Секрети професії (порадник для вихователів дошкільних навчальних закладів)

СЕКРЕТИ   ПРОФЕСІЇ

 

(порадник для  вихователів

дошкільних навчальних закладів)

 

СЛОВО   ДО   ЧИТАЧА

 

Кожна дитина – це особливий, неповторний  світ. Виховати

                           особистість, сформувати душу людини можна, тільки

                                   зрозумівши цей світ, пізнавши всі його тайники.

В.О.Сухомлинський

 

Основний організатор виховної роботи в дитячому закладі - вихователь. Від нього в значній мірі залежить розвиток особистості і пізнавальних процесів дітей, їх здоров'я, підготовленість до школи. «У вихованні все повинно грунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості, - писав К. Д. Ушинський. - Тільки особистість може діяти на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна утворити характер». 
           Особлива значимість перших років життя дитини для його подальшого розвитку сприяє стрімкому зростанню потреби в професійних вихователях дитячих садків, які вміють грамотно здійснювати виховання і навчання дітей.

Проблема професійного розвитку педагога, росту його професійно значущих особистісних якостей, здібностей, знань  і умінь є досить актуальною у  теперішній час. Адже від цих показників педагога залежить адаптація до професійної  діяльності, ефективність навчально-виховного процесу, задоволеність працею. Тому одним з завдань є забезпечення якості освіти дітей дошкільного віку на кожному окремому ступені навчально-виховного процесу через різні форми самоосвіти кожного окремого педагога. Саме постійна самоосвіта, професійний розвиток вихователів ДНЗ має позитивно впливати на якість знань, умінь і навичок вихованців.

Досвід доводить, що більшості педагогам, особливо тим, хто розпочинає професійний шлях, необхідна допомога – з боку досвідчених  колеґ, керівників, старших вихователів ДНЗ, з боку методичного товариства.  Тому до вашої уваги порадник, у якому зібрано відповіді на питання, які більше всього виникають у педагогів дошкільних закладів.

Сподіваємося, що посібник, який розкриває підходи  до організації роботи з дітьми різного віку, допоможе вихователям краще зрозуміти значущість професії.

Щасти Вам у  роботі!

 

 

 

Корисні поради вихователям

 

1 .Уже на початку  навчального року встановіть  тісний контакт з батьками  своїх вихованців, запишіть їхні  побажання. Зафіксуйте і власні уявлення щодо проблем кожного конкретного малюка.

2.Коли в групу  приходять новачки, дайте можливість  іншим вихованцям самостійно  пояснити новоприбулим правила  поведінки в Д.НЗ. Доручіть комусь  із активних дітей розпитати  новачка, ближче познайомитися з ним, а потім вже познайомте з ним усіх інших дітей.

3.Ознайомлюючи  дітей з правилами поведінки  в групі, проведіть гру-заняття,  де можна використати ці правила.  В такий спосіб кожна дитина  зможе чітко уявити, що від  неї вимагається.

4.Стежте , щоб встановлені правила не призводили до емоційного чи фізичного приниження когось із дітей його однолітками.

5.Придумайте  для окремих дітей умовний  „секретний сигнал”, який нагадував  би їм про те, що вони зробили  щось не так і треба негайно  підкоритися правилу.

6. Використовуйте   умовні знаки з кольорового паперу, щоб сигналізувати не словом, а знаком про необхідність зміни поведінки дітей у групі на певний період ,наприклад говорити не можна-червоний прямокутник; говорити дозволяється-синій прямокутник; можна вільно гратися будь-якими іграшками-зелений прямокутник.

7. На  заняттях використовуйте прийом гуманної особистісно орієнтованої педагогіки співробітництва -«відповідь на вушко»

8.Заохочуйте  прагнення дітей використовувати  вже набуті знання для самостійного розв'язання незнайомих завдань даючи умовний сигнал: час ризикувати - кружок, поділений навпіл: одна половина червоного кольору, а друга-чорного.

9.Обговорюйте  разом з дітьми різноманітні  способи виходу із ситуацій, які  сталися чи могли б статися у житті групи. Допоможіть дітям оцінити, якою мірою консруктивний вибір кожного з них.

10. Надайте     можливість визначити їхні страхи. Обговоріть з ними різноманітні випадки, які продемонстрували б: те, чого вони бояться, насправді зовсім не страшне.

11.  Створюйте   умови, що сприяють встановленню та розвитку дружніх, приязних стосунків між дітьми. Проведіть гру «Ланцюжок компліментів», педагог говорить комплімент одному з учасників гри ,той дякує і говорить комплімент наступному гравцю. В такий спосіб кожна дитина зможе потренуватися в умінні знаходити в людях, які її оточують, гарні риси і щиро їм про це говорити.

12.  Придумайте разом з дітьми різноманітні способи похвали чи вираження прихильності.

13.Проводьте  один раз на тиждень «день  гарного настрою» «день усмішки» тощо.

14.Визначте відразу  дітей, які схильні усамітнюватися, і стежте, щоб інші малята не  забували запрошувати їх до  свого товариства.

 

Поради  педагогам ДНЗ щодо організації  першої зустрічі з дитиною та її батьками

 

 

       Починається  новий навчальний рік, і до садочка приходять нові вихованці, а разом з ними –  батьки, інші члени їхніх родин. Вихователю та й усім іншим працівникам дитячого закладу слід відразу шукати шляхи порозуміння і взаємодії. Усіх цих дорослих чекає тісна співпраця і від її ефективності залежить, наскільки комфортно почуватиме себе дитина, як збагатиться її світ, які уроки вона засвоїть. Дуже хочеться, щоб між ними виникало якомога менше непорозумінь, суперечок,  конфліктів,  не зважаючи на освіту, професію, погляди на життя, економічний статус та багато інших факторів.  

  Дослідження показують, що успіх співпраці залежить від дотримання педагогом етико-педагогічних вимог до стилю взаємовідносин з дітьми і   батьками.  Необхідно будувати стосунки з батьками та дітьми  на основі поваги, партнерства, доброзичливості, рівності.

У спілкуванні  необхідно:

усвідомлювати відповідальність за слова і вчинки,  як перед дітьми, так і перед батьками;

ставитися до кожної особистості як до найвищої цінності;

зайняти позицію партнерства, відмовитись від зверхнього ставлення, проте не дозволяти себе принижувати. Пам’ятати «золоте» правило моральності: «Стався до іншого так, як тобі хотілося б, щоб ставилися  до тебе»;

культивувати  в собі вміння бути об’єктивним  у судженнях і оцінках, бути справедливим незалежно від свого суб’єктивного ставлення до співрозмовника.       

 Чи не  найважливішою є перша зустріч  вихователя з батьками, тому варто  організувати її ще до того, як дитина вперше переступить  поріг групи. Поставитись до  цього треба дуже відповідально,  ретельно продумавши та спланувавши таку зустріч, адже від того, як вона пройде, залежатимуть подальші стосунки дошкільного закладу і сім’ї. Оскільки зустрічати «новеньких» для вихователя діло звичайне, можна виробити певний алгоритм першої зустрічі з членами родини вашого майбутнього вихованця.       

 Оберіть  для такої зустрічі зручне  місце і час —  не слід проводити її похапцем під час прогулянки, нашвидкоруч.  Час спілкування не повинен бути занадто коротким, але й не повинен затягнутися. Сплануйте розмову таким чином,  щоб доля сказаного батьками була ніяк не меншою від сказаного вами.    

 Під час  такої бесіди було б доречним  більше дізнатись про педагогічні  погляди батьків.  Не зайвою поміркованому вихователю буде інформація про таке:

чи єдина  ця дитина в сім’ї,

чим  їй подобається займатись,

у які ігри дитина гратися, які книжки, мультфільми  чи фільми їй подобаються,

якою мірою  дитина володіє навичками гігієни  та  самообслуговування.        

 Така інформація  допоможе налагодити контакт з дитиною, а також сприятиме створенню вашого позитивного іміджу в очах батьків, створенню атмосфери довіри і доброзичливості. Ви повинні продемонструвати вашу зацікавленість дитиною (навіть якщо вона тридцята в списку вашої групи).    

 Обов’язково обговоріть з батьками правила роботи дошкільного закладу, режим роботи. Деякі правила батьки погано сприймають, зокрема, їх нервує інформація про терміни оплати. Запобігаючи непорозумінням, що можуть виникнути, варто не просто довести правила до їхнього відома, а й пояснити, переконати, що ці правила не забаганка вихователя або дирекції закладу, а необхідна умова його нормального функціонування.

Обміркуйте  свої відповіді на запитання батьків, що можуть  виникати в процесі бесіди. Ймовірно, батьків зацікавить організація навчально-виховного процесу в вашій групі. Питання, які часто виникають до вихователів молодших груп та груп раннього віку, зазвичай стосуються навчання читати та вивчення іноземної мови, а також особливостей організації харчування.  Намагайтесь із розумінням поставитися  до  прагнення батьків забезпечити дитині якнайкращі умови. Ваші відповіді повинні бути грамотними, переконливими, зрозумілими.  

  Питань, які потрібно узгодити з батьками в перші дні перебування дитини в дошкільному закладі, дуже багато. Але перша розмова не може тривати безкінечно,  тому для першої зустрічі оберіть найважливіші, на ваш погляд, питання.  

  Широкого розповсюдження сьогодні набуло анкетування батьків. Це засіб одержання різноманітної інформації про дитину та її родину, досить раціональний і економний спосіб зібрання інформації. Втім, до складання таких анкет потрібно ставитися виважено і включати до їх змісту передовсім питання, відповіді на які можуть бути використані вихователем для заповнення обов’язкової документації та оптимізації роботи закладу. Іноді можна побачити анкети з назвою «Чи хороші Ви батьки» або щось подібне. Хочеться застерегти вихователів: такі анкети  ставлять під сумнів компетентність батьків і можуть сприйматися як образа чи недовіра, а цього не слід допускати. Окрім того, варто пам’ятати, що жодна анкета не замінить живого спілкування, яке допоможе вам створити атмосферу спільних інтересів, налагодити відносини відкритості, взаєморозуміння, які можуть бути досягнуті лише в рамках щирого діалогу.   

 Окрім того, слід пам’ятати, що вся інформація, отримана про дитину, є конфіденційною і не може бути використана ніяк інакше, як для створення комфортної і сприятливої для неї атмосфери.

Щиро зичимо Вам успіхів у  спілкуванні і взаємодії з  батьками вихованців!

 

Завдання  вихователя в період адаптації дитини

 

Працювати вихователю буде легше, якщо він дізнається від  батьків про поведінку дитини вдома, про її звички й уподобання, індивідуальні особливості. Важливо, щоб батьки відчули: вихователь опікується не взагалі дітьми, а бачить серед них її конкретну дитину і готовий брати до уваги всі її відмінності.

Було б добре, аби вихователь, зустрічаючи малюка вранці, мовою і жестами виявляв  своє тепле ставлення до нього. Якщо дитина охоче йде на контакт, можна взяти її за руку..

Теплий, доброзичливий  прийом обумовлює перші враження дитини про дитсадок, її настрій, готовність попрощатися з мамою. Так само важливо, щоб вихователь ввечері  тепло прощався з кожною дитиною.

Форма звертання  дитини до вихователя може бути будь-якою, яку він сам вважає прийнятною: наприклад, тьотя Катя, чи просто на ім’я. Не варто наполягати, щоб діти зверталися до вас на ім’я, по-батькові, оскільки це досить складно для дитини.

Перші контакти з дитиною – контакти допомоги й турботи. Вона має зрозуміти, що на вихователя можна покластися, як на маму, що він готовий допомагати й захищати її в новому місці.

У період адаптації  дуже важливо проявити максимум терпіння до будь-якого з прохань і навіть вередувань дитини та заслужити її довіру, це – основне завдання вихователя.

Налагодженню  теплих стосунків сприяють індивідуалізовані  звертання. Малюки, які прийшли з  сім’ї, не реагують на узагальнене «діти». Але звертатися слід до них, з одного боку, індивідуально, на ім’я («Маринко, ходімо мити ручки»), а з іншого – наголошувати на приналежності до групи, вчити реагувати на звертання «діти» («Дітки, тепер всі сідайте за столики!»)

Всі незвичні дітям  дії слід пояснювати багаторазово: «Зараз ми всі будемо одягатися на прогулянку. Підійдіть до своїх шаф. Це у нас Оліна шафа, це – Іванкова, а це – твоя. Ти, Ігорю, молодець, сам свою шафу знайшов.»

Якщо діти розуміють  вихователя, їх легко навчити тих  речей, з якими вдома не стикалися  або робили інакше. Але все ж  найважливішим залишається індивідуальний підхід – слід пам’ятати, хто що вміє, у кого, які проблеми.

Вихователь  має привертати увагу один до одного, домагатися, щоб вони запам’ятали, як кого звуть, бажано, щоб зверталися на ім’я один до одного. Для цього слід використовувати ритуали вітання й прощання з кожною дитиною: «Ось діти й Іринка прийшла. Доброго ранку, Іринко. Діти, давайте всі разом з нею привітаємося.»