Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2013 в 13:32, курсовая работа
Метою нашого дослідження стало виявлення особливостей комунікативної діяльності учнів, що роблять вплив на величину їхнього статусу в групі однолітків, і оцінка ступеня виразності цього впливу.
Як гіпотезу дослідження виступило припущення, що положення підлітка в системі неофіційних міжособистісних відносин визначається особистісними особливостями підлітків, що виявляються в процесі їхнього спілкування з однолітками.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ НЕФОРМАЛЬНИХ ГРУП ЯК ОБ’ЄКТУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕНЯ
1.1 Мала група в психології: поняття, основні явища і процеси
1.2 Формальні і неформальні відносини в малій групі
1.3 Лідерство і керівництво в малій групі
1.4 Особливості міжособистісних відносин підлітків у групах однолітків
РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження особливостей неформального лідерства в підлітковій групі
2.1 Опис вибірки, методів і методик, використаних у дослідженні
2.2 Обробка й інтерпретація даних, отриманих у ході дослідження
2.3 Корекційна програма формування згуртованості у підлітковому віці
ВИСНОВОК
РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Кількісний розподіл учнів у залежності від рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей приводиться в таблицях 2.2 і 2.3: таблиця 2.2 відбиває розподіл підлітків за рівнем розвитку комунікативних здібностей, таблиця 2.3 – організаторських.
Таблиця 2.2. Процентний розподіл випробуваних у залежності від рівня розвитку в них комунікативних здібностей за результатами методики «КІС – 1»
Рівень розвитку |
Оцінка |
Кількісний розподіл | |||||
Хлопчиків |
Дівчат |
Всього | |||||
Число |
% |
Число |
% |
Число |
% | ||
Дуже високий |
5 |
7 |
28 |
10 |
40 |
17 |
68 |
Високий |
4 |
4 |
16 |
0 |
0 |
4 |
16 |
Середній |
3 |
1 |
4 |
1 |
4 |
2 |
8 |
Нижче середнього |
2 |
2 |
8 |
0 |
0 |
2 |
8 |
Усього випробуваних |
14 |
56 |
11 |
44 |
25 |
100 |
У залежності від оцінки, отриманої в результаті тестування, випробувані були розділені нами на 4 підгрупи: діти з дуже високим рівнем розвитку комунікативних здібностей (отримавші оцінку «5»), з високим рівнем розвитку здібностей (оцінка «4»), із середнім рівнем розвитку (оцінка «3») і діти з рівнем розвитку комунікативних здібностей нижче середнього (оцінка «2»).
З таблиці 2.2 і малюнка 2.2 видно, що:
З таблиці видно, що більшість випробуваних (68%) мають дуже високий рівень розвитку і лише 32% - більш низькі рівні розвитку комунікативних здібностей.
Таблиця 2.3. Процентний розподіл випробуваних по показниках розвитку організаторських здібностей відповідно до даних тестування з використанням методики «КІС – 1»
Рівень розвитку |
Оцінка |
Кількісний розподіл | |||||
Хлопчиків |
Дівчат |
Всього | |||||
Число |
% |
Число |
% |
Число |
% | ||
Дуже високий |
5 |
1 |
4 |
3 |
12 |
4 |
16 |
Високий |
4 |
4 |
16 |
7 |
28 |
11 |
44 |
Середній |
3 |
3 |
12 |
1 |
4 |
4 |
16 |
Нижче середнього |
2 |
5 |
20 |
0 |
0 |
5 |
20 |
Низький |
1 |
1 |
4 |
0 |
0 |
1 |
4 |
Усього випробуваних |
14 |
56 |
11 |
44 |
25 |
100 |
Як випливає з таблиці 2.3 і малюнка 2.3, на підставі отриманих даних учні за рівнем розвитку організаторських здібностей були також розділені на кілька підгруп: