Довідник астронома

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ                              НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

                                     Кафедра інформаційних систем

 

                                 

 

                                Курсова робота з дисципліни

                                        “Програмування”

         Тема: “Довідник астронома ”

 

 

Виконавець: Козубовська Андріяна,студентка 1 курсу, групи ЧКІ-94А        Керівник:ст.викладач Готинчан Г.І.                     Комісія:                                                                                                                                                                   

                                                                            

 

 

Робота захищена з оцінкою:

 

 

                                                      Чернівці 2015

                                        АНОТАЦІЯ

           В даній курсовій роботі була виконана розробка програми на мові програмування С++ з використанням об’єктно-орієнтованого програмування, яка включала в себе роботу з файлами, класами, векторами і обробку числової інформації .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                      ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................... 4-5

1. Теоретична частина..........................................................................................6-13
2. Практична частина............................................................................................14
1. Постановка задачі........................................................................................14
2. Алгорит роботи............................................................................................15
3. Інструкція використання програми........................................................16-19
3. Висновок.............................................................................................................20
4. Список джерел....................................................................................................21
5. Додаток А. Лістинг програми.......................................................................22-35
6. Додаток Б. Файл програми.................................................................................36

 

                                                                                                               

 

 

 

                                                

 

 

 

 

 

 

 

                                                     

 

                                                 

 

 

 

 

 

 

                                                      ВСТУП

Мова програмування Сi була розроблена в 1972 р. Денисом Рiтчi, який є одним з авторів операцiйноi системи UNIX. Мова програмування Сi пізніше була використана для програмування цiєї системи, а також багатої бібліотеки обслуговуючих програм, оскільки, являлася універсальною мовою загального призначення, мова Сi зручна для програмування системних задач. Поява мікрокомп’ютерів закріпила позицiї мови Сi. Було створено близько 30 його нових компіляторів, а після проведення Американським національним інститутом стандартів (American National Standards Institute) робiт по стандартизацii в області програмування почали розроблятися компілятори, що вiдповiдали опублікованому весною 1986 р. проекту стандарту.

Першим компілятором по стандарту ANSI являлась система Турбо Сi версii 1.0 фiрми Borland International. Ця система, що складається з компілятора мови Сi, пов'язаного з ним редактора, компоновщика i бібліотек, забезпечила користувачам зручну інтегровану операційну оболонку, а також суттєво полегшувала професійне програмування, в якому визначальними параметрами є висока швидкість компiляцii, висока якість згенерованого коду та невеликий об’єм оперативної пам’ять. Мова Сі серед сучасних мов програмування є однією iз найбільш поширених. Вона універсальна, але найбільш ефективне її використання в задачах системного програмування - розробки трансляторів, операційних систем, інструментальних засобів. Мова Сі добре зарекомендувала себе ефективністю, лаконічністю запису алгоритмів, логічною стрункістю програм. У багатьох випадках програми, написані на мові Сі, можна порівняти по швидкості з програмами, написаними на мові Асемблера, при цьому вони більш наглядні i прості у супроводі.

Основними перевагами мови Сі вважаться висока переча написаних на нiй програм мiж комп'ютерами з різною архітектурою, мiж різними операційними середовищами. Транслятори мови Сі дiять практично на всiх персональних комп'ютерах, які використовуються в наш час. Перечислимо окремі особливості мови С:

-в мові Сі реалізовані окремі операцii низького рівня (а саме операцii над бітами). Окремі з таких операцій напряму вiдповiдають машинним командам;

- мова Сі підтримує  механізм показчикiв на змiннi i функцii;

-базовi типи даних мови Сі відображають тi ж об’єкти, з якими потрібно мати справу програмі на мові Асемблера,- байти, машинні слова, символи, строки;

- як в нiякiй iншiй мові програмування високого рівня в мові Сі накладаються лише незначні обмеження на перетворення типів даних;

- не дивлячись на ефективність  і потужність конструкцii мови Сі, він відносно малий по об'єму, але в системне оточення мови Сі входить бібліотека стандартних функцій, в який реалізовані встроенi оператори введення - виведення, динамічного розподілу пам’ять, управління процесами i т.д. Народження комп'ютерних навчальних систем пов'язане з поширенням персональних комп'ютерів, забезпечених призначеним для користувача графічним інтерфейсом і здатних сприймати і відтворювати мультимедійні дані в різних форматах. Ширші можливості по використанню комп'ютерних навчальних систем відкрилися завдяки Інтернету. Саме завдяки «виходу» навчальних програм в Інтернет з'явився термін eLearning-«електроне навчання». Основним завданням курсової роботи це закріплення теоретичних знань та практичних навичок програмування мовою С/С++, набутих під час вивчення дисциплін “Проблемно-орієнтовані мови програмування ”.

У процесі виконання курсової роботи студент повинен навчитися самостійно працювати з літературою, розробляти алгоритми, здійснювати їх програмну реалізацію та відлагодження на сучасних обчислювальних системах. Ціль курсової роботи – створення програмного забезпечення, яке працює із текстовим файлом, структурами даних, має зв’язок між класами та функціями.Об’єктом курсової роботи є розробка програми, яка виконує функції бази даних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    

 

                                                      ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Сі - це мова програмування високого рівня, який більш популярний, ніж Паскаль і Асемблер. Сі, дозволяє писати програми під Windows. Адже перші Операційні системи були написані саме на мові Сі. Програмування під Windows зараз дуже поширене в світі, але для цього необхідно багато праці і зусилля. В даному курсі ми пройдемо не один десяток уроків, щоб спочатку навчитися програмувати на мові С. В них ви знайдете приклади програмування на си. Після чого ви можете вивчати програмування під windows. Щоб писати програми на мові Сі, необхідно увійти в середу програмування. Якщо у вас немає цієї програми, то ви можете завантажити її на будь-якому сайті, це: Borland C, Visual C++, Visual Studio 2005, Visual Studio 2008 і вже виходить Visual Studio 2010 пякщо ж вона у вас є, то приступимо до процесу навчання.

        Частиною стандартної бібліотеки C++ є бібліотека iostream - об'єктно-орієнтована ієрархія класів, де використовується і множинне, і віртуальне спадкоємство. У ній реалізована підтримка для файлового введення/виводу цих вбудованих типів. Крім того, розробники класів можуть розширювати цю бібліотеку для читання і запису нових типів даних. Для використання бібліотеки iostream в програмі необхідно включити заголовний файл

#include <iostream>

Операції введення/виводу виконуються за допомогою класів istream (потокове введення) і ostream (потоковий вивід). Третій клас, iostream, являється похідним від них і підтримує двонаправлене введення/вивід. Для зручності в бібліотеці визначено три стандартні об'єкт-потоки:

cin - об'єкт класу istream, відповідний стандартному введенню. У загальному випадку він дозволяє читати дані з терміналу користувача;

cout - об'єкт класу ostream, відповідний стандартному виводу. У загальному випадку він дозволяє виводити дані на термінал користувача;

cerr - об'єкт класу ostream, відповідний стандартному виводу для помилок. У цей потік ми направляємо повідомлення про помилки програми. Висновок здійснюється, як правило, за допомогою переобтяженого оператора зрушення вліво (<<), а введення - за допомогою оператора зрушення управо (>>) : Окрім читання з терміналу і запису на нього, бібліотека iostream підтримує читання і запис у файли. Для цього призначені наступні класи:

ifstream, похідний від istream, зв'язує введення програми з файлом;

ofstream, похідний від ostream, зв'язує виведення програми з файлом;

fstream, похідний від iostream, зв'язує як введення, так і виведення програми з файлом. Щоб використовувати частину бібліотеки iostream, пов'язану з файловим введенням/виводом, необхідно включити в програму заголовний файл

#include <fstream>

Бібліотека iostream підтримує також введення/вивід в область пам'яті, при цьому потік зв'язується з рядком в пам'яті програми. За допомогою потокових операторів введення/виводу ми можемо записувати дані в цей рядок і читати їх звідти. Об'єкт для строкового введення/виводу визначається як екземпляр одного з наступних класів :

istringstream, похідний від istream, читає з рядка;

ostringstream, похідний від ostream, пише в рядок;

stringstream, похідний від iostream, виконує як читання, так і запис.

Для використання будь-якого з цих класів в програму треба включити заголовний файл

#include <sstream>

         В мові C++ для представлення і обробки рядків є дві можливості. По-перше, можна використовувати символьний масив, що закінчується нулем і є рядком в стилі мови C, як це й робилося практично у всіх прикладах даної книги. По-друге, для роботи з рядками можна використовувати об'єкти бібліотечного класу string з бібліотеки <string>. В цій бібліотеці ім'я string оголошено в просторі імен std і є коротким ім'ям конкретизації більш загального класу-шаблону basic_string: typedef basic_string<char> string; Додавання в C++ класу string на перший погляд здається зайвим, оскільки в C++ як рядки вже підтримуються масиви символів, що закінчуються нулем. Але ці рядки не можна обробляти за допомогою стандартних операторів C++ і вони не можуть бути частиною звичайних виразів C++. Як демонстрація цього розглянемо наступний фрагмент програми: Для символьного рядка в стилі C не можна використовувати оператор “=” для присвоювання нового значення, за винятком ініціалізації, а для конкатенації двох рядків не можна використовувати оператор складання. Окрім цього, для обробки рядків є додаткові можливості. Щоб дістати доступ до класу string, в програму слід включити директиву:#include <string>В класі string є декілька конструкторів. Нижче представлені прототипи трьох з них, які частіше за все використовуються в програмах:

string();

string(const char *str);

string(const string &str); 

В першому варіанті за допомогою конструктора створюється порожній об'єкт типу string. В другому варіанті об'єкт типу string створюється з рядка в стилі C, що закінчується нулем, заданого вказівником на його перший символ; цей конструктор є конструктором приведення рядка, що закінчується нулем, до об'єкту типу string. В третьому варіанті об'єкт типу string створюється з іншого об'єкту типу string, тобто цей варіант конструктора є конструктором копіювання.

          За замовчуванням усі значення, що виводяться, вирівнюються по правому краю: якщо ширина поля більше від значення, що виводиться, його буде вирівняно по правому краю поля. Щоб встановити вирівнювання по лівому краю, поставте знак "мінус" відразу після знаку %. Наприклад, рядок форматування %-10.2f забезпечить вирівнювання дійсного числа (з двома десятковими знаками у 10-символьному полі) по лівому краю. Розглянемо програму, у якій продемонстровано механізм використання специфікаторів ширини поля і вирівнювання по лівому краю.

#include <stdio.h> // Для введення/виведення.

Крім додавання покажчика з цілочисельним значенням і віднімання його від покажчика, а також обчислення різниці двох покажчиків, над покажчиками жодні інші арифметичні операції не виконуються. Наприклад, до покажчиків не можна додавати float- або double-значення.

       Щоб зрозуміти, як формується результат виконання арифметичних операцій над покажчиками, виконаємо таку коротку програму. Вона виводить реальні фізичні адреси, які містять покажчик на int-значення (izm) і покажчик на float-значення (f). Звернемо Вашу увагу на кожну зміну адреси (залежну від базового типу покажчика), яка відбувається під час повторення циклу[21]. Зверніть увагу також на те, що під час використання покажчика в cout-настанові його адреса автоматично відображається у форматі адресації, що вживається для поточного процесора і середовища виконання. #include <conio>// Для консольного режиму роботи

       Стандарт мови програмування C++ визначає всю свою бібліотеку у власному просторі імен, який іменується std. Саме з цієї причини більшість програм у цьому навчальному посібнику містять таку настанову:

using namespace std; // Використання стандартного простору імен.

      іnt main ( ) { 

Це означає, що розпочинаєм писати головну функціюmain. Саме з цієї функції консольна програма розпочинає свою роботу. int означає, що функція повертає значення типу int, тобто цілого. В С++ є де-які типи даних, про них пізніше. Після intйде назва функції (в нашому випадку main). Потім у дужках передаються аргументи функції, зараз їх намає, отже, поки не звертаємо уваги. Потім йде символ { , який означає початок тіла функції .