Можливості та переваги комп’ютеризованого навчання

 

 При підготовці до комп’ютерних занять учитель переглядає й оцінює всі інформаційні ресурси та наявні програми (мультимедіа) продукту, складає вибірку з програмного продукту, створює авторську навчальну програму з дикторським текстом, музичним супроводом, статистичними ілюстраціями, відео-вставками, інтерактивною взаємодією учнів із включенням матеріалів з мережі Інтернет. Для такого уроку учитель може використати навчальні програми, електронні підручники, словники, енциклопедії, тренажери (репетитори), програми дистанційного навчання, контрольні програми, автоматизовані бібліотеки, методичні матеріали для вчителя, бібліотеки електронного наочного приладдя (збірники фотографій, музичних записів, відео-сюжетів, малюнків, текстів).

 

 Якщо учитель вирішив скористатися певною комп’ютерною програмою, яка пропонується для використання в школі, то він має пам’ятати, що до таких програм існують певні вимоги:

• комп’ютерна програма повинна відповідати тим самим дидактичним вимогам, що й традиційні навчальні посібники, таким як: науковість, систематичність, послідовність, доступність, зв’язок з практикою, наочність.
• програма повинна функціонувати в умовах класно-урочної системи.
• педагогічний програмний засіб має виконувати функції інструмента, який допоміг би вчителеві урізноманітнити форми й методи навчання, створити умови для підвищення розумової активності учнів, сприяти організації певних форм діяльності учнів у межах уроку.
• комп’ютерна програма повинна бути зрозумілою як викладачам, так і учням, а інформація, що виноситься на екран, сприйматися однозначно; керування програмою має бути максимально простим.
• учитель мусить мати можливість компонувати матеріал на свій розсуд і в процесі підготовки до уроку займатися творчістю, а не запам’ятовуванням того, у якому порядку буде виводитися інформація.
• комп’ютерна програма повинна дозволяти використовувати інформацію в будь-якій формі представлення (текст, таблиця, діаграма, слайди, відео- та аудіо-фрагменти, анімація).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

   Активізація навчально-пізнавальної діяльності — процес, спрямований на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу.

Що ж нового вносить у навчальний процес комп’ютер? Він допомагає під час відбору інформації, що дозволяє правильно та вчасно її подати, пожвавити процес навчання, надати йому динамізму, гнучкості, посилити його прикладну спрямованість. Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це покращує якість навчання.

   Використовуючи інформаційні технології на уроках словесності, треба враховувати:

•     потреби конкретного  уроку;

•     рівень володіння  різними програмами та наявністю  сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти.

  Останніми десятиліттями розвиток навчальної активності учнів на уроках української мови є проблемою лінгводидактів нашої держави. Залучення інформаційно-комп’ютерних технологій у навчальний процес, на наше глибоке переконання, стане наступною сходинкою до її розв’язання, а також для реалізації завдань Концепції мовної освіти . Незважаючи на специфіку української мови як гуманітарного предмета, її методика повинна однозначно йти в цьому напрямку, тоді рівень мовленнєвих знань і комунікативних умінь та навичок учнів підвищиться, що в подальшому не призведе до забуття рідної мови, а навпаки популяризує її, адже це знання є необхідним для заняття будь-якою діяльністю, а також для демонстрації своїх особистих і ділових якостей. Новостворена персональна чи шкільна база, де поряд із традиційними методами широко розповсюдженими стають сучасні засоби створення віртуальних уроків, завойовує все більше простору в

організації навчання мови; обмін досвідом, перспективні розробки сприяють росту авторитету сучасного педагога, успішної школи, збільшенню кількості задоволених й активних у здобутті необхідних

компетентностей учнів. Саме така перспектива роботи вчителів-практиків і лінгводидактів потребує подальшого вивчення та широкого застосування в оновленій школі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Моргун М. О. Комп’ютерний підручник як новий дидактичний засіб / О. М. Моргун, А. І. Підласий // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 1. – С. 117–124.
2. Семенів Н. Електронний підручник з рідної (української) мови як     засіб реалізації особистісно зорієнтованого навчання / Н. Семенів // Українська мова і література в школі. – 2005. – № 5. – С. 2–6.

 

3. Скуратівський Л. В. Інформаційні технології як засіб мовленнєвого розвитку учнів у процесі навчання української мови в основній школі / Л. В. Скуратівський // Українська мова і література в школі. – 2005. – № 4. – С. 7–10.

 

4. Шелехова Г. Т. Використання комп’ютерних технологій на уроках української мови / Г. Т. Шелехова // Українська мова і література в школі. – 2006. – № 8. – С. 1–8.
5. Концепція мовної освіти 11-річної школи // Дивослово. – 2002 . – № 8. – С. 19–11.