Арт-терапія як метод терапевтичного впливу

Межрегіональна  академія управління персоналом

 

 

Хмєловська Марина Олександрівна

Київ

вул. Днепровська Набережна 7 кв 16

0509321253

Група с1214С1ПС (2,6 з)

Контрольна робота з дисципліни

«ВСТУП до  СПЕЦІАЛЬНОСТІ»

на тему:

«Арт-терапія як метод терапевтичного впливу»

 

 

 

 

 

 

 

Викладач: Дориченко Вікторія

 

 

м.Київ

 

 

 

План роботи

I Вступ.

Поняття i суть арт-терапії. Мета арт-терапії. Переваги методу арт-терапії. Актуальність арт-терапії у сучасному  суспільстві.

II Основна частина

1. Функції арт-терапії

2. Основні напрями і види арт-терапії

3.

III  Висновок

IV Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Арт-терапія - це метод лікування у вигляді художньої творчості.

  Арт - терапія - одне із найбільш м'яких, і до того ж час глибоких методів у арсеналі психологів і психотерапевтів. Малюючи, займаючись ліпленням чи описуючи в літературної формі свою проблему чи настрій ви начебто отримуєте закодоване послання самих себе, із власного підсвідомості.

  Метод арт-терапії можна зарахувати  до найбільш стародавніх і  природніх форм корекції емоційних  станів, якими багато людей користуються  самостійно - щоб лише зняти накопичене  психічну напругу, заспокоїтися, зосередитися.

Термін арт-терапія ввів у вживання в 1938 р. Адріан Хілл. Перші дослідники арт-терапії спиралися на ідею Фрейда про те, що внутрішнє "Я" людини проявляється у візуальній формі кожного разу, коли він спонтанно малює і ліпить.

Нині поняття «арт - терапія» має низку значень:

1) це сукупність видів мистецтва, які використовуються у лікуванні й корекції;

2) це комплекс арт-терапевтических методик;

3) це напрям психотерапевтичної і психокорррекцiонної практики;

Основна мета арт-терапії – самовираження, розширення особистого досвіду, самопізнання, внутрішня інтеграція особистості (її аспектів і компонентів) і інтеграція із зовнішньою реальністю (соціальної, етнічної, культурної).

У арт-терапію спонтанне малювання і ліплення є різновидом діяльності уяви, а чи не проявом художнього таланту. Образотворче творчість є мостом між світом фантазії і реальністю. Воно включає у собі елементи те й інше, дозволяючи створити певний синтез, що ні дитина, ні дорослий що неспроможні створити без допомоги художніх коштів.

Важливим поняттям арт-терапію є сублімація - вираз несвідомих інстинктів, і потягу (часом деструктивних) з допомогою трансформації в твори мистецтва; мистецтво може водночас "спрямувати у інше річище" і пропозицією висловити також відчуття злості, болю, тривоги, страху.

ПЕРЕВАГИ АРТ-ТЕРАПІЇ

Арт – терапія:

1) дає можливість висловлення агресивних  почуттів, у социально-доступній манері. Малювання, живопис фарбами чи ліплення є безпечними способами зняття напруги;

2) прискорює прогрес в терапії. Підсвідомі конфлікти та внутрішні переживання легше виражаються з допомогою зорових образів, ніж у розмові під час вербальної психотерапії. Невербальні форми комунікації легко уникають захисних механізмів підсвідомості.

3) дає підстави для інтерпретацій  і діагностичної роботи у процесі  терапії. Паціент не може заперечувати творчу продукцію через її реальність.

Зміст і стиль на мистецької роботи надають терапевту величезну інформацію для аналізу. Також сам автор може зробити внесок у інтерпретацію власних творінь;

4) дозволяє працювати із почуттями, що здаються непереборними. Іноді невербальне засіб виявляється єдиним інструментом, що відкриває глибинні деструктивні переживання.

5) сприяє формуванню почуття внутрішнього контролю та порядку. Малювання, живопис фарвами й ліплення призводять до необхідності надати об’єкту форму і колір;

6) посилює відчуття власної особистісної цінності, підвищує художню компетентність. Побічним продуктом терапії мистецтвом є задоволення, що у результаті виявлення прихованих умінь та розвитку.

.Акутальність віикорстання арт – терапії у сьогоднішньому суспільстві

За своєю суттю арт-терапія - це не медикаментозні приорітети. Це особливо актуально сьогодні, оскільки у суспільстві гостро відзначаються наслідки соціально-економічної нестабільності. Така ситуація не може не відбиватися на організмі людини (усі системи працюють із пренапруженням, але особливо це стосується реактивних систем - нервової та серцево-судинної). При цьому звичні у сучасному суспільстві "засоби релаксації" (паління та куріння, тривалий перегляд телевізору та ін..), або "стимуляції" (міцна кава, чай, енергетичні напої та препарати, БАДи та ін.) тільки погрішують ситуацію.

Постійні психоемоційні перенавантаження в складних екологічних умовах - це суттєвий фактор, який сприяє зростанню фізичних та психічних захворювань . При цьому самі лікарі визнають, що більшість складних схем корекції та лікування цих передпатологічних та патологічних станів ефективні, але мають багато чисельні побочні ефекти. Саме тому з позицій сьогодення зростає роль не медикаментозних методів стабілізації психічного та фізичного стану людини.

Найбільш часто до методу арт-терапії вдаються в реабілітації людей з особливостями розвитку і в роботі з дітьми. Діти з відхиленнями у розвитку мають складнощі в адекватному сприйнятті світу. У такої людини порушено уявлення про цілісну картину світу. Дитина може сприймати світ як розрізнений хаотичний набір елементів. У результаті він не може знайти своє місце в житті, бути повноцінним членом суспільства. Як наслідок, характер взаємодії з середовищем стає в цілому деструктивним. Впливати на таку ситуацію можна по-різному. Найбільш природним є створення умов для розвитку людини, його «вибудовування» за допомогою природних елементів, а також включених до життя людини гармонізують видів діяльності - догляд за домашніми вихованцями, прикрасу свого житла, заняття рукоділлям і творчістю. Людина також є частиною природи і спеціально організоване взаємодія з елементами природної системи, очевидно, повинно мати позитивний результат. У творчих роботах, як правило, відображена природа і способи взаємодії з нею. Арт-терапія пропонує дитині висловити свої емоції, почуття за допомогою ліплення, малювання, конструювання з природних матеріалів. Переживаючи образи, людина знаходить свою цілісність, неповторність та індивідуальність. Можна також застосовувати інші форми мистецтва - тілесні імпровізації, театральні постановки, літературна творчість. Таким чином, досягається мета:

- Вираз емоцій і почуттів, пов'язаних з переживаннями своїх  проблем, самого себе;  
- Активний пошук нових форм взаємодії зі світом;  
- Підтвердження своєї індивідуальності, неповторності і значимості;  
- І, як наслідок трьох попередніх, - підвищення адаптивності в постійно мінливому світі (гнучкості).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВАН ЧАСТИНА

Різні варіанти арт-терапії дають можливість самовираження, самопізнання й дозволяють особистості піднятися більш високу щабель свого розвитку.

Основні функції арт-терапії:

-катарсисна (очищає від негативних станів);

- регулятивна (знімає нервово-психичну напругу, регулює психосоматичні процеси, моделює позитивний психологічний стан);

-коммуникативно-рефлексивна (забезпечує корекцію порушень спілкування, формування адекватної міжособистісної поведінки, самооцінки).

Арттерапія включає безліч напрямків і видів, основні з них:

- ізотерапія (малюнкова  терапія)

- робота з малюнком  і кольором: малювання; робота з  глиною і пластиліном і т. д.;

- бібліотерапія - літературний  твір і творче прочитання літературних  творів;

- музикотерапія - вплив через  сприйняття музики;

- імаготерапія - вплив через  образ, театралізацію, драматизацию;

- казкотерапія - вплив за  допомогою казки, притчі, легенди;

- кінезітерапія - вплив через  танцювально-рухову;

- драматерапія - розігрування  якогось сюжету; - ігрова терапія - заснована на використанні рольової  гри як однієї з найсильніших  форм впливу на розвиток особу;

- лялькотерапія - заснований  на процесах ідентифікації дитини  з улюбленим героєм мультфільму, казки і з улюбленою іграшкою;

- корекційна ритміка - вид  активної музичної терапії і  кінезітерапії, в основі якої  лежить синтез музико-ритмо-рухового  впливу;

- хореотерапия (лікування  танцем) - активна робота з тілом  через танець і рух під різноманітну  музику, і т. д.

Сучасні напрямки арт-терапії: етнотерапія, фототерапії, боді-арт, ландшафтотерапія, кольоротерапія, робота над колажами та ін.

 Розрізняють також  дві форми арт -терапії: пасивна  і активна:

- при пасивній формі  клієнт «споживає» художні твори, створені іншими: розглядає картини, читає книги, слухає музику;

- при активній формі  арт-терапії клієнт сам створює  продукти творчості: малюнки, твори  казок та історій і т. д.

 

Попнуємо розглянути найбільш популярні із них:

 

Ізотерапія (малюнкова терапія) - терапія образотворчим творчістю, в першу чергу малюванням. Картини справляють на людину величезний вплив: вони створюють настрій і викликають певні почуття. Живописні полотна служать не тільки прикрасою стін, але і допомагають розслабитися, абстрагуватися від рутинних справ. Образотворче творчість дозволяє клієнту відчути і зрозуміти самого себе, вільно висловити свої думки і почуття, бути самим собою, вільно висловлювати мрії і надії, а також - звільнитися від негативних переживань минулого. Це не тільки відображення у свідомості клієнтів навколишнього і соціальної дійсності, але і її моделювання, вираження ставлення до неї. Малювання розвиває чуттєво-рухову координацію, так як вимагає узгодженого участі багатьох психічних функцій. На думку фахівців, малювання бере участь в узгодженні міжпівкульних відносин, оскільки в процесі малювання активізується конкретно-образне мислення, пов'язане, в основному, з роботою правої півкулі, і абстрактнологическое, за яке відповідальна ліва півкуля.

 

Ігрова терапія - метод корекції емоційних і поведінкових розладів у дітей, в основу якого покладено властивий дитині спосіб взаємодії з навколишнім світом - гра, - довільна, внутрішньо мотивована діяльність, що передбачає гнучкість у вирішенні питання про те, як використовувати той чи інший предмет. Гра є для дитини тим же, чим мова є для дорослого. Це засіб для вираження почуттів, дослідження відносин та самореалізації. Гра являє собою спробу дитини організувати свій досвід, свій особистий світ. У процесі гри дитина переживає почуття контролю над ситуацією, навіть якщо реальні обставини цьому суперечать. Психокоррекционный ефект досягається завдяки встановленню позитивного емоційного контакту з психологом. Основна мета ігрової терапії - допомогти дитині висловити свої переживання найбільш прийнятним для нього способом - через гру, а також проявити творчу активність у вирішенні складних життєвих ситуацій, «отыгрываемых» або модельованих в ігровому процесі. Основні завдання ігрової терапії такі: полегшення психологічного страждання дитини; зміцнення власного Я дитини, розвиток почуття самоцінності; розвиток здатності до емоційної саморегуляції; відновлення довіри до дорослих і однолітків, оптимізація відносин у системах «дитина - дорослі», «дитина - інші діти»; корекція і попередження деформацій у формуванні Я-концепції; корекція і профілактика поведінкових відхилень

 

 

Музикотерапія - це вид арттерапії, де музика використовується в лікувальних або корекційних цілях. В даний час музикотерапія є цілим психокоррекционным напрямком, що мають в своїй основі два аспекти впливу: психосоматичне (в процесі якого здійснюється лікувальний вплив на функції організму) і психотерапевтичне (в процесі якого за допомогою музики здійснюється корекція відхилень в особистісному розвитку, психоемоційному стані). Саме катарсистическое (очищувальний вплив музики дозволяє використовувати її в корекційній роботі з дітьми. Виділяють наступні прояви впливу музикотерапії: - регулювання психовегетативних процесів, фізіологічних функцій організму; - катарсис, регуляція психоемоційного стану; - підвищення соціальної активності, придбання нових засобів емоційної експресії; - полегшення засвоєння нових позитивних установок і форм поведінки, корекція комунікативної функції; - активізація творчих проявів.

 

Казкотерапія - це лікування казками, при якому відбувається спільне з клієнтом відкриття тих знань, які живуть в душі та є психотерапевтичними в даний момент. Казкотерапія для дітей спрямована не тільки на розвиток дитини, але і спрямовану на допомогу у важких ситуаціях. У казкотерапії розрізняють директивний та недирективний підходи. У директивної терапії терапевт керує терапевтичним процесом: задає теми, спостерігає за поведінкою дитини і інтерпретує його. У недирективной казкотерапії роль психотерапевта знижується: основна функція зводиться до створення атмосфери емоційного прийняття дитини і умов для спонтанного прояву його почуттів. У практичній психології можна зустріти кілька способів роботи з казками як з проекцією, в залежності від того, які завдання ставить психолог: - використання казки як метафори. Текст і образи казки викликають вільні асоціації, які стосуються особистого психічного життя людини, потім ці метафори та асоціації обговорюються. - малювання за мотивами казки. Вільні асоціації виявляються в малюнку, подальша робота йде з графічним матеріалом. - активна робота з текстом: «Чому герой так вчинив?», де обговорення поведінки і мотивів персонажа служить приводом до обговорення цінностей і поведінки людини. Вводяться оцінки і критерії «добре» -«погано». - програвання епізодів казки. Участь у цих епізодах дає можливість дитині або дорослому відчути деякі емоційно-значущі ситуації і «зіграти» емоції. - використання казки як притчі-повчання, підказка з допомогою метафори варіанти вирішення ситуації. - переробка або творча робота за мотивами казки. Казки діляться на п'ять видів в залежності від призначення: художні, дидактичні, психокорекційні, психотерапевтичні, медидативные.

 

Танцювально-рухова терапія - терапія, яка об'єднує в собі роботу з тілом, рухами і емоціями. Одним з головних достоїнств танці-рухової терапії є її спадкоємність традицій найдавніших культур, з точки зору розуміння будови і ролі руху в житті людини і цілісного підходу до тілесному і психічному здоров'ю. За Райху, людина, звільнившись з допомогою спеціальних фізичних вправ від м'язового панцира, пізнає своє тіло, усвідомлює свої внутрішні спонукання дисонанс між вербальним і невербальним повідомленням людини і приймає їх. Це веде до розвитку в людині здатності до саморегуляції та гармонійного життя у відповідності з його глибинними прагненнями і почуттями, інакше кажучи, до фізичного і психологічного зростання. 
 

 

 
 
В арт-терапії використовуються  індивідуальні та групові форми роботи. Особливо яскравий ефект дає робота в групі. Наприклад, пропонується створення індивідуальних робіт у групі, а також створення спільної роботи

У структурі арт-терапевтичного заняття виділяються дві основні частини:  
- Одна - невербальна, творча, неструктурована. Основний засіб самовираження - образотворча діяльність (малюнок, живопис). Використовуються різноманітні механізми невербального самовираження та візуальної комунікації (70% сесії).  
- Інша частина - вербальна, апперцептівний і формально більш структурована. Вона передбачає словесне обговорення, а також інтерпретацію намальованих об'єктів і виникли асоціацій. Використовуються механізми невербального самовираження та візуальної комунікації (30% сесії).  
Сфери аналізу, то, що має значення при аналізі творчості:  
- Як людина себе висловлює;  
- Що він висловлює;  
- В якій формі;  
- Як це впливає на людину або групу.

Загальні питання, що можуть застосовуватися при різних арт-терапевтичних вправах:

• Що ти створив? Розкажи. Як називається твоя робота.
• Які  відчуття у тебе були, коли ти малював/ліпив/грав/танцював?
• З яких елементів складається твоя робота?
• Що вони означають?  Які стосунки між різними елементами, як вони взаємопов’язані?
• Якщо б твоя робота могла говорити, що б вона тобі сказала?

ВИСНОВОК

В даний час арт-терапія набуває все більшої популярності. Творячи і щоб їх будувати, людина у використовуваних для творчості матеріалах висловлює свої побоювання, страхи, проблеми. Тут не потрібно підбирати слова і з оглядкою на фахівця думати: «А раптом мене не зрозуміють або засудять?». Методи арт-терапії відносяться до проективні методиками і являють собою винос у зовнішній світ того, що нас найбільше турбує. У процесі терапевтичної роботи відбувається м'яка опрацювання та корекція тривожать подій.