Реферативний огляд двох наукових видань у галузі педагогіки та психології вищої школи

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ  ІНСТИТУТ»

ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ І  ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

 

Реферат

з дисципліни «Педагогіка і психологія вищої  школи»

на тему:

Реферативний огляд двох наукових видань у галузі педагогіки та психології вищої школи      

 

 

 

 

 

 

Науковий керівник                                                           Виконала:

Коломієць Світлана Семенівна                                       студентка групи ЛА-32с

кандидат педагогічних наук, доцент                              Логвин Аліна                          

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………… . . . 3

1.Коротка характеристика наукового періодичного журналу «Вища школа»…………………………………………….. . . . . . . . . .. . .. . . . . . . . . . .  . 4

2. Реферативний огляд журналу «Вища школа» випуску №12 2012 року . . . . 5

3. Коротка характеристика наукового періодичного журналу «Вища освіта в Україні» ……………………………………………………. . . . . . . . . . . . . . . . 11

4. Реферативний огляд журналу «Вища освіта в Україні», випуск № 4, 2012 рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

           Наукова періодика – один з найважливіших інструментів для здійснення наукової комунікації між фахівцями в інтересах їхньої професійної діяльності. Наукові журнали, як правило, містять інформацію про теоретичні і прикладні дослідження та призначені для наукових співробітників-фахівців у тій чи іншій галузі науки. Однак не можна не помітити, що коло читачів наукового журналу не обмежується категорією наукових працівників, ними можуть бути і бувають фахівці, що займаються конструюванням і розробкою техніки, технологій, інженери виробництва. Наукові журнали займають важливе місце серед численних наукових видань. В останні роки у зв’язку зі змінами в економічній і політичній ситуації в країні їхня питома вага у загальній кількості журнальних видань дещо зменшилась. З одного боку, відбулося скорочення числа наукових журналів внаслідок ліквідації або об’єднання окремих випусків, а з іншого — з’явилося чимало нових журналів науково-популярного, суспільно-політичного, літературно-мистецького характеру. Враховуючи, що кількість наукових журналів повільно зростає за рахунок створення нових видань, можна вважати, що вони охоплюють до 2/3 загальної наукової інформації.

Науковий журнал залишається основним оперативним джерелом нової інформації про досягнення науки і техніки і, отже, найголовнішим засобом, що сприяє прискоренню науково-технічного прогресу. У ньому містяться відомості про результати і методи наукових досліджень, про організацію та планування науково-дослідних робіт, ведуться обговорення методологічних питань розвитку науки. Першорядними функціями наукового журналу є науково-комунікативна та інформативна.

 

 

 

 

1. Коротка характеристика наукового періодичного журналу «Вища школа»

          Вища школа - науково-практичне видання, яке уже тривалий період радує читачів своїми якісними і глибоко-науковими відбірними статтями. Рік заснування журналу 2001. Основною проблематикою цього журналу є управління освітою, економіка освіти, освітні реформи, педагогіка. «Вища школа» виходить 6 разів на рік. Видається журнал українською та англійською мовою. Товариство "Знання" України є засновником даного науково-практичного видання. Головний редактор - Нiколаєнко Станiслав Миколайович, кандидат педагогічних наук, професор, який якісно і віддано виконує свою роботу, вносить цікаві думки та ідеї в розвиток та урізноманітнення життя видання. В цьому йому свято допомагають заступник головного редактора В.П. Розумний та відповідальний секретар Л.В. Кирпич. Члени редколегії:  В.І. Андрейцев, В.Д. Базилевич, В.С. Брюховецький, В.Ф. Буряк, В.С. Горський, Л.В. Губерський (акад. НАН України), В.І. Карасьов, О.А. Кириченко, Т.Т. Ковальчук, А.Є. Конверський, Я.Ю. Кондратьєв, В.В. Миронов, В.І. Міщенко, В.Ф. Орлов, П.І. Орлов, А.Ф. Павленко, П.Д. Пилипенко, В.Ф. Погоріло, М.В. Попович (акад. НАН України), М.М. Садовий, М.Ф. Степко, В.Я. Тацій (акад. НАН України), Д.М. Черваньов.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Реферативний огляд журналу «Вища школа» випуску №12 2012 року

1)Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів: проблеми і перспективи. Автор статті - Кузнецова Г.

           В даній статті розглянуто проблему працевлаштування випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ). Проаналізовано зовнішні і внутрішні чинники проблеми працевлаштування. Наголошено, що актуальність означеної проблеми передусім полягає у законодавчій неврегульованості системи працевлаштування. Зазначено, що в законодавчих документах, зокрема в тематично локалізованих законах, постановах, порядках не простежується визначення нормативного тезаурусу (термінів), а якщо і подаються пояснення правознавчих дефініцій, то впадає в око їх неоднозначність, різний семантичний обсяг і зміст. Визначено роль і місце ВНЗ у системі працевлаштування молоді. Стверджено, що місія ВНЗ полягає у сприянні, а не безпосередньому працевлаштуванню випускників. А нині саме навчальний заклад у тісній співпраці з випускниками, роботодавцями, службами зайнятості має опікуватися вирішенням питань працевлаштування, проте чинне законодавство йому такого права не дає. Розкрито наскрізну системність такої роботи у Глухівському національному педагогічному університеті ім. Олександра Довженка. Окреслено найоптимальніші шляхи працевлаштування. Доведено, що працевлаштування є одним із проблемних складників національного ринку праці. Констатовано, що насамперед слід усунути семантичні законодавчі непорозуміння у питанні працевлаштування, а потім адаптувати освітню законодавчу базу і базу із працевлаштування до реального життя.

 

2)Рейтингове оцінювання вищих навчальних закладів у 2010/11 навчальному та в 2011 календарному роках. Автор(и): Удод О., Ямковий В.

         Стаття висвітлює результати апробації проекту „Національна система рейтингового оцінювання ВНЗ”, яка проводиться в рамках реалізації заходів Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 − 2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”. Окреслено перелік причин для обґрунтування необхідності постійного моніторингу якості вищої освіти та застосування рейтингів ВНЗ. Зазначено, що основною методологію системи рейтингового оцінювання є системний аналіз результатів діяльності та позиціонування суб'єктів ранжування на рейтинговій шкалі відносно системи або ідентифікованої групи за вимірами критеріїв рейтингу. Виокремлено мету застосування системи рейтингового оцінювання діяльності ВНЗ та цільові групи користувачів рейтингу. Розкрито змістову структуру (критеріальне дерево) системи рейтингового оцінювання та механізми обчислення її параметрів. Запропоновано ситуаційну модель системи рейтингового оцінювання, яка дозволяє користувачу побудувати будь-який рейтинг за власним бажанням на підставі порівняльного аналізу власного виміру глобального критерію рейтингу відносно вимірів глобального критерію рейтингу конкурентів (регіон, місто, галузь, ВНЗ тощо). Подано рейтингові таблиці, що позиціонують ВНЗ на рейтингових шкалах за виміром глобального критерію рейтингу, який характеризує його успішність, досконалість та конкурентоспроможність. Підтверджено наявність значних резервів для поліпшення результативності діяльності ВНЗ. Рекомендовано кілька заходів, які сприятимуть підвищенню якості системи рейтингового оцінювання та довіри до результатів рейтингу.

 

3) Соціальна поведінка – соціальна взаємодія: точки дотику (на прикладі поглядів зарубіжних дослідників). Лякішева А.

         Автор розглянула в статті проблему підходів зарубіжних дослідників до розуміння сутності соціальної взаємодії як прояву соціальної поведінки на основі аналізу літературних джерел. Представила погляди науковців на сутність соціальної поведінки, що стали підґрунтям для визначення особливостей та механізмів її реалізації вітчизняними дослідниками. Виокремила соціологічні концепції В. Парето, засновників прагматизму В. Джеймса і М. Болдуїна, засновників біхевіоризму Дж. Ватсона та В. Скіннера, Ч. Кулі та Дж. Міда, „фігураційної” соціології Н. Еліса. Охарактеризувала основні об'єкти досліджень Дж. Хоманса, М. П. Блау, А. Шюца. В статті було констатовано, що розглянуті підходи зарубіжних дослідників до розуміння сутності соціальної взаємодії як прояву соціальної поведінки засвідчують про зосередження уваги в них на таких ознаках цього феномену, як прояв інстинктів, вербальна комунікація, реалізація системи стимулів і реакцій, оволодіння життєвими навичками, отримання винагород, обмін „біографіями”.

 

4) Проблеми ідентичності фахівців спеціальності „соціальна робота” та „соціальна педагогіка” в Україні. Поляк О.

        Розглядаючи статтю, автор проаналізував терміни і сфери професійної діяльності соціальних педагогів і соціальних працівників в Україні та за кордоном. Він визначив межі їх компетентностей на сучасному етапі. Зокрема, розмежував професійну діяльність соціального педагога та соціального працівника у правовому полі. Розкрив різницю у сутності наукових дисциплін соціальна робота, соціальна педагогіка та соціологія, які містяться у переліку спеціальностей, запропонованих вступникам до вищих навчальних закладів України. Констатовав, що беручи до уваги зарубіжний досвід та досвід України в соціальній роботі та соціально-педагогічній діяльності, слід чітко розрізняти їх професійні сфери.

 

5) Сучасні технології у викладанні суспільствознавчих дисциплін студентам технічних університетів. Ципко В.

          В даній статті було розглянуто питання впровадження оновлених технологій навчання суспільствознавчих дисциплін для студентів технічних університетів, враховуючи їхній сучасний аксіологічний зміст. Наголошено, що аксіологічний зміст суспільствознавчої освіти, спрямований на формування гуманістичних цінностей у студентів технічних університетів, має містити такі сюжети, що впливають через емоційно-чуттєву сферу на процес інтеріоризації - перетворення суспільних цінностей, ставлень, установок в особистості, серед яких: загальнолюдські, демократичні та національні. Зосереджено увагу на сутності понять „освітні технології”, „педагогічні технології”, „навчальні технології”. Виокремлено одну з нових моделей навчання - інтерактивну технологію, яка реалізує новий тип навчальної взаємодії та педагогічного спілкування між викладачами і студентами. Подано ґрунтовні характеристики традиційних для вищої школи форм організації навчання, які за умов застосування інтерактивної технології набувають нових ознак. Це такі як: інтерактивна лекція, семінар, інтегровані семінарські заняття, практичне та лабораторне заняття. Зроблено висновки, в яких визначено умови, за яких може відбуватися ефективне формування гуманістичних цінностей у студентів технічних університетів у процесі навчання суспільствознавства.

 

6) Нова версія стандарту Computer Science Curricula: еволюція базисного корпусу знань за чверть століття. Сейдаметова З., Темненко В.

          В данній статті обґрунтовано питання стрімкого і безперервного зростання світової ІТ-галузі. Розглянуто питання розвитку ІТ-освіти в частині викладання комп'ютерних наук і в цілому підготовки кадрів для галузі. Зазначено, що протягом останніх 40 років, починаючи з випуску „Рекомендацій для академічних програм в „Computer Science - Curriculum 68”, дві американські професійні асоціації ACM (The Association for Computing Machinery) і IEEE-CS (The Computer Society of the Institute for Electrical and Electronic Engineers) із періодичністю приблизно раз на десять років розробляють документ під назвою Computer Science Computing Curricula, в якому містяться рекомендації для складання навчальних планів програм чотирирічної підготовки бакалаврів з комп'ютерних наук (Computer Science). Проаналізовано нову версію стандарту Computer Science Computing Curricula 2013 (Strawman version). Показано еволюцію базисного корпусу знань: відмінність і взаємозв'язок сфер базисного корпусу знань BOK 1989, BOK 2001/08 та BOK 2013 (Strawman draft). Зазначено нові ідеї, внесені до CS 2013. Зокрема, встановлено розумну міру компромісу між новаторством і консервативністю, продемонстровано наявність міцного, усталеного, класичного фундаменту в такій некласичній і динамічній галузі, як комп'ютинг (Computing). Обговорено питання, пов'язані з мультидисциплінарною роботою та створенням нових програм навчання, які продовжують нову парадигму, включену в CS 2008 - Computational Thinking. Заплановано різні підходи до розробки навчальних дисциплін. Наголошено на необхідності своєчасного вивчення стандарту BOK 2013 усіма українськими університетами та адекватного відображення у навчальних планах світових тенденцій у ІТ-сфері та ІТ-освіті.

 

7) До проблеми взаємодії професійних і освітніх стандартів в ІТ-галузі. Морозова Т., Мендзебровський І.

         Автори у своїй статті розглянули проблему забезпечення функціональності стандартів ІТ-освіти. Зосередили свою увагу на кваліфікаційних характеристиках ІТ-професій. Здійснили порівняльну характеристику логіки кваліфікаційних характеристик професій працівників ІТ-галузі за функціональною моделлю, яка не передбачає самостійності у прийнятті рішень виконавцями, та процесною моделлю, базовим принципом якої є прийняття самостійних рішень виконавцями та їхня відповідальність за отримання заданого результату. Автори запропонували багаторівневу модель підготовки фахівця ІТ-індустрії з використанням процесного підходу. Виокремили проблему впровадження в освітній процес України компетентнісного підходу, який покликаний не доповнити або поліпшити сформовану педагогічну практику, а передбачає її кардинальну зміну. З огляду на вище сказане, представлено огляд методологічних основ Європейської рамки е-компетенцій, яку доцільно використовувати при розробці як кваліфікаційних, так і освітньо-кваліфікаційних характеристик ІТ-фахівців. Охарактеризували складові чотиривимірної структури Європейської рамки е-компетенцій, в якій кожний вимір має свій дескриптор: дескриптор 1 - категорії компетенцій, дескриптор 2 - компетенції, дескриптор 3 - рівні професіоналізму, дескриптор 4 - знання і навички. Зазначено, що найбільш перспективним джерелом вихідних даних для розробки компетентнісно орієнтованих стандартів вищої ІТ-освіти, заснованих на результатах, є розглянута Європейська рамка е-компетенцій. Відтак розробку в Україні кваліфікаційних характеристик ІТ-професій автори вважають справою малоперспективною. Наголошено, що пріоритетним об'єктом стандартизації вітчизняної вищої ІТ-освіти мають бути результати учіння - ключові елементи орієнтованого на практику освітнього процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Коротка характеристика  наукового періодичного журналу  «Вища освіта в Україні»

         Журнал, який був заснований в 2001 році, виходить щомісяця. Має своєю проблематикою висвітлення актуальних питань методології і методики освітнього процесу, політики освіти, організації освіти в Україні. Друкуються в ньому статті українською, англійською, німецькою та  російською мовами. Засновники: Міністерство освіти і науки України; Національна академія педагогічних наук України; Інститут вищої освіти НАПН України; Видавництво "Педагогічна преса". Процвітає і користується широкою популярністю цей науковий журнал завдяки головному редактоу Андрущенку Віктору Петровичу, члена-кореспондента НАН України, академіка НАПН України. Не покладаючи рук, над журналом працюють заступники головного редактора Онкович Ганна та Ткаченко Василь а також