Стилістичні властивості повних і коротких форм прикметників

Стягнені і нестягнені форми: нормативними та звичайними є повні форми прикметників. Короткі та нестягнені форми прикметників (чи займенників) характерні для народної творчості та української поезії 19-ого – початку 20-ого ст. Вони надавали урочистого чи інтимного відтінку й підтримували ритміку та мелодичну вірша, проте ніколи не переважали в жодному стилі.
Інші стилістичні засоби морфології: художній та розмовний стилі ширше послуговуються дієсловами, а науковий і офіційно-діловий – іменниками. У науковому стилі дієслово має якісне значення, тобто означає постійну властивість предмета, та в художньому має динамічний характер. Займенники можуть виступати як частки і надавати мовленню експресії. Емоційності та експресивності надають зменшено-пестливі форми іменників та прикметників.

Вступ…………………………………………………………………………2
I Теорія:
1.1. Стилістичні властивості повних і коротких форм прикметників……3-4
1.2. Розряди прикметників…………………………………………………..4-6
1.3. Ступенювання якісних прикметників………………………………….7-9
1.4. Рід, число та відмінок прикметників…………………………………...9-12
1.5. Особливості творення та правопису відносних та присвійних прикметників………………………………………………………………….12-14
1.6. Правопис складних прикметників………………………………………14-15
1.7. Витяг з протоколу та його реквізити. Особливості написання………..15-17
1.8. Акт та його реквізити. Особливості написання………………………..17-19

I I Завдання:……………………………………………………………………20-25
2.1. Речення, в складі яких є повні і короткі форми прикметників.
2.2. П׳ять якісних прикметників і утворені від них усі можливі форми
вищого та найвищого ступеня порівняння.
2.3. Витяг з протоколу зборів трудового колективу.
2.4. Акт обстеження умов проживання вашої сім׳ї.
2.5. Акт про передачу матеріальних цінностей одного з кабінету
університету.

Висновки………………………………………………………………………26-27
Список літератури…………………………………………………………….28