Не викликає ніякого сумніву, що
держава виникає, розвивається під
впливом цілої низки факторів і виділення
одного з них майже
неможливе.
Держава має ряд ознак, які допомагають
виявити її сутність:
- Органи державної влади - сукупність управлінсько-адміністративних структур, покликаних реалізувати рішення центральних і місцевих органів влади. Чисельність державної бюрократії є різною в різних державних формах, але вона є іманентною характеристикою будь- якої держави.
- Право. Держава функціонує в рамках встановленого права. Структура і функції державних органів визначаються правом. Воно виступає не лише як нормативний механізм діяльності держави, а й як регулятор відносин співжиття громадян у суспільстві.
- Територія, що визначає кордони держави (закони і повноваження держави поширюються на людей, які проживають на цій території).
- Суверенітет (від франц. souverain - носій державної влади) - стан незалежності державної влади, який полягає в її праві та здатності самостійно, без втручання якоїсь іншої сили керувати своїм внутрішнім і зовнішнім життям.
- Монополія на легітимне застосування сили та фізичного примусу. Діапазон державного примусу є досить широким: від різноманітних адміністративних покарань, обмеження свободи до фізичного знищення людини (смертна кара). Для виконання функцій примусу у державі є спеціальні органи: армія, міліція, служба безпеки, суд, прокуратура.
- Монопольне право на стягнення податків і зборів, необхідних для формування загальнонаціонального бюджету, утримання державного апарату.
- Обов’язковість членства в державі. Людина від народження отримує державне громадянство. Кожний громадянин має певні конституційні права і відповідні обов’ язки відносно своєї держави (однак у сучасному світі є особи, що мають одночасно подвійне громадянство, і особи, позбавлені громадянства в будь-якій країні).
- Наявність власної символіки (прапор, герб, гімн).
Підсумовуючи сказане про сутність держави,
умови її формування та спільні ознаки,
можна визначити: держава - це структурована
і правовим шляхом унормована суверенна
суспільна влада, що здійснює контроль
за даною територією і виступає від імені
всього суспільства при вирішенні внутрішніх
і зовнішніх питань.
Можливе й інше визначення: держава
- це основний інститут політичної системи,
який утворюється і функціонує як
апарат управління громадськими справами
і який наділений монополією влади,
незаперечними повноваженнями встановлювати
закони, збирати податки, застосовувати
силу для забезпечення цілісного та впорядкованого
існування людської спільноти.
Головне призначення держави полягає
в тому, що вона надає організованості
суспільству, управляє його справами,
забезпечує цілісність, узгоджує багатоманітні
соціальні інтереси.
Суть держави виявляється у
її функціях, які традиційно поділяються
на внутрішні та зовнішні.
До внутрішніх функцій держави
відносять:
- економічно-господарську, яка полягає в координації господарської діяльності та економічних процесів (вона реалізується через визначення державою стратегії економічного розвитку, його планування чи програмування;
- культурно-виховну - регулювання і розвиток системи освіти, культури, науки, фізичної культури і спорту (реалізується через державне фінансування культурно-освітніх закладів, законодавче встановлення вимог до освітньої підготовки, підтримку мистецтва тощо);
- правотворчу - творення і прийняття законів та інших юридичних норм (законодавство);
- правоохоронну - контроль і нагляд за виконанням правових норм (забезпечується спеціальною системою державних правоохоронних органів, до якої входять суд, прокуратура, органи внутрішніх справ, податкова поліція, митного контролю, юстиції, безпеки тощо);
- соціальну - регулювання відносин між соціальними та етнічними спільнотами, запобігання соціальним конфліктам і протистоянням та їх усунення;
- екологічну - захист довкілля, розумне використання природних ресурсів, формування екологічної культури.
Зовнішні функції держави виокремлюють
такі як:
- оборонна - захист країни від зовнішнього нападу, посягань на територіальну цілісність держави, розвиток військового потенціалу;
- дипломатична - спрямована на створення сприятливих зовнішніх умов для розвитку держави;
- співробітництва - реалізується через здійснення зовнішньої торгівлі, координацію економічної діяльності з іншими державами, участь у міжнародних економічних об’єднаннях тощо;
- інтеграція у світове товариство - поглиблення інтеграційних процесів на загальнолюдській, регіональній та політичній основах.
Зміст і співвіднесеність функцій держави
залежать від історичної епохи і цілого
ряду інших чинників (динаміка політичного,
економічного життя, співвідношення різних
інтересів, міжнародне становище тощо).
Під впливом цих факторів змінюється ієрархія
функцій, їх пріоритетність, характер
взаємодії, питома вага у забезпеченні
внутрішнього і зовнішнього розвитку
суспільства.