Метод спостереження у психічній діяльності людини

 Спостереження слід проводити систематично, а не час від часу. Систематичність спостереження дає змогу зберігати постійні умови його й тим самим дає можливість встановити тісні зв'язки між спостережуваними фактами.

 Психологічне спостереження, як правило, вимагає тривалого часу. Чим триваліше спостереження, тим більше  фактів  може нагромадити спостерігач, тим глибшими й надійнішими будуть його психологічні висновки. Звичайно тривале спостереження застосовують при вивченні вікових особливостей дітей, наприклад особливостей розвитку мови й мислення, емоційних проявів і вольових дій, прагнень та інтересів, рис характеру та здібностей. Результати такого тривалого спостереження описуються або у щоденнику, де аналізується процес психічного розвитку дитини (часто за кілька років), або оформляються у вигляді психологічних характеристик.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 Психіка – це суб'єктивне відображення об'єктивного світу.

 Психіка – це системна  властивість високо-організованої  матерії, що полягає в активному  відбитку суб'єктом об'єктивного світу, побудові і використанні його в поведінці і діяльності. 

Давно помічено, що психічні явища тісно пов'язані з роботою мозку людини. Ця думка була сформульована ще в першому тисячоріччі до нової ери Алкмеоном Кротонським (VI ст. до н.е.) і підтримувалася Гіппократом (близько 460 – 377 р. до н.е.). Протягом більш ніж двотисячирічної історії розвитку психологічних знань вона залишалася безсумнівною, розвиваючись і заглиблюючись у міру одержання нових даних про роботу мозку і нових результатів психологічних досліджень.

 Психіка є продуктом діяльності кори великих півкуль головного мозку. Ця діяльність називається вищою нервовою діяльністю. Відкриті І.М.Сєченовим і І.П.Павловим та їхніми послідовниками принципи і закони вищої нервової діяльності є природничою основою сучасної психології.

Кожен з нас щодня використовує метод спостереження в повсякденному житті. Ми спостерігаємо за грою дітей, за пацієнтами поліклінік під час очікування прийому і т.д. Іноді ми узагальнюємо спостереження і ділимося ними з іншими людьми, іноді - це просто швидкоплинні погляди. З професійним підходом до спостереження ми зустрічаємося, коли коментатор інформує нас про події на футбольному полі, кінооператор знімає прихованою камерою учасників спостережуваних подій, вчитель, апробуємо нову методику викладання, спостерігає за поведінкою класу на уроці і т.п. Таким чином, у багатьох сферах соціальної практики спостереження успішно використовується для вивчення реальності. У науці метод спостереження також використовується вже багато століть, хоча в методологічному плані він став об'єктом пильного вивчення особливо в останні роки.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Величковский Б. М., Зинченко В. П., Лурия А. Р. Психология восприятия. М.: 1973.

2. Венгер Л. А., Восприятие  и обучение. Дошкольный возраст-М., 1969

3. Восприятие и деятельность/ Под ред. А. Н. Леонтьева. - М: Изд-во  Моск. ун-та, 1976.

4. Деятельность; Сознание. Личность. -М: Политиздат. 1974

5. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.

6. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. Введение в психологию. - М.: 1974.

7. Логвиненко А. Д. Психология  восприятия: Учеб.-метод. пособие. -М., 1987.

8. Лурия А. Р. Ощущение  и восприятие. - М.: Изд-во Моск. ун-та 1978.

9. Максименко С. Д. Розвиток  психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 1. Тео-ретико-методологічні проблеми  генетичної психології. - К.: Форум, 2002.

10. Максименко С. Д. Розвиток  психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2. Моделювання психологічних новоутворень. - К.: Форум, 2002

11. Основи загальної психології / За ред. С. Д. Максименка. - К.: НПЦ "Перспектива", 1998.

12. Общая психология / Под  ред. С. Д. Максименко. - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1999.

13. Психологія / За ред  Г. С. Костюка: - К,: Рад, шк, 1968.

14. Хрестоматия по ощущению  и восприятию. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975.

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Найбільш важливі умови адекватного сприймання — це спостереження та спостережливість. Вони яскраво виявляються при довільному цілеспрямованому сприйманні. Спостереження найбільш точно відрізняє довільне сприймання від мимовільного. Найхарактерніший показник спостереження —тривале, цілеспрямоване зосередження уваги на предметі сприймання. Воно здійснюється з певною метою і за визначеним планом.

Спостереження може бути тривалим, коли планується спостереження змін у поведінці тварин під впливом догляду за ними, розвитку дитини під впливом виховання, успішності засвоєння знань залежно від умов і методів навчання. Короткотривалим воно буває тоді, коли спостерігаються короткотривалі явища.

У процесі спостереження увага може зосереджуватись або на явищі загалом, або на окремих його деталях. Це залежить від пізнавальної мети.

Успіх спостереження потребує визначення мети спостереження, складання його плану — де, коли та як провести спостереження, створення потрібних умов для цього, підготовка засобів спостереження (приладів, інструментів) і фіксації його результатів. Спостерігати треба вміти. Останнє має особливо велике значення, тому що не всі діти та дорослі володіють умінням спостерігати.

Рівень уміння спостерігати залежить і від навчання спостерігати, і від спостережливості як якості особистості. Якщо дитину змалку привчають спостерігати явища природи, поведінку тварин, ті чи інші аспекти життя, то в неї розвивається така риса її характеру, як спостережливість, тобто здатність помічати в об'єктах малопомітне, але важливе для розуміння їх суті.

Спостереження і спостережливість відіграють велику роль у навчанні та трудовій діяльності людини. Відомо, як високо цінував спостереження і спостережливість Ч. Дарвін (відкриття походження видів він пояснював своєю спостережливістю). І. П. Павлов вважав, що спостережливість вкрай потрібна вченому. У його інституті був напис: "Спостережливість, спостережливість, спостережливість".

К. Д. Ушинський рекомендував учителям навчати дітей спостерігати, якщо вони хочуть розвинути в них розум, оскільки спостереження надає матеріал, факти для мислення.

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція сприймання: відображення предметів та явищ дійсності в їх цілісності.

Фізіологічний механізм: відображення у психіці цілісних предметів і явищ у безпосередньому контакті з ними.

Запитання для самостійної роботи

1. Який психічний процес  називається "сприйманням"?

2. У чому полягає спільне  та відмінне між сприйманням  і відчуттям?

3. Якими є загальні  властивості сприймань?

4. Що таке структурність сприймання та який її механізм?

5. Що таке константність  сприймання та який її механізм?

6. У чому виявляється  апперцепція в процесах сприймання?

7. Який вплив на сприймання  може справляти попередній досвід?

8. Які чинники визначають  об'єктивні умови сприймання?

9. Які чинники визначають  суб'єктивні умови сприймання?

10. Що таке ілюзія у  сприйманні та який її механізм?

11. Що таке спостереження?

12. Що таке спостережливість?

13. У чому може виявлятися  професійна спостережливість?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи погоджуєтеся ви  з думкою, що відмінності між  сприйманням і відчуттям зводяться  здебільшого до кількісних характеристик  результату відображення?

2. Чи можна визначити  процес сприймання як синтез  відчуттів?

3. Чи всі головні властивості сприймань названо: предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність?

4. Чи завжди апперцепція  має позитивний вплив на процес  сприймання об'єктів?

5. Чи можлива структурність  сприймання без його осмисленості?

6. Чи можна стверджувати, що осмисленість сприймання зумовлена тільки такою його властивістю, як предметність?

7. Чи є константність  сприймання об'єктивно детермінованим  явищем?

8. Чи погоджуєтеся ви  з твердженням, що акт сприймання - це завжди аналітико-синтетичний  процес?

9. Чи завжди при сприйманні  просторових характеристик об'єктів  бере участь кінестетичний аналізатор?

10. Чи згодні ви з  твердженням, що руховому аналізатору  належить пріоритетна роль у  складних формах сприймання?

Завдання та проблемні ситуації

1. Чому сприймання не можна звести до простої суми відчуттів? Як слід розуміти твердження, що сприймання - це результат складної аналітико-синтетичної діяльності?

2. Поясніть, яку роль  відіграють рухи очей (саккадичні  рухи) у складному зоровому сприйманні. Чому процес сприймання розглядають як перцептивну діяльність суб'єкта?

3. Хмари на небі іноді  сприймаються як цілісні предмети, що нагадують тварин, птахів, скелі  тощо. Яка важлива особливість  сприймання у цьому виявляється?

4. Поясніть такий факт: чому коли людина вперше йде незнайомою місцевістю, самостійно розшукуючи дорогу, то вдруге вона без труднощів знайде її; якщо ж вона йде із супутником, якому дорога добре відома, то вдруге їй буде важко самостійно пройти цей шлях?

5. Відомо, що один і  той самий проміжок часу в різних ситуаціях сприймається неоднаково. Поясніть причини суб'єктивної оцінки часу людиною.

6. Чим пояснити, що сліпонароджені  після вдало проведеної операції  спочатку не розрізняють ні  форми, ні розміру, ні віддаленості  предметів?

7. Спостережливість - це якість особистості, необхідна для успішної діяльності взагалі, а для лікарської та педагогічної - особливо. Які умови, на вашу думку, сприяють розвиткові спостережливості в лікаря; до яких помилок у діагностиці захворювання може призвести недостатня спостережливість лікаря?

8. Чим пояснити, що одна  й та сама лекція різними  слухачами може бути оцінена  по-різному: як "інформативна", "популярна", "цікава", "корисна", "нудна", "нецікава".