Метод проектів як один із сучасних методів навчання

Молода вітчизняна дидактика намагалася ввійти в колону певного догматизму, який намітився в підході до методів навчання тільки “нові методи”. Вона все більше звертала увагу на творче оволодіння всім тим цінним, що надбало людство у тій чи іншій галузі знань. Це зумовило більш обєктивний підхід і до словесних методів старої школи. Все більше педагогів розуміли, що для успішного розвитку пізнавальної активності учнів необхідно використовувати не тільки нові “активні методи”, а й “старі”, словесні, без яких не можна обходитися, бо слово це необхідний засіб культури людства взагалі і педагогічної практики зокрема. На цьому прикладі ми переконалися до яких серйозних недоліків та викривлень призводить універсалізація окремих методів навчання або їх груп. Найголовніші серед них низькі знання учнів з основ наук. Методи навчання є історична категорія, а це свідчить про те, що вони постійно розвиваються.

 

Зявляються все нові і нові методи навчання разом із зміною і розвитком цілей і змісту навчання. У дидактиці починають виділяти методи, які спеціально направлені на підсилення розвиваючого впливу навчання проблемно-пошукові методи (М.І.Махмутов, І.Я.Лернер, А.М.Матюшкін), вивчені також можливості підвищення ролі теоретичних методів у навчанні (А.В.Заньков), методи моделювання (В. П. Мізінцев) [24]. Підвищується роль і логічних методів навчання, таких, як метод виділення головного (В. Ф. Паламарчук), метод аналогії (С. Ф. Бондар), та інші. Значно зросла роль і значення методу самостійної навчальної діяльності, який направлений на формулювання навичок раціональної організації навчальної праці (П.І.Підкасистий) [35]. На основі цього методу було створено соціальну програму для учнів середньої школи, направлену на формування умінь і навичок раціональної організації учбової діяльності (Н.А.Лошкарьова).

На сьогоднішній день вивчені реальні можливості методів програмування в навчальному процесі, визначено позитивну роль засобів програмованого контролю, які дають можливість за незначний проміжок часу одержати значну інформацію про знання учнів, виявити типові помилки, а потім успішно подолати їх (Н.Ф.Тализіна, Т.А.Ільіна, та інші) [18]. Приблизно з 70-х років в дидактичних дослідженнях наступив якісно новий етап. Він характеризувався значним розвитком методів і засобів, які мають прогностичні можливості і дозволяють широко застосовувати компютери, телебачення та магнітофонні записи.

В теорії навчання і виховання починають використовувати системний підхід і метод моделювання. На нашу думку, метод моделювання цінний тим, що на його основі дослідження стають більш результативними, а залучення майбутніх вчителів значно ефективнішим.

Метод моделей дає змогу встановити залежність максимального числа вправ чи повторень від рівня засвоєння навчального матеріалу. Було також встановлено що кількість повторень залежить від швидкості навчання. Таким чином, переглянувши історію розвитку методів навчання, ми переконалися, що педагогічна наука постійно поновлює методи навчання, прагне відповідати потребам суспільства. На наш погляд, якщо обєктивно оцінити хід розвитку методики навчання, то ми упевнимося в тому, що в сучасному арсеналі методів навчання не відкинуті, а успішно використовуються педагогами і проблемні, і логічні, і технічні методи навчання, і елементи програмування навчального процесу, особливо програмований контроль.

 

1.2 Класифікація методів навчання та критерії їх оптимального вибору

 

Так як деякі методи повязані між собою, то виникає потреба в їх класифікації. У сучасних умовах накопичено достатній дослідницький матеріал, і тому зявились реальні можливості для узагальнення та систематизації уявлень про методи навчання. Дослідженнями встановлено, що усвідомлення вчителем цілісного підходу до класифікації методів навчання має особливе значення у здійсненні практичних завдань оптимізації їх вибору. В дидактиці існує декілька класифікацій методів навчання. Але майже всі з них будуються на основі однієї з істотних ознак методу навчання і кожна з них може бути оптимальною лише стосовно окремих сторін навчально-виховного процесу. Тому в історії педагогіки були спроби створити такі класифікації, які б в основі мали не одну, а дві чи й більше істотних ознак і через те повніше відображали б практичні потреби школи.

Незалежно від ролі, яку приписують тим чи іншим методам навчання, ні один з них, використаний сам по собі, не забезпечує потрібних результатів. Успіхів в дидактичній роботі можна досягнути лише при використанні багатьох методів, оскільки ні один з них не є універсальним.

Складним і таким, що викликає постійні дискусії серед педагогів є питання про класифікацію методів навчання.

Класифікація методів навчання — це упорядкована за певною ознакою система, яка в силу надзвичайної рухливості такої динамічної системи, як сучасна освіта, сама повинна віддзеркалювати цю рухливість, враховуючи зміни, що відбуваються у практиці використання методів.

Методи навчання можуть бути представлені у різних видах класифікацій з урахуванням їх практичних функцій, можливостей та організації навчальної взаємодії педагогів та студентів (рис. 1.1). Однак цілісний процес навчання забезпечується єдиною класифікацією методів навчання, яка в узагальненому вигляді включає в себе усі інші класифікаційні характеристики методів.

 

 SHAPE  \* MERGEFORMAT

 

Обґрунтування класифікації методів навчання

 

 

 

Методи пояснення

 

 

 

Методи засвоєння

 

 

 

Методи контролю

 

 

 

Репродуктив-ні (готові)

 

 

 

Продуктивні (пошукові)

 

 

 

Шляхом заучування

 

 

 

Шляхом виконання вправ

 

 

 

Шляхом поетапного відпрацювання

 

 

 

Системний

 

 

 

Епізодичний

 

 

 

Частий

 

 

 

Проміжний

 

 

 

Підсумковий

 

Рис. 1.1 Методи навчання та їх обґрунтування

В сучасній педагогіці існує декілька класифікацій методів навчання.

Заслуговує на увагу класифікація, яку висунули І.Я.Лернер та М.М.Скаткін, розробляючи методи навчання, виходячи із характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів та студентів щодо оволодіння навчальним матеріалом. З цієї точки зору вони виділили такі методи [2]:

·                   пояснювально-ілюстративний: лекція, розповідь, пояснення, робота з літературою, демонстрація відеофільмів, кінофрагментів, діафільмів тощо;

·                   репродуктивний: відтворення дій щодо застосування знань на практиці, діяльність за алгоритмом, програмування;

·                   проблемний виклад матеріалу, що вивчається;

·                   частково-пошуковий (евристичний) метод;

·                   дослідницький, коли студенти виконують пізнавальне завдання, яке вони вирішують самостійно, підбираючи для цього необхідні методи та користуючись допомогою викладача.

За класифікацією М.О.Данилова та Б.П.Єсипова [7] методи навчання можна розподілити на такі групи:

·                   методи одержання нових знань;

·                   методи формування вмінь та навичок;

·                   методи перевірки та оцінки знань, умінь, навичок.

На думку І.Ф.Харламова [9], можна виділити такі групи методів навчання:

·                   усного викладання знань викладачем та активізація пізнавальної діяльності студентів;

·                   закріплення матеріалу, що вивчається;

·                   самостійної роботи студентів щодо осмислення та засвоєння нового матеріалу;

·                   навчальної роботи щодо застосування знань на практиці і вироблення вмінь та навичок;

·                   перевірки та оцінки знань, вмінь та навичок студентів.

В.А.Онищук пропонує виділити п’ять методів навчання:

·                   комунікативний;

·                   пізнавальний;

·                   перетворюючий;

·                   систематизуючий;

·                   контрольний.

Вченими-дидактами зроблені численні спроби створення бінарних та полінарних класифікацій методів навчання, у яких останні ґрунтуються на основі двох або більше загальних ознак.

Бінарна класифікація методів навчання М.І.Махмутова побудована на сполучені (табл.1.1):

·                   методів викладання;

·                   методів навчання.

 

Таблиця 1.1

Методи навчання за версією М.І.Махмутова

 

Методи викладання	Методи навчання
Інформаційно-узагальнюючий	Виконавчий
Пояснювальний	Репродуктивний
Інструктивно-практичний	Продуктивно-практичний
Пояснювально-спонукальний	Частково-пошуковий
Спонукальний	Пошуковий

 

Полінарну класифікацію методів навчання, у якій сполучаються джерела знань, рівні пізнавальної активності, а також логічні шляхи навчального пізнання, запропонували В.Ф.Паламарчук та В.І.Паламарчук.

Існують і інші класифікації, у тому числі європейських вчених-педагогів.

Так, наприклад, німецький дидакт Л.Клінберг виділяє методи поєднання з формами співпраці у навчанні (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Методи навчання за версією Л.Клінберга

 

Монологічні методи	Форми співпраці	Діалогічні методи
Розповідь	Індивідуальні	Бесіди
Лекція	Групові
Демонстрація	Фронтальні
	Колективні

 

Польський дидакт К.Сосницький прийшов до висновку, що існує тільки два методи учіння, а саме [7]:

·                   шкільний (штучний);

·                   природний (оказіальний),

яким відповідають два методи навчання:

·                   піднесення;

·                   пошук.

Широке розповсюдження отримала класифікація, запропонована Ю.К.Бабанським [9]. Усю різноманітність методів навчання він розподілив на три основні групи:

а)  методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (табл.1.3);

б) методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності (табл.1.4);

в)  методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності (табл.1.5).

Таблиця 1.3

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

 

Словесні Наочні Практичні	Індуктивні та дедуктивні	Репродуктивні та проблемно-пошукові	Самостійної роботи під керівництвом викладача
Джерела	Логіка	Мислення	Управління

 

Таблиця 1.4

Методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності

 

Методи стимулювання та мотивації інтересу до навчання

Методи стимулювання та мотивації обов’язку у навчанні

 

Таблиця 1.5

Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності

 

Методи усного контролю та самоконтролю

Методи письмового контролю та самоконтролю

Методи лабораторно-практичного контролю та самоконтролю

 

Поряд з уже існуючими підходами до класифікації методів навчання останнім часом вченими-дидактами розробляються альтернативні, нестандартні системи класифікацій.

Зупинимось на класифікації методів навчання, яку запропонував А.В.Хуторськой [10], яка складається з трьох видів методів (рис.1.2):

·                    евристичних методів;

·                    методів продуктивного навчання;

·                    системи занять, що утворені шляхом трансформації методів навчання та його різних форм.

 SHAPE  \* MERGEFORMAT

 

Система занять

 

 

 

Методи навчання

 

 

 

Евристичні

 

 

 

Продуктивні

 

Рис. 1.2 Альтернативна класифікація методів навчання А.В.Хуторського

Розглянемо характеристики окремих груп методів та прийомів навчання, їх систем за даною класифікацією, які сприяють особистісно орієнтованому творчому навчанню.

Характерними ознаками груп таких методів та прийомів навчання є:

·                    навчання в ситуаціях, максимально наближених до реальних;

·                    навчання не як повідомлення знань, а як навчання практичного їх використання;

·                    навчання в емоційно насиченому просторі.