Конфліктна людина – яка вона і як з нею спілкуватися

Київський національний економічний університет 

імені вадима гетьмана

Криворізький  економічний інститут

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему: «Конфліктна  людина – яка вона і як з нею  спілкуватися»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спілкування пронизує всі  сфери діяльності людини і є умовою їх успішності та найважливішим способом життєтворчості особистості. Роль спілкування у житті людини важко переоцінити, особливо значима вона при забезпеченні єдності трьох аспектів спілкування: комунікативного, інтерактивного, перцептивного. Порушення будь-якої зі сторін процесу спілкування знижує його якість, результативність та ефективність, а подекуди – робить його утрудненим чи взагалі неможливим.

До аналізу конфліктного спілкування зверталися велика кількість  вітчизняних і зарубіжних психологів, зокрема, В.М. Куніцина, Є.В. Цуканова, О.О. Бодальов, Г.А. Ковальова, Б.Д. Паригін, І.П. Шкуратова, В.О.Лабунська, Ф.Баррон, Е.Холл, Н.М.Хенлі та ін.

Слід зазначити, що причини  багатьох конфліктів, взаємних незгод і невдоволень людей як в особистому, так і в професійному житті криються в нерозумінні прийомів ефективного спілкування чи невмінні ними користуватися, що й призводить до утрудненого спілкування.

Конфліктність особистості  визначається дією психологічних, соціально-психологічних (до яких належить некомпетентність у спілкуванні) та соціальних факторів. Вона може бути викликана ситуативними (наявність бар’єрів на шляху до досягнення мети, посилення нервово-психічної напруги, нерозуміння та його демонстрація, збої у взаємодії, недостатня чи викривлена інформованість, підвищена збудливість, які й супроводжують утруднене спілкування) та особистісними (нетерпимість до недоліків інших, імпульсивність, нестриманість, упереджене ставлення до людей, неуважність, егоїзм і т.д.) чинниками.

Основними причинами неефективності будь-якого реального спілкування є схильності та звички людини застосовувати при взаємодії зі співбесідником принизливо-поступливі (цілеспрямований вплив, орієнтований на розуміння співрозмовника, який містить реакції недоречного приниження своїх почуттів, прагнень та цілей, а також невиправдані вчинки співрозмовнику) та агресивно-захисні (цілеспрямований вплив, орієнтований на досягнення своїх цілей, що здійснюється у формі, яка може принизити відчуття власного достоїнства, ігноруючи потреби та інтереси партнера) форми поведінки як неадекватні замісники розуміючого (цілеспрямований вплив, орієнтований на розуміння співрозмовника і прояв поваги до його особистості у формі неоцінкових реакцій на її висловлювання та емоційні стани) та директивного (цілеспрямований вплив на людину для досягнення своїх цілей, що складається з реакцій, які виражають власні оцінки, погляди, прагнення та цілі) спілкування.

Є так звані «конфліктні» люди, з якими кожен із нас теж мав можливість зустрічатися. КОНФЛІКТНІСТЬ – це відсутність культури спілкування, бажання домінувати за будь-яких умов, надмірна принциповість і прямолінійність, несправедлива оцінка вчинків та дій інших, поганий настрій та дратівливість.

Характеристика  конфліктної поведінки:

– перебивання співбесідника;

–приниження його, недооцінка його внеску до спільної справи й перебільшення свого внеску, порівняння себе і співбесідника  не на його користь ("Я завжди приходжу вчасно, а ти завжди запізнюєшся");

– стійке небажання  визнавати свої помилки й правоту співбесідника;

– постійне нав’язування свого  погляду ("Послухайте мене…", "Це не

правильно…");

– неoщирість у висловлюваннях, неправда;

– різке прискорення темпу  бесіди, підвищений тон, а потім різка  пауза;

– невміння вислухати і  зрозуміти думку співбесідника.

Які причини появи  конфліктних рис у людини? Чим  обумовлена людська незахищеність  перед обличчям агресії? Чому з'являється  все більше конфліктних людей?

Перерахуємо основні причини, що призводять до психічних травм:

- хворобливе самолюбство; егоцентризм, що спотворює весь процес сприйняття світу. Кожен із нас стикався з людьми, які ставляться до світу або з гордістю, або боязко й обережно. Коли така людина отримує сигнал про те, що світ і люди тою чи іншою мірою не cприймають її, для неї ця інформація виявляється вкрай неприємною, навіть жорстокою, і тоді майже будь-які види її взаємодії з іншими людьми можуть розглядатися як агресія й удари.

- підвищена агресивність, що спонукає людину нападати на інших людей, викликати в них відповідну агресію, одержувати законну здачу та страждати від зворотних ударів, якщо вони виявляються сильнішими.- зайва поступливість, слабкість, покірність, що змушує людину внутрішньо стримуватися, а на психологічному рівні випускати колючки. Практика свідчить, що демонстрація слабкості та покірності, звичка поступатися у відповідь на тиск агресора, ніколи не здатні його заспокоїти.

- готовність бачити тільки гарне ставлення до себе у повсякденному житті, нерозуміння того, що люди не зобов'язані вас любити, а неприємні обставини, з якими вам іноді доводиться стикатися залишаються поза увагою.

- психологічна чутливість, із якою людина народжується, що визначає її сильну реакцію на, здавалося б, незначні життєві віражі. Ця властивість призводить до того, що на тендітній плівці свідомості залишаються відбитки ударів і неприємних впливів, отриманих під час спілкування з людьми.

- психологічні травми, які були настільки сильними, що деформували свідомість людини так, що коли виникає ситуація, хоча б частково схожа на ту, що їх спричинила, людина починає з новою силою відчувати біль і негативні переживання.

- відсутність мети, що проявляється у вигляді хаотичної поведінки, позбавленої чіткої логіки та спрямованості, і позбавляє людину цілком конкретної енергії захисту, яка добре знайома цілеспрямованій людині. Люди, що пливуть за течією, набагато частіше відкривають себе різноманітним впливам і ударам, ніж ті, хто безупинно прямує до мети, подібно стрілі.

- занадто серйозне ставлення до себе, надмірна чутливість до ставлення інших людей до власної особистості, відсутність почуття гумору. Такі люди схильні перебільшувати будь-яку дрібницю, прокручуючи у свідомості будь-яке сказане проти них слово, вкрай болісно сприймають навіть найнезначніші зауваження, не вміють розряджати ситуацію за допомогою чарівної енергії посмішки та гарного жарту.

- стереотипне сприйняття життя, схильність бачити світ, людей і людські конфлікти стандартизованими. Будь-яка несподівана подія стає для людей цього типу проблемою, болем, ударом. Люди зі стереотипним сприйняттям можуть дуже впевнено почувати себе в добре знайомих обставинах, але як тільки правила гри змінюються, вони починають відчувати себе безпомічними та незахищеними.

- недостатні навички спілкування, відсутність світськості та практичного досвіду зіткнення з упевненими людьми, незнання правил, за допомогою яких налагоджуються контакти. Люди цієї категорії зазвичай неконтактні та почувають себе вкрай вразливими та незахищеними, коли виходять зі своєї ізоляції в якесь інше середовище спілкування.

Серед конфліктних людей присутні дві основні категорії: активні та пассивні.

Активні конфліктанти:

- агресивісти, що поділяються  на такі категорії, як «парові  катки», або «шермановські танки» (наглі люди, що діють напором і люттю); «снайпери» (полюбляють казати неприємні слова, іронізувати, знущатися, плести інтриги або махінації); «підривники» (схильні до спалахів агресії не через злість, а в силу особливостей вибухового, надзвичайно збудливого темпераменту та нестійкого настрою);

- всезнаючі, переконані  у своїй перевазі над іншими  «бульдозери», що розштовхують усіх, хто зустрічається на їхньому  шляху, або надуті «міхури», переповнені  «почуттям власної значимості»;

- максималісти, що стоять  на своєму до кінця та потребують від інших виконання та задоволення власних бажань, навіть коли в цьому немає необхідності;

- таємні, що тримають  усі негативні почуття в собі, але в найбільш несподіваний  момент виплескують їх на оточуючих  в агресивній формі. 

Пасивні конфліктанти :

- скаржники, що обвинувачують  долю та скаржаться на обставини  замість того, щоб діяти; 

- мовчуни, з яких  не витягнеш слова, та які  люблять своїм мовчанням виводити  із себе інших людей; 

- покладисті, що завжди  говорять «так» та обіцяють  підтримку, але у вирішальний момент схильні ухилятися від своїх обіцянок;

- песимісти, які завжди  передбачають невдачі та полюбляють  про це говорити вголос, підштовхуючи  інших людей думати так само;

- нерішучі («стопори»), що  бояться прийняти будь-яке рішення  через страх помилки та тому відкладають його до останнього моменту;

- невинні брехуни,  які обплутують кожну свою  дію такою потужною системою  неправди, що неможливо зрозуміти  суть справи;

- помилкові альтруїсти, що зовні роблять іншій людині  добро, але в душі про це жалкують і періодично виказують своє невдоволення, оскільки прагнуть компенсації за свій альтруїзм.

Щоб захиститися від конфліктних людей корисно перебороти негативні почуття, що виникають під час спілкування з ними: адже будь-яка важка людина несе в собі сильний негативний заряд, що легко передається нам.

З активними конфліктантами потрібно бути сильним, спокійним й  упевненим, проявляти на початковому  етапі розумну стриманість.

Із пасивними конфліктантами ключовим із вашого боку буде терпіння та гнучкість, що дасть змогу витягти їх зі шкаралупи конфлікту. Корисно поставити собі запитання: у чому причина «труднощів» цієї людини, чому вона стала такою?

Агресорові продемонструйте  силу спокою або спробуйте приголомшити його вбивчим гумором.

Усезнайці можете протиставити іронію або продемонструвати ще більшу поінформованість, висловившись водночас із підкреслено-скромною інтонацією, на тлі якої його самовпевненість виглядатиме комічно.

Максималістові продемонструйте  витримку та терпіння, на тлі яких його завищені вимоги будуть не серйозними.

Таємничому покажіть, що ви абсолютно відкриті та не прагнете якихось інтриг або маніпуляцій  щодо нього.

Скаржника підбадьорте  та трохи пожартуйте над його звичкою  сприймати все у темних тонах.

Мовчуна спробуйте розговорити, знайти спільні теми для спілкування.

Покладистого спробуйте  зловити на нереальності та недостатній  відвертості його обіцянок і досягніть  із його боку не механічного, а повністю відповідального ставлення до своїх  слів.

Отруту, що виробляється песимістом, можна нейтралізувати ліками оптимізму, які ви маєте вживати під час спілкування з ним. Але ставтесь із повагою до тих причин, які викликали у вашого співрозмовника песимістичні настрої, в іншому випадку ви дуже легко можете його образити.

Нерішучих також корисно підбадьорювати, налаштовувати на зміцнення волі - таку людину необхідно спеціально тренувати.

Невинних брехунів треба  викривати, але робити це дуже обережно.

Помилковому альтруїсту треба навчитися показувати корисливий відтінок своєї внутрішньої психологічної бухгалтерії, водночас навести яскраві аргументи морального плану.

 

 

 

ВИСНОВКИ

Сучасне життя людини пов’язано з безліччю конфліктних  ситуацій, і, нажаль, повсякденні реалії свідчать про дві тенденції: по-перше, кількість протиріч, що супроводжує нас у різних сферах (суспільство, політика, економіка, робота, родина) як мінімум  не знижується, а по-друге, все частіше ми стикаємось с небажанням або невмінням оточуючих конструктивно спілкуватися, бути ввічливими та толерантними, домовлятися та погоджуватись, поважати, прислухатися та стримуватися. На даний час в нашій країні тяжкі часи і конфліктні люди зустрічаються нам все частіше, тому щоб уникнути небажаних наслідків, слід знати як поводити себе в тій чи іншій конфліктній ситуації...

Конфліктні за своїм  характером прояви спілкування (конфліктогени) мають одну дуже важливу рису – вони спроможні до накопичення та швидкого розповсюдження серед оточення людини. Конфліктна людина „передає” свій стан іншим, „заражує” їх власним станом, агресією, гнівом, провокує на подібну поведінку. Тому зрозумілим є припущення, що чим більше людей конфліктних у спілкуванні, чим нижчою буде конфліктологічна компетентність та культура оточуючих, тим більше шансів у нас втягнутися в конфліктні відносини з ними.

Задля того, щоб досягнути у спілкуванні з конфліктною людиною бажаного результату слід конструктивно спілкуватися, бути ввічливими та толерантними, домовлятися та погоджуватись, поважати, прислухатися та стримуватися, не зважаючи на всю роздратованість вашого конфліктного співрозмовника.

Дану тему потрібно досліджувати більш глибоко задля широкого використання у повсякденному житті, щоб  запобігти тяжких конфліктних  ситуацій між людьми.

 

 

 

Список використаних джерел: