Методи психодіагностики та їх класифікація

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Января 2014 в 01:11, контрольная работа

Краткое описание

В даний час створені та практично використовуються методи психодіагностики, які охоплюють всі відомі науці психологічні процеси, властивості та стани людини. Створення, опис і наукове визнання права на існування нових наукових понять і відповідних ним явищ йде пліч-опліч з розробкою придатних для їх експериментального вивчення психодіагностичних засобів. Справа в психології, як науці, поправляється з тієї причини, що на початку XX в. їй були офіційно визнані і прийняті ті вимоги, які до понять і методів дослідження пред'являють в найбільш розвинених сучасних науках, зокрема фізиці. Це вимоги операціоналізації і верифікації.

Прикрепленные файлы: 1 файл

психодыагноз.doc

— 66.50 Кб (Скачать документ)

       Перевага об'єктивних методик,  що спираються не на словесні  відповіді, самохарактеристики або самооцінки, а на не залежні від свідомості людини мимовільні дії і реакції, а також продукти його діяльності полягає в тому

що вони дозволяють уникнути суб'єктивності, і в зв'язку з цим досить надійні. В той  же час їх валідность і однозначність  а також точність іноді залишають бажати кращого. Пояснимо сказане. Об'єктивні показники не завжди відбивають своїми змінами саме ті психологічні властивості, для оцінювання яких вони призначаються. Наприклад, фізіологічні реакції не завжди відповідають психологічним властивостям і станам людини. Вони, крім того пов'язані з миттєвими фізичними станами організму, а не тільки психологічними процесами, і в цьому сенсі не цілком однозначні.

       Нарешті, для показників подібного  роду важко розробити тонку  вимірювальну шкалу, що дозволяє виявляти різні міри прояву якості, що діагностується, і диференційовано їх оцінювати. Іншими словами, об'єктивні показники не є точними мірками сили відбиваного в них властивості. Допустимо що для висновків про наявність у дитини певного відношення до членів своєї сім'ї використовуються особливості малюнка сім'ї, зробленого самою дитиною. Такий малюнок, як показано в численних дослідженнях, дійсно може відбивати стосунки, що склалися в сім'ї, але, окрім цього, також і художньо – образотворчі  здібності дитини, його бажання малювати, прагнення сподобатися психологові, настрій у момент тестування і багато що інше. У залежності від усього цього може мінятися характер малюнка, в тому числі ті ознаки, по яких зазвичай судять про стосунки дитину до окремих членів сім'ї.

       Проектні методики в порівнянні  з усіма вже розглянутими мають  одну дуже істотну гідність: вони, як правило валідні і відносно  надійні при високому рівні  професійної підготовки користувача.  Вони менш суб'єктивні і мало схильні до випадкових, ситуативних впливів. Недолік їх - трудомісткість і значні тимчасові витрати, необхідні для отримання потрібного психодіагностичного результату.

       Методики, що дозволяють отримувати  кількісні дані що відбивають  міру розвиненості властивості, що вивчається дають можливість використовувати заходи і методи кількісної обробки результатів психодіагностики. У той же самий час за допомогою таких методик неможливо відрізнити один від одного якісно різні психологічні властивості, що мають однакові кількісні показники. Скажімо, якщо за допомогою методики Д. Маккелеланда, Дж. Аткінсона і інших ми оцінюємо силу мотивації досягнення успіхів, то, отримавши ті або інші показники, не в змозі судити про те, чи являється мотивація досягнення успіхів різної у тих випробовуваних, які мають кількісно однакові дані. А тим часом вона може бути якісно різною. Свого часу X. Хекхаузен показав, що в загальному показнику сили мотивації досягнення успіхів по Д. Маккелеланду та ін. насправді ховаються два якісно різних мотиву: мотив - прагнення до успіхів і мотив - прагнення уникнути невдачі. Дві людини, що має однакові по силі мотиви досягнення успіхів можуть істотно відрізнятися один від одного тим, що прагнуть до успіхів в

соверщенно  різних сферах людської діяльності : один - у бізнесі, інший - в мистецтві, третій - в спорті і тому подібне З іншого боку, методики, які спираються тільки на якісний аналіз експериментальних даних, не дозволяють застосовувати кількісні методи обробки результатів судити про рівень розвитку відповідних властивостей і безпосередньо доводити причинно-наслідкові стосунки між змінними, що вивчаються.

 

2.Визначте різницю індивідуальних та групових досліджень.

       Психодіагностичні дослідження направленні на виявленні різних психологічних явищ, процесів, психологічних станів, дослідив які можна прогнозувати та характеризувати об’єкт дослідження.

       Так в індивідуальному психологічному дослідженні виявляються особисті психологічні характеристики. Такі як, рівень розвитку, талановитість, темперамент, тип характеру, комунікабельність та інше.

       На відміну від індивідуального психодіагностичному дослідження у груповому дослідженні окрема особистість не розглядається. В такому виді дослідження розглядається загальні властивості групи в цілому, а також взаємодія учасників групи між собою.

Характерною відмінністю індивідуальних та групових психологічних досліджень є те, що особистість в різних групах веде себе по різному, при цьому виявляє зовсім інші характеристики, які були отримані при індивідуальному психодіагностичному дослідженні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

  1. Немов P.C. Психология: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений:В 3 кн. Кн. 3: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. - Мл Просвещение: ВЛАДОС, 1995.-512 с.
  2. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методика и тесты. Учебное пособие. Самара; Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. - 672 с.
  3. Немов P.C. Психология: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений:В 3 кн. Кн. 3: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. - Мл Просвещение: ВЛАДОС, 1995.-512 с.
  4. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методика и тесты. Учебное пособие. Самара; Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. - 672 с.
  5. Психологическая диагностика: Учебное пособие. / Под ред. К.М.Гуревича и Е.М. Борисовой. -М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж, Издательство НПО «МОДЭК», 2001. - 368 с.
  6. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. - 512 с.
  7. Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ. Словарь - справочник по психодиагностике. -СПб.: Питер Ком, 1999.-528 с.
  8. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. - Самара: Издательский дом «БАХРАХ - М», 2003. - 272 с.
  9.    Психологическая диагностика: Учебное пособие. / Под ред. К.М.Гуревича и              Е.М. Борисовой. -М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж, Издательство НПО «МОДЭК», 2001. - 368 с.

 

 

 

 


Информация о работе Методи психодіагностики та їх класифікація