Особливості егоцентризму у обдарованих дітей молодшого шкільного віку

За результатами тестування і спостереження  за дітьми першої та другої групи була сформована гіпотеза, що обдаровані діти більш егоцентричні, ніж діти з більш низьким і середнім рівнем розумового розвитку

Сума показників Di = 344  
 
Цей показник свідчить про позитивну зв'язку морального егоцентризму та розумового розвитку середньої сили. Таким чином, гіпотеза про позитивну зв'язку двох досліджуваних характеристик (морального егоцентризму і рівнем розумового розвитку) підтвердилася

Сума показників Di  
 
Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена усередині першої групи взаємозв'язку високого розумових здібностей і високого рівня егоцентризму, тобто гіпотеза підтверджується. Діти другої групи менш егоцентричні, що показує коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.  
Тетрахоріческій показник зв'язку або четирехклеточная кореляція коефіцієнт Юля.

Сума = а + в = 13 Сума = с + d = 10  
n = 23  
 
 
Для того щоб перевірити отримані показники застосуємо формулу:  
= 1-0,56  
Граничне значення не перевищено, між ознаками у двох групах виявлена ​​середня позитивний зв'язок.  
3.2 Опис виділених груп  
Усі школярі, яких ми спостерігали, виховуються в морально, економічно і психологічно благополучних умовах. Всі сім'ї повні, у вихованні беруть участь всі члени сім'ї, в тому числі і родичі старшого покоління, у деяких дітей з вибірки є старші брати і сестри. Спостереження за дітьми з двох виділених груп дають підставу стверджувати, що їхня поведінка в різноманітних ситуаціях різна.  
· Шкільна ситуація  
Діти першої групи намагаються весь час бути на виду, тягнуть руку на уроках, на перервах теж намагаються привернути увагу вчительки  
(Мало грають з іншими дітьми на перервах в рухливі ігри, прагнуть поговорити з вчителькою, щось розповісти, у чому-то їй допомогти). Дуже чутливі до зниження оцінок. Реакція може бути бурхливою, можуть навіть плакати, виправдовуються. Потребують перегляду оцінок, додаткових завдань. Дуже наполегливі й активні, добре знають принципи і правила, за якими оцінюються не лише щоденні роботи - класні і домашні, але і контрольні - річні, четвертні, «роновскіе», добре пам'ятають усі свої помилки і виправлення. Часто вчителі підкріплюють таку позицію дитини, не обговорюючи результат, адже, як правило, саме ці діти є їх надією і опорою як найкращі учні та особа класу. Як наслідок, такі діти перестають бачити в своїх однокласниках партнерів, тобто рівних собі у навчальній роботі.  
Для дітей другої групи не так важливі оцінки. Вони намагаються не потрапити на очі вчителю зайвий раз, на перервах навіть наприкінці чвертей спокійно грають в рухливі ігри.  
· З однолітками  
Діти першої групи мало йдуть на контакт, неохоче грають в рухливі ігри. Багато з них мають помітно більш слабку фізичну форму. На перервах і після уроків більше читають або намагаються виконати домашнє завдання, а якщо і беруть участь в іграх всього класу, то хочуть неодмінно лідирувати, «задаються». У взаємодію намагаються вступати з дітьми старше себе за віком. Інтереси різноманітні, але пов'язані в основному з навчальною діяльністю  
Діти другої групи Легко йдуть на контакт, прагнуть до співпраці, В іграх беруть на себе будь-яку роль (з задоволенням «водять»), взаємодіють з будь-якими дітьми, і молодше, і старше себе за віком. З задоволенням включаються в будь-які ігри на перервах і в групі продовженого дня. Менш конфліктні, суперечки вирішують найчастіше шляхом співробітництва і уникнення. Мають безліч інтересів, майже завжди виходять за рамки навчальної діяльності.  
· У сім'ї.  
Діти першої групи. Найчастіше виховуються в сім'ях з непрацюючою матір'ю, чиї інтереси і очікування сконцентровані в сфері виховання дитини або з переважаючим культом дитини. Як правило, ці діти не мають братів і сестер. У таких сім'ях дитина рано починає розуміти, як значущий він для батьків, як вони люблять його, як бояться втратити його. Це підвищує її самооцінку, створює почуття безпеки, однак часто переходить норми прийнятого соціальної поведінки: він не зважає на оточуючими, діє наперекір їх бажанням і вимогам. Часто навколишні, вчителі та самі батьки бачать у цьому невихованість дитини, починають пояснювати йому, чому так не можна поводитися. Але вкрай рідко це призводить до бажаного результату. Справа в тому, що дитина не бачить, не відчуває, чому треба чинити інакше, а саме, що існують інтереси інших людей, які не завжди збігаються з його власними, і що більше того, інші люди мають не менше прав для захисту своїх інтересів, що вони не менш цінні, ніж він.  
Діти другої групи. Найчастіше виховуються в сім'ях, де обоє батьків працюють. Більш самостійні і незалежні, тому що їх інтереси лежать у різних сферах життя. Вони більше часу приділяють своїй діяльності, не пов'язаної з навчанням, адже у цьому віці інтерес до навчання починає слабшати.  
Таким чином, за даними спостережень вчителів та шкільного психолога можна свідчити про значущі відмінності в поведінці дітей двох виділених груп (з високим і низьким моральним егоцентризмом) лише в ситуаціях «суб'єкт-суб'єктного» взаємодії. Враховуючи, що обдаровані діти представляють собою потенційних лідерів практично у всіх галузях суспільного життя, важливо виявляти турботу не лише про розвиток у них когнітивних здібностей, але і соціальних властивостей - здатності взаємодіяти, розуміти почуття і думки інших людей, адекватно поводитися у ситуаціях змагання, проявляти співчуття до оточуючих. У кінцевому підсумку це дозволить і самим обдарованим дітям максимально реалізувати свої задатки, з користю для себе і для інших.  
 
Висновок  
Обдаровані діти являють собою особливу категорію дітей, досліджуючи яку ми можемо краще зрозуміти і розкрити природу здібностей будь-якої дитини. У той же час педагоги та батьки дітей з високими здібностями потребують більш детальному поданні про особливості особистісного розвитку цих дітей на різних вікових етапах. Зокрема, небажану поведінку і відносини обдарованих дітей молодшого шкільного віку можуть бути скориговані до настання у них підліткового віку, тому що у початковій школі діти максимально чуйні на навчальне та розвивальне вплив дорослого, перш за все своєї вчительки.  
На наш погляд, існують певні відмінності в характері дітей в залежності від ступеня вираженості у них морального егоцентризму. Визначаючи слідом за Ж. Піаже егоцентризм як особливу розумову позицію дитини, ми зосередилися у своєму дослідженні на порівнянні морального егоцентризму у дітей з високими і середніми здібностями.  
Дана робота стала результатом вивчення морального егоцентризму у дітей молодшого шкільного віку (6 - 10 років) з високими загальними здібностями і полягала як в аналізі літератури, так і в практичному дослідженні дітей цього віку Виконання перелічених вище завдань повністю відповідало поставленої на початку роботи мети. На першому, теоретичному етапі дослідження були зібрані дані про психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, виявлено взаємозалежність вікових особливостей дітей цього віку і формування їх особистості, підібрані тести і завдання, які застосовуються на практиці для виявлення феноменів обдарованості й егоцентризму у дітей цього віку.  
Для виявлення рівня інтелектуального розвитку всіх учнів нами використовувався набір тестів, що дозволив визначити цей показник для кожного тестованого дитини окремо. Отримані результати дозволили умовно розділити тестовані групи учнів на обдарованих дітей та дітей із середніми інтелектуальними здібностями. При проведенні подальших досліджень це дозволило здійснити порівняльний аналіз результатів. У нашому дослідженні отримана позитивна зв'язок морального егоцентризму та розумового розвитку середньої сили. Таким чином, висунута нами гіпотеза підтвердилася.  
Проведені спільно з педагогами і шкільним психологом спостереження дозволили описати відмінності в поведінці двох умовно виділених груп обдарованих дітей - з високим і низьким рівнем морального егоцентризму. На наш погляд, це допоможе більш диференційовано оцінювати і коригувати вчинки і відносини цих дітей у різних ситуаціях, розвивати в них здібності до розуміння почуттів і думок оточуючих людей, визнавати таланти не тільки свої, але й інших, цінувати партнерів з навчальної та будь-якої іншої діяльності незалежно від вкладу. Ми переконані, що виховання в обдарованих дітей терпимого, партнерського ставлення до людей незалежно від наявності тих чи інших талантів буде сприяти створенню більш гуманного суспільства, в якому з великим успіхом будуть реалізовані будь-які здібності, як за ступенем, так і за формою вираженості. Інтерес представляють подальші дослідження в цій області, зокрема, використання інших методів вивчення егоцентризму, дослідження проявів цього феномена у дітей та підлітків більш старшого віку.  
 

ЛІТЕРАТУРА 

1. Басов М.Я. Методика психологічних  спостережень над дітьми. - М.: Знання, 1975. - 73 с.  
2. Венгер А.Л., Цукерман Г.А. Психологічне обстеження молодших школярів. - М.: Изд-во ВЛАДОС - ПРЕС, 2001. - 160 с.  
3. Виготський Л.С. Зібрання творів: у 6-ти томах. Т. 5. - М.: Педагогіка, 1983. - 368 с.  
4. Гільбух Ю.З. Увага: обдаровані діти. - М.: Знание, 1991. - 80 с.  
5. Даль В. Тлумачний словник. Т. 2, 3, 4. - М.: Держ. вид-во «Художня література», 1935. - 576 с.  
6. Дубровіна І.В. Індивідуальні відмінності у здатності до узагальнення у дітей молодшого шкільного віку / / Питання психології. - 1966. - № 5. - С. 123 - 137.  
7. Клименко В.В. Психологічні тести таланту. - Харків: ФОЛІО, СПб.: КРИСТАЛ, 1996. - 414 с.  
8. Коршунова Л.С. Уява та її роль у пізнанні. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - 200 с.  
9. Левонтін Р. Розумові здібності / / Психологія індивідуальних відмінностей / Под ред. Ю.Б. Гіппенрейтер і В.Я. Романова. - М.: ЧеРо, 2000. - С. 20 - 40.  
10. Лейтес Н.С. Бувають видатні діти ... / / Сім'я і школа. - 1990. - № 3. - С. 33 - 36.  
11. Лейтес Н.С. Вікова обдарованість та індивідуальні відмінності. - М.: Изд-во «Інститут практичної психології», Воронеж: НВО МОДЕК, 1997. - 448 с.  
12. Лейтес Н.С. Вікова обдарованість школярів: Учеб. сел. для студ. вищ. пед. навч. зав .. - М.: Академія, 2000. - 320 с.  
13. Лейтес Н.С. Віковий підхід до феноменів дитячої обдарованості / / Основні сучасні концепції творчості та обдарованості / Под ред. Д.Б. Богоявленської. - М.: Молода гвардія, 1997. - С. 57 - 67.  
14. Лейтес Н.С. Спогади, роздуми, розмова / / Психологічний журнал. - 1992. - № 1. - С. 147 - 165.  
15. Лейтес Н.С. Чи легко бути обдарованим? / / Сім'я і школа. - 1990. - № 6. - С. 34 - 35.  
16. Лейтес Н.С. Про розумової обдарованості: Психологічні характеристики деяких типів школярів. - М.: Изд-во АПН РРФСР, 1960. - 215 с.  
17. Лейтес Н.С. Обдаровані діти / / Психологія індивідуальних відмінностей / Под ред. Ю.Б. Гіппенрейтер і В.Я. Романова. - М.: ЧеРо, 2000. - С. 304 - 313.  
18. Лейтес Н.С. Проблема здібностей у працях Б.М. Теплова / / Питання психології. - 1966. - № 5. - С. 39 - 48.  
19. Лейтес Н.С. Ранні прояви обдарованості / / Питання психології. - 1988. - № 4. - С. 98 - 107.  
20. Лейтес Н.С. Здібності і обдарованість в дитячі роки. - М.: Знание, 1984. - 80 с.  
21. Лейтес Н.С. Доля вундеркіндів / / Сім'я і школа. - 1990. - № 2. - С. 27 - 29.  
22. Лейтес Н.С. Розумові здібності і вік. - М.: Педагогіка, 1971. - 280 с.  
23. Лейтес Н.С. Широта обдарованості, покликання, доля / / Питання психології. - 1996. - № 6. - С. 139 - 152.  
24. Леонтьєв О.М. Про формування здібностей / / Питання психології. - 1960. - № 1. - С. 7 - 17.  
25. Матюшкін О.М. Концепція творчої обдарованості / / Питання психології. - 1989. - № 6. - С. 29 - 33.  
26. Матюшкін О.М., Сіско Д. Обдаровані і талановиті діти / / Питання психології. - 1988. - № 4. - С. 88 - 97.  
27. Моляко В.О. Проблеми психології творчості і розробка підходу до вивчення обдарованості / / Питання психології. - 1994. - № 5. - С. 86 - 95.  
28. Обухова Л. Ф. Концепція Жана Піаже: за і проти. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - 191 с.  
29. Обухова Л.Ф., Рябова Т.В., Гуслова М.Н., Стуре Т.К. Феномен егоцентризму у підлітків-інвалідів / / Питання психології. - 2001. - № 3. - С. 40 - 48.  
30. Загальна психологія / За ред. А.В. Петровського. - М.: Просвещение, 1986. - 464 с.  
31. Обдаровані діти / Под ред. Г.В. Бурменской і В.М. Слуцького. - М.: Прогрес, 1991. - 376 с.  
32. Нариси психології дітей (молодший шкільний вік) / Под ред. О.М. Леонтьєва і Л.І. Божович. - М.: Изд-во АПН РРФСР, 1950. - 160 с.  
33. Психологічний словник / За ред. В.В. Давидова, А.В. Запорожця, Б.Ф. Ломова и др. - М.: Педагогіка, 1983. - 448 с.  
34. Психологія обдарованості дітей та підлітків: Учеб. сел. для студ. вищ. і середовищ. пед. навч. зав-й / Под ред. Н.С. Лейтеса. - М.: Академія, 2000. - 336 с.  
35. Психологія. Словник / За ред. А.В. Петровського, М.Г. Ярошевського. - М.: Політвидав, 1990. - 494 с.  
36. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології: У 2-х томах. Т. 2. - М.: Педагогіка, 1989. - 328 с.  
37. Рубінштейн С.Л. Здібності / / Психологія індивідуальних відмінностей / Под ред. Ю.Б. Гіппенрейтер і В.Я. Романова. - М.: ЧеРо, 2000. - С. 20 - 40.  
38. Савенков А.І. Обдаровані діти в дитячому садку і школі: Учеб. сел. для студ. вищ. пед. навч. зав-й. - М.: Академія, 2000. - 232 с.  
39. Степанов В.Г. Психологія обдарованості дітей і підлітків / / Питання психології. - 2000. - № 3. - С. 140 - 143.  
40. Теплов Б.М. Вибрані праці: У 2-х томах. Т. 1. - М.: Педагогіка, 1985. - 328 с.  
41. Теплов Б.М. Здібності та обдарованість / / Психологія індивідуальних відмінностей / Под ред. Ю.Б. Гіппенрейтер і В.Я. Романова. - М.: ЧеРо, 2000. - С. 262 - 273.  
42. Теплов Б.М. Здібності та обдарованість / / Вчені записки Держ. науково-дослідного інституту психології. Т. 2. - М.: Держ. науково-дослідний інститут психології, 1941. - С. 24 - 30.  
43. Типові особливості розумової діяльності молодших школярів / Под ред. С.Ф. Жуйкова. - М.: Просвещение, 1968. - 228 с.  
44. Уманський Л.І. Психологія організаторської діяльності школярів. - М.: Знание, 1980. - 82 с.  
45. Фрімен Дж. Огляд сучасних уявлень про розвиток здібностей / / Основні сучасні концепції творчості та обдарованості / Под ред. Д.Б. Богоявленської. - М.: Молода гвардія, 1997. - С. 371 - 400.  
46. Хеллер К.А. Діагностика та розвиток обдарованих дітей та підлітків / / Основні сучасні концепції творчості та обдарованості / Под ред. Д.Б. Богоявленської. - М.: Молода гвардія, 1997. - С. 243 - 265.  
47. Цукерман Г.А., Майстрів Б.М. Психологія саморозвитку. - М.: Прогрес, 1995. - 219 с.  
48. Чистякова Г.Д. Творча обдарованість і розвиток пізнавальних структур / / Питання психології. - 1991. - № 6. - С. 103 - 111.  
49. Чудновський В.Е., Юркевич В.С. Обдарованість: дар чи іспит. - М.: Знання, 1990. - 80 с.  
50. Шадріков В.Д. Діяльність та здібності. - М.: Изд. Корпорація «Логос», 1997. - 320 с.  
51. Шадріков В.Д. Здібності людини / / Основні сучасні концепції творчості та обдарованості / Под ред. Д.Б. Богоявленської. - М.: Молода гвардія, 1997. - С. 24 - 38.  
52. Шумакова Н.Б. Міждисциплінарний підхід до навчання обдарованих дітей / / Питання психології. - 1996. - № 3. - С. 34 - 43.  
53. Щебланова Є.І., Аверіна І.С., Задоріна Є.М. Методика експрес-діагностики інтелектуальних здібностей дітей 6 - 7 років / / Питання психології. - 1994. - № 4. - С. 43 - 46.  
54. Юнг К.Г. Феномен обдарованості / / Психологія індивідуальних відмінностей / Под ред. Ю.Б. Гіппенрейтер і В.Я. Романова. - М.: ЧеРо, 2000. - С. 294 - 304.  
55. Яковлєва Є.Л. Розвиток творчого потенціалу особистості школяра / / Питання психології. - 1996. - № 3. - С. 28 - 3.