Екологічне виховання в молодших класах

Специфіка досліду полягає  в тому, що він допомагає отримати явище в “чистому вигляді “, а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії і повторювати необхідну кількість разів, вивчати більш ретельно, ділити його на окремі частини, виділяти те, що цікавить.Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обгрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена  насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Зокрема :

 

 

 

 

 

 

 

 

-17-

 

1.Ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває.Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, викинути у воду, тобто виконати досліди.

2.Причинно-наслідкові  зв¢язки між об¢єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують. Наприклад, залежність об¢єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини і т.ін.

У процесі навчання досліди  необхідні і в тих випадках, коли явище у природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або  на певному уроці виникає потреба  в детальному вивченні чи загостренні уваги дітей на частині такого явища.

Застосування екологічних  дослідів має цілий ряд переваг  для формування екологічної культури, оскільки передбачає:

а) активну участь школярів у навчально-виховному процесі;       

б) нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв¢язків, що існують в природі;

б) усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в тому числі під впливом діяльності людини і в кінцевому результаті – проявляється залежність комфортності, чи дискомфортності, існування людини в даному конкретному природному оточенні;

г) виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.

Дослід може виступати  прийомом у структурі інших методів, тобто за його допомогою розв¢язується конкретне дидактичне підзавдання.Як прийом, дослід здебільшого використовується демонстраційно і служить джерелом емпіричного фактичного матеріалу або спонукає до актуалізації засвоєного змісту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-18-

Розділ ІІІ. Результати досліджень та їх обговорення

3.1. Застосування екологічного  експерименту

                                         на уроках природознавства

 

Одним із напрямків екологічного виховання учнів, який ми застосовуємо у своїй роботі є екологічні досліди.На відміну від ігор вчителі рідко  застосовують цю методику у своїй  роботі. Очевидно це пов¢язано з тим, що для реалізації дослідів потрібно принаймі невеликий обсяг реактивів та обладнання.

Наш досвід доводить високу ефективність екологічного виховання  саме через екологічний експеримент.Останній здійснює сильний психоемоційний вплив  на учнів і вони надовго запам¢ятовують його результати. Нижче наводимо кілька дослідів, які використовуються при проведенні уроків природознавства у молодших класах Кийданецької

ЗОШ  І-ІІ ступенів

Дослід 1

Тема : забруднення води.

Мета: встановити, як реагують рослини на хімічне забруднення води.

Обладнання : 1.Чашка Петрі  – 2 шт.

                        2. Розчин, що має кислу реакцію

                        3. Розчин, що має лужну реакцію

                        4. Голубі та рожеві квіти або  їх пелюстки (фіалка)

Місце проведення: клас

Виконання досліду.У широку невисоку скляну посудину налити слабокислий  розчин оцту і покласти туди голубі чи рожеві пелюстки квітки або цілу квітку.Через деякий час пелюстки стануть рожевими.В іншу посудину налити розчин харчової соди ( лужний) і покласти в нього рожеві пелюстки, які через час стануть голубуватими.

Даний дослід побудований  на властивостях пігменту антоціану (змінювати  свій колір залежно від реакції  клітинного соку.)

Демонстрування цього  досліду показало, що рослини не байдужі до чистоти дощової води, особливо, якщо в ній є хімічні забрудники. У слабокислому середовищі пігмент має рожевий колір, а в лужному-голубий. Саме антоціани надають забарвлення квітам (троянди,фіалки,жоржини тощо), плодам, брунькам, листкам.У листків вони зумовлюють різні відтінки осінніх барв. 

 

 

 

 

 

 

-19-

Дослід 2

Тема: кислотний дощ

Мета: ознайомити учнів  з причиною негативного впливу кислотних  дощів 

          на довкілля.

Обладнання: 1.Вапно негашене (кам¢яне )

                       2.Піпетка

                       3.Оцет 9% або HCL

                       4.Чашка Петрі.

Місце проведення: клас

Виконання досліду: У  невисоку склянку (чашку Петрі) або  пластмасову посудину покласти 4-5 шматочків  кам¢яного вапна розміром з лісовий горіх.Із піпетки нанести на них по кілька крапель 9% оцту, а краще соляної кислоти ( з HCL може працювати тільки вчитель).

Діти спостерігатимуть активну реакцію вапна з кислотою:

На камінчиках з¢являться бульбашки –це виділяється вуглекислий газ

( чути шипіння, бульбашки  швидко лопаються), а потім вони побачать пісок, що утворився внаслідок руйнування каменя кислотою.

Учні часто чують  про те, що влітку випадають кислотні дощі, які згубно діють на ряд  сільськогосподарських рослин, особливо завдають шкоду овочевим культурам.

Утворення кислотних дощів пов¢язано з двома явищами:

1)кругообігом води  в природі;

2)надходження в атмосферу  промислових і транспортних викидів  (легкових автомобілей, автобусів  та ін.)

Джерела забруднення  легко встановити з чорного диму, що виходить з димарів чи вихлопних труб. Найважчі частинки цих викидів падають на землю, а легші – підхоплюються у вищі шари атмосфери, де взаємодіють з водяними краплинами у хмарах і випадають кислотним дощем і часто далеко від джерела забруднення.

Такі ж явища відбуваються і в грунті, тобто гірські породи руйнуються, звільняються мінерали, кількість їх збільшується, що вражає корені рослин, в тому числі дерев, і робить їх чутливими до інших факторів.Адже в природі все взаємопов¢язано.Так, кислотний дощ завдає шкоди багатьом формам водного життя тим, що підкислює воду, і в ній теж накопичується надмірна кількість мінералів.

 

 

 

 

 

-20-

 

Це веде до загибелі  рослин, озерних комах, а значить  загине і риба.Додатково інформуємо дітей про те, що від кислотних  дощів страждають статуї, пам¢ятники, кам¢яні споруди оскільки кислота, так само, як з вапняком, взаємодіє з мармуром, піщаником, кам¢яною кладкою.

Отже, постановка таких  екологічних дослідів дає учням  ключ до розуміння явищ, що є наслідком  негативного екологічного впливу на живі

організми, наочно демонструє наслідки забруднення різних ланок біосфери, дає можливість зрозуміти, на що насамперед має бути спрямована діяльність різних екологічних та природоохоронних  організацій, установ з метою покращення умов існування самої людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-21-

3.2. Застосування  екологічних ігор в позакласній  роботі

 

Крім екологічних дослідів на уроках природознавства застосовуються екологічні ігри.Наприклад, серед них: “Дотик”, “Звуки лісу”. Нижче наводимо їх опис.

Екологічна гра  “Дотик”

Місце проведення: клас

          Матеріали: 7 різноманітних предметів  із природних і штучних 

                              матеріалів.

          Мотивація: головний  наш помічник  у пізнанні навколишнього 

 світу- очі, але напевне з вами вже було так, що на перший погляд гарна річ мала неприємний запах, або ж була неприємна на дотик. Таким чином, у пізнанні навколишнього світу велику роль відіграють усі органи чуттів.

Хочете дізнатися, як важко пізнавати світ без зору? Тоді спробуйте.

Хід гри

Учитель заздалегідь  готує 7 дрібних предметів з різноманітного матеріалу, різної форми ( овальний камінь, яблуко, гілочка ялини тощо).

Діти сидять тримаючи руки під столом. Вчитель подає  їм предмети один за одним, діти торкаються до них, визначають, що це, і передають далі. Як тільки всі предмети пройдуть по колу, діти повинні записати назви предметів.

Таблиця 3.1.

 

Результати знань учнів, одержані в процесі проведення гри  “Дотик”

 

№	Назва предмету	Кількість учнів	Правильні відповіді	Неправильні відповіді	Відсутність відповідей
1	Овальний камінь	17	15	2	-
2	Яблуко	17	17	-	-
3	Гілочка ялини	17	16	1	-
4	Пінопласт	17	14	2	1
5	Шишка	17	13	3	1
6	Клаптик тканини	17	17	-	-
7	Зелений листок	17	17	-	-

 

 

 

 

 

 

 

-22-

Результати відповідей показали, що 100% учнів дали правильні відповіді у пізнанні тих предметів, які вони бачать щоденно, з якими стикаються майже кожен день; 85%-помилилися і дали неправильні відповіді і лише 5% - не змогли назвати предмети.

 

Екологічна гра “Звуки лісу”

Місце проведення: клас

Матеріали: магнітофонні записи голосів птахів, звірів, дзижчання  комах,

                    звуки, які створює своєю діяльністю  людина (пилка, транспорт        

                    тощо).

Мотивація: поговорити з  дітьми про те, які голоси природи вони можуть почути у лісі, в полі, на вулиці. Дати запитання: хто, що, коли, і які звуки створює ? Які звуки переважають? Які звуки гучні, які тихі, які звуки сприймаємо як  “рушійні”.

Хід гри

Кожна дитина протягом обумовленого часу намагається почути й розпізнати якнайбільше звуків лісу.

Таблиця 3.2.

Результати знань учнів, одержані в процесі 

проведення гри “Звуки лісу”

№	Реєстр звуків, їх кількість	Кількість учнів	Правильні відповіді	Неправильні відповіді	Відсутність Відповідей
1	Птахи (4)	17	15	2	-
2	Комахи (4)	17	11	4	2
3	Рослини (4)	17	12	3	2
4	Техніка (4)	17	15	2	-

 

Результати відповідей показали, що 90% учнів розпізнали правильно  звуки птахів і техніки, 75% учнів  не розпізнали звуки і не дали правильної відповіді, а  в 10%  була відсутня відповідь.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-23-

 

 

3.3. Анкетування  як критерій засвоєння учнями

 екологічних  знань

 

Порівнювались  два  методи викладання екології на уроках природознавства в 3 класах Кийданецької ЗОШ І-ІІ ступенів. В 3 –А класі

застосовували  лише екологічні ігри, а в 3-В –лише екологічний  експеримент.Обидві методики застосовувались  під час викладання курсу  природознавства. На прикінці курсу було проведено  підсумкове заняття у вигляді  анкетування. Учням двох класів потрібно було відповісти на 10 запитань, які торкались матеріалу засвоюваного ними під час відповідних типів уроків. У таблиці 3.3. представлені результати порівняльного аналізу відсотків правильних відповідей на запитання анкет учнями цих класів.Достовірної різниці між відсотком правильних відповідей виявлено не було.