Підприємництво та малий бізнес

Участь  у прибутку як вид ліцензійного платежу - це відрахування на користь ліцензіара частини прибутку від комерційного використання предмета ліцензії. Як правило, участь ліцензіара в прибутку ліцензіата фіксується на рівні до 30 % при наданні виняткової ліцензії і 10 % - при невинятковій ліцензії.

Ліцензійним платежем також може застосовуватися  участь у власності, яка передбачає передавання ліцензіатом ліцензіару частини акцій своїх підприємств. Цей вид платежу застосовується в цілях встановлення контролю над  власністю іноземних підприємств, що використовують технологію ліцензіара.

Ціна  ліцензії ґрунтується на визначенні вартості об'єкта ліцензування, яка  складається з витрат власника прав на створення нововведення, його патентування, організацію використання, страхування, вирішення правових конфліктів, а також з урахуванням строків охоронного документа і передбачуваного корисного використання об'єкта.

Отже, вид  і розмір платежу за ліцензією  залежать від:

• способу застосування ліцензії і умов угоди;
• цінності, яку ліцензія представляє для ліцензіата;
• уміння сторін вести переговори.
• ринкових обмежень;
• обмежень за обсягом виробництва;
• умов повернення субсидій;
• строку дії угоди;
• строку дії патенту;
• державних правил ліцензування;
• рівня виробничої і технологічної конкуренції на ринку;
• політичних і ділових ризиків в країні ліцензіата;
• нормативів, що належать до готової продукції у відповідній галузі;
• факторів, пов'язаних із законодавством і конкуренцією;
• можливостей країни ліцензіата до сприйняття технології. Верхньою межею ціни ліцензіара служить якнайменша з його оцінок:

1) приросту  прибутку покупця в результаті  застосування технології;

2) вартості  закупівлі покупцем аналогічної  технології у іншого продавця;

3) витрат  самостійної розробки технології  ліцензіатом.

Для ліцензіата стелею ціни на технологію, що придбавається, є якнайменша з його оцінок тих же показників, але розрахованих в зворотній послідовності:

1) власних  витрат на розробку аналогічної  технології або в обхід патентів  ліцензіара;

2) витрат  на придбання такої ж технології  в іншого постачальника;

3) приросту  прибутку або економії за рахунок  придбання технології у ліцензіара  або витрат на порушення патентних  прав ліцензіара;

4) наслідків  від відмови придбання даної  технології.

Нижня межа ціни ліцензіара - його оцінка витрат передавання технології плюс упущеної вигоди (приріст додаткового прибутку, який би міг одержати власник технології на ринках, які він віддає покупцю). Нижня межа ціни для ліцензіата - оцінка витрат ліцензіара від передавання технології.

Реальна ціна перебуватиме між нижньою межею ціни ліцензіара і стельовим значенням ціни ліцензіата. Здебільшого на ціну ліцензії впливають умови ліцензійної угоди.

Розглянемо  систему незалежних оцінок об'єкта ліцензії за 10-ма показниками, відібраними  після відсіювання малозначущих факторів зі всієї сукупності можливих показників. Набір показників і відсіювання  з них малозначущих можна проводити  із залученням патентно-ліцензійних  експертів-спеціалістів і розробників нової техніки.

Новизна. Категорія новизни має безпосередній зв'язок з науково-технічним рівнем об'єкта дослідження. Результат розробок може містити нові технічні рішення вузлів, окремих деталей, операцій тощо. Залежно від рівня новизни об'єкта дослідження, від його патентного захисту змінюється значення фактора часу ефективного функціонування техніки до настання її морального старіння, що впливає на величину економічного ефекту від впровадження результатів ліцензійного договору або НДДКР у виробництво.

Наявність відомостей про використання. Така інформація дає можливість дійти попереднього висновку про можливість практичного використання пропонованого технічного рішення, що становить інтерес для ліцензіата.

Технічна  готовність. Аналіз усіх ланок складного ланцюга, який поєднує науку з виробництвом, показує, що найбільш слабкою з них є практична реалізація досягнень науки. Це пояснюється надто тривалими термінами розробки й одержання результатів реалізації наукових досліджень. Причина, як правило, полягає в тому, що недостатньо уваги приділяється техніко-економічному обґрунтуванню наукових розробок, в результаті чого підприємства відмовляються від впровадження неапробованих розробок. Великий розрив між їхнім завершенням і впровадженням, який у деяких галузях практично дорівнює періоду оновлення виробничих фондів, часто призводить до морального старіння розробок. Рівень технічної готовності нововведення визначає можливі терміни його впровадження у виробництво.

Серійність  очікуваного виробництва. Серійність об'єкта визначає межі впровадження результатів дослідження у виробництво, справляє суттєвий вплив на величину очікуваного економічного результату. Крім того, при несерійному виробництві видається більш доцільним придбання готової продукції замість ліцензії або проведення власних НДДКР з подальшою організацією виробництва.

Патентна  чистота. Показник, що визначає можливість створення, використання та продажу об'єкта техніки без порушення прав за чинними патентами. З'являється можливість експорту продукції або продажу субліцензії, що підвищує економічну ефективність від впровадження нововведення.

Можливість  і терміни освоєння. Результати ліцензійного договору залежать від деяких факторів конкретного виробництва: наявності відповідної кваліфікації та досвіду виконавців робіт, забезпеченості сировиною, культури виробництва тощо. Впровадження результатів досліджень і розробок у практику не відбувається автоматично. Необхідні цілеспрямовані заходи, щоб у процесі укладання ліцензійного договору або проведення НДДКР було забезпечено можливість виробничого впровадження з мінімальними витратами.

Терміни одержання і підготовки документації з предмета ліцензії. Завершення робіт за короткі строки призводить до створення додаткового економічного ефекту, підвищення науково-технічного потенціалу підприємства, зміцнення його становища на ринку. Збільшення ж строку проходження нововведення від стадії науково-дослідних робіт до промислового освоєння спричиняє моральне старіння розробок.

Фірма-ліцензіар. Цей критерій віддзеркалює рівень науково-технічного потенціалу, використовуваного у створенні нововведення. Якщо фірма (підприємство) має багатий досвід досліджень і впроваджень наукових результатів у виробництво під час роботи над темою, є провідною у даній галузі, збільшується вірогідність створення нової конструкції або технології з високими техніко-економічними показниками. Від цього критерію залежить і якість, і достовірність документації, що передається, знижується ризик зриву впровадження нововведення.

Політичний  фактор (враховується у разі придбання ліцензії іноземної фірми) визначає сприятливість придбання науково-технічного досягнення в певній країні (подеколи навіть у фірми) у певний період з позицій міжнародної політичної ситуації.

Зведення  всіх показників породжує проблему накопичення  великого масиву статистичної інформації щодо характеристик можливих ліцензій. Це ставить вимогу проведення експертної оцінки порівняної значущості показників, що розглядаються, з позиції їхньої вагомості за оцінки доцільності  придбання ліцензії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Визначення доцільності інвестицій в реальне виробництво

 

Визначити доцільність інвестицій в додаткове  обладнання, яке дозволить підприємству додатково виконати термінове одноразове замовлення.  

На момент отримання додаткового замовлення:

• повна собівартість продукції підприємства (tc) — 156 грн./ т
• частка умовно — постійних витрат в собівартості продукції ( % ) - 30,3%
• ціна продукції підприємства ( tr ) - 186 грн./ т
• потужність обладнання, встановленого на підприємстві ( Qmax ) - 256 т/місяць
• ступінь завантаженості наявного обладнання ( % факт ) - 84%

Обсяг додаткового  термінового одноразового замовлення (∆Q) - 84 т,перевищення ціни продукції  за додатковим замовленням над звичайною ціною ( % ∆tr )- 13%

Потужність  додаткового обладнання, яке може бути встановлене на підприємстві - 106 т/ місяць, вартість додаткового обладнання — 300000,4грн.

Умови сплати встановлення додаткового обладнання — рівними частками щомісячно  протягом 5 років.

 

Рішення

 

1. Розраховуємо фінансові результати діяльності підприємства без встановлення додаткового обладнання.

Розраховуємо  обсяг виробництва продукції  на підприємстві:

Qфакт = Qmax * %факт = 256 * 0,84 = 205,57 т/місяць

Розраховуємо  загальні витрати на весь обсяг виробництва продукції:

ТС = tc * Qфакт = 156 * 205,57 = 32068,92 грн./місяць

     Визначаємо частку змінних витрат  в собівартості продукції підприємства:

%vc = 100% - %fc = 100 – 30,3 = 69,7%

    Розраховуємо  величину питомих змінних витрат:

vc = tc * %vc = 156 * 0,677 = 105,61 грн./ т.

     Розраховуємо змінні витрати  на весь обсяг виробництва  продукції:

 VC = vc * Q факт = 105,61 * 205,57 = 21710,66 грн./місяць

     Розраховуємо умовно - постійні витрати на весь обсяг виробництва продукції:

FC = TC – VC = 32068,92 – 21710,66 = 10358,26 грн./місяць

     Перевірка:

FC / ТС = 10358,26 / 32068,92 = 0,3 = 30%

    Розрахуємо  умовно — постійні витрати,  які приходяться на 1 т виготовленої  продукції:

fc = FC / Q факт = 10358,26 / 205,57 = 50,39 грн./т.

    Перевірка:

tc = vc + fc = 105,62 + 5,39 = 156 грн./т.

    Розраховуємо  доход від реалізації усього  обсягу виготовленої продукції:  

TR = tr * Q факт = 186 * 205,57 = 38236,02 грн./місяць

     Розраховуємо маржинальний доход  на весь обсяг виробництва  продукції:

CM = TR – VC = 38236 – 21710,66 = 16525,36 грн./місяць

     Розраховуємо питомий маржинальний  доход:

cm = CM / Q факт = 16525,36 / 205,57 = 80,39 грн./т.

      Розраховуємо прибуток від реалізації  всього обсягу виробництва продукції:

NI = TR – TC = 38236,02 – 32068,92 = 6167,1 грн./місяць

      Перевірка:

NI = CM – FC = 16525,36 – 10358,26 = 6167,1 грн./місяць

      Розраховуємо питомий прибуток  від реалізації 1 т виготовленої  продукції:

ni = NI / Q факт = 6167,1 / 205,57 = 30 грн./т.

      Перевірка:

ni = tr – tc = 186 - 156 = 30 грн./т.

      або:

ni = cm – fc = 80,39 – 50,39 = 30 грн./т.

     Результати розрахунків заносимо  в таблицю 1.1.

 

    Таблиця  1.1. - Фінансові результати діяльності  підприємства без встановлення  додаткового обладнання 

Показники	Питомі ( на 1 т продукції ), грн./т.	Загальні (на весь обсяг виробництва), грн./місяць
Доход	186	38236,02
Собівартість продукції	156	32068,92
Змінні витрати	105,61	21710,66
Умовно — постійні витрати	50,39	10358,26
Маржинальний доход	80,39	16525,36
Прибуток	30	6167,1

 

2. Будуємо графік беззбитковості для чинних умов діяльності підприємства, розраховуємо точку беззбитковості та запас безпечності (рис. 1.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Розраховуємо обсяг виробництва,  який відповідає точці беззбитковості:

Qвір = FC / ( tc – vc ) = 10358,26 / ( 186 – 105,61 ) = 128,85 т./місяць