Наукове дослідження та його етапи

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Декабря 2013 в 18:21, реферат

Краткое описание

Наукове дослідження — це процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей. Наукове дослідження в сучасних умовах є основною формою пізнання реальної дійсності або навколишнього середовища. Наукове дослідження націлене насамперед на отримання об'єктивного та істинного знання про досліджуваний об'єкт, явище або процес і не допускає упередженого і тенденційного ставлення до них. Основне завдання наукового дослідження полягає у виявленні об'єктивних законів навколишньої дійсності - природних, соціальних, економічних тощо, а також законів пізнання і мислення.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………..3
1. Поняття наукового дослідження…………………………………………4-6
1.2 Методологія та методика наукових досліджень……………………….7-10
2.Етапи наукових досліджень…………………………………………………..11
2.1Етапи наукового дослідження студента……………………………....12-14
Висновки……………………………………………………………………….15
Список використаної літератури…………………………………………….16

Прикрепленные файлы: 1 файл

Реферат.docx

— 40.83 Кб (Скачать документ)
  • методи емпіричного дослідження;
  • методи теоретичного дослідження;
  • загальнологічні методи наукового дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Етапи наукових досліджень

Отже, процес наукового дослідження  достатньо тривалий і складний. Він  починається з виникнення ідеї, а  завершується доведенням правильності гіпотези і суджень.

Головними етапами наукового дослідження (схема 5) є:

-   виникнення ідеї, формулювання теми;

-   формування мети та завдань дослідження;

-   висунення гіпотези, теоретичні дослідження;

-   проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;

-   аналіз та оформлення наукових досліджень;

-   впровадження та визначення ефективності наукових досліджень;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1 Етапи наукового дослідження студента.

Вибрана студентом тема мусить відповідати  профілю навчання та арсеналу методів, які фахівець після закінчення вузу буде мати змогу кваліфіковано використовувати  в практичній діяльності. Але це не означає, що в процесі дослідження  тема не може виходити за межі основної спеціальної дисципліни. Навпаки, при  виборі теми студент може накреслити проведення досліджень питань і з  суміжних дисциплін. Відповідність  обраної теми за профілем навчання студента диктується найчастіше необхідністю використання основних результатів  дослідження при написанні курсових і дипломних робіт, звіту про  практику, при виступах на семінарах, конференціях тощо.

При виборі теми дослідження необхідно  також урахувати можливості її розробки безпосередньо у навчальному  закладі. Насамперед мається на увазі  той час, який студент зможе виділити на розробку тієї чи іншої теми з  урахуванням усього навчального  процесу. Окрім цього, повинні бути враховані всі можливості розробки теми з точки зору витрат матеріальних і фінансових ресурсів. Досвід свідчить, що велику роль при виборі теми студентом  відіграє ступінь її відповідності  тематичній спрямованості науково-дослідної  роботи відповідної кафедри. Наприклад, тема розробляється студентом під  керівництвом викладача, наукового  керівника, отже він зможе отримати кваліфіковану допомогу лише тоді, коли цей викладач протягом якогось  часу виконував дослідження з  цього напрямку.

Окрім цього, при збігу кола наукових інтересів кафедри, викладача –  керівника наукового дослідження  і студента значно підвищується інтерес  до дослідження з боку студента, прискорюється процес пошуку методів  роботи і впровадження результатів  НДД. Слід мати на увазі й те, що вибору теми має передувати ретельне ознайомлення студента з відповідними вітчизняними і зарубіжними літературними  джерелами своєї та суміжної спеціальності.  

На другому етапі студент, згідно з обраною темою, самостійно добирає  відповідні літературні джерела (книги, брошури, статті), офіційні документи, відомчі матеріали з теми та опрацьовує їх.

Дані про літературне джерело  заносяться на бібліотечні картки та перфокарти. На кожне літературне  джерело заповнюється окрема картка.

Отже, формується картотека літературних джерел з теми дослідження. Картки бажано згрупувати до відповідних питань, що розглядаються в науковій роботі.

Третій етап – уточнення проблеми (теми) і складання змісту науково-дослідної  роботи. При складанні змісту роботи перш за все необхідно зробити обґрунтування теми, визначити її актуальність, новизну, поставити мету, розробити завдання тощо.

Мета дослідження – це те, що в найзагальнішому вигляді потрібно досягти в кінцевому результаті дослідження. Формулювання мети зазвичай починається словами: «розробити методику (модель, критерії, вимоги, основи, тощо)», «обґрунтувати…», «виявити…», розкрити особливості…», виявити можливості використання…» тощо.

Четвертий етап – формулювання гіпотези, наукового передбачення, припущення, висунутого для пояснення будь-яких явищ, процесів, причин, які зумовили даний наслідок.

Гіпотеза є компасом, який визначає напрям діяльності дослідження. Вдало  сформульована гіпотеза передбачає невизначеність результату дослідження  і спрямовує дослідження на доведення  реальності існування передбачуваного  припущення.

П´ятий етап. Сформульована мета й гіпотеза дослідження логічно  визначають завдання, які потрібно вирішувати в процесі роботи. Найчастіше всього вони звучать так: 1) вивчити; 2) виявити; 3) розробити тощо. Бажано, щоб відповіддю на поставлені завдання був зміст відповідних розділів роботи.

Шостим етапом є визначення методології  дослідження. У науково-дослідній  роботі застосовуються переважно методи спостереження в його різноманітних  формах, аналіз і узагальнення власного практичного досвіду і досвіду  інших працівників, проводиться  науковий експеримент, аналіз результатів  роботи підприємств, установ, різноманітні спеціальні дослідницькі методи, а  також методи математичної статистики, моделювання, тощо.

Сьомий етап – робота з систематизації накопиченого матеріалу відповідно до плану роботи, проведення аналізу  наукових праць, практичного досвіду, узагальнення тощо.

Восьмий етап. На цьому етапі зібрані  при експериментальному дослідженні  матеріали обробляють статистично. На основі отриманих матеріалів про  окремі явища, що вивчаються, визначають дані, які характеризують досліджуваний  комплекс в цілому.

Зведення результатів дослідження  не слід плутати з підведенням  підсумків, тобто підсумовуванням  даних, накопичених в ході дослідження. Після зведення результатів дослідження  може вияснитись, що отримані дані недостатньо  достовірні, виникає необхідність у  додатковому збиранні матеріалів. Проводиться додаткова серія спостережень і експериментів. При цьому потрібно мати на увазі, що додаткові спостереження і експерименти повинні проводитися в тих же умовах, що й основні. Зведені результати дослідження підлягають вивченню та аналізу. Головне завдання аналізу отриманих даних полягає у їх порівнянні зі сформульованою гіпотезою та уточненням її.

Дев´ятий етап – складання розширеного  плану науково-дослідної роботи, відповідно до змісту напрацьованого матеріалу.

Десятий етап – літературне оформлення результатів дослідження. Всі матеріали  дослідження систематизують і готують  до узагальнення та літературного оформлення, формулюються загальні висновки до науково-дослідної  роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отож, наукове дослідження неймовірно важливе для людей на сучасному  етапі розвитку, бо його метою є отримання нових для суспільства даних. Наукове дослідження ґрунтується на нормі діяльності - науковому методі, який забезпечує можливість отримання точно встановлених фактів і закономірностей. При розгляді основних понять наукових досліджень в даному рефераті ми визначили методологію як вчення про організацію діяльності.

Результати наукового дослідження  описуються за допомогою формально-логічних засобів. Це створює основу для їхнього  розуміння іншими людьми і для  їх трансляції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1 Гончаренко С. У. Наукові  дослідження: Метод. поради молодим науковцям. – К., 1995. – 45 с.

2 Баскаков А.Я., Туленков Н.В.  Методология научного исследования: Учебное пособие. ─К:МАУП, 2004. ─216 с.

3 Кринецкий И. И. Основы научных исследований: Учеб. пособие для вузов. – Киев. – Одесса: Высшая школа, 1981. – 208 с.

4. Крутов В.И., Грушко И. М., Попов В. В. Основы научных исследовании: Учеб. для техн. вузов. – М.: Высшая школа, 1989. – 400 c.

5. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – 192 с.

6. Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень: Курс лекцій. – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – 124 с.

7. Основы научных исследований: Учеб. для техн. вузов / В.И. Крутов, И.М. Грушко, В.В. Попов и др.; Под ред. В.И. Крутова, В.В. Попова. – М.: Высш. шк., 1989. – 400 с.

8. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В.  Основи наукових досліджень: Навч. посібник. – К.РННЦ "ДІНІТ", 2000. – 259 с. 

9 Електронна бібліотека підручників  та Українських Рефератів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-3022.html , вільний.

10 Вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://uk.wikipedia.org/wiki/Наукове_дослідження , вільний

 

 


Информация о работе Наукове дослідження та його етапи