Можливості та переваги комп’ютеризованого навчання

З М І С Т 

Вступ.

1. Можливості та переваги комп’ютеризованого навчання.
2. Проектування комп’ютерного уроку.

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Скажи мені –  і я забуду

Покажи мені –  і я запам’ятаю

Залучи мене –  і я навчуся

   Проблема інформатизації і безпосередньо пов’язаний з нею процес комп’ютеризації всіх сфер людської діяльності є однією з глобальних проблем сучасного світу. Причина тому - нечуване для попередніх епох підвищення ролі інформації, перетворення її в одну з найважливіших рушійних сил всього виробничого і суспільного життя. Зараз відбувається паралельно стрімкий стрибок в розвитку комп’ютерів як технічних пристроїв. Тому впровадження комп’ютерних технологій в освіту можна охарактеризувати як логічний і необхідний крок в розвитку сучасного інформаційного світу в цілому.

   Такий факт, як поява спеціалізованих періодичних видань, літератури загального педагогічного порядку по проблемах комп’ютеризації і більшості відповідних методичних розробок говорить про існування і гостру актуальність даної проблеми для сучасної школи на всіх її рівнях.

   Обґрунтування невідкладної необхідності впровадження комп’ютерної і мікропроцесорної техніки в шкільну практику містить два основних, тісно пов’язаних між собою чинники. По-перше, величезні техніко-операційні можливості комп’ютера несуть в собі незрівняний з раніше застосованими технічними засобами навчання, дидактичний матеріал, який може і повинен бути реалізований в учбово-виховному процесі. По-друге, справжня дієвість науково-технічного прогресу (а широке застосування комп’ютерів – один з яскравих його проявів) у вирішальній степені залежить від підготовки кадрів на рівні сучасних вимог.

 

 

 

 

 

 

1. Можливості та переваги комп’ютеризованого навчання

Те, що я чую, я  забуваю.

Те,що я бачу і  чую, я трохи пам’ятаю

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти

Те, що я чую, бачу, обговорюю і роблю – я набуваю  нових знань і навчаюсь.

Коли я передаю  свої знання іншим, я стаю майстром.

   Активність мовно-мовленнєвої та комунікативної діяльності учнів, її розвиток – одна з основних проблем методики навчання української мови. Для її розв’язання лінгводидактами пропонуються безліч інноваційних засобів, інтерактивних технологій, а також ІКТ. Не секрет, що сучасні учні у світлі інформаційної революції потребують нового підходу в навчанні, технічно підкованого вчителя, який за допомогою комп’ютерних засобів створюватиме цікаві уроки, що в собі містять важливий елемент організації навчання – мотивацію, а це, у свою чергу, приведе до збільшення пізнавальної активності школярів, сприятиме відновленню бажання вчитися. Більшість педагогів гуманітарного циклу визначає нові засоби навчання як шкідливі, неякісні, непотрібні, віддаючи перевагу традиційним методам. Розв’язанням проблеми є золота середина – мова, звісно, живе у слові, яке звучить, однак з методичного погляду заняття з використанням ІКТ досить успішні, активні, результативні, такі, що запам’ятовуються на кілька десятків відсотків більше. Крім того, зіставлення                          Л. Скуратівським друкованого й електронного підручника в межах їх змістового наповнення показує “незаперечні переваги електронного його варіанта в можливості розміщення в ньому навчальної інформації як у кількісному, так і в якісному відношеннях”, “діапазон оптимального врахування основоположних дидактичних принципів доступності, складності / трудності, наочності в електронному підручнику значно зростає порівняно з паперовим” [3; с. 8 ]. Якщо поглянути на комп’ютеризовані уроки ззовні навіть непедагогічними очима, то атмосфера в класі, безумовно, здається специфічно творчою, теплою, колективною, сприятливою для активного сприйняття навчального матеріалу, його пізнання, відтворення знань, умінь, навичок. А важливим аргументом проти скептичних переконань є те, що активність розумової діяльності учнів підвищується, авторитет учителя росте як людини сучасної, яка може зацікавити весь дитячий колектив.

   Отже, комп’ютеризований процес оволодіння українською мовою дотримується всіх критеріїв успішного навчання відповідно до Концепції мовної освіти [5] й має низку змістових та процесуальних переваг. Серед основних є такі: розвиток творчості учня й учителя виходить на новий рівень віртуального спрямування враховується диференціація навчального матеріалу й особистісно-зорієнтований підхід до учнів; економія часу на підготовку, презентацію, контроль матеріалу, обсяг якого може в декілька разів збільшуватися (йдеться не лише про навчальний, а великою мірою розвивальний та виховний сегменти уроку); не лише предметна обізнаність, а й ознайомлення учнів з комп’ютерною грамотністю; системність (низка електронних уроків стосується не окремого уроку чи певної теми, а вивчення мови взагалі, адже нові технології дозволяють швидко відтворювати знання, уміння, навички у процесі вивчення будь-якого рівня мови. Наприклад, запрограмована комп’ютерна система не дозволить перейти до іншого завдання з лексики, не виконавши фонетичного, орфографічного чи стилістичного тощо); підвищені естетичність, яскравість, реальність, динамічність, емоційність наочності й подальшого її відтворення у власному мовленні тощо.

 

  Лінгводидакти розуміють, що навчання, насамперед, залежить від мотивації учнів, яка в декілька разів підвищується шляхом використання ІКТ, а також від стимулювання розумової діяльності школярів. Будь-яка здатність дітей засвоювати та усвідомлювати новий програмовий матеріал, передусім, залежить і починається зі сприйняття. Відомо, що “сприйняття – це психічний процес відображення предметів і явищ дійсності в сукупності їх властивостей і частин за безпосередньої дії їх на органи відчуття зрозумінням цілісності відображуваного” . Усі предмети, що оточують нас, мовні знання “потрапляють до нас” за допомогою переважно нашого зору та слуху. Чим інтенсивніший цей процес, тим сильніше відчуття діють на увагу, пам'ять, мислення та інші процеси розумової діяльності. Здатність ІКТ однозначно перевищує можливості вчителя в цьому контексті. Така пряма залежність росту активності учнів на уроці підтверджує доцільність використання нових технологій. Залучення чуттєвих елементів нерозривно забезпечує створення логічних операцій, адже мисленнєва діяльність особистості ґрунтується на її сенсорних можливостях. Комп’ютеризовані уроки стимулюють майже всі види сприйняття, а найбільше активуються головні – зорове та слухове. Таким чином учень проявляє себе як читач, слухач, глядач і навіть активний діяч, від якого залежить правильність виконання завдання. Яскравість, емоційність, динамічність, реальність ІКТ підсилюють тривалість довільного сприйняття учнів, що згодом переходить у спостереження, тобто цілеспрямоване сприйняття об’єктів, у пізнанні яких зацікавлена особистість. Учні будуть певні, що для абсолютного виконання завдання необхідно запам’ятовувати кожну дрібницю. Серед популярних видів ІКТ учителю-словеснику найбільше стануть у пригоді презентації, відео-сюжети, електронні тренажери, тести, графічні редактори та ін., використання яких не суперечить традиційно усталеній типології уроків з української мови за О. Біляєвим.

Зіставлення типологій традиційних і комп’ютеризованих уроків з української мови

№ Класифікація уроків з української мови за О. Біляєвим	Уроки з використанням ІКТ	Рекомендації щодо застосування ІКТ
1. Урок засвоєння нових  знань	Урок-презентація, Відео-урок	Словосполучення, визначення, порівняльна характеристика (мультимедійна презентація)
2. Урок формування вмінь  і навичок	Урок із використанням електронних тренажерів мовного спрямування	Робота над типами словосполучень, головне та залежне слово (завдання на освоєння електронно- дидактичного засобу)
3.Урок узагальнення і систематизації вивченого	Урок із використанням електронних тренажерів діяльнісного спрямування	Створення власних словосполучень, порівняння лексичних із фразеологічними (робота з посібником  у режимі відтворення набутих знань, умінь, навичок)
4. Урок проведення контрольної роботи	Урок-тест, урок-проект	Виконання усіх видів мовно- мовленнєвих завдань (робота з електронно-дидактичними матеріалами у режимі продукування власних  мовних знань і комунікативних умінь)
5. Урок аналізу контрольної  роботи	Урок із використанням ІКТ з метою виявлення недоліків, помилок та роботи над ними	Контрольна робота (електронні тести, презентація власних учнівських слайдів, проектів, відео-сюжетів
6.Урок розвитку зв'язного  мовлення	Урок із використанням ІКТ комунікативного спрямування	Словосполучення (комбінування ІКТ з  метою активізації пізнавальної та творчої діяльності учнів

 

   Невичерпні можливості усіх вище названих інформаційно-комп’ютерних технологій сприятимуть тому, що три групи учнів за розвитком пізнавальної активності (висока, середня, низька) у традиційній методиці перетворяться на дві чи навіть одну (високу). А вчитель-філолог завжди знатиме, як забезпечити дію формули “мотивувати – ознайомити – закріпити – відтворити – використовувати у власній практичній діяльності – створити”.

 

 Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на уроках словесності, можна стисло визначити так:

•      посилення мотивації навчання;

•   активізація  навчальної діяльності учнів, посилення  їх ролі як суб'єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність  вивчення матеріалу, визначення міри і  характеру допомоги та ін.);

•  індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;

•     урізноманітнення форм подання інформації;

•     урізноманітнення типів навчальних завдань;

•   створення  навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі  ситуації;

          •    постійне застосування  ігрових прийомів;

          •     забезпечення негайного зворотного зв'язку, можливість рефлексії.

 

2. Проектування комп’ютерного уроку

 

   Проектування комп’ютерних уроків починається зі складання календарно-тематичного плану вивчення теми (використання засобів ІКТ оптимально розподіляється за всіма уроками). При цьому враховується зміст досліджуваного матеріалу, основна педагогічна технологія, наявність у школі комп’ютерних, програмних, аудіо- та відео-засобів, психологічні характеристики дітей, необхідність чергування різних типів комп’ютерних засобів тощо.

   Для планування конкретного комп’ютерного уроку вчитель:

• складає тимчасову структуру  уроку, добирає задачі та потрібні етапи  для їх досягнення;

• із резервів комп’ютерного  забезпечення відбирає найбільш ефективні  засоби, розглядає доцільність їх застосування порівняно з традиційними;

• відібрані матеріали  оцінює в часі: їхня тривалість не повинна  перевищувати санітарних норм; рекомендується переглянути та прохронометрувати всі матеріали, урахувати інтерактивний характер матеріалу;

• планує резерв часу;

• складає похвилинний план уроку;

• якщо комп’ютерного ілюстративного або програмного матеріалу не вистачає, проводить пошук у бібліотеці, Інтернеті або складає авторську програму; зі знайдених матеріалів (файлів) складає презентаційну програму. Для цього пише її сценарій. Під час презентації на великому екрані можна з’єднати разом карти й схеми, діаграми й фото, фільми й аудіо-записи — усе це в разі потреби можна доповнити підписами та коментарями, виділити шрифтом, кольором і світлом найбільш важливу інформацію. А комп’ютерна “миша” може використовуватися як указка, що звертає увагу учнів на найбільш важливі місця на екрані.

 

 Проектуючи такий урок, слід пам’ятати і про проблеми здоров’я. Використання аудіовізуальних засобів впливає на оцінювально-мотиваційну сферу особистості. Якщо вони використовуються дуже рідко, то кожне їх застосування перетворюється на надзвичайну подію та створює в учнів підвищене емоційне напруження, що заважає сприйняттю та засвоєнню навчального матеріалу. І навпаки, часте їх використання призводить до втрати учнями інтересу до них. Згідно з опублікованими в літературі даними, оптимальна частота й тривалість застосування ІКТ у навчальному процесі визначаються віком учнів, характером навчального предмета та необхідністю їх використання в навчально-пізнавальній діяльності учнів.

 

 Ефективність застосування аудіовізуальних засобів залежить також від етапу уроку. Не слід використовувати їх більше 20-ти хвилин: учні втомлюються, перестають розуміти, не можуть осмислити нову інформацію. Найкраще використовувати ІКТ на початку уроку

(5 хв), а також в інтервалах між 15, 20, 30 і 35-ю хвилинами, що дозволяє підтримувати стійку увагу учнів практично протягом усього уроку, тому що під час кожного уроку в учнів періодично змінюються характеристики зорового та слухового сприйняття (їхня гострота, пороги, чутливість), увага, стомлюваність. При монотонному використанні одного засобу вивчення нового матеріалу в учнів уже до 30-ї хвилини виникає позаграничне гальмування, що майже цілком виключає сприйняття інформації. Водночас правильне чергування засобів і методів навчання може цьому запобігти.

 

 Загалом використання комп’ютерів у процесі вивчення предмета здійснюється трьома етапами:

• перший — початковий (застосування комп’ютерного навчання з окремих  тем, розділів з певною дидактичною метою);

• другий — основний, що визначає найбільш значущі навчальні матеріали;

• третій — монотехнологічний, коли все навчання охоплене комп’ютеризацією або курс цього предмета.