Публічне акціонерне товариство

 

МІНСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “УКРАЇНА”

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

 

КАФЕДРА …

 

 

 

 

 

 

К У Р С О  В А  Р О Б О Т А

НА ТЕМУ :

Публічне  акціонерне товариство

 

 

 

 

 

                                                                Студентки ….

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. акціонерне товариство, поняття та типи …………………………………………………………………………….………6

1. Поняття акціонерного товариства та історія розвитку……………………6
2. Типи акціонерних товариств………………………………………………14

Висновки до першого  розділу…………………………………………………18

РОЗДІЛ 2. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО, ЯК ТОВАРИСТВО КАПІТАЛІВ …………………………………………...........19

2.1 Особливості акціонерного  публічного товариства.……………………….19

2.2 Створення та управління  публічним акціонерним товариством………23

Висновки до другого  розділу…………………………………………………26

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………...29

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на основі Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 p., який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства.

Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від інших суб'єктів права (нетовариств), є об'єднання на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільної господарської Діяльності. Товариство становить собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних та/або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою отримання прибутку. Всі товариства згідно із законом є юридичними особами, діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо). А це значить, що публічне акціонерне товариство являється підприємством особливого типу, яке досить поширене, і на сьогоднішній день склалися всі передумови для виведення досліджень юридичної конструкції даних акціонерних товариств.

Ступінь дослідження  проблеми. Дана проблема була предметом досліджень вітчизняних науковців та юристів-практиків, які працюють в цій галузі, зокрема: Вінник О.М., Винокурова Л.Ф., Венидиктова Л.Ф., Грудницької С.М., Ієринга Р., Камінки А.І., Кашаніної Т.В., Козлової Н.В., Мамутова В.К., Петражицького Д.В., ПилипенкоА.Я., Пронської Г.В, Тарасова І., Шершеневич Г.Ф., Щербини В.С., Щербини О., Чувпила О.О. та інших. Разом з там, аналіз діючого господарського законодавства дозволяє зробити висновок про те, що акціонерна форма господарювання в Україні є прогресивною і повинна надалі існувати та вдосконалюватись та наближатись до законодавства ЄС.

Об’єкт дослідження: Публічне акціонерне товариство, як організаційно-правова форма підприємства.

Предмет дослідження: стан, організація та перспективи розвитку публічного акціонерного товариства.

Мета курсової роботи: дослідити та аналізувати стан законодавства та практики порядку умов створення, діяльності публічних акціонерних товариств.

Для реалізації мети дослідження  було поставлено такі дослідницькі завдання:

• визначити поняття акціонерних товариств;
• охарактеризувати типи акціонерних товариств;
• визначити специфіку та динаміку розвитку публічних акціонерних товариств;
• проаналізувати стан та тенденції розвитку ринку публічних акціонерних товариств;

При створення роботи та проведенні дослідження було використано  такі методи дослідження, як:

• узагальнення – метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів та здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального, за допомогою якого після розгляду наукових доробків зарубіжних та вітчизняних вчених ми узагальнили всю інформацію в окремих розділах даного дослідження;
• метод класифікації, тобто система класифікації визначається і характеризується використаним методом класифікації, ознаками класифікації, послідовністю і кількістю рівнів класифікації;
• синтезу – вивчення об’єкту дослідження у єдиному взаємозв’язку його частин – вивчили систему  документів у системі документознавства;

Наукова новизна даної роботи полягає в тому, що їх зміст у багатьох аспектах доповнює наукові значення з історії розвитку та функціонування інституту акціонерного товариства, зокрема його публічного типу.

Структура роботи: курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.

 

 

РОЗДІЛ 1. акціонерне товариство,

поняття та типи

1. Поняття акціонерного товариства та історія розвитку

 

Сучасне звернення вітчизняного законодавця до такої популярної організаційно-правової форми підприємницької діяльності, як акціонерні товариства, цілком закономірно відображає потреби практики в умовах формування і розвитку в Україні ринкових відносин та адекватних їм форм господарювання.

Акціонерним товариством  є господарське товариство, яке має  статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової  номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються  акціями. Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити  державну реєстрацію акціонерного товариства.

Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати  розміру статутного фонду акціонерного товариства, який не може бути меншим від  розміру, визначеного законом. Засновники акціонерного товариства  укладають  між собою засновницький договір, який визначає порядок провадження  спільної діяльності по створенню акціонерного товариства. У випадку, якщо у створенні  товариства беруть участь фізичні особи, то їх підписи на засновницькому договорі повинні бути посвідчені нотаріально. Особи,  що  створюють  акціонерне  товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли  до державної  реєстрації товариства. Акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій (частина 2 статті 80, Господарського кодексу України).

Згідно Цивільного кодексу  України акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений  на визначену кількість акцій  однакової номінальної вартості. Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. Акціонери які не повністю оплатили акції, у випадках, встановлених статутом, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій. Гарантії захисту майнових прав акціонерів встановлюються законом. Найменування акціонерних товариств має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним (статті 152 Цивільного кодексу України) [].

Історія створення акціонерного товариства ( при наймі тих, що більш - менш відповідають сучасним формам ) налічує декілька століть, а їх появу  спричинили бурхливий розвиток ринкових відносин і необхідність акумулювання значних капіталів для започаткування і ведення значних (великих) за розмірами справ (здебільшого пов'язаних з освоєнням заморських колоній і торгівлею з ними). Чимало дослідників акціонерних товариств шукали їх аналоги в римському й до римському праві, але важко заперечити той факт, що сучасні акціонерні товариства, започатковані в епоху капіталізму, це унікальне явище, яке, хоч і має історичні корені в стародавньому праві й торговельній практиці, але правовою природою та характерними рисами значно відрізняється від своїх давніх прообразів.

Складність правової природи  акціонерних товариств стала предметом численних наукових досліджень, особливо інтенсивних в епоху масового започаткування підприємницької діяльності в цій організаційно-правовій формі з наступними падіннями і злетами.

Акціонерні товариства (АТ) виникли у період первісного накопичення  капіталу і набули значного поширення  в епоху домонополістичного капіталізму. Домінуючою формою капіталістичних  підприємств і головною формою капіталістичних  монополій вони стали у сучасний період.

Попередниками сучасних акціонерних  товариств можна вважати англійську Ост-Індійську компанію (1600 р.); голландську  Ост-Індійську компанію (1602 р.), французьку «Компані дез Енд оксіданталь». Однак до 30-х років XIX ст. акціонерні товариства були відносно рідкісним явищем. Основною формою капіталістичних підприємств були такі, що належали приватним особам.

Поштовху розвитку АТ надало будівництво залізниць, яке активно  розпочалось у 30-ті роки XIX ст. Акціонерне товариство стає домінуючою формою капіталістичного підприємства спочатку у сфері залізничного транспорту і кредиту (акціонерні банки). З розвитком важкої промисловості  з високою питомою вагою основного  капіталу в сукупному капіталі промислових  підприємств і зростанням концентрації та монополізації промисловості  акціонерна форма стає домінуючою у  всіх галузях, крім сільського господарства.

У Німеччині напередодні  франко-прусської війни 1870-1871 рр. було всього 459 акціонерних товариств. У 1909 р. їх кількість перевищила 5,2 тис. (капітал 14,7 млрд. марок), перед Другою світовою війною акціонерних товариств було близько 5,5 тис. з капіталом 21 млрд. марок. У Великобританії за 1914-1937 рр. кількість акціонерних товариств зросла з 64,7 тис. до 153,8 тис., а акціонерний капітал з 12,1 до 30,1 млрд. дол. Питома вага акціонерних товариств у загальній кількості промислових підприємств США за період з 1904 по 1939 р. зросла з 23,6 до 51,7%, а в продукції промисловості із 73,7 до 92,6%. На частку АТ у Сполучених Штатах припадало 69% у 1947 р., 78% у 1962 р. сукупної виручки всіх підприємств [].

Перше акціонерне товариство у Росії - «Російська у Константинополі  торгуюча компанія» виникло 1757р. Оскільки спеціального акціонерного законодавства  на той час не існувало, в основу діяльності товариств було покладено  власні статути, затверджені царем. Основи для функціонування акціонерних  компаній закріпили два документи, видані урядом на початку ХІХ ст. Зокрема, Указ 1805 р. установив, що акціонерна компанія має відповідати за своїми зобов’язаннями лише загальним акціонерним капіталом та жоден із її акціонерів не втрачав вкладеного ним капіталу в разі банкрутства компанії. Тим самим закріплювався принцип обмеженої відповідальності акціонерів за боргами компанії.

Маніфест 1807 р. встановив  принцип формування акціонерної  компанії та її первісної майнової бази. Він передбачав, що акціонерна компанія має формуватися з багатьох осіб, які повинні складати докупи визначені суми, певна кількість  яких і створювала загальний капітал [].

Відповідно до маніфесту  акціонерні компанії мали засновуватись  за затвердженням царя. Таким чином  закріплювалась концесійна система  створення компаній. Стрімке збільшення кількості акціонерних товариств  після видання маніфесту вимагало прийняття розгорнутих законодавчих норм щодо регламентації їх діяльності. У результаті у 1836 р. було видано Положення  про компанії на акціях ( Положення 1836 р.), яке містило в собі норми  вищеназваних указу та маніфесту  і стало основою акціонерного законодавства Російської імперії до 1917 р.

У Росії у 1861 р. налічувалось 120 АТ (без залізниць) з капіталом 100 млн. руб., в 1881 р. 635 з капіталом 840 млн. руб., на початку 1917 р. 2,9 тис. з капіталом 6,7 млрд. руб. Для багатьох акціонерних  товариств царської Росії була характерною  участь іноземного капіталу. У 1916-1917 рр. в акціонерних товариствах видобувної галузі іноземним монополіям належав 91% капіталу, у металообробній 42%, у  хімічній промисловості 50%, текстильній 28%.

Процес створення акціонерних  товариств у Росії розпочався пізніше, ніж в інших країнах  світу, однак відбувався більш швидкими темпами. Російська імперія відставала від цих країн за кількістю  акціонерних компаній та загальним  розміром їх капіталу, проте середній розмір капіталу російських акціонерних  компаній був більшим за відповідний  показник компаній інших країн.

Напередодні революції 1917 року в Росії діяло близько 3 тис. акціонерних  товариств із загальною вартістю капіталу 4,5 млрд. руб.

На території України  перші акціонерні компанії було створено у 70-90-х роках ХІХ ст. Серед них: Російсько-Донецьке товариство камяновугільної та заводської промисловості, Краматорське металургійне товариство, акціонерне товариство Катеринославського трубо і залізопрокатного заводу, товариство рудників Дубової Балки у Кривому Розі з видобутку залізної руди, Російське паровозобудівне і механічне товариство, товариство Південноросійського машинобудівного заводу, Російське товариство машинобудівних заводів Гартмана та ін. На початку ХХ ст. почали створюватися синдикати, які об’єднали десятки акціонерних товариств. Найвідомішими серед них були Продвугілля та Продамет.