Політологія як наука

Третя група - політико-психологічні закономірності , які відображають взаємовідносини між особистістю та владою. До цієї групи входять процеси соціалізації особистості, формування ціннісних орієнтацій, а також формування політичних лідерів та завоювання ними влади.

Четверта група закономірностей політології - закономірності функціонування та розвитку політичного процесу. Ось, наприклад , деякі з них:

· закон загальносоціального  історичного прогресу - розширення сфери політичного життя та підвищення її ролі у суспільстві;

· закон суперечної єдності  загальносоціального та класового  у політичній сфері, політика - як засіб реалізації загального інтересу;

· закон різноманітності  форм взаємовідносин суб'єктів політичного  життя;

· (політична боротьба, гегемонізм, співробітництво, згода, союз, ізоляція;

· нейтралізація та ін.);

· закон циклічності політичних режимів;

· закон залежності політичної діяльності від свідомості соціальних суб'єктів;

· закон організації  політичної діяльності як закон існування  політичного життя та ін.

Сутність політології  проявляється у її функціях. Розглянемо головні з них.

Теоретико-пізнавальна  функція - що означає вивчення, систематизацію, пояснення, аналіз, узагальнення і оцінку політичних явищ. Завдяки цій функції політологія знаходить об’єктивні тенденції соціально-політичного та економічного розвитку суспільства та дає оцінки політичним ситуаціям. Результатом теоретичної функції є політична теорія - цілісне, достатньо вірогідне та систематизоване знання про зв’язки та закономірності явищ та процесів політичної сфери суспільства. Теоретичне знання - найбільш удосконалена форма наукового обгрунтування практичної політичної діяльності.

Методологічна функція політології - охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політичної сфери і практичної реалізації здобутих знань. За допомогою цієї функції розкриваються загальні закономірності політики , різних політичних систем, політичних відносин, створюється база для розвитку приватних політичних теорій. Результатом цієї роботи є система соціально опрацьованих принципів та засобів раціонального пізнання політичної діяльності.

Аналітична  функція полягає у накопиченні, вивченні, систематизації фактів та явищ політичного життя. Крім того, це пошук відповідей на питання політичного життя .Ця функція політології дозволяє аналізувати та оцінювати діяльність всіх елементів політичної організації суспільства, а її результатом є судження та висловлювання, що стверджують або заперечують будь - що про політичні явища. Аналітична функція робить можливим перехід від спостереження явищ до виявлення їх причин.

Прогностична функція - полягає у передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки. Прогностична функція шукає відповідь на питання якою буде дійсність у майбутньому та коли відбудуться зазначені події. За допомогою цієї функції здійснюється передбачення політичних процесів. Частіше за все результатом цієї функції є створення прогнозів - гіпотез, які спираються на вже відомі тенденції розвитку політичних явищ.

Функція політичної соціалізації забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури.

Через світоглядну функцію затверджуються цінності, ідеали, норми цивілізованої політичної системи, політичної культури соціальних суб’єктів, що сприяє досягненню консенсусу у суспільстві.

Таким чином, зазначені  функції тісно пов’язані із загальними функціями політики, які виступають у цивілізованому суспільстві на перше місце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Суспільне життя людства  складне і різнобічне, знаходиться  у постійному русі, має довгу історію. Політичне життя, політика займає особливе місце в діяльності і взаємодії людей. В ньому зосереджений механізм регуляції всіх громадських справ. Політологія - наука, об’єктом якої є політика та її взаємовідносини з особистістю і суспільством.

Політологія - молода наука  ХХ ст., вона належить до суспільних дисциплін  та концептуально з ними взаємодіє. Змістовний діапазон політології різноманітний  і є предметом дискусій. Сьогодні в світі існують різні напрямки, школи політології зі своєю методологією і методикою. Сутність предмету дослідження науки розкривається у певних категоріях, а політологія як наука здатна виконувати об’єктивно корисні для людини і суспільства функції.

Завдання курсу політології - формування у студентів знань  про політичне життя людства, своєї країни, надання можливості розібратися в сучасних політичних реаліях не на звичному для багатьох людей рівні інтуїції, чуття, інших позараціональних чинників, а виходячи з теоретичних тлумачень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Введение в политологию.  Учеб.пособ. / Под ред. Н.И.Горлач. - Х., 1994, Ч.1.

2. Введение в политологию. Уч. Под ред. В.П.Пугачева и А.И.Соловьева,  М., "Аспект пресс", 1997.

3. Гаджиев К.С. Введение в политическую  науку. - М., "Логос", 1997.

4. Зеркин Д.П. Основы политологии. - Р - на / Д., "Феникс", 1996.

5. Мальцев В.А. Основы политологии.  Учебн. для вузов. - М., ИТРК РСПП, 1997.

6. Мельник В.А. Политология.  Учебн.- Мн., "Вышейшая школа", 1996.

7. Основы политологии. Учебн. / Под  ред. Н.И.Сазонова. - Х., "Основа", 1993.

8. Основы политологии. Учеб.пособ. / Под ред В.П.Пугачева и Г.А.Белова.- М., 1994.

9. Политология. / Под ред. М.Н.Марченко. - М., 1997.

10. Політологія. / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. - К., Видавничий центр  "Академія", 1998.

11. Енциклопедичний політологічний  словник. - К., Вища школа, 1997.