Інноваційні технології навчання у вищих навчальних закладах

Актуальним на сьогодні є підготовка фахівців з економічної безпеки. Передумовами цього є глобалізація світової економіки, прискорення науково-технічного прогресу та інноваційного розвитку, зростаючі потреби в оптимізації споживання ресурсів та енергозбереження, посилення конкуренції в умовах невизначеності, що призводить до постійної напруженості у зовнішньому середовищі. Під економічною безпекою розуміється стан рівноваги (збалансованість) соціально-еколого-економічної системи, за якого вона стабільно розвивається, а також гармонійна взаємодія системи із зовнішнім середовищем. Стан рівноваги, або збалансованість системи в умовах ринкових відносин, не є постійною величиною. За рахунок впливу зовнішнього оточення існують ризики порушення рівноваги. Таким чином, економічна безпека має проявлятися у можливостях системи не тільки стабільно функціонувати, але й бути гнучкою та спроможною адаптуватися до змін без суттєвого порушення рівноваги та швидкого її відновлення. Одним з головних завдань університету на сьогодні визначимо підготовку сучасних фахівців з економічної безпеки з інноваційним мисленням, незалежно від специфіки майбутньої діяльності, здатних до опанування новітніх знань у сфері господарювання на різних рівнях економічної системи (підприємство, вид економічної діяльності, національна економіка). В умовах ринкових відносин, конкуренції інноваційне мислення має бути спрямоване на підвищення ефективності економічних систем для покращення якості життя суспільства. Тому фахівці різних спеціальностей, крім креативності як складової інноваційного мислення, мають володіти знаннями з економіки. У цьому взаємозв’язку особливі вимоги висуваються до якості навчання майбутніх економістів – фахівців з економічної безпеки, до формування у них широкого бачення та перспектив інноваційного розвитку як окремих підприємств (організацій, установ), де вони будуть працювати, так і суспільства у цілому, а також їхньої гармонійної взаємодії.

Сучасні фахівці з економічної безпеки мають бути професіоналами нової формації, здатними вирішувати комплексні проблеми, які виходять далеко за межі однієї професійної або наукової дисципліни. Вміння вирішувати нові нестандартні завдання підтримання економічної безпеки потребують оволодіння знаннями у різноманітних сферах: законодавства, науки, технології, інженерії, фінансів, соціальних компетенцій, і, зрештою, в умовах ринкових відносин, нової форми управління змінами. Проблема формування необхідних знань та вмінь фахівців з економічної безпеки на високому рівні має вирішуватися системно як на вертикальному (держава – університети), так і на горизонтальному (університети – бізнес – культура – суспільні організації) рівнях.

Ринкові динамічні умови господарювання та посилення конкуренції у сучасному суспільстві формують стійкий попит на фахівців, які б досконало володіли методологічними та методичними основами економічних знань та вміли поєднувати теоретичні знання і практичні навички з економічної безпеки.

3. ВЕБ-КВЕСТ як інноваційна технологія навчання  у ВНЗ

Враховуючи що інформаційні технології безперервно оновлюються і ускладнюються, так само виникає проблема їх регулярної сертифікації і адаптації до процесу навчання. Іншою проблемою стала необхідність активнішої інтеграції інформаційних і освітніх технологій з метою їх ефективнішого впровадження в систему освіти.

У 2009-2011 роках у студентів - майбутніх учителів математики, фізики і технологій апробована став початок успішного впровадженя інноваційно інформаційно-навчальної технології «веб- квест». Її основною метою став самостійний пошук студентами необхідної для навчання інформації (знань). Веб-квест, - це дидактична структура, в рамках якої викладач формує пошукову діяльність тих, хто навчається, задає їм параметри цієї діяльності і визначає її час. Ця діяльність перетворює студентів із пасивних об’єктів навчальної діяльності в її активних суб’єктів, підвищує не лише мотивацію до процесу «добування» знань, а й відповідальність за результати цієї діяльності й їх презентацію.

Веб-квест (web-quest) у педагогіці - проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якої використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

Веб-квести, організовані засобами Веб-технологій у середовищі WWW, за своєю організацією є досить складними, вони спрямовані на розвиток у студентів навичок аналітичного і творчого мислення; майбутній викладач має володіти високим рівнем предметної, методичної та інформаційно-комунікаційної компетентності.

Таким чином, веб-квест поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій у середовищі WWW засобами веб-технологій.

Веб-квест - це захоплююча подорож мережею Інтернет, яка припускає запити в різних пошукових системах, одержання досить значного об’єму інформації, її аналіз, систематизацію і подальшу презентацію. Це технологія, що дозволяє працювати в групах (від 3-х до 5-ти осіб), розвиває конкурентність і лідерство. По суті, веб-квест - це інтерактивний процес, під час якого студенти самостійно добувають необхідні знання. Роботу за технологією «веб-квест» можна використовувати скрізь, де є вихід в Інтернет, і залежно від навчального предмета, що вивчається.

Досвід використання свідчить, що веб-квест має шість складових:

По-перше, викладач задає тему і створює проблемну ситуацію. Це найбільш відповідальний момент, оскільки необхідно досить чітко і доступно визначити ролі учасників;

 По-друге, викладач вербалізує конкретне завдання у рамках вибраної теми, яке зрозуміле, цікаве і здійсниме. При цьому він чітко визначає підсумковий результат самостійної роботи студентів, задає серію питань, на які треба знайти відповіді, прописує проблему, яку треба вирішити, визначає позицію, яка має бути захищена, і вказує іншу діяльність, що спрямована на перероблення і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації;

 По-третє, викладач заздалегідь підбирає і пропонує студентам список посилань на Інтернет-ресурси. Вони можуть бути в будь-якому вигляді (у електронному вигляді - на компакт-дисках, відео- й аудіоносіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси Веб-сайтів за темою тощо). Кожне посилання повинне мати анотацію. На наступному етапові студенти починають сам процес пошуку необхідної інформації в Інтернеті, користуючись при цьому описом процедури роботи, яку необхідно виконати кожному учневі під час самостійного виконання завдання. Після цього студенти мають підготувати презентацію знайденої й обробленої інформації, що може бути реалізована в будь-якому вигляді.

На п’ятому етапі викладач може скласти керівництво до дії, що може бути представлена у вигляді спрямовуючих питань, які організують навчальну роботу.

На останньому шостому етапі складовою веб-квесту є оцінка виконаної роботи самими студентами. По-суті, в оцінці підсумовується досвід, який був одержаний студентами в процесі виконання самостійної роботи за допомогою технології «веб- квест». Іноді корисно включити на завершення риторичні питання, що стимулюватимуть активність студентів у позанавчальний час.

 Основою веб-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну діяльність студентів - індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за певний проміжок часу. Цей метод органічно сполучається з груповим підходом до навчання (cooperative learning).

Багато науковців виділяють три критерії для класифікації веб-квестів:

За тривалістю виконання: короткострокові та довгострокові.

За предметним змістом: монопроекти, міжпредметні веб-квести.

За типом завдань, які виконують учні: переказ, компіляційні загадки, журналістські, конструкторські, творчі, переконуючі, розв’язок спірних проблем, самопізнавальні, аналітичні, оцінні, наукові .

Завдання на переказ є самими примітивними і становлять найпростіший приклад використання Інтернет як джерела інформації та вважається веб-квестом за умови:

• формат і форма доповідей студентів відрізняється від оригіналів матеріалів, матеріал тексту не є простим копіюванням тексту з Інтернету в текстовий редактор;
• студенти вільні у виборі того, про що розповідають і яким чином організують знайдену інформацію;
• студенти використовують навички збирання, систематизації та обробки інформації .

У журналістських веб-квестах студенти мають зібрати факти та організувати їх у жанрі репортажу новин, інтерв’ю і т. ін.

Конструкторський веб-квест потребує від студентів створення продукту або плану з виконання раніше визначеної мети в певних межах.

Творчий веб-квест вимагає від студентів створення продукту в заданому форматі. Творчі проекти подібні конструкторським, проте є вільними і непередбачуваними в своїх результатах. У процесі оцінки таких проектів необхідно більше уваги приділяти творчості й самовираженню студентів.

Веб-квести з розв’язання спірних проблем передбачають пошук і  представлення різних, а інколи суперечливих думок з однієї проблеми і спробу привести їх до консенсусу.

Наукові веб-квести слугують для знайомства та залучення студентів до наукових досліджень у різних галузях знань. Інтернет містить історичну та свіжу інформацію, яка може бути корисною в будь- якій галузі науки.

Висновки

Вивчивши даний матеріал можу сказати, що сьогоднішня соціальна вимога до університетів – повинна бути не тільки більш динамічна і “гнучка”, а й більш відкрита системама, а це означає, що вищим навчальним закладам необхідно більш точно і активно позиціонувати свій внесок в інноваційний процес і соціальний розвиток.

Таким чином, впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України є, безумовно, важливим і правильним з огляду на швидку модернізацію освітньої системи

Так, на сьогодні поява нових методів викладання, роботи зі студентською молоддю за допомогою різних комп’ютерних програм, дистанційних курсів не є чимось незвичайним. Студенти, молоді викладачі зазвичай звикають і швидко пристосовуються до інновацій у навчальному процесі, що, в свою чергу, сприяє взаємодії «студент-викладач» і навпаки як у професійній, так і в міжособистісній площині. Тому освітній процес в Україні має численні перспективи в галузі інновації, а українські дослідники не припиняють наукових розвідок з цієї галузі з метою піднести якість вітчизняної освіти на найвищих європейський щабель, відповідаючи передовим стандартам навчально-виховних критеріїв освіти.

Також можу зазначити, що інформаційні технології в сучасній Україні починають активно проникати в сферу освіти. Вони мають усі ознаки соціально-технічної інновації і вимагають від усіх учасників освітнього процесу зусиль адаптивного характеру. Одним із прикладів такого роду технологій і їх впровадження є використання технології «веб-квест».

Вона активізує самостійність студентів у процесі пошуку нових знань і повною мірою відповідає не лише потребам інформаційного українського суспільства, а й сучасним вимогам до підготовки фахівців.

Список використаної літератури

1. Абасов З. А. Понятийно-терминологический аппарат инновационной педагогической деятельности / З. А. Абасов // Философия образования. – 2006. – №1(15). – С. 56 – 62.
2. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія / А. М. Алексюк // Підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вищих навчальних закладів. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.
3. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : [монографія] / В. Ю. Биков. - К. : Атіка, 2008. - 684 с.
4. Быховский Я. С. Образовательные веб-квесты / Я. С. Быховский [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http: ito.edu.ru
5. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навч. посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. - Вінниця : ТОВ «Планер», 2006. - 366 с.
6. Жалдак М. І. Проблеми інформатизації навчального процесу в школі і вузі / М. І. Жалдак // Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі / зб. наук. пр. - Київ. пед.. ін.-т імені М. П. Драгоманова / відп. ред. М. І. Шкіль. - К., 1991. - С. 3-16.
7. Інноваційна теорія Йозефа Шумпетера: сучасне звучання економічних та управлінських ідей: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2012. – 324 с.
8. Кадемія М. Ю. Інформаційно- комунікаційні технології навчання : словник-глосарій / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. Є. Рак. - Львів : «СПОЛОМ», 2011. - 327 с.
9. Козлакова Г. О. Використання засобів Інтернет у навчальному процесі / Галина Козлакова // Наук. записки вінницького держ. пед. ун-у імені Михайла Коцюбинського : Серія : Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2001. - Вип. 5. - С. 39-41.
10. Козлова О. І. Основні стратегії педагогічного впливу при традиційному та інноваційному підходах до навчання / О. І. Козлова //  Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Збірник наукових праць / Ред. кол. Л. І. Даниленко та ін. – К. : Логос, 2000. – С. 239 – 245.
11. Кремінь В. Г. Вища освіта в Україні і Болонський процес: навчальний посібник. – К. : Освіта, 2004. – 384 с.
12. Мазоха Д. С., Опанасенко Н. І. Педагогіка [Текст] : навчальний посібник / Д. С. Мазоха, Н. І. Опанасенко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 232 с.
13. Фіцула М. Педагогіка: Навчальний посібник / М. Фіцула // Навчальний посібник, 2-ге вид., виправлене, доповнене. – К. : Академвидав, 2005. – 559 с. 
14. Ягупов В. Педагогіка: Навчальний посібник / В. Ягупов // Навчальний посібник. – К. : Либідь, 2002. – 559 с.