Практичні питання морального виховання молодших школярів

Етичні розмови сприяють придбання підростаючим поколінням моральних знань, виробленню в школярів етичних уявлень, і понять, вихованню інтересу до моральним проблемам, прагнення до оцінної моральної діяльності. Головне призначення етичної розмови — допомогти школярам дати раду складних питаннях моралі, сформувати в них були тверду моральну позицію, допомогти кожному школяреві усвідомити свій власний моральний досвід поведінки, прищепити вихованцям вміння виробляти моральні погляди. У процесі етичних розмов необхідно, щоб хлопці активну участь в обговоренні моральних проблем, самі підходили до визначених висновків, навчалися відстоювати особисті думки, переконувати своїх друзів. Етична розмова будується на аналізі та обговоренні конкретних фактів і подій із повсякденні хлопців, прикладів красного письменства, періодичної преси, кінофільмів. Результатом розмови є яскраве, переконливе слово вчителя, що робить висновок по обговорюваного питання, дає практичні рекомендації дітям. У етичних розмовах головна роль належить вчителю, і він має добре володіти словом. Виховний процес будується в такий спосіб, що він передбачаються ситуації, у яких школяр ставиться перед необхідністю самостійного морального вибору. Моральні ситуації що для школярів різного віку в жодному разі мають бути представлені чи скидатися на навчальні, або що контролюють, інакше їх виховне значення може бути зведене нанівець.

 

 

                                РОЗДIЛ 2

 ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ 

                              МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1 Реалізація морального виховання учнів на уроках в сучасній

                                                     початковій школі

     З раннього дитинства дістає уявлення про такі моральні норми як "добро" і "зло", "щастя", "обов'язок", "чесність" тощо. Згодом, батьки та вихователі поширюють вже набуті знання дитини про моральні норми та вчать її розуміти ці норми, впроваджувати в життя, спілкування. На допомогу вихователям приходять українські народні традиції та обряди, на основі яких дитина краще за все розуміє сутність норм моралі та поведінки. Це - українські народні казки, легенди, прислів'я та приказки, народні пісні та свята, народні ігри тощо. Тобто, все те, за допомогою чого здійснюється моральне виховання у початковій школі.

     Аналіз змісту шкільної програми з читання і розвитку мовлення дав можливість визначити завдання читання, де крім перелічених зазначено – "сприяти моральному вихованню молодших школярів".

     Заслуговує на увагу і орієнтована тематика читання. Серед незначної кількості тематичних розділів, ми виділили ті, які, на нашу думку, сприятимуть вихованню моральної культури та моральних норм за допомогою народних традицій та обрядів.

     Так, у розділі "Усна творчість народу мого" учні ознайомлюються з різними жанрами усної народної творчості, у яких розкриваються моральні якості людини (працелюбність, доброзичливість, розважливість, мудрість, милосердя, відповідальність); засуджуються хитрість, жадібність, байдужість, заздрість, жорстокість, грубість; ознайомлюються з народними звичаями та обрядами.

     У розділі "Ким станеш ти в житті, дитино" формується становлення дитини як особистості: прагнення удосконалювати себе, розрізняти добре й лихе, висловлювати оцінні судження, наслідувати позитивні риси літературних персонажів; учні прагнуть поглиблювати і розширювати знання про народні звичаї, традиції, обряди свого народу.

     У розділі "У світі е одним-одна Вкраїна" учні вивчають твори різних жанрів про нашу рідну землю, край батьків. Учні вчаться аналізувати твори, в яких зображено працю. Доброту українського народу.

     У розділі "Давно це діялось" учні вивчають твори різних жанрів про минуле нашого народу, його мрії про покращення життя; про звільнення від внутрішніх і зовнішніх ворогів, про бажання жити в дружбі, взаємодопомозі; ознайомлюються з народними звитяжцями.

     У розділі "Свято Матері" учні вивчають легенди, народні перекази, оповідання, казки, вірші, прислів'я, пісні про матір, які відображають схиляння перед красою, скромністю, святістю жінки-матері. Ознайомлення учнів зі Святом Матері та його проведення.

     На підставі аналізу шкільної програми з читання та розвитку мовлення в 4(3) кл., ми з'ясували, що на творах різних жанрів з наведених вище розділів можна здійснювати моральне виховання молодших школярів. Тому, буде доречним зробити аналіз Читанки для 4(3) кл. та методичного посібника. Для цього ми дуже стисло передамо зміст твору, питання. Які автори підручника наводять до тексту та зробити аналіз твору з точки зору морального виховання і, якщо є, наведемо питання до цього ж тексту з методичного посібника.

      У розділі "Усна народна творчість" на особливу увагу заслуговують такі українські народні казки: "Кирило Кожум'яка", "Казка про липку й зажерливу бабу", "Кривенька качечка", "Кобиляча голова", "Калиточка", "Хитрий півень". Розглянемо деякі з перелічених творів.

     У казці "Кирило Кожум'яка" розповідається про те, що біля Києва оселився змій. Що змій закохався в князівну молоду і виконував всі її бажання. Так князівна дізналась, що є "у Києві над Дніпром" такий чоловік – кожум'яка, який може побороти змія. Вона відіслала додому з голубком цю добру новину і порадила, як краще звернутися до Кожум'яки...

До твору автори підручника наводять такі питання:

1. У які часи відбувалися  події, описані у казці?

2. Чому Кирило згодився  битися із змієм?

3. Прочитайте рядки казки, в яких показано силу і мужність  богатиря.

4. Перекажіть, як відбувався бій.

5. До слів поцупить, злинув, благайте доберіть слова, близькі за значенням.

6. Знайдіть уривок із  тексту, який стосується змісту  малюнка. Таким чином, ми бачимо, що перелічені питання до тексту  допомагають нам формувати моральне  виховання у молодших школярів. У методичному посібнику ми знаходимо тільки одне запитання, яке відбиває моральність: "Знайти і прочитати в казці ті місця, де Кирило Кожум'яка змальований як людина роботяща, сильна, справедлива, кмітлива. Подати його характеристику." Ми вважаємо, що до цієї казки треба давати більше питань морального змісту, наприклад:

- Що треба робити, щоб  бути таким, як Кирило Кожум'яка?

- Яким народ змальовує  Кожум'яку, а яким – змія? Чому  їхні образи такі різні? Та  інші.

     Наступна казка "Про липку й зажерливу бабу". В ній розповідається про діда та бабу. Одного разу послала баба діда до лісу, щоб той вирубав липку, бо нічим було топити. А липка, яку вибрав дід, виявилась чарівною. "Не рубай мене, – каже, – я тобі в пригоді стану!" От баба і вирішила скористатись такою нагодою та здобути собі конячку з возом, нову хату, худобу й птицю, грошей, охорону для себе та хати. Тільки останню бабину вимогу – "треба ще, щоб усі люди в селі були нашими батраками" – липка не виконала, та ще й забрала все, що бажала мати баба.

До твору автори підручника наводять такі питання:

1. Простежте за тим, як  збільшувалися вимоги баби до  липки.

2. Як ви гадаєте, чому  баба не зупинялась у своїх  вимогах? До яких пір липка  потурала бабиним бажанням? Як  ви поясните значення слова "зажерлива"?

3. А яким у казці  показано діда? Свої думки підтверджуйте  рядка ми казки.

4. Яка головна думка  казки?

      Ми вважаємо, що за допомогою всіх перелічених питань можна здійснювати моральне виховання, а перше питання доречно ставити ще перед першим читанням твору.

      У розділі "Зростайте справжніми людьми" на особливу увагу заслуговують такі твори: " Їжак і Лисиця" (Естонська народна казка), "Коваль щастя" (Казка. А.Саксе), "Помічниця" (М.Конончук).

     У казці " Їжак і Лисиця" розповідається про звірів, які потрапили до вовчої ями. Згодом, лисиця захотіла з'їсти їжака, бо почав їй допікати голод. А їжак запропонував не їсти його, а краще вислухати пораду. Лисиця погодилась та ще й поклялась: "Я присягаюсь тобі у вічній вірності і дружбі, обіцяю завжди виручати тебе з біди", їжачок запропонував, коли близько буде проходити мисливець, треба прикинутися мертвими. Тоді людина обох викине з пастки. Так і зробили. Після цього з їжаком кілька разів траплялися всякі прикрощі, а лисиця не поспішала на допомогу, не згадувала про дану клятву. Тоді їжак вирішив провчити лиходійку. Знайшов в лісі пастку на лиса та хитрощами заманив туди лисицю.

До твору автори підручника наводять такі питання:

1. Назвіть дійових осіб  казки. Які вони?

2. Що запропонував їжачок лисиці? Чи вдалося їм здійснити свій задум?

3. Чи справедливо їжак  покарав лисицю?

4. Прочитайте прислів'я, які  вживають герої казки. Як ви  розумієте їх зміст?

5. Невдячний, кмітливий, розумний, хитрий, справедливий, сором'язливий, працьовитий. Які з цих слів можна використати, розповідаючи про їжачка?

6. Як по-іншому передати  значення таких слів і виразів: благала, чую дихання смерті, заклякла  на кістку, нагода по квитатися.

     Таким чином, наведені вище питання допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів. Можна використовувати і друге питання, але краще його доповнити: "Як це характеризує їжака? А лисицю?". Перше питання доречно ставити дітям ще до читання твору.

     У казці "Коваль щастя" розповідається про коваля, який тільки-но відкрив власну кузню. Але люди до нього не поспішали. Тоді коваль вирішив назвати свою кузню "Коваль щастя". Першим замовником був селянин. Він попросив зробити коваля такий плуг, за яким би не довелося ходити слідом. Навесні плуг був готовий. Другим замовником був багатій, який хотів отримати такого ключа, яким би тільки він міг відмикати двері комори. Восени ключ був готовий. Пройшло немало років, посріблилося чорне ковалеве волосся. Одного разу ковалиха питає в свого чоловіка: "Чому ти іншим викував щастя, а собі ні?". Тому коваль вирішив з'ясувати, як поживає селянин, якому він викував плуга, що сам оре та багатій, який отримав ключ щастя. З'ясувалося, що селянин спився і зовсім перестав працювати, а багатій – з'їхав з глузду.

До твору автори підручника наводять такі питання:

1. Прочитайте, які замовлення  виконав коваль.

2. Чи здобули замовники  коваля щастя? Чому?

3. Знайдіть в казці  слова, що виражають її головну  думку?

4. Знайдіть у казці  прислів'я. Поясніть їх зміст.

5. Поясніть значення вислову "коваль щастя".

     Серед перелічених питань на особливу увагу заслуговують друге, третє та четверте питання. Ми вважаємо, що саме ці питання допомагають формувати моральне виховання у молодших школярів. У методичному посібнику до цієї казки наводиться велика кількість питань морального змісту:

- Про що міркував коваль?

- Який плуг він викував?

- Чому незвичним було  прохання найбагатшого господаря  округи?

- Кого ж автор казки  вважає ковалем щастя?

- Чому коваль вдався  до вигадки? Чи був впевнений  молодий коваль, що люди після цього прийдуть до нього?

- Як він розмірковував  над своїм вчинком?

- Який висновок можна  зробити про першого замовника? Чи приніс щастя цей виріб  ковалю і селянинові?

- Що відповіла дружина  селянина на запитання коваля  про плуг щастя, що сам оре?

- Дружина селянина в  у цьому звинуватила виріб  коваля. А ви як гадаєте, хто  був справжнім винуватцем?

- Як допоміг здобути  щастя своєму хазяїну інший  виріб коваля – "ключ щастя"? Хто його замовив? Для чого  йому був потрібний такий ключ?

- Як випробовував господар своє замовлення на членах родини?

- Що сказано в казці  про долю родини найбагатшого  господаря округи?

- Чи можна вважати, що  ключ щастя допоміг господареві  стати ще багатшим? Чому?

- Дружина багача звинуватила  коваля в тому, що від "про  клятого ключа горе та злидні оселилися в їхній хаті". Ви погоджуєтесь з такою думкою?

- Назвіть основну причину  горя і злиднів багача.

- Селянин, який замовив  плуг щастя, і багач, що тримав  своє майно під замком, – це  позитивні чи негативні дійові  осо би?

- Як ставиться до них сам автор? З чого це видно?

- Що схвалюється в казці?

- Що можна сказати про  коваля.

     Таким чином, ми лише можемо додати, що перше питання, яке наводиться у методичному посібнику, краще ставити учням ще перед читанням твору.

До другого питання можна записати і таке: "Як це характеризує хлопців?". А підводячи підсумок, доречним буде питання: "Що схвалюється, а що засуджується в цьому оповіданні?". У методичному посібнику ми теж знаходимо питання, які сприяють вихованню моральних норм у молодших школярів:

- З якою метою хлопці  прийшли на поле? А Наталя?

- Чи легко було Наталці  нести відро з водою?

- Як ви вважаєте, про  що подумали Тарас з Василем, коли дивились услід машині, в  якій їхала Наталка?

     У розділі "На світі є одним-одна Вкраїна" на особливу увагу заслуговують такі твори: "Корінь життя" (Притча), "Дивна дівчина" (Л.Храплива), "Хліба" (Бабусина розповідь), "Плакучий Бук" (А.Хорунжий), "Кам'яний горішок" (Легенда).

     У притчі "Корінь життя" розповідається про хлопця – Максима, на честь народження якого посадили навпроти хати молоденький дубок. З літами обидва кріпли, росли. Та не сиділося Максимові в рідному селі – поїхав до столиці. А мати щодня виходила на битий шлях виглядати сина, тільки все даремно, бо забув нащадок дорогу до рідної домівки, відцурався. Буває, притулиться мати до дуба, мов до синочка, сльозу пустить, бо чує недобре материнське серце. А Максима і справді мучить недуга. Порадили йому до ворожки –сходити. Прийшов, а вона йому каже: "Єдиний, хто тебе порятує – твій зелений брат, дуб-велетень. Вставай досвітками і вмивайся щодня росою з його листя". Так і зробив. І справді, трохи полегшало. Ненці каже, що забере дуба у місто. "Що ти, сину, – він же усохне, як тільки підрубаєш його коріння", – занепокоїлась мати. І тоді Максим зрозумів, що "людина, як дерево, без коріння жити не може!".