Ділове інтерв’ю

- Не будьте улесливим  ("Це надзвичайно хороше запитання,  якщо я можу це сказати, пане  директору"), а також не будьте  неповажливим ("О-о! На цьому  запитанні можна зламати голову"). Реагуйте на питання серйозно  та у природній манері.

- Не давайте надто коротких, а тому, можливо, не дуже ввічливих,  відповідей. Наприклад, вас запитують,  як ви підвищували свій професійний  рівень після закінчення навчального  закладу, а ви у грубуватій  короткій манері відповідаєте, що  ці факти викладені у вашому  резюме. Можливо, особа, яка проводить  співбесіду, має намір прийняти  вас на роботу і тому бажає  дізнатися від вас, як ви  продовжуєте вдосконалювати свої  професійні вміння та навички,  щоб ще раз для себе підтвердити  правильність рішення, що буде  прийняте. Відповідь же такого  роду безумовно може похитнути  впевненість представника компанії.

Взагалі ж кандидати, які  у ході співбесіди відповідають на запитання лише словами "так" чи "ні", як правило отримують негативну  відповідь частіше, ніж ті кандидати, відповіді яких складаються з  двох або більше речень.

- Відповідайте на поставлене  питання, а не на запитання,  на яке ви хотіли б відповісти (для цього завжди дуже уважно  слухайте те, що вам кажуть). Не  соромтеся попросити уточнити  запитання, якщо ви не повністю  зрозуміли його суть. Ви можете  ввічливо попростити перефразувати  питання, сформулювати його по-іншому. У будь-якому разі це краще,  ніж дати непідходящу, неадекватну  відповідь. Ваше прохання також  продемонструє наявність у вас  ініціативи.

- Давайте відповіді по  суті запитання, намагаючись,  щоб вони були при цьому  достатньо короткими. Ваші відповіді  обов'язково мають бути виваженими  та інформативно наповненими.  Не робіть несуттєвих зауважень  та заяв. При цьому краще запитати  особу, яка проводить співбесіду, чи бажає вона отримати більш  детальну інформацію, ніж почати  викладати довгу промову, що, можливо,  буде перервана співрозмовником.

- Якщо ви не знаєте  відповіді на поставлене запитання  (можливо, воно стосується вузьких,  специфічних аспектів), зразу ж  скажіть про це, не намагайтеся  якимось чином впевнити представника  фірми, що ви володієте інформацією.

- Не бійтеся використати  у розмові ваше почуття гумору, але уникайте жартів, які ніяким  чином не пов'язані з даною  конкретною ситуацією (проходження  ділового інтерв'ю).

Ставимо питання

Більшість осіб, які проводять  ділові інтерв'ю, чекають моменту, коли вони можуть запитати кандидата, чи він  бажає поставити питання/чи має  він питання. На цій стадії співбесіди представник фірми має можливість відійти від заздалегідь визначеного  плану, якого він дотримувався до цього дня десятки, сотні разів.

Не розчаровуйте співрозмовника заявою про те, що ви не маєте запитань. При цьому ставте питання, які, виходячи з конкретної ситуації, мають значення, а також ті, що ви підготували  заздалегідь. Намагайтеся уникати  порожніх запитань, які ставляться, тільки щоб не мовчати. (Ваше попереднє  знайомство з характером діяльності компанії, безумовно, допоможе вам сформулювати підходящі, суттєві запитання).

Ви повинні завжди мати певні запитання до особи, яка  проводить співбесіду. Навіть, якщо ви відчуваєте, що вже дістали повну, вичерпну інформацію, яка може вас  цікавити, запитай – те щось подібне: "Що для Вас є найбільш привабливим  у роботі у цій компанії?" або "Які найбільші завдання стоять зараз перед вашою фірмою?" Не ставте питання, відповіді на які  можна легко знайти через Інтернет або у річному звіті компанії: якщо ви поставите подібні запитання, особа, яка проводить інтерв'ю, може зробити висновок, що ви заздалегідь  не ознайомилися з характером та напрямами  діяльності компанії (у вас відсутня домашня підготовка).

Ставлячи питання, уникайте прояву в них сумніву, а ще гірше  — недовіри до сказаного представником  фірми раніше. Ваше завдання — не проведення розслідування, а отримання  необхідної для вас інформації найбільш ефективним та ввічливим способом, щоб не викликати незадоволення чи роздратування з боку представника фірми.

Завершення співбесіди

Посмішка, потискання рук  та прямий погляд в очі особі, яка  проводила інтерв'ю, так само важливі  при завершенні співбесіди, як і  на її початку. Не вагайтеся запитати представника фірми, що буде наступним  етапом (якщо тільки вам це не пояснили раніше). Скажіть, що ви будете дзвонити йому для того, щоб дізнатися про  подальший розвиток подій, і, за можливості, визначте час вашого дзвінка. (Запевнення представника фірми у вашій незмінній  зацікавленості у конкретній посаді — правильний і далекоглядний  крок). Дуже важливо, щоб ви попрощалися  з особою, яка проводила інтерв'ю, залишивши позитивне враження про  себе, тому ніколи не завершуйте співбесіду вираженням тривоги, розповіддю про  власні проблеми або ж проявом  невпевненості у власних силах, у вашій відповідності даній  посаді.

Як би не завершилася співбесіда, ніколи не забувайте подякувати представнику компанії за надану можливість пройти ділове інтерв'ю. Ввічливість не вимагає  великих зусиль. І хто знає? Можливо, ваші шляхи ще перетнуться у майбутньому.

 

3.Дії після  завершення ділового інтерв’ю

Завжди зразу ж після  проходження ділового інтерв'ю відправляйте лист особі, яка його проводила. Він  має бути невеликим і простого змісту: привітання та звертання до конкретної особи; подяка за надану вам  можливість пройти співбесіду; можливо, зауваження, коментар щодо певного  моменту в ході співбесіди; заключна частина — висловлення поваги, підпис.

Якщо інтерв'ю проводили  кілька представників компанії, необхідно  написати кожному із них. При цьому  обов'язково певною мірою змінюйте викладене у кожному листі  на той випадок, коли ці особи випадково  чи свідомо порівняють отримані від  вас послання.

Для свого листа виберіть письмове приладдя та папір вищого ґатунку (добре використати чорнильну  ручку з чорними або синіми чорнилами та білий або кремовий папір). Купіть усе необхідне заздалегідь  для того, щоб мати можливість відправити лист, як тільки ви повернетесь додому, коли усі подробиці співбесіди будуть іще свіжими у вашій пам'яті. Якщо ви не певні у правильності написання титулу, посади або ж  імені особи, з якою ви зустрічалися, передзвоніть до компанії та з'ясуйте це питання. Після всіх затрачених зусиль не варто псувати усю справу неувагою до дрібних (але надзвичайно важливих) деталей.

Найкраще написати ваш  лист від руки. Навіть якщо почерк у  вас не найкращий, лист, написаний  вами від руки, справить більше враження, ніж переданий електронною поштою або відправлений на веб-сайт компанії. Особа, яка проводила інтерв'ю, безперечно, запам'ятає цей факт і відзначить вас як людину, яка витратила час  саме на написання листа. Можливо, за наявності кількох рівних кандидатів ваші гарні манери допоможуть зробити  вибір на вашу користь.

Якщо ви зверталися у фірму  за роботою, використовуючи електронну пошту, і таким самим чином  проходили співбесіду, лист-подяку також відправте електронною  поштою. У тому разі, коли ви проходили  співбесіду по телефону, лист-подяка має  бути написаний від руки.

Обов'язково, як ви це обіцяли  при прощанні, передзвоніть в установу/організацію/на фірму, де ви проходили співбесіду, та дізнайтеся про результати. Якою б не була ситуація на момент дзвінка (ви отримали іншу пропозицію, ви передумали міняти місце роботи і т. ін.), залишайтеся  вихованою людиною і дотримуйтесь свого слова.

У тому випадку, коли вам  пообіцяли передзвонити і повідомити про результати співбесіди, але ви не отримали ніякої інформації протягом перших кількох днів, не розчаровуйтесь і не втрачайте надії. Як правило, усі працюючі — зайняті люди, але вони виконують свої обіцянки. Якщо ж ви не маєте можливості більше чекати, самі передзвоніть до установи/фірми, де проходили інтерв'ю, або ж надішліть  відповідний e-mail. Якщо ж особа, яка  пообіцяла з вами зв'язатися, постійно не відповідає на ваші дзвінки, можливо, вам пощастило, що ви не працюєте з нею!

Коли отримали негативну  відповідь

Якщо після співбесіди ви отримали негативну відповідь, не падайте духом і не втрачайте  надії. Пам'ятайте, що крім фірми, до якої ви звернулися, існує ще багато інших  організацій, установ та фірм. До того ж, ви не єдина людина, яка проходила  через усі (часом важкі та неприємні) етапи пошуку роботи.

Спеціалісти з психології ділових стосунків дають поради, як краще пережити час пошуку роботи:

- Не відмовляйтеся від  іншої можливої роботи, якою б  незначною вона не була. Краще  мати половину хліба, ніж нічого  не мати!

- Контактуйте з усіма,  хто може допомогти вам у  пошуках роботи (друзі, знайомі,  колишні колеги).

- Відвідуйте різноманітні  курси / продовжуйте вчитися.

- Розглядайте період пошуку  роботи як своєрідну роботу. Майте  розпорядок дня (вивчення інформації  про наявні вакансії, дзвінки  до різних установ та фірм  і т. ін.) і незмінно його  дотримуйтесь.

- Не "пережовуйте" невдале  минуле до безкінечності, живіть  сьогоднішнім днем та працюйте  на майбутнє.

- Залишайтеся оптимістом  і не припиняйте пошуків.

При отриманні запрошення на роботу

Надзвичайно важливим є не лише отримати роботу, а й вдало  розпочати свою діяльність на новому місці. Поради спеціалістів допоможуть вам у цьому:

- Зразу ж починайте  встановлювати свою систему зв'язків  та контактів з колегами.

- Вчіться тонкощам своєї  справи. Не бійтеся ставити питання.

- Знайте та розумійте,  що і чому ви робите: вивчіть  свої обов'язки та усвідомте  необхідність виконуваної вами  щоденної роботи.

- Продовжуйте підвищувати  свою кваліфікацію.

 

Використана література

1.  Morgan J. Debrett's New Guide to Etiquette and Modern Manners. — London, 1996.

2.  Dunckel J. Business Etiquette. — Toronto, 1992; Post P., Post P. The Etiquette Advantage in Business: Personal Skills for Professional Success. — N.Y., 1999.

3.  Post P., Post P. The Etiquette Advantage in Business: Personal Skills for Professional Success. — N.Y., 1999.

4.  Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. — М., 1990.

5.  Тимошенко Н.Л. Офіційний, дипломатичний протокол і політес: специфіка та взаємозв'язок// Політика і час. — 1997. — №5-6. — С. 76—79.

6.  Тимошенко Н.Л. Вітання та рекомендування // Політика і час. — 1998. — № 10. — С. 66—67.

7.  Тимошенко НЛ. Неформальна бесіда // Політика і час. — 2001. — №1. —С. 82—83.

8.  Тимошенко НЛ. Нехтуючи прості істини. Неймовірні помилки в очевидних ситуаціях під час офіційних прийомів і не тільки // Політика і час. — 2002. — № 5. — С. 80—84.

9.  Зренест О. Слово предоставляется Вам: практические рекомендации по ведению деловых бесед и переговоров. — М., 1988.

10.  Peterson B. Cultural Intelligence: A Guide to Working with People from Other Cultures. — Yarmouth, 2004.

11.  Stewart Y.M. Book of Modern Table Manners. — N.Y., 1998.