Тепер давайте
заселимо 5-й поверх. У 1-шу кімнату поселимо
крапку. Подумайте, як можна поселити паличку
та галочку, щоб вони жили не в такому порядку,
як на 6-му поверсі? (Поміняти місцями.)
А тепер самостійно
заселіть 4-й, 3-й, 2-1 та 1-й поверхи, але на
кожному поверсі крапка, паличка й галочка
мають мешкати в різному порядку.
Оцінка:
1 бал –
4 варіанти заселення будинку, крім 5-го,
6-го поверхів;
2 бали –
2 – 3 варіанти;
3 бали –
1 варіант;
4 бали –
усе повторюється, як на 5 – 6 поверхах.
Завдання № 4.Розфарбовування фігур.
Мета: визначити,
як діти класифікують наочний матеріал.
Із набору
трикутників 4 – рівнобедрені, 3 – рівносторонні,
3 – прямокутні, зображені в прямому та
перекинутому вигляді. Діти мають виділити
й розфарбувати одним і тим самим кольором
однакові фігури.
Інструкція: «Діти, подивіться
уважно на свої аркуші, знайдіть однакові
фігури та розфарбуйте їх одним і тим самим
кольором.
Скільки знайдете
різних груп однакових фігур, стільки
й знадобиться кольорових олівців».
Оцінка:
1 бал –
немає помилок;
2 бали –
1-2 помилки;
3 бали –
3-4 помилки;
4 бали –
не виділені групи фігур.
Завдання № 5.Складання схем слів під
диктовку.
Мета: виявити готовність
психофізіологічних функцій, які забезпечують
сприймання мови на слух, рівень розвитку
фонетичного аналізу.
Інструкція: « Діти, незважаючи
на те, що ви ще не вмієте писати, зараз
ви все-таки запишете кілька слів, але
не літерами, а кружечками. Скільки літер
у слові, стільки кружечків ви й намалюєте».
Вихователь
розглядає з дітьми зразок:
Рак
○○○
Нога
○○○○
Приклад залікових
слів: дуб, рука, парта, дерево, вишня.
Оцінка:
1 бал –
5 схем слів;
2 бали –
3-4 схеми;
3 бали –
2 схеми;
4 бали –
менше 1-ї схеми.
Завдання № 6.Розмітка.
Мета: діагностика
особливостей зорового аналізатору, умінь
планування та контролю в практичній діяльності.
Інструкція: «Дітям дають
аркуш розміром 16*12 см і шаблон 4*6 см.
(Шаблон бажано зробити з картону.)
«Діти, з великого
аркуша ви повинні вирізати якнайбільше
маленьких прапорів. Для цього вам потрібно
за допогою шаблона розмітити цей аркуш.
Кладіть шаблон на аркуш, обводьте його
олівцем так, щоб умістилося якнайбільше
прапорців».
Оцінка:
1 бал –
8 прапорів;
2 бали –
5-7 прапорів;
3 бали –
не більше 4 прпорців;
4 бали –
хаотичне розташування.
Діагностику
проводять на спеціально підготовлених
бланках (аркушах у клітинку). Діти починають
працювати тільки після детального пояснення
всіх завдань.
Загальні
підсумки обстеження фіксують у протоколі.
Для більшої об’єктивності результатів
кожну дитину оцінюють за такою схемою:
1 – високий
рівень;
2 – середній
рівень;
3 – низький
рівень;
4 – дуже
низький рівень.
№ |
Прізвище
та імʼя дитини |
Номер завдання |
Середній
бал |
рівень |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Методика «Рисунок людини» як метод діагностики
готовності до навчання.
Цей тест уперше
запропонував Ф. Гудинаф для дослідження
пізнавальних здібностей. Пізніше К. Маховер
розробила систему критеріїв, які дозволяють
оцінювати за допомогою цього тест у особистісні
якості.
Мета: визначити
певні інтелектуальні та психомоторні
здібності.
Хід проведення. Дитині пропонується
аркуш паперу і простий олівець. Експериментатор
просить дитину намалювати людину (чоловіка).
Допомога
не надається, можна заохочувати дитину,
якщо вона не наважується розпочати малювання.
Намальоване
зображення людини оцінюється, визначається
рівень розвитку психомоторики та готовності
до шкільного навчання.
Інструкція для дитини: «Намалюй, будь ласка, людину (чоловіка,
дядька) так, як ти вмієш».
Після закінчення малювання,
слід перегорнути аркуш.
1
2
3
4
5
6
Кожне завдання
оцінюється за 5-бальною шкалою,
при чому,
1 бал – найкраща оцінка,
5 балів – найгірша.
1 бал - у намальованої
фігури є голова, тулуб, кінцівки.
Голову з тулубом
з’єднає шия (вона має бути не більше,
ніж тулуб). На голові мають бути волосся
(можливо, капелюх або шапка), вуха. На обличчі
- очі, ніс, рот. Верхні кінцівки мають закінчуватися
кистю з п'ятьма пальцями.
Мають бути
присутніми деталі чоловічого одягу.
2 бали - виконання
всіх вимог, як при оцінці в 1 бал. Можлива відсутність трьох деталей
- шия, волосся, один палець руки, - але не
має бути відсутньою яка-небудь частина
обличчя.
3 бали - у фігури на малюнку
є голова, тулуб, руки, ноги, які намальовані
двома лініями (об’єм). Відсутні шия, вуха,
волосся, одяг, пальці на руках, ступні
ніг.
4 бали - примітивний
малюнок голови, тулуба з кінцівками. Кожна
кінцівка (достатньо лише однієї пари)
зображена однією лінією.
5 балів - відсутнє ясне зображення
тулуба, рук і ніг. Карлючки.
Останнім часом у літературі
приділялося багато уваги питанню про
виділення дітей, не готових до шкільного
навчання і труднощі, які має, шкільна
адаптація в 1 класі. І проблема ця як і
раніше актуальна.
Дитина, надходячи в школу, повинна
бути зрілою у фізіологічному і соціальному
відношенні, успішність навчання дитини
в школі також залежить від її психологічної
зрілості.
Психологічна готовність до
навчання – поняття багатоаспектне. Вона
передбачає не окремі знання й уміння,
а визначений набір, у якому повинні бути
присутнім всі основні елементи. Які ж
складові водять у цей набір «шкільної
готовності»? Основними компонентами
шкільної зрілості є: інтелектуальна,
особистісна, вольова, моральна готовності.
Усі перераховані складові шкільної
готовності важливі в розвитку дитини.
У випадку, якщо є недостатня розвиненість
якого-небудь одного компонента виникає
потреба в психологічній допомозі дитині.
Розроблена з цією метою програма може
бути використана й у дитячому саду.
Проаналізувавши дану літературу,
ми припускаємо, що вправи в нашій програмі
будуть сприяти успішному навчанню учнів.
Можна виділити наступні цілі, котрі
повинні досягатися при визначенні готовності
дитини до школи:
1. Розуміння особливостей психічного
розвитку дітей з метою визначення
індивідуального підходу до них
у навчально-виховному процесі [28].
2. Виявлення дітей, не готових
до шкільного навчання, із метою
проведення з ними розвиваючої
роботи, спрямованої на профілактику
шкільної неуспішності [57].
3. Розподіл майбутніх першокласників
по класах відповідно до їх
"зон найближчого розвитку",
що дозволить кожній дитині
розвиватися в оптимальному для
неї режимі [14].
4. Відстрочка на один рік від
початку навчання дітей, не готових
до шкільного навчання (можливо
лише стосовно дітей шестирічного
віку) [1].
За підсумками обстеження можуть створюватися
спеціальні групи й класи вирівнюючого
розвитку, у яких дитина зможе підготуватися
до початку систематичного навчання в
початковій школі [11, 37].
Список використаної
літератури
1. Авраменко Н.К. Підготовка
дитини до школи. М., 1992 – 48 с.
Першим його
етапом було проведення діагностичних
тестів на перевірку готовності дітей
до навчального процесу.
• Готовність до засвоєння
навчальних предметів.
Стан готовності до
читання:
I. Ми прочитали дітям
казку чи оповідання. Попросили переказати,
1) Якщо дитина переказує
близько до тексту — 6 балів;
2) Переказує скорочено,
основний зміст — 5 балів;
3) Переказує надто
скорочено, з вашою допомогою — 4 бали.
II. Розповідь за
малюнком. Запропонували дитині
розглянути ілюстрацію у книжці
або репродукцію картини художника.
1) Якщо дитина спочатку
розглянула, продумала, а потім розповіла
про сюжет, визначаючи і головне, і деталі,
і загальний настрій — 6 балів;
2) Схематична розповідь
— 5 балів;
3) Перечислює, що зображено
— 4 бали.
Стан читання.
1) Якщо дитина читає
словами — б балів.
2) Читає по складах
— 5 балів.
3) Читає по буквах —
4 бали.
Спочатку я діагностувала
у дітей 6-7 років самооцінку памяті. Тому
насамперед моєю метою було визначення,
як сама дитина оцінює свою пам'ять. Я с
дітьми провела бесіду ставлячи дитині
низку запитать такого характеру:
- чи подобається їй
у дитячому садку?
- Чим вона любить займатися
- Чи багато знає віршів,
казок?
- Чи легко запам’ятовує
доручення та прохання дорослих?
- І нарешті, як вона
вважає, яка в неї пам'ять?
Поспілкувавшись з
кожною дитиною, я уважно реагувала на
відповіді дітей та їх ставлення до теми
бесіди.
Відповіді усіх дітей
вказували на адекватність та усвідомлення
при оцінці памяті.
Далі перевіримо
слухову пам'ять.
Для перевірки
цього психічного процесу я обрала методику
«10 слів». Сутність цієї методики полягає
в діагностиці слухової вербальної памʼяті.
Вихователь зачитує дитині 10 слів, не пов’язаних
одне з одним за змістом.
Груша,, окуляри,
диван, лелека, чашка, стілець.
Сіно, стіл,
ворона, зошит, комп’ютер, конструктор,
годинник, картина, човен, яблуко.
Слова слід
вимовляти не поспішаючи, в одному темпі.
Після кожного слова робить паузу на 2-3
с. дитина має відтворити ці слова. Відповіді
дітей зафіксувала.
Інтерпретація результатів
Вік |
Кількість
правильно відтворених слів |
Рівень памяʼті |
Після першого
читання |
Після другого
читання |
Після третього
читання |
6-7 років |
1-3 |
3-5 |
6-7 |
Низький |
4-6 |
7-8 |
8-9 |
Середній
|
7-8 |
9-10 |
10 |
Високий
|
Методика «Повторення фраз»
Я запропонувала
дітям повторити фразу із 6 складів. Потім
– наступну, довшу. Коли в якійсь фразі
дошкільник починає помилятися потрібно
замінити слова. Треба запропонувати фразу,
таку саму завдовжки. Якщо результат не
змінюється, отже, це межа обсягу його
уваги.
Фрази читають
в рівному темпі, не поспішаючи. Намагаючись
вимовляти їх монотонно, без особливих
інтонацій та емоційних наголосів, щоб
не впливати на сприймання дитини.
1. Низький рівень
6 складів: Діти, ідіть
спати. Галя любить ляльку.
7 складів: Карта висить
на стіні. Чашка стоїть на столі.
8 складів: Рома біжить
по дорозі.У лісі співають птахи.
9 складів:Кішка побігла
за мишкою.
У зимку на вулиці холодно.
10 складів:Погляньте
у віконце на дітей.
Маленький песик замерзає.
2. Середній рівень
11 складів: Улітку сонечко
сильно гріє землю.
Книжка та олівець лежать на столі.
12 складів: Квочка повела
своїх курчат гуляти.Качечка швидко плаває
по озеру.
13 складів: Поросята
люблять валятися в калюжі.
Сердитий мороз пофарбував дітям щічки.
14 складів. Мама розповідає
своїм діткам казочки.
Діти пішли до лісу по гриби та ягоди.
15 складів. Лисия залізла
до курника і вкрала півня.
Страшенна буря зруйнувала хатинку рибалки.
3. Високий рівень.
16 складів. Бджола летить
на червону квітку за солодким медом. Перший
чистий сніжок ліг уночі на мерзлу землю.
17 складів. Мама ходила
в садок і принесла нам яблук. Навесні
прилетіла пташка і почала вити гніздо.
18 складів. Петрик любить
казку про сірого вовка і хитру лисичку.
Бабуся і Настя ходили вранці погуляти
до лісу.
19 складів. Улітку після
дощу діти дуже люблять бігати босоніж.
Сьогодні вранці діти дуже гарно прибрали
свою кімнату.
20 складів. Мама подарувала
Катрусі книжку з яскравими малюнками.
Під часу дощу пташки в лісі перестають
співати своїх пісень.
21 склад. Після літа
настає осінь, і кожного дня стає холодніше.
Натуся вивчила вірші, поклала книжку
в сумку та пішла гуляти.
22 склади: Маленькі
кошенята цілими днями бавляться та граються
клубочком. Хлопчики ходили до лісу
і піймали там мале зайченя.
Скільки складів
зуміла повторити дитина?
Гарна пам'ять
– 17 -22; задовільна – 11 – 16; незадовільна
– 6 -10.
Далі перевіримо
зорову пам'ять.
Методика
«Упізнавання предметів»
Матеріали: секундомір
або годинник із секундною стрілкою; дві
таблиці з малюнками.
Спочатку прочитайте
дитині інструкцію, і лише коли вона зрозуміє
сутність гри, запропонуйте подивитися
на табл. (табл. 2 у цей час повинна бути
закрита). Демонструйте її протягом 10 с.
малюк має запам’ятати зображені на ній
малюнки. Потім закрийте першу таблицю
і покажіть другу. Дитина має впізнати
серед зображених на ній малюнків ті, що
були на першій таблиі, і позначити їх
олівцем.