Метод проектів у початковій школі

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра соціальної педагогіки, дошкільної та початкової освіти

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дошкільної педагогіки

на тему: «Метод проектів в початковій школі»

 

 

 

Студента 2 курсу ПО групи

напряму підготовки___________

спеціальність________________

Дєдова Сергія Сергійовича

Керівник____________________

____________________________

Національна шкала ___________

Кількість балів:_______________

Оцінка: ECTS________________

 

Члени комісії____________________________

(підпис )                          (прізвище та ініціали)

____________________________

(підпис )                          (прізвище та ініціали)

 

____________________________

(підпис )                          (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

м. Черкаси – 2012 рік

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО  МЕТОД ПРОЕКТІВ………….5

1. Сутність поняття «метод проектів» у сучасній науці ……………..5
2. Класифікація методу проектів  ………………………………………10

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО  РОЗДІЛУ………………………………………..14

РОЗДІЛ 2. МЕТОД ПРОЕКТІВ В СУЧАСНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ……………………………………………………….16

1. Метод проектів на уроках початкової школи ……………………..16
2. Особливості втілення проектної технології у початкових класах  .20

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО  РОЗДІЛУ…………………………………………...25

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..29

 

ВСТУП

Актуальність та ступінь дослідження полягає в тому, що метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на набуття учнями знань, умінь і навичок, життєвого досвіду, як засобу формування життєвої компетенції.

В основі методів проекту  і дослідження:

• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

• вміння орієнтуватися  в інформаційному просторі;

• вміння самостійно конструювати свої знання;

• вміння критично мислити.

У початковій школі дітей  можна залучати до окремих видів  праці, дослідницької діяльності. Робота над проектом у початкових класах не повинна бути вимушеною, бо результат може бути негативним. В цьому віці діти потребують особливої мотивації. Тому їм потрібно пропонувати прості завдання, давати чіткі інструкції. Теми учнівських проектів дуже різноманітні. Вони можуть бути запропоновані вчителем або ж самими учнями, а частіше за все тема проекту – колективний вибір вчителя і учнів.

На сьогодні ший день застосування методу проектів – одна із альтернатив класно-урочної системи, що використовується як доповнення до інших видів навчання, дає змогу отримати комплексне знання.

Головна перевага полягає  в тому, що дитина з великою зацікавленістю буде виконувати ту діяльність, яку  обере самостійно.

Застосування методу проектів – це загальна потреба нашого часу. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами учнів, він ставить учня у становище дорослої людини.

Загальні теоретичні положення щодо методу проектів розглядаються  у працях українських і російських науковців: К.Баханов, А.Касперський, О.Коберник, Є.Павлютенков, В.Сидоренко, С.Ящук, Е.Полат, Н.Пахомова, Н.Матяш, І. Чечель.

Усі етапи проектної  діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителем, бо і теоретичних, і практичних знань  та вмінь у молодших школярів ще мало. Основною метою вчителя є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Учитель сам повинен володіти методами досліджень, уміти висувати гіпотези, шукати розв’язання проблем. Він повинен бути зацікавлений в інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим. А результати пошуків широко використовувати у процесі навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення молодшим школярам.

Це зумовило доцільність  поглибленого вивчення проблем застосування методу проектів в роботі початкової школи та актуальність теми дослідження, сформувало підстави для визначення його мети і завдання.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та визначенні ролі методу проектів в навчальному процесі початкової школи.

Відповідно до поставленої  мети  визначено такі завдання:

• дослідити теоретичні аспекти методу проектів;
• розглянути застосування методу проектів в початковій школі.

Об’єктом дослідження є перспективний вид навчання, який створює умови для самореалізації учня та підвищує мотивацію для отримання знань.

Предметом дослідження є доцільне застосування методу проектів в початковій школі.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел (30 найменувань). Загальний обсяг курсової роботи – 31 сторінка комп’ютерного тексту, містить 1 таблицю.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ВІДОМОСТІ ПРО МЕТОД ПРОЕКТІВ

• Сутність поняття «метод проектів» у сучасній науці

В умовах модернізації освіти, зміни освітньої парадигми традиційна система професійної підготовки є недостатньою і не може задовольнити сучасні вимоги суспільства. У просторі, який постійно змінюється, є потреба у навчанні конкурентоздатних професіоналів, готових до використання нових інтерактивних методів і технологій навчання. Важливе місце серед них посідає метод проектів.

Однак слід зауважити, що не існує однозначного трактування  поняття «метод проектів» у психолого-педагогічній літературі.

У педагогічній літературі термін «метод проектів» уперше з'явився в 1908-1910 pp. у звітах массачусетської шкільної влади. Американське бюро освіти в 1911р. затвердило термін «метод проектів» на офіційному рівні. Однак багато вчених критично ставилися до цього терміна, вважаючи його не зовсім удалим, тому з цього приводу в США тривалий час точилась полеміка [5, с.49]. У радянській педагогічній літературі 20-х років XX ст., крім назви «метод проектів», використовувалися терміни «метод цільових завдань», «метод цільових актів», «проектні завдання». У цей час метод проектів розглядався як система педагогічної роботи.

В.К.Ілпатрик дав таке визначення: «метод проектів - це метод планування доцільної (цілеспрямованої) діяльності в зв'язку з вирішенням певного навчально-виховного завдання в реальній життєвій обстановці» [6, с.22].

Сучасні науковці в основу тлумачення терміна «метод проектів» кладуть такі поняття: спосіб організації, особистісно орієнтований метод навчання, самостійна творча праця, сукупність навчально-пізнавальних прийомів, комплексний узагальнюючий процес, система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, форма організації навчання, спеціально організований вчителем комплекс дій, організований вчителем підхід навчання у співробітництві, педагогічна технологія, сукупність педагогічних прийомів та операцій, спільна діяльність учителя й учнів, комплексний метод навчання, цілеспрямована самостійна діяльність учнів, спосіб досягнення дидактичної мети, комплексний навчальний процес (табл.1).

Таблиця 1

Тлумачення  поняття «метод проектів»

Основа тлумачення поняття "метод проектів"	Загальний зміст  та тлумачення
спосіб організації	- пізнавально-трудової  діяльності учнів з метою вирішення  проблем, пов'язаних з проектуванням,  створенням і виготовленням реального  об'єкта (продукту праці) (С.Ящук) [28, с.10]; - педагогічного процесу,  основою якого є взаємодія  педагога з вихованцем і навколишнім  середовищем під час реалізації  проекту - поетапної практичної  діяльності для досягнення поставлених  завдань (Т.Башинська) [3, с.50]; - пізнавально-трудової  діяльності учнів, що передбачає визначення потреб людей, проектування продукту праці відповідно до цих потреб, виготовлення виробів чи надання послуг, оцінку якості, визначення реального попиту на ринку товарів (І.Сасова) [24, с.35]
особистісно орієнтований метод навчання	- заснований на самостійній  діяльності учнів щодо розробки  проблеми й оформлення її практичного  результату (С.Пилюгина) [23, с.196]
самостійна творча праця	- від пропонування  ідеї до втілення її у готовому  виробі - виконується учнем під  контролем і за безпосередньої консультативної допомоги учителя (Е.Васін) [4, с.68]
сукупність навчально-пізнавальних прийомів	- які дають змогу  вирішити ту чи іншу проблему  в результаті самостійних дій  учнів з обов'язковою презентацією (Е.Полат) [22, с.67]; - оволодіння певними практичними або теоретичними знаннями, тією або іншою діяльністю (А.Клименко, О.Подколзина)
комплексний узагальнюючий  процес	раціонального сполучення репродуктивної та продуктивної діяльності, що дає змогу комбінувати та поєднувати формальні знання з практичним досвітом (М.Леонтьєва) [14, с.6]
система навчання	- за якої учні набувають  знань в процесі планування  та виконання завдань-проектів, які  поступово ускладнюються (О.Коберник) [11, с.8]
гнучка модель організації  навчального процесу	- орієнтована на творчу самореалізацію особистості, завдяки розвитку її інтелектуальних і фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей у процесі створення під контролем вчителя нових товарів і послуг, які мають суб'єктивну або ж об'єктивну новизну, а також практичну значущість (Р.Галустов, Н.Зубов) [5, с.6]
форма організації навчання	- яка полягає в тому, що самі учні намічають собі  певні практичні завдання (проекти)  і в процесі їх виконання  здобувають знання і набувають  навичок (Н.Ничкало); - яка передбачає комплексний характер діяльності всіх учасників з метою отримання освітнього продукту за певний проміжок часу (О.Хуторський) [28, с.338]; - за якої учні набувають  знань і навичок у процесі  планування й використання практичних  завдань-проектів (К.Баханов) [2, с.77]
спеціально організований  вчителем комплекс дій	- для самостійного  виконання учнями, де вони можуть  бути самостійними у прийнятті  рішень та відповідальними за  свій вибір, результат праці  та створення продукту (Т.Мацкевич, Л.Лукоянова) [15, с.61]
педагогічна технологія	- орієнтована не на  інтеграцію фактичних знань, а  на їх застосування до набуття  нових (інколи і шляхом самоосвіти) (І.Чечель) [28, с.З]; що передбачає певну  сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дають змогу розв'язати ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією цих результатів (К.Мелашенко) [16, с.13]
сукупність педагогічних прийомів та операцій	- які здійснюються  викладачем і учнями в процесі  особисто значущої діяльності з метою активізації пізнавальних інтересів учнів, що спрямовані на отримання та закріплення нових знань, вмінь та навичок, розвиток творчих здібностей і набуття досвіду практичного розв'язання самостійно поставлених завдань (Е.Рогачова)
спільна діяльність учителя й учнів	- яка спрямована на  пошук вирішення проблеми, проблемної  ситуації (Е.Полат) [22,с.44]
комплексний метод навчання	який дозволяє будувати навчальний процес, виходячи з інтересів  учнів, що дає можливість учню виявити  самостійність у плануванні, організації та контролі своєї навчально-пізнавальної діяльності, результатом якої є створення певного продукту чи явища (Г.Сазоненко )
цілеспрямована самостійна діяльність учнів	- здійснювана під гнучким  керівництвом учителя, направлена  на розв'язання творчої, дослідницької, соціально значущої проблеми і на отримання конкретного результату у вигляді матеріального і/або ідеального продукту (В.Коханова)
спосіб досягнення дидактичної  мети комплексний навчальний процес	- через детальну розробку  проблеми (технологію) (В.Єгорова) раціонального поєднання  репродуктивної і продуктивної діяльності, що дозволяє комбінувати і сполучати  формальні знання з практичним досвідом (Е.Каньшина)

 

Наведенні визначення показують  багатогранність поняття «метод проектів», яке не можна розглядати тільки як метод навчання. Насамперед, це інноваційний підхід до навчання, педагогічна технологія, комплексний процес навчання. Проведений аналіз дає змогу розглядати "метод проектів" як модель навчання, якій притаманні такі характеристики: залучення учнів до процесу вирішення проблем, самостійна діяльність учнів, наявність у них пізнавального інтересу. Важлива особливість методу проектів - це зміна ролі вчителя порівняно з традиційним навчанням.

У зв’язку з реформуванням  національної шкільної освіти на сучасному етапі почалося відродження й упровадження методу проектів в українській педагогіці. Теоретичне обґрунтування проектної технології здійснили відомі науковці В. Зверєва, А. Моісеєв, М. Поташник, В. Лазарєв, Г. Селевко, І. Сисоєва та ін. Зокрема, проблема організації навчальної проектної діяльності в початковій школі висвітлюється в роботах Т. Башинської, Л. Коваль, О. Онопрієнко, В. Тименко та ін.

Варто окреслити основні  поняття, ознаки даної технології. Слово  «проект» запозичено з латинської й буквально означає «кинутий вперед». У сучасному розумінні проект  – це намір, який буде здійснено в майбутньому.

Проект  – сукупність певних дій, документів, текстів для  створення реального роду теоретичного і практичного продукту [24, с. 43-45].

Метод проектів завжди зорієнтований  на самостійну діяльність учнів, яка  реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку – використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо. Результати виконання проектів мають бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання (якщо практична – конкретний результат) готове до використання (на уроці, в школі, у реальному житті). Метод проектів передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по своїй суті.

Таким чином, основними  вимогами до використання методу проектів є: наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), розв'язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів); використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження; обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів); збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових проблем дослідження.