Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2013 в 09:53, доклад
Однією з вимог системного підходу до управління школою є підвищення культури управління. Дефіцит культури, відсутність її пріоритету в суспільстві є однією з причин „гальмування” перебудови освітньої системи і насамперед її основної ланки – середньої загальноосвітньої школи. Зростає необхідність різко підвищити кваліфікацію і культуру праці управлінського персоналу, насамперед керівників шкіл.
У зв'язку з цим питання управління освітніми процесами стають більш актуальними, оскільки шкільна практика свідчить про недостатню готовність керівників шкіл до професійної управлінської діяльності, яка за сучасних умов потребує від керівників високої наукової компетентності, великої майстерності і постійного вдосконалення. Ефективність виконання функціональних обов’язків керівником загальноосвітньої школи перебуває у прямій залежності від рівня його культури.
І.О.Тоненчук
слухачка управлінської магістратури
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Однією з вимог системного підходу до управління школою є підвищення культури управління. Дефіцит культури, відсутність її пріоритету в суспільстві є однією з причин „гальмування” перебудови освітньої системи і насамперед її основної ланки – середньої загальноосвітньої школи. Зростає необхідність різко підвищити кваліфікацію і культуру праці управлінського персоналу, насамперед керівників шкіл.
У зв'язку з цим питання управління освітніми процесами стають більш актуальними, оскільки шкільна практика свідчить про недостатню готовність керівників шкіл до професійної управлінської діяльності, яка за сучасних умов потребує від керівників високої наукової компетентності, великої майстерності і постійного вдосконалення. Ефективність виконання функціональних обов’язків керівником загальноосвітньої школи перебуває у прямій залежності від рівня його культури.
Подолання виявлених суперечностей
зумовлює потребу наукового осмислення
та вирішення проблеми формування професійної
культури майбутнього керівника
загальноосвітньої школи в
Теоретично цьому питанню присвячено наукові праці таких науковців, як В. Берека, Л. Даниленко, Є. Березняк, В. Мадзігон, Л. Карамушка, В. Маслов та інші. Вагомим внеском у розвиток теорії управління загальноосвітніми навчальними закладами стали праці В. Пікельної, Н. Островерхової, Л. Даниленко, Г.Єльникової, Л. Калініної та інших. Значний внесок у розробку процесу формування професійної культури керівника загальноосвітньої школи взагалі й управлінської культури зокрема зробили: К Абульханова-Славська, В. Бегей, Є. Березняк, В. Бондар, Л. Васильченко, О. Виговська, Г. Єльникова, І. Жерносек, І. Ісаєв, Л. Карамушка, Ю. Конаржевський, С. Королюк, О. Мармаза, В. Маслов, В. Олійник, Л.Орбан-Лембрик, Є. Павлютенков, Ю. Палеха, В. Пікельна, М. Поташник, Г. Сиротенко та інші. У працях наголошується на необхідності використання концепцій та принципів менеджменту в освітньому середовищі, зміни традиційного типу директора-управлінця на директора-лідера, інноваційного менеджера.
Особлива увага на формування управлінської культури керівника загальноосвітнього навчального закладу звернена в численних роботах С. Королюка [3-5].
Метою статті є визначення та теоретичне обґрунтування понять «професійна культура», «професійна культура керівника загальноосвітньої школи» та «професіоналізм»; визначення необхідності та доцільності формування професійної культури керівника загальноосвітньої школи.
У сучасній науці існує значна кількість наукових праць, присвячених проблемі формування професійної культури, та не зважаючи на це вона є однією з найбільш дискусійних.
В науковій літературі на даний час не існує загальновизнаного визначення поняття «професійна культура», а надаються такі визначення цього терміну: це комплекс індивідуально вироблених стратегій, засобів орієнтації в дійсності, технологій переводу ідей у матеріальні цінності (І. Зязюн [2, с. 10]); це міра, якість діяльності людини в визначеній, відокремленій галузі його професії, у тому виді діяльності, де він почуває себе комфортно, впевнено, вільно та розкуто (І. Модель [8, с. 26]); це своєрідний органічний сплав кваліфікації та моральності, який функціонує на основі трудової моралі (Л. Богданова); сукупність норм, правил та моделей поведінки людей – відносно замкнена система, яка пов’язана зі специфікою діяльності людей в сучасних умовах праці (Б. Єрасов); це сукупність світоглядних та спеціальних знань, якостей, вмінь, навичок, почуттів, ціннісних орієнтацій, які знаходять своє виявлення в її предметно-трудовій діяльності та забезпечують її більш високу ефективність (С. Макарова); це сукупність спеціальних теоретичних знань та практичних вмінь, які зв’язані з конкретним видом діяльності (А. Кравченко [7, с. 58]).
Отже, узагальнюючи сказане,
професійна культура містить систему
цінностей, переконань, уявлень, очікувань,
символів, а також ділових та професійних
принципів, норм поведінки, та стандартів
керівника загальноосвітньої
В. Бєлоліпецький [1, с. 108] вказує, що поняття «професійна культура» не є простим механічним поєднанням понять «професіоналізм» та «культура». Це синтез, органічний сплав, який створює нове суспільне явище, де відбувається зустріч високої майстерності з загальною культурою людини.
У сучасній теорії та методиці професійної освіти професіоналізм розглядається в якості базової категорії, що характеризує стан і результат професійного розвитку особистості фахівця, його спроможність до якісного виконання завдань професійної діяльності.
Російський дослідник проблем освітнього менеджменту Е. Коротков [6, с.12] вживає таке поняття, як “професіоналізм управління” і виділяє його характерні риси:
– наявність і статус освітніх підрозділів у структурі системи управління;
– спеціалізовані технології роботи з персоналом, сучасне інформаційне забезпечення процесів управління;
– наукова методологія й ефективна організація розробки управлінських рішень;
– розвинуті прогнозування та стратегічний підхід;
– раціональне використання ресурсів часу.
Слід зазначити, що науковці розрізняють професіоналізм діяльності та професіоналізм особистості.
Професіоналізм педагогічної діяльності - це мистецтво педагога формувати у наявного колективу готовність до продуктивного розв'язання завдань у подальшій системі діяльності за чітко відведений час та термін. Таким чином, базовий критерій професіоналізму педагогічної діяльності - це здатність майбутніх керівників творчо використовувати отримані знання, вміння і навички для розв'язання завдань професійної діяльності.
Професіоналізм діяльності
- це здатність майбутнього
Професіоналізм – поняття
складне і багатоаспектне, ще не
набуло належного наукового
З цих позицій визначаємо,
що професіоналізм керівника навчального
закладу є системною
Узагальнюючи вищесказане, можемо зробити висновок, що професійна культура керівника загальноосвітньої школи – це загальне поняття, яке характеризує основні правила, вимоги та норми, що ставить суспільство перед керівником для забезпечення ефективного процесу управління школою, а професіоналізм керівника загальноосвітньої школи – це інтегральна властивість особистості, яка дозволяє усвідомлено й самостійно здійснювати стратегію вирішення професійних завдань. У свою чергу професіоналізм керівника формується на основі його професійної культури і є його якісною стороною.
Література: