Екскурсія як форма організації виховного процесу

Хід екскурсії

— Сьогодні у нас незвичайний урок. Так, саме у р о к , хоча і на природі. Озирніться навколо! Я к а п и ш н і с т ь фарб нас оточує! Х о ч у висловити свої п о ч у т т я словами Марії Х о р о с н и ц ь к о ї .

— Про яку пору пише поетеса?

— Назвіть слова, що підтверджують ваше припущення.

— Що таке явища природи? (Усі зміни, що відбуваються в природі..)

— Що називається сезонними явищами? (Природні явища, що пов'язані зі зміною пір року)

— Назвіть усе те, що належить до природи. (Дерево, кущ, трава, ворона, собака, камінь, небо, сонце тощо)

Діти можуть називати об'єкти, зроблені руками людини (будинок, машина, водопровід), або називати рослини (береза, бузок, горець, кульбаба і т. ін.) Учитель дає можливість усім висловитися, а потім підбиває підсумок.

— Як багато ви назвали предметів, але ви забули, що природа не зроблена руками людини. Пропоную виправити помилки і назвати об'єкти природи. (Хмари, небо, сонце, рослини, тварини)

— Те, що ви назвали, можна розподілити на дві групи. Назвіть їх. (Нежива і жива природа)

— Я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про яку природу в них ідеться.

• Не звір, а виє. (Вітер)

• Йшов довгов'язий, та в землю зав'язнув. (Дощ)

• Без вогню горить. (Сонце)

Можливо, загадки здадуться простими, але дітям потрібно не лише знайти відповідь на них за певними ознаками, але і визначити, що це — живе або неживе, а учитель логічно розпочне бесіду про ознаки осені в неживій природі.

— Отже, в цих загадках згадується нежива природа — вітер, дощ, сонце.

— Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Тепло)

— Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? (Сонце світило дуже яскраво, тому було спекотно.)

— Яке положення займало сонце на небі влітку? (Воно було високе.)

— Як розташоване сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабко.)

Хтось відкрив на небі душ,

Повно на землі калюж.

І на нас водиця ллється.

Як це явище зоветься? (Дощ)

— Що це? (Дощ)

— Два дні тому «небо продірявилося» і пройшов перший осінній дощ. Порівняйте за тривалістю і температурою літній і осінній дощі. (Восени він довгий і не такий теплий. А влітку можна під дощем купатися, радіти прохолоді, яку він дає в спеку.)

— Подивіться на небо. Чому не видно сонця?

З небокраю, з-за діброви,

Вийшли воли чорноброві:

Принесли водиці дзбан,

Полили і ліс, і лан. (Хмари)

— Що це? (Ми бачимо хмари.)

— Чи часто пливли хмари по літньому небу? (Ні, рідко.)

— Кого вони вам нагадують? (Поставлене запитання вимагає відповіді про об'єкти живої природи, що відповідають на питання хто?, проте діти зазвичай називають предмети, що вони бачать у цей момент. Учитель вислуховує відповіді, а потім уточнює ознаки живих об'єктів природи.)

— Про який об'єкт неживої природи ми ще не говорили? Послухайте підказку.

Летить коник, басує.

Полем-долем пустує.

Ніхто його не впіймає

І ніхто не загнуздає.

— Так, це вітер. Якщо він дме сильно, то дерева згинаються і навіть можуть зламатися. А коли дме на воду в річці, то вона рябить.

Тому його називають пустуном. (Під час відгадуваня загадок необхідно вимагати від дітей наводити ознаки, за якими вони знаходять відповіді.)

— Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени? (Сонце світить і гріє слабше, по небу часто пливуть хмари, посилюється вітер, часто дощить, стає прохолодніше.)

 

 

 

5. Література
1. Вишневський O.L, Кобрій О.М., Чепіль MM. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред. О.Вишневського. - Дрогобич: Відродження, 2001. - 268 с.
2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 576 с.
3. Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів 
   вищих педагогічних навчальних закладів (Рукопис). - Чернігів, 
   2002. - 528 с.
4. Бойко A.M. Від педагогічної теорії до масової шкільної практики. - Полтава, 1993.
5. Воспитательная работа с учащимися вне школы. (В микрорайоне 
   школы). -М.: Педагогика, 1981. - 144 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Осінь

Нарядилась осінь

В дороге намисто,

Золоте волосся

Розплела над містом.

Кольорові фарби

Вийняла з кишені

І малює осінь

Жовтим по зеленім.

Здогадатись можна

В парку по деревах:

Є червона фарба

В неї і р о ж е в а .

Ще й відтінків різних

Безліч осінь має,

А стрункі ялини

Боком обминає.

їй не шкода фарби

й часу ні хвилини —

Колються нечемні

Сосни та ялини.