Шпаргалка по «Педагогике»

18. Наведіть приклад постановки різних типів опосередкованої педагогічної вимоги у ситуації, коли класний керівник організовує генеральне прибирання класу

Педагогічна вимога — метод впливу, за допомогою якого педагог викликає і стимулює чи припиняє і гальмує дії вихованців, виявлення у них тих чи інших якостей.В опосередкованих вимогах стимулом для зумовленої дії стає вже не стільки сама вимога, скільки спричинені нею психологічні фактори: переживання, інтереси, прагнення самих дітей.

Вимога-порада. Це апеляція до свідомості вихованця, переконання його в доцільності, користі, необхідності пропонованих педагогом дій. Н-д, класний керівник заходить в клас і оголошує: «Знаєте, діти, скоро весна, а у нас клас виглядає зовсім не по-весняному… Думаю, нам слід сьогодні певним чином його «відреставрувати». Правда? Тоді і дихати стане легше, і навчальний процес прискориться»

Вимога-довір'я. Якщо між вихователем і вихованцем складаються дружні стосунки, довір'я проявляється як природне ставлення сторін, що поважає одна одну. Н-д: «Ого, який у нашому класі безлад! Доведеться батькам прийти і провести генеральне прибирання. Але ви вже такі дорослі в мене… Мабуть, справитесь самі. Я вірю у ваші сили!»

Вимога-прохання. Прохання є формою виявлення співробітництва між людьми, взаємного довір'я і поваги. В добре організованих колективах прохання стає одним з найуживаніших засобів впливу. Н-д: «Діти, мені сьогодні стало так соромно перед учителькою історії. Вона зробила мені зауваження, що у нашому класі брудно. Може, б ви залишились після уроків, і влаштуємо генеральне прибирання. Добре?»

Вимога-натяк. Характерним для цієї форми впливу є не тільки те, що діти повинні розуміти вчителя з півслова. Головне в натяку — роль поштовху, що призводить до дії вже сформовані якості дітей. Виражається вимога у формі міміки, жесту, погляду, риторичного запитання. Н-д: Під час свого уроку класний керівник ніби ненароком підходить до вікна і проводить рукою по підвіконню: «У роки мого дитинства цікавою забавкою було будування хаток із дорожньої пилюки за допомогою води. Думаю, ця пилюка, що на наших підвіконнях, якраз підійшла б.»

Вимога-схвалення. Схвалення, похвала, вчасно висловлені вихователем, діють як сильний стимулятор діяльності дітей. Схвалення заохочує, надихає дитину на більш успішні дії, часто виступає в ролі навіювання дитині тих якостей, якими вона повинна володіти. Н-д: «Ви такі у мене молодці, дуже гарно прибрали шкільну територію! Господарі! От якби ще нам потрапити на перше місце «Дошки чистоти класів»…»

Важливою умовою ефективності даного методу є почуття міри.

 

19. Обґрунтуйте різницю між привчанням та дорученням, наведіть приклади з шкільної практики

Привчання як метод виховання ґрунтується на вимозі до учня виконати певні дії. Вирішальним чинником у привчанні є режим життя та діяльності школяра. Його виховна функція полягає в тому, що режим забезпечує постійність, неперервність зусиль, заощаджує енергію людини, привчає вчасно виконувати будь-яку роботу, до систематичного, неухильного дотримання встановлених вимог. Метод привчання відіграє особливу роль у вихованні. Нерідко учень не усвідомлює важливості й значення пропонованого йому виду поведінки. У такому разі від нього вимагають поводитися належним чином, керують ним у процесі діяльності, ускладнюючи методи роботи. Наприклад, у такий спосіб учня привчають бути ввічливим, дисциплінованим, читати книжки тощо. Якщо сьогодні, завтра, післязавтра ми у школі від вихованця домагалися бажаного, з часом у нього сформувалися відповідні навички поведінки, він усвідомив правильність, слушність, необхідність висунутих вимог, почав виконувати свої обов'язки (читав твори, які вимагались програмою, сумлінно чергував, акуратно писав).

Доручення як метод виховання також передбачає вправляння учня в позитивних діях і вчинках. З цією метою педагог, учнівське самоврядування чи учнівський колектив дають йому конкретне завдання, виконання якого потребує певних дій або вчинків. Застосовуючи цей метод, враховують індивідуальні особливості учнів. Доручення підбирають з таким розрахунком, щоб його виконання сприяло розвиткові необхідних вихованцеві якостей. Наприклад, неорганізованим учням корисно доручити провести захід, у підготовці до якого треба виявити самостійність, ініціативу, зібраність. Отримавши доручення, учень повинен усвідомити його важливість і значення для колективу й для себе. Доручення має бути посильним для учня. Нескладне завдання виховує впевненість у власних силах, непосильне — підриває віру в свої можливості. Педагог повинен не лише дати доручення, а й навчити учня виконувати його, допомогти йому довести справу до кінця.

Отже, за допомогою привчання вчитель  ніби вимагає якоїсь дії, а, використовуючи доручення, висловлює довіру до учня і «натякає» на виконання тієї ж дії.

 

20. Змоделюйте ситуацію використання прийому вибуху у виховній роботі

А. Макаренко запропонував і використовував у практичній діяльності педагогічний прийом вибуху. Його суть - у створенні  відповідної педагогічної обстановки, в якій особистість перебудовується  швидко і докорінним чином. Такі психологічні зміни можуть статися лише в педагогічній обстановці, яка викликає в учня нові сильні почуття. Педагог має добре знати вихованця, щоб вплинути на головне почуття (радість, смуток, сором, гнів), щоб він по-новому оцінив себе, переконався у необхідності поводитись інакше. Важливу роль відіграє і несподіваність педагогічної обстановки для вихованця.

Думаю, наглядним прикладом методу вибуху може бути така ситуація, коли вчитель  нагадує про виховну годину, але  зазначає, що на неї можуть прийти лише бажаючі. Дітей це здивує, оскільки майже завжди від них цього вимагають. А на виховній ввімкнути музику, н-д, «Осінню пісню» Чайковського. Потім можна звернутись до учнів із проханням дати найкраще і найточніше означення осені. Така непередбачувана дія «виб’є з колії» учнів, адже виховна година для них – це читання моралей, як правило. А за допомогою такого вибуху учні змінять своє ставлення навіть до самого виховання.

Або можна використати вибух у такому випадку, коли учень не допомагає батькам вдома. Треба самому прийти до нього додому, попередньо домовившись з батьками, і почати допомагати рідним цього учня. Він буде злий, а ще засоромиться. Така дія спонукає його змінити свої пріоритети.

 

 

36. Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів для формування в учнів фактичних знань, охарактеризуйте їх.

Для формування фактичних знань  найкраще підходять репродуктивні  методи

Репродуктивний метод спрямований на відтворення учнем способів діяльності за визначеним учителем алгоритмом.

Репродуктивний метод має такі характерні ознаки:

1) знання учням пропонуються у “готовому” вигляді;

2) учитель не тільки повідомляє знання, але й пояснює їх;

3) учні засвоюють знання, розуміють, запам’ятовують і правильно відтворюють їх;

4) міцність засвоєння знань та умінь забезпечується шляхом їх багаторазового повторення.

Виклад навчального  матеріалу може здійснюватися в  процесі переказу прочитаного, вправи за зразком, роботи з книгою, аналізу  таблиць, моделей за певним правилом.

Репродуктивний метод забезпечує можливість передачі великої за обсягом  навчальної інформації за мінімально короткий час, без великих витрат зусиль.

Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу, який використовується для послідовного та емоційного повідомлення знань. Здебільшого розповідь використовується для викладу описового навчального матеріалу (про природні умови, факти, явища тощо).

Розповідь як метод має свої прийоми: міркування вчителя, акцентування уваги, аналіз фактів, прикладів, пояснення  окремих зв’язків об’єктів, що вивчаються. Але, якщо аналіз фактів, зв’язків і прикладів під час розповіді забезпечує усвідомлення учнями основного змісту навчального матеріалу, то можна стверджувати про перехід цього прийому у метод пояснення. За дидактичними цілями виділяють декілька видів розповідей: розповідь-вступ, розповідь-виклад, розповідь-заключення.

Пояснення – словесний метод навчання, основне завдання якого – розкрити причиново-наслідкові зв’язки і закономірності у розвитку природи, людського суспільства і людського мислення. Пояснення іноді називають найскладнішим видом розповіді. Часто пояснення поєднується з описом, бесідою, використанням наочності.

Навчальна лекція – передбачає усний виклад навчального матеріалу, який характеризується великим об’ємом, складністю логічних побудов, сконцентрованістю розумових образів, доведень і узагальнень (часто розглядається як форма організації навчання). Лекція триває, як правило, весь урок, інколи – два. Предметом шкільної лекції здебільшого є опис складних систем, явищ, об’єктів, процесів, наявних між ними зв’язків і причиново-наслідкових залежностей. Очевидно, що лекція доречна лише в старших класах, коли учні вже мають необхідний для сприймання і осмислення матеріалу лекцій рівень підготовки. В лекції застосовуються такі прийоми усного викладу: підтримка уваги, активізація мислення слухачів, переконання, аргументація, доведення, класифікація, систематизація.

Бесіда – словесний питально-відповідний метод навчання, завдання якого – спонукати учнів до актуалізації відомих і засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень. Бесіда активізує мислення учнів, є важливим засобом діагностики засвоєних знань, умінь, сприяє розвитку пізнавальних здібностей учнів, створює умови для оперативного управління процесом навчання. Водночас цей метод доцільно використовувати в поєднанні з розповіддю, лекцією, наочними методами, які забезпечують формування цілісної системи знань. Використовуються такі прийоми проведення бесіди: постановка запитань (основних, додаткових), обговорення відповідей учнів, їх коригування, формулювання висновків. За дидактичними цілями бесіди є: вступні або організаційні; повідомлення нових знань; повторювально-узагальнюючі; контрольно-корекційні.

Робота з книгою як метод навчання забезпечує можливість багаторазово опрацьовувати навчальну інформацію в доступному для учня темпі і в зручний час. Сучасні програмовані навчальні книги ефективно розв’язують проблеми інформаційного забезпечення, контролю, корекції, діагностики знань та вмінь. Робота з книгою передбачає декілька цілей: ознайомлення зі структурою, читання окремих розділів, розв’язування прикладів чи задач, пошук відповідей на запитання, виконання контрольних тестів, запам’ятовування матеріалу.

 

41. Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів для формування в учнів пізнавальних інтересів, охарактеризуйте їх.

Для формування пізнавальних інтересів  найдоцільнішим буде використання частково-пошукового та дослідницького методів.

Частково-пошуковий  метод навчання вимагає від учнів прояву більш високого рівня пізнавальної самостійності й активності. Назва методу відображає рівень пошукової діяльності вчителя й учнів на різних етапах навчального процесу: окремі елементи знань повідомляє педагог, а частину – учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені запитання чи розв’язуючи проблемні завдання.

Частково-пошуковий метод має  такі характерні ознаки:

1) знання учням у “готовому” вигляді не пропонуються, їх необхідно здобувати самостійно;

2)  вчитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів;

3) учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв’язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють.

Виклад навчального  матеріалу може здійснюватися в  процесі евристичної бесіди, коментованої вправи з формулюванням висновків, творчої вправи, лабораторної чи практичної роботи та ін.

Дослідницький метод навчання передбачає творче застосування знань, оволодіння методами наукового пізнання, формування досвіду самостійного наукового пошуку.

Дослідницький метод  має такі характерні ознаки:

1)      учитель  разом з учнями формулює проблему;

2)   нові знання не повідомляються, учні повинні самостійно здобути їх у процесі дослідження проблеми, порівняти різні варіанти відповідей, а також визначити основні засоби досягнення результатів;

3)     основною метою діяльності вчителя є оперативне управління процесом розв’язання проблемних завдань;

4)      навчання  характеризується високою інтенсивністю,  підвищеним інтересом, а знаня  – глибиною, міцністю і дієвістю.

Оволодіння навчальним матеріалом може здійснюватися в процесі спостереження, пошуку висновків під час роботи з книгою, письмової вправи з доведенням закономірності, практичних і лабораторних робіт (дослідження законів розвитку природи).

Дослідницький метод  активізує пізнавальну діяльність учнів, але вимагає тривалого часу, специфічних умов, високої педагогічної кваліфікації вчителя.

 

 

 

 

43. Змоделюйте використання методу прикладу у статевому вихованні школярів молодшого юнацького віку.

Статеве виховання варто  здійснювати з використанням  усіх традиційних методів педагогічного впливу, не зводячи його в ранг чисто особливого, спеціального, а тим більше таємничого. Не все те, що має значення для статевого виховання, може використовуватися спеціально, більш того, в деяких ситуаціях може лише перешкодити виховному ефекту.