Акмеологічна компетентність керівника

Соціальна компетентність містить:

• знання етики  ділового спілкування;

• уміння запобігати і відносно безболісно вирішувати конфлікти;

• уміння швидко і правильно передавати інформацію;

• уміння налагоджувати  комунікації;

• уміння давати ясні і чіткі завдання і відповідно мотивувати робітників;

• уміння тактовно вказувати на недоліки, коректно робити зауваження, викликати довіру і т.п.

Такого роду знання та уміння необхідні усім робітникам, а особливо – керівникам, оскільки у сучасному виробництві від  злагодженості і гармонійності  відносин у групі багато в чому залежить успіх підприємства в цілому.

Вивчення управління персоналом забезпечує формування не тільки соціальної, але багато в  чому інтелектуальної і часової  компетентності працівників усіх рівнів, і в першу чергу – керівників. В сучасних умовах цінність цих якостей для ефективної діяльності неухильно підвищується. До того ж, знання науки управління персоналом виступає найважливішою складовою частиною професійної компетентності керівників підприємств.

Критерії, показники  та методики визначення компетентності

 

Критерії	Показники	Методики
Акмеологічна  спрямованість	Потреби в досягненнях, мотивація успіху й уникнення  невдач, мотив влади, ціннісні орієнтації, спрямованість на «справу», «себе», «взаємини», «дотримання інструкцій»	Тест-опитувальник виміру потреби в досягненнях (Ю. Орлов), методика діагностики особистості на мотивацію успіху й уникнення невдач (Т. Елерс), методика «Мотив влади», методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), тест «Управлінська ситуація та спрямованість керівника»
Акмеологічні  знання	Повнота, гнучкість, характер засвоєння знань (репродуктивний, реконструктивний, творчий) з акмеології, педагогічної акмеології, акмеологічної компетентності, теорії самовдосконалення (самовиховання) та знань про способи формування акмеологічної компетентності  керівника, подолання вікових криз	Формули, бесіда з метою виявлення у слухачів розуміння  ними суті акмеологічної компетентності і потреби в її формуванні, тестові завдання з психолого-педагогічних дисциплін, завдання для самостійної та індивідуальної роботи зі слухачами, реферати, навчальні проекти, презентації
Акмеологічні  вміння	Конструктивні — кваліфікований добір, композиція та інтегрування акмеологічного та управлінського змісту інформації, проектування власної управлінської діяльності таповедінки, саморозвитку. Організаторські — розкривати і  мобілізувати власні зусилля в будь-яких ситуаціях, успішно виконувати педагогічну роботу з метою саморозкриття прихованих можливостей. Комунікативні — будувати такі міжособистісні взаємини в колективі, що рухають кожну людину до акме, швидко й безконфліктно адаптуватися до конкретних умов праці, що заважають формуванню акмеологічної компетентності. Гностичні  — пізнавати власні можливості та розмірковувати про способи професійного зростання, оцінювати результати власної діяльності та самовдосконалення	Навчальні завдання з психолого-педагогічних дисциплін, тести, акмеологічні  задачі та завдання, педагогічні ситуації з  акмеологічним наповненням, кросворди, есе, ділова гра
Індивідуально психологічні якості, які сприяють або заважають просуванню  особистості до акме	Схильність  до ризику, подолання проявів тривожності, стиль поведінки в конфліктних  ситуаціях, розвиток емпатії, Формування  лояльності співробітника до організації, здібність до самооцінки	Методика виявлення  схильності до ризику (Г. Шуберт), Методика дослідження  проявів тривожності (Дж. Тейлор), Методика дослідження поводження  в конфліктних ситуаціях (К. Томас), методика дослідження емпатії (І. М. Юсупов, Є. М. Нікірєєв), оцінка лояльності співробітника до Організації (Л. Г. Почебут), вивчення загальної  самооцінки (опитувальник Г. Казанцевої)

 

 

 

 

 

 

 

Акмеологічна  компетентність

На основі виділених  критеріїв і показників, можна зробити висновки щодо

рівнів сформованості акмеологічної компетентності керівника.

На високому рівні керівник має яскраво виражену акмеологічну спрямованість, яка виявляється в стійкому інтересі до професії, самоосвітньої діяльності, самопізнання, самовдосконалення своєї особистості та професійної діяльності. У особистості чітко сформовані емоційно-спонукальні чинники самоосвітньої діяльності: високий рівень вимог і домагань; висока потреба в досягненнях, усвідомлення їх значущості для цікавого й насиченого життя; потреба в успіху в професійній діяльності. Така людина віддає перевагу результатам діяльності порівняно з процесом. Заради досягнення успіху готова до ризику, але ризикує виважено й обдумано. Створює сприятливі умови для досягнення акме підлеглими. Не переоцінює свої можливості, прислухається до порад колег, які мають значні успіхи в своїй діяльності. Має сформовану систему ціннісних орієнтацій, серед яких цінності до  професійної самореалізації визнає дуже важливими. Зорієнтований на інтереси справи, які не шкодять особистим інтересам. Має високу якість акмеологічних знань, що виражається в повному розумінні суті акме, акмеологічної компетентності, творчому застосуванні знань у нестандартних ситуаціях. Має розвинуті акмеологічні вміння: ускладнюючи завдання; висувати близькі, середні та далекі цілі діяльності; приймати рішення про досягнення акме, визначаючи при цьому способи діяльності; аналізувати власні поведінкові характеристики та відповідно до отриманих результатів коригувати свою поведінку; безконфліктно адаптуватися до умов, що заважають розвитку акмеологічної компетентності; визначати можливість виникнення криз професійного й особистісного розвитку та обирати шляхи їх подолання. Має розвинуті комунікативні вміння. Цілеспрямовано розвиває свої акмеологічні здібності. Самооцінка адекватна. У конфліктних ситуаціях поводиться виважено, намагається розв’язувати проблеми шляхом співпраці.

На середньому рівні акмеологічна спрямованість керівника виражена недостатньо, що виявляється нестійким, ситуативним інтересом до проблем професійного вдосконалення, самопізнання, самоосвітньої діяльності. Нечітко сформовані емоційно-спонукальні чинники самоосвітньої діяльності:

не висуває  високих вимог до себе, до інших, до умов праці, рівень домагань середній. Наявна потреба в досягненнях, в успіху професійної діяльності, але зайва тривожність, боязкість невдач перешкоджає іноді досягненню високих результатів. Не має яскраво вираженого прагнення до досягнення акме у професійно-особистісному розвитку.Недостатньо усвідомлює важливість цінностей професійної самореалізації. Потенційно готовий долати будь-які перешкоди заради досягнення успіху, але зайва тривожність й обережність і недостатньо розвинені якості, такі як самостійність, активність, ініціативність, відважність, заважають досягати значних результатів у керівничій діяльності та професійному зростанні. Виявляє обережність під час розв’язання психолого-педагогічних та акмеологічних завдань, не може самостійно формулювати акмеологічні проблеми. За певних обставин може шукати причини відмовитися від виконання важкого та відповідального завдання, перегляду ціннісних орієнтацій, відкладання на деякий час прийняття важливих рішень, а також може переносити прийняття рішень, які є його прерогативою, на інших осіб, на вищі рівні менеджменту. Якість акмеологічних знань середня, характер засвоєння — конструктивний. Знає основні акмеологічні терміни та поняття, але не завжди правильно та творчо їх використовує в нових ситуаціях. Частково володіє акмеологічними вміннями: чітко визначає близькі та середні цілі діяльності, але потребує допомоги під час складання перспективного плану професійного розвитку; намагається самостійно приймати рішення про досягнення акме, однак не визначає при цьому способів діяльності; недостатньо володіє способами аналізу та корекції власної поведінки; адаптується до нових умов праці поступово. Комунікабельний, але іноді виявляє надмірну впевненість у правильності своєї думки або позиції (завищена самооцінка), або навпаки, поступається власними інтересами, йде на поступки (занижена самооцінка).

На низькому рівні в працівника відсутня акмеологічна спрямованість, прагнення до успіху, потреба в досягненнях, натомість наявна висока мотивація до уникнення невдач. Не приділяє належної уваги самоосвітній діяльності, питанням самовдосконалення, самопізнання, оскільки не вважає свою професію цікавою, престижною, не використовує її як засіб розвитку своєї особистості й діяльності. Виявляє надмірне захоплення чужими порадами, орієнтується повністю на чужу думку, не має власної позиції або зовсім не відстоює її щодо подолання проблем професійно-особистісного розвитку. Цінності професійної самореалізації не сформовані. Уникає прийняття самостійних рішень, відмовляється від виконання складних та оригінальних завдань. Самооцінка неадекватна, високий рівень тривожності, готовності до невиправданого ризику або повна відсутність бажання ризикувати. Має низькі показники особистісно-професійного розвитку, цільові орієнтири розмиті, не знає, чого прагне, має низький рівень домагань. Акмеологічні знання відсутні, не розуміється на основних акмеологічних поняттях і термінах. Акмеологічні вміння та здібності не розвинуті. Часто знаходиться в стані збудливості, неврівноваженості, дратівливості, емоційного виснаження через високу нервову напругу, відсутність навичок самопізнання та саморегуляції, самовідновлення. Не володіє способами створення атмосфери довіри, взаємоповаги, переважно дотримується авторитарного стилю, виявляє надмірне прагнення відстояти свої інтереси на шкоду іншим або зовсім нехтує особистою думкою, байдуже ставиться до прийняття рішень відносно професійної діяльності. Має низький рівень комунікабельності та емпатії, що виражається в невмінні встановлювати доброзичливі взаємини з оточуючими, нерозумінні психічних станів інших людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

В рамках управлінської акмеології в останні роки проводяться досить інтенсивні та конструктивні дослідження по комплексній проблемі професіоналізму державних службовців, тому що багато державних службовців здійснюються комплексну управлінську діяльність. В цьому напрямку досліджуються такі питання:

– професійна підготовка кадрів держслужбовців (включаючи навчання і практичну підготовку);

– психолого-акмеологічна діагностика, яка визначає у держслужбовців наявність професійного типу особистості  вибраній спеціальності і траєкторії розвитку;

– сприяння продуктивній орієнтації всередині професії (професійна спеціалізація);

– розробка моделей  і алгоритмів оптимальної організації  професійної діяльності службовця  для різних її видів, рівнів та етапів;

– здійснення психолого-акмеологічної підтримки (тренінги, консультації) протягом прфесійного життя службовця;

– розробка ціннісно-особистісного  профілю Я-концепції держслужбовця;

– розробка індивідуальних траєкторій професійної кар’єри  держслужбовців.

Використання  та розробка зазначених питань дозволить здійснити наступне:

– психолого-акмеологічний  відбір спеціалістів по професійним  і особистісним якостям;

– формування управлінської  команди;

– врахування психологічних  механізмів регулювання міжособистісних  відносин держслужбовців;

– формування і  корекція іміджу держслужбовців.

 

Критеріями сформованості акмеологічної компетентності є акмеологічна спрямованість, акмеологічні знання, акмеологічні вміння, здібності, що сприяють або заважають просуненню  особистості до акме. Критерії виявляються через низку якісних ознак — показників, відповідно до міри прояву яких можна робити висновки про більший або менший ступінь виразу критерію. Рівні сформованості компетентності — високий, середній, низький — характеризують різний ступінь сформованості компонентів акмеологічної компетентності.

 

 

Список літератури

 

1. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Управління персоналом. Підручник.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 468 с.
2. Гречаник О. Є., Діагностика рівнів сформованості акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти.
3. http://zosh4.km.ua/content/view/38/59/
4. Акмеология: Учебное пособие / А. Деркач, В. Зазыкин. — СПб.: Питер, 2003. — 256 с.