Мале підприємництво в народногосподарському комплексі України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2013 в 10:35, курсовая работа

Краткое описание

Малий бізнес як сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва у провідних країнах світу. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, а водночас – виконують важливу соціальну роль, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення.
В роботі послідовно розглянуто основні проблемі вітчизняних малих підприємств та зроблена спроба напрацювання шляхів подолання цих проблем.

Содержание

Вступ 3
Розділ 1. Мале підприємництво в народногосподарському комплексі України ………………………………………. 5
1.1 Сутність та мета діяльності підприємств малого бізнесу 5
1.2 Роль підприємств малого бізнесу в економіці 9
Розділ 2. Мале підприємництво Борзнянського району: проблеми та перспективи розвитку ...…..…………………...………….…………………… 13
2.1. Стан, аналіз та перспективи розвитку малого підприємництва району……….…………………………………………………………………... 13
2.1.1. Підприємництво серед молоді ……………...…………………… 23
2.1.2. Підприємництво серед жінок ……………………………………. 24
2.1.3. Підприємництво на селі ………………………………………….. 25
2.2. Впорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності району ……………………………………………......................... 25
Розділ 3. Підприємництво та державна влада в умовах світової економічної кризи …………………………………. 30
Висновок 33
Список літератури 36

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова Бутко М.П..doc

— 262.00 Кб (Скачать документ)

Для забезпечення кваліфікованими  кадрами у сфері підприємництва буде продовжуватися робота по залученню населення до навчання на курсах 
“Підприємець – початківець", "Менеджер малого бізнесу" тощо.

 

Розділ 3. Підприємництво та державна влада  в умовах світової економічної кризи

Підтримка розвитку підприємництва в умовах економічної кризи є вкрай важливим напрямком державної політики.

Звільнення  працівників, підвищення рівня безробіття, інфляційні процеси — головний виклик системі державного управління, всій нації.

 За цих умов значення малого підприємництва для країни концентрується на створенні робочих місць та стимулюванні самостійної економічної діяльності.

Основна увага  державної політики при цьому повинна зосереджуватися на створенні умов для залучення до самостійної підприємницької діяльності вільної робочої сили, що можливо виключно шляхом лібералізації процедур ведення господарської діяльності — скорочення обов’язкових процедур податкового та бухгалтерського обліку, спрощення правил ліцензування та процедур перевірок їх дотримання, спрощення правил сертифікації та інших норм технічного регулювання.

Увага державної  політики має концентруватися на докорінній модернізації регуляторного середовища, швидкому та ефективному зменшенні адміністративних бар’єрів, перегляді в бік зниження непродуктивних витрат часу суб’єктів господарювання на забезпечення обов’язкових адміністративних процедур.

Державна політика щодо розвитку малого підприємництва має стати поштовхом до реальної децентралізації та деконцентрації влади, передачі повноважень з національного на рівень органів місцевого самоврядування.

Увага держави  до розвитку малого підприємництва є практичним напрямком, який забезпечує зближення регіонів та консолідує націю. Розвиток економічної самостійності окремих суб’єктів через стимулювання відповідальності регіональної влади щодо використання інструмента малого підприємництва в забезпеченості місцевого населення робочими місцями та наповнення місцевих бюджетів стає інструментом забезпечення та гарантування стандартів життя.

Сьогодні з боку КМУ та Верховної Ради України робляться лише спорадичні та логічно не поєднані кроки на шляху подолання економічної кризи, які носять характер галузевого лобізму.

Такі дії  КМУ та Верховної Ради України  руйнують конкурентне середовище і  зрештою не вирішують проблему безробіття, викликану відсутністю реформ, багаторічним досвідом непродуктивної організації праці та неефективними витратами виробництва.

Сьогодні (під  час кризи) здійснюється важливий процес реструктуризації бізнесів, що є вимушеним  заходом оздоровлення економіки. Однак  в цей час важливо, щоб створювалися й нові робочі місця та народжувалися нові бізнеси, які б гнучко пристосовувалися до нових умов.

Що потрібно зробити для виконання малим  бізнесом його місії?

По – перше, полегшити доступ до фінансових ресурсів шляхом зниження облікової ставки Національного банку України, стабілізація курсу гривні, вдосконалити та поширення державних механізмів гарантування кредитів для малого підприємництва.

По – друге, зменшити адміністративні бар’єри для розвитку бізнесу через скорочення кількості всіх видів контрольних перевірок, декларативний метод видачі дозволів та інші заходи дерегулювання підприємницької діяльності.

По – третє, зменшити податкове навантаження через введення єдиного соціального внеску у розмірі не більше 25% для фізичної особи — підприємця, спрощеного механізму повернення ПДВ.

По – четверте, зменшити ставки оренди державного та комунального майна до 2–5% оціночної вартості такого майна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Підтримка суб’єктів  малого підприємництва на сьогодні є  одним з найважливіших напрямків державної політики.

Створення умов для розвитку підприємництва, одним з найпоширеніших напрямків якого є приватне підприємництво, сприяє не тільки поповненню бюджету  країни, а й впровадженню нових  високотехнологічних виробництв, створенню нових робочих місць.

Діяльність суб’єктів  малого підприємництва сприяє гнучкості  економіки, мобілізації фінансових і виробничих ресурсів населення, розширенню ринку товарів та послуг, структурній  перебудові та збільшенню національного  продукту країни.

На сьогоднішній день у світі не існує загальноприйнятого визначення під-приємництва і поки не створена загальноприйнята економічна теорія підприємництва, хоча потреба  в такій теорії давно вже стала  дуже насущною. Різні підходи до визначення сутності підприємництва обумовлені складністю і багатомірністю цього процесу.

Підприємництво – це сукупність організаційно – економічних процесів творчої індивідуальної чи колективної економічної діяльності в напрямку розширення сфери впливу працею на фактори виробництва як організаційно-економічної категорії, з метою використання суспільством і окремими його індивідами творчих результатів праці в соціально – персональних інтересах.

Підприємницька  діяльність в економічному розумінні виступає як функція, що виникає і зникає в міру необхідності, що може нескінченно дробитися й інтегруватися. Ця функція притаманна будь – якій господарській системі, принаймні, з моменту її вступу в стадію індустріалізації, цілком може реалізуватися й у державному, і в недержавному секторах, існувати при самих різних політичних режимах.

У нормативних  актах по регулюванню підприємництва існує деяка невизначеність у  розумінні термінів “мале підприємство”, “мале підприємництво”. Тому в Україні, насамперед, необхідно привести всі законодавчі акти, що регулюють підприємницьку діяльність до одного визначення поняття “мале підприємництво”. Оскільки це ускладнює діяльність не тільки самих підприємців, але й органів, які контролюють їхню діяльність.

Вихідною умовою здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація. Ця процедура значно впливає на розвиток підприємництва в цілому. Проведений аналіз показав, що в даний час в Україні дуже складна і тривала процедура реєстрації й одержання дозволу на початок діяльності, що є перешкодою для розвитку підприємництва. Крім того, чинний порядок створення підприємств носить дозвільний характер. У законодавчих актах перераховані види діяльності, щодо яких дозволено створювати підприємства. У результаті, якщо той чи інший вид діяльності не передбачений у переліку дозволених, тобто він є неординарним, апарат виконавчих органів влади одержує широкі можливості для необґрунтованих заборон. Тим часом, сутності ринкової економіки відповідає така форма нормативних актів, коли вказуються заборонені види діяльності.

Малий бізнес як самостійний і невід’ємний елемент  ринкової економіки істотно впливає  на структурну перебудову економіки  країни, підвищує загальні обсяги виробництва  і роздрібного товарообігу, сприяє раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції й усунення монополізму в здійсненні підприємницької діяльності, забезпечує дієві стимули до інноваційних процесів і високоефективної праці. Від малого бізнесу залежать економічне зростання будь-якої країни з ринковою економікою, науково – технічний рівень її розвитку, зайнятість населення, соціально – політична стабільність.

Однією з  найважливіших умов виходу України на рівень конкурентоспроможності з підприємствами далекого зарубіжжя є створення найбільш сприятливих умов для формування такої маси малих підприємств, які у своїй сукупності здатні виконувати функції інфраструктури на конкурентній основі. Це повинні бути малі підприємства із широким діапазоном соціальної орієнтації, розмірів і виду діяльності, підприємства з мінімальною кількістю найманих робітників і без найманих робітників узагалі – сімейні підприємства.

Малі підприємства можуть спеціалізуватися на виготовленні відносно нескладних елементів виробів, склад і номенклатура яких змінюються відповідно до вимог ринку, а також підприємства, що на договірній основі здійснюють технічне обслуговування і ремонти устаткування, обчислювальної техніки, приладів і апаратури.

Провідна роль у формуванні сприятливого середовища для розвитку підприємництва належить державі. Створення розгорнутої і всебічної системи державної підтримки малого підприємництва – найважливіша умова його успішного розвитку. Найбільша ефективність такої системи може бути досягнута тільки на основі комплексної державної програми розвитку малого бізнесу, що враховує всі аспекти і сторони успішного функціонування малих підприємств у різних сферах діяльності.

Соціальні потреби  мотивують підприємця до соціального  самостверджен-ня, особливим методом  якого стає набуття влади на дії  і вчинки інших людей. Домінуючим мотивом у вітчизняного бізнесмена є прагнення до особистої свободи і незалежності від бюрократичної опіки, навколишнього середовища. Необхідність соціального самоствердження обумовлена недостатньою убудованістю українського підприємця в звичну соціально-рольову структуру. З погляду ідеальних потреб, підприємницька дія виникає з необхідності в діяльності, у професійній творчій самореалізації.

 

 

Список літератури

 

1. Закон України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 №2063-ІІІ.

2. Закон України „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” від 21.12.2000 №2157-ІІІ.

3. Закон України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11.09.2003 №1160-IV.

4. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV.

5. Закон України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 06.09.2005 №2806-IV.

6. Методичні рекомендації щодо формування і реалізації регіональних програм розвитку малого підприємництва – К.: Держпідприємництво, 2004.

7. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року” від 21.07.2006 №1001.

8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва” від 26.04.2007 №667.

9. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України „Український прорив: для людей, а не політиків” від 16.01.2008 №14.

10. Донців В.Я. Проблеми законодавчого забезпечення малого підприємництва // Економіка підприємства №1, 2005 с.5-9

11. Лапуста М.Г., Старостин Ю.Л.,  Мале підприємництво. – К.: –   1998 р.




Информация о работе Мале підприємництво в народногосподарському комплексі України