Розмір суспільно небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів

Тому видається, що, визначаючи розмір несплачених податкових сум, достатніх  для притягнення особи до кримінальної відповідальності, необхідно враховувати не один, а кілька критеріїв.

Оскільки, як уже зазначалося, неоподатковуваний  мінімум, як і мінімальний розмір заробітної плати, втратив своє колишнє  значення, то пропонується іншим критерієм  встановлення розміру несплачених сум податків як обов’язкової ознаки складу злочину про ухилення від сплати податків вважати співвідношення несплачених податкових платежів і мінімального розміру штрафу.

У кримінально-правовій літературі запропоновано  спосіб вираження у КК кримінально-правових критеріїв, які мають майновий характер, через мінімальний розмір штрафу, встановивши такий розмір штрафу у окремій статті Загальної частини КК [8, с.101-102]. Мінімальний розмір штрафу – величина, не пов’язана з іншими галузями права, а тому нейтральна до різноманітних соціальних чи економічних катаклізмів. Тому наявність цього критерію робить незалежним застосування кримінального закону в аспекті, що розглядається, від різноманітних суспільних стихій. Крім того, при потребі внесення змін до КК (інфляція, інші причини) така процедура буде досить простою. Тому застосування мінімального розміру штрафу найбільше сприятиме забезпеченню як стабільності КК, так і не стане на заваді його динамічності.

Звичайно, використання мінімального розміру штрафу як критерію визначення відповідних оціночних понять не застосовне в аспекті de lege lata. Він є прийнятним для нового Кримінального кодексу України, оскільки його введення потребує значних змін у законі.

На жаль, законопроектна практика не сприйняла цю раціональну пропозицію. Примітки до ст.196 “Ухилення від сплати податків” та ст.197 “Ухилення фізичної особи від сплати податків” проекту КК України редакції 1997 р. [2] поняття “великий розмір шкоди”, як і в нині чинному КК, пов’язують із неоподатковуваним мінімумом доходів громадян.

Отже, вважаю, що великим розміром несплачених податків, достатнім  для притягнення винної особи  до кримінальної відповідальності повинна  бути сума, не менша ніж 50% належних до сплати податків, або кратна мінімальному розміру штрафу, встановленому в КК. Названі критерії пропонується ввести в новий Кримінальний кодекс України для визначення відповідного оціночного поняття.

Література

1. Відомості Верховної Ради УРСР. – 1981. – №40. – Ст.663.
2. Кримінальний кодекс України. Проект, підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України, та пояснювальна записка до нього. – 1997 (без місця видання).
3. Мандибура В. До питання визначення величини неоподатковуваного мінімуму та законодавчого забезпечення механізму його індексації (аналітична довідка). – Лютий 1997 р.
4. Див.: Навроцький В. Злочини проти власності: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів: Юрид. ф-т Львів. держ. ун-ту ім.І.Франка, 1997.
5. Навроцький В. Господарські злочини: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів: Юрид. ф-т Львів. держ. ун-ту ім.І.Франка, 1997.
6. Навроцький В. Посадові злочини: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів: Юрид ф-т Львів. держ. ун-ту ім.І.Франка, 1997.
7. Панов Н.И. Уголовная ответственность за причинение ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. – Харьков: ИО “Вища шк.”, 1977.
8. Див.: Ришелюк А. Кілька слів про проблему грошових величин у новому Кримінальному кодексі України // Стан кодифікаційного процесу в Україні: системність, пріоритети, уніфікація: Тези. ІІІ Всеукраїнська конференція. К., 1995. – С.101-102.
9. Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. – К.: Наук. думка, 1978.