Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови

Міжрегіональна Академія управління персоналом

 

 

 

                                                

 

 

 

 

                                                                           групи  П-10-11-Б1П(4,6з)

                                                                            студента : Безнощенко М.

 

 

 

Контрольна робота

 

 

з дисципліни : Українознавство

 

на тему  “Українська мова – державна мова України.

                       Сучасний статус української літературної мови”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КиЇв 2013

 

ПЛАН

 

1. Правові засади української  мови  як державної мови

 

2. Сучасна мовна політика  в Україні

 

3. Статус української  літературної мови

 

4. Місце ділової мови  в українській літературній мові

 

5.Висновок

 

6. Список використаної літератури

 

 

1. Правові засади української мови як державної мови

Правовою основою для  здійснення державної мовної політики в Україні є Конституція, Закон України “Про мови в Українській РСР”, рішення

Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року щодо застосування державної

мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та

використання її у  навчальному процесі в навчальних закладах України, а

також інші законодавчі  акти. Оскільки відповідно до Указу Президента України „Про положення про державний Комітет телебачення і радіомовлення України” від 27 серпня 2003 року Держкомтелерадіо України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної мовної політики, важливо проаналізувати роботу, що її здійснює Комітет та інші органи виконавчої влади з утвердження державного статусу української мови.

Актуальним питанням розвитку і застосування української  мови були присвячені парламентські слухання: “Про функціонування української мови в Україні”, які відбулися у березні 2003 року. Верховна Рада України схвалила постанову “Про Рекомендації парламентських слухань “Про функціонування української мови в Україні”, а Кабінет Міністрів дав відповідне доручення заінтересованим центральним органам виконавчої влади, організаціям та установам.

На виконання зазначеного  доручення  Комітетом та іншими центральними органами виконавчої влади проведено значну роботу. Урядом затверджено Державну програму розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 рр. Разом із проектом Закону “Про розвиток і застосування мов в Україні” - це базові документи, які визначатимуть тактику і стратегію реалізації державної політики у мовній царині.

Крім того, розробляється  Концепція державної мовної політики, яка визначить основні засади та напрямки розвитку української мови та мов національних меншин.

 

2. Сучасна мовна політика  в Україні

Національна телекомпанія України отримала  від Мінкультури  України безоплатне право демонстрування у 2003 році на каналі УТ-1 70 назв фільмів, створених Національною кіностудією художніх фільмів ім. О.Довженка. Були надані права показу документальних фільмів телеканалам – “ТЕТ, “ТОНІС”, “ГРАВІС”, “1+1”, “КУЛЬТУРА”, “КИЇВ” тощо.

Озвучення іншомовних фільмів  українською мовою враховується при наданні Мінкультури України державних прокатних посвідчень на право демонстрування фільмів, плата за отримання посвідчень знижується на 50%, а на фільми українського виробництва прокатне посвідчення надається безоплатно.

З метою забезпечення максимального розвитку фундаментальних  і прикладних досліджень та розробок у галузі лінгвістичної технології та створенняі лінгвістичної технології та створення інтелектуальних мовно-інформаційних систем нового покоління видано розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів щодо створення української лінгвістичної системи в мережі Інтернет”. Крім того, розроблено проект концепції та програми спеціальності “Прикладна лінгвістика”. У стадії підготовки проект спільної постанови

Президії НАН України  та Київського національного університету ім. Тараса

Шевченка про створення спільної кафедри “Прикладна лінгвістика”. НАН України подано на розгляд до Кабінету Міністрів України проект міжвідомчої науково-технічної програми «Інформація. Мова. Інтелект». Окремо слід зупинитися на роботі Комітету та підпорядкованих йому організацій. Комітет розробив та подав пропозиції до проекту закону України про Державний бюджет на 2004 рік щодо фінансування заходів, пов’язаних із розвитком, функціонуванням та дослідженням української мови, зокрема: на створення департаменту мовної політики; на фінансування Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в м. Сімферополі; на виконання постанови КМУ від 08.09.97 р. №998 „Про затвердження комплексних заходів щодо розвитку і функціонування української мови” – 9,7 млн. грн.(при потребі 27,0 млн. грн.); заохочення виробництва та поширення інформаційної продукції державною мовою шляхом надання державної підтримки ЗМІ – 1,036 млн. грн.; за Програмою випуску соціально значущих видань з метою наповнення україномовними виданнями ринку, фондів бібліотек – 13,6 млн. грн. Підготовлено проекти постанов Уряду про утворення Ради з питань мовної політики при Кабінеті Міністрів України та Державного департаменту мовної політики як урядового органу державного управління у складі нашого Комітету. Держкомтелерадіо у своїй роботі сприяє збільшенню кількості та накладів видань художніх творів національної і світової класики, науково-популярної, технічної, довідкової літератури українською мовою для різних вікових груп населення. Зокрема, до проекту Програми випуску соціально значущих видань на 2004 рік надійшли пропозиції щодо випуску творів І.Котляревського українською і польською мовами (видавництво “Каменяр”), “Кобзаря” Т. Шевченка українською і киргизькою мовами (Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин), альбому “Музей Марії Заньковецької” українською,

англійською, французькою, німецькою, російською мовами (видавництво

“Мистецтво”).

Постійно зростає кількість  словників, що видаються за Програмою  випуску соціально значущих видань. Останнім часом побачили світ: “Кореневий гніздовий словник української мови” “Російсько-український словник, “Українсько-російсько-англійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економіки.  Значною подією у культурному житті країни стало видання однотомної енциклопедії “Українська мова” “Великого тлумачного словника сучасної української мови”, “Словника фразеологізмів української мови”. За держзамовленням ВАТ “Видавництво “Прапор” випустило “Тлумачний словник української мови” та “Українсько-російськийй словник української мови” та “Українсько-російський словник” (тираж 20 тисяч примірників), а державне спеціалізоване видавництво “Техніка” – “Російсько-українсько-англійський військовий словник” (тираж 3 тисячі примірників). Найближчим часом також мають вийти друком видання “Навчальний російсько-український словник”, “Українські приказки, прислів’я і таке інше” та збірка мовознавчих праць “У пошуках омріяної України” видатного вченого-енциклопедиста М.О.Максимовича. Книжкову продукцію, випущену за державним замовленням, Держкомтелерадіо регулярно передає для поповнення фондів бібліотек Міністерства культури і мистецтв України, Міністерства освіти і науки України, Інституту літератури ім.Т.Г. Шевченка НАН України, Інституту мовознавства ім.О.О. Потебні НАН України й іншим установам, організаціям.

Проектом Програми випуску  соціально значущих видань на 2004 рік  за розділом “Енциклопедичні видання та словники” передбачається значне розширення тематики, збільшення видань національної словникової бази за рахунок нової довідкової літератури, яка активно сприятиме вивченню державної мови найширшими верствами населення та утвердженню її як державної.

У зв'язку з відзначенням у 2004 році 190-річниці від дня народження генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка та враховуючи значення його особистості і творчої спадщини у збереженні та розвитку духовних цінностей, національної свідомості українців Держкомтелерадіо постійно сприяє виданню двомовних видань (українською та іноземною мовами) творів Тараса Шевченка та інших видатних українських письменників для популяризації літературної спадщини українського народу за кордоном.

Держкомтелерадіо України  разом з Національною радою України  з питань телебачення і радіомовлення вживає заходів для забезпечення дотримання телерадіоорганізаціями визначених ліцензійних квот мовлення українською мовою, показу національних фільмів та передач або програм національного виробництва відповідно до чинного законодавства. Постійно здійснюються моніторингові перевірки дотримання законів України та умов ліцензій телерадіокомпаніями. Перевірки засвідчили, що державні телерадіокомпанії в цілому дотримуються вимог чинного законодавства та умов ліцензії.

Національна телекомпанія України згідно з ліцензією, виданною Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, зобов'язана 85% мовлення вести українською мовою. Реально цей показник сьогодні становить 87-91 %. Усі сто відсотків програм власного виробництва НТКУ виходять в ефір мовою титульної нації. Проблеми виникають, коли окремі запрошені до участі у програмах учасники недостатньо володіють українською мовою. З метою пропагування української мови державні телерадіокомпанії запровадили нові цикли передач, тематичні програми. Особливо, слід відзначити НРКУ, яка створила щотижневі цикли передач з вивчення української мови, проводить радіодиктанти, запровадила тематичні радіопаузи у перерві між передачами, які заповнює влучними висловами видатних письменників, філософів про роль рідної мови у життіенників, філософів про роль рідної мови у житті людини. Держкомтелерадіо рекомендовано надавати державним телерадіокомпаніям перевагу при внесенні до Тематичних планів з виробництва телевізійних і радіопрограм, виготовлених для державних потреб, ліцензованій відеопродукції, що перекладена українською мовою. Однак, на сьогодні, коли потреба такої відеопродукції для показу телекомпаніями становить у межах 5-6 тис. найменувань, фінансування з держбюджету на здійснення перекладу забезпечується на третину. До проекту Державного бюджету на 2004 рік внесено відповідні пропозиції щодо фінансування  перекладу ліцензованої відеопродукції українською мовою. З метою забезпечення належного функціонування української мови, розвитку друкованих засобів масової інформації, які випускаються українською мовою в Автономній Республіці Крим у поточному році фінансування діяльності газети “Кримська світлиця”  забезпечується Комітетом у повному обсязі згідно з поданим редакцією кошторисом. Водночас треба визнати, що проведена робота не може нас задовольнити, оскільки українська мова, на жаль, не стала ще справжнім господарем в Україні. Послідовний державний захист української мови, залучення громадськості до вирішення важливих завдань з реалізації державної мовної політики неодмінно сприятимуть українізації суспільного життя, гарантуватимуть вільний розвиток мов національних меншин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Статус української  літературної мови

Високорозвинена сучасна  літературна українська мова має  розгалужену

системі стилів, серед яких: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий та конфесійний.

Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови – усна й писемна, розмовна і книжна. Усі стилі мають усну й писемну форми, хоча усна форма більш притаманні розмовному стилю, а інша – переважно писемна. Оскільки останні сформувалися н книжній основі їх називають книжними.

Структура текстів різних стилів неоднакова, якщо для розмовного стилю характерний діалог (полілог) то для інших – переважно монолог.

Відрізняються стилі  мовлення й багатьма іншими ознаками. Але спільним  для них є те, що вони – різновиди однієї мови, представляють усе багатство їх виражальних засобів і виконують важливі функції в житті суспільства – забезпечують спілкування в  різних його сферах і галузях.

У межах кожного функціонального  стилю сформувалися свої різновиди  – підстилі – для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та вирішення конкретних завдань.

Поряд із функціональними  стилями, ураховуючи характер експресивності мовних елементів, виділяються також урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, гумористичний, сатиричний та ін.

Розмовний стиль.

Сфера використання –  усне повсякденне спілкування в  побутів, у сім’ї, на виробництві.

Основне призначення  – бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з’ясування виробничих і побутових стосунків. Слід відрізняти неформальне й формальне спілкування. Перше –альне спілкування. Перше – нерегламентоване, його мета й характер значною мірою визначаються особистими (суб’єктивними) стосунками мовців. Друге – обумовлене соціальними функціями мовців, отже, регламентоване за формою і змістом. Якщо звичайне спілкування попередньо не планується, не визначаються мета його і зміст, то ділові контакти передбачають їх попередню ретельну підготовку, визначення змісту, мети, прогнозування, можливих висновків, результатів.

У повсякденній розмові  мовці можуть торкатися різних, часток не пов’язаних між собою тем, отже, їхнє спілкування носить частіше довільний інформативний характер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Місце ділової мови  в українській літературній мові

Ділова ж мова, як правило, не виходить за межі визначеної теми, має конструктивний характер і підпорядкована розв’язанню конкретних завдань, досягненню заздалегідь визначеної мети.

За родами й жанрами літератури художній стиль поділяється на підстилі,

які мають свої особливості  мовної організації тексту:

а)епічні (прозові: епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис);

б) ліричні (поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія. епіграма);

в) драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль);