. У переважній більшості випадків діти з манифесною соматизованою депресією оглядаються психіатром тільки після клінічного демаскування депресії або виникнення повторних патологічних станів з виразним депресивним афектом.

3. Причини депресії

Депресія може бути результатом  драматичних переживань, наприклад  втрати близької людини, роботи, суспільного становища. Схильність до депресії буває обумовлена генетично. Ймовірно, гострі депресивні стани виникають під впливом складової частини гена, відповідального за освіту білка, що транспортує серотонін.

Згідно з деякими теоріями, депресія іноді виникає при надмірному навантаженні мозку в результаті стресу, в основі якого можуть лежати як фізіологічні, так і психосоціальні фактори.

Депресія буває також результатом  побічної дії деяких ліків (наприклад, засобів бета-адреналінової групи, нейролептиків, гормональних препаратів, антибіотиків, анальгетиків, антигіпертензивних засобів, імунодепресивних препаратів) або може проявлятися як симптом соматичних захворювань (наприклад, хвороби Альцгеймера, атеросклерозу артерій головного мозку, черепно-мозкової травми або навіть звичайного грипу).

Основна причина депресії - це стреси (психогенна депресія). До депресії можуть призвести різні ситуації - починаючи  від найважчих і закінчуючи повсякденними дрібницями. Смерть близької людини, втрата роботи, конфлікти з близькими, самотність, нездійснені мрії. Звичайно, при втраті близької людини туга і печаль природні, але іноді їх глибина і тривалість така велика, що доводиться вдаватися до медичної допомоги. Події менш значні, також не проходять безслідно для нашої психіки - поступово накопичуючись, вони заганяють людину в клітку депресії.

У 2-4% людей депресія розвивається без зовнішніх причин на тлі повного  благополуччя (ендогенна депресія). Це таке ж хронічне захворювання, як туберкульоз або гіпертонія, тільки викликає воно не фізичні, а душевні  страждання. Досить поширеною формою депресії є сезонні афективні  розлади, що виникають в осінньо-зимовий  період.

Багато людей зовсім не підозрюють про те, що у них депресією, оскільки вона часто маскується під якесь  соматичне захворювання, і людина все життя скаржиться на серце  або шлунок, а причина криється зовсім в іншому. Такі депресії називаються  замаскованими. Нерідко депресія є  супутником таких захворювань, як цукровий діабет і рак.

Існує різновид депресії, що називається дистимія. При дистимії симптоми депресії виражені не так яскраво, і людина живе немов за інерцією, роками Варячись в смаку бульйоні повсякденності. Він живе без радості, як автомат, поступово звикаючи до цього стану, вважаючи його нормою. Насправді цей стан теж є депресією, від якої можна позбутися.

Можна перелічити основні психогенні травматизуючі фактори, що впливають на виникнення депресивних станів.

1. Ситуації короткочасні, але різко  зачіпають особистість через  індивідуальну значущість травмуючих впливів:

а) ситуація втрати - це сварка з близькою особою, що порушує цінні дружні відносини, раптове розчарування в дорогій людині, втрата близької людини у зв'язку з розлукою або його смертю, несподіваний майновий крах;

б) ситуація, що раптово порушують основні спрямованості особистості: порушення планів, намірів, сподівань, крах кар'єри, гостро виниклу кризу світогляду, раптова втрата засобів досягнення заповітної мети (наприклад, голос у співака), раптово розкрилися серйозні помилки свого життєвого шляху, що призвели до каяття, різка зміна способу життя (зміна професії, ситуація бойкоту, арешту);

в) раптово травмуючі впливу, які зачіпають особливо ранимі сторони особистості.

Особистість може вибрати наступні можливі інтерпретації: