Контрольная работа по «Оподаткування суб’єктів підприємництва»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет  «Львівська політехніка»

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

з курсу «Оподаткування суб’єктів  підприємництва»

Варіант – 55

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

ст.гр. ЕФІм-13

Сокур І.І.

Перевірила:

Мужеляк М.М.

 

 

 

 

 

Львів – 2012

ЗМІСТ

 

1. Теоретична частина ……………………………………………………………………3
1. Порівняльна характеристика системи оподаткування підприємницької діяльності в Україні та Словаччині………………………………………………..3
2. Порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків клієнтів банку…………………………………………………………………………………7
2. Практична частина……………………………………………………………………11
1. . Задача №1…………………………………………………………………………11
2. . Задача №2…………………………………………………………………………12
3. Задача №3………………………………………………………………………….14

Список використаних джерел………………………………………………………...22

Додатки………………………………………………………………………………...23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. Порівняльна характеристика системи оподаткування підприємницької діяльності в Україні та Словаччині.

Стратегією інтеграції України  до Європейського Союзу передбачено  адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу,  що полягає у зближенні з сучасною європейською системою права, забезпечить розвиток політичної,  підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави у рамках Європейського Союзу і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян,  приведенню його до рівня,  що склався у державах –  членах ЄС.  Адаптація законодавства України

передбачає реформування її систем у різних сферах і поступове приведення їх відповідно до європейських стандартів, зокрема і податкового законодавства.

Для того, аби реально  оцінити всі реалії та адекватно  оцінити стан українського податкового  законодавства та механізму справляння податків на прибуток підприємців в  нашій державі необхідно зробити  порівняльне спостереження з  іншими країнами, зокрема Словаччиною.

Порівняємо оподаткування  податком на прибуток підприємств в  Україні та Словаччині, оскільки це буде найбільш доцільним.

В загальному система оподаткування  в Словаччині має так само як і  в Україні поділ на прямі і  непрямі податки. Схему розподілу  їх в Словаччині подано на рис.1.

Система оподаткування в  Україні є досить подібною. Прямі  податки включають реальні (майнові), якими обкладаються продаж, покупка або володіння майном, і особові. Це  податки на доходи фізичних осіб, на нерухомість, а також податки на прибутки, отримані у вигляді відсотків, у тому числі податки на доходи від користування позиками, орендної плати, роялті та всіх інших видів прибутків. Непрямі податки в Україні включають 3 податки – ПДВ, акцизний податок і мито.

Рис.1 Система оподаткування  Словаччини [6]

Необхідно сказати, що у 2003 році в Словаччині відбулась масштабна  реформа в податковій системі. Метою  реформи було спрощення системи  оподаткування і створення більш  сприятливого середовища для іноземних  інвестицій. Цей закон діє донині з доповненнями та змінами, які тільки вдосконалюють правильно закладену  в 2003 році основу.

Реформою було встановлено єдиний розмір прибуткового податку для фізичних і юридичних осіб, незалежно від їх доходу: 19%. Тоді як в Україні ставка податку на прибуток підприємств зараз становить 21%, а ставка податку на доходи фізичних осіб – 15%. Ставка ПДВ становить також 19% (в Україні 20%). Платником ПДВ в Словаччині можна стати за бажанням, або обов’язково у разі,коли річний оборот перевищив  протягом попередніх 12 місяців суму 49 790 євро. Коли оборот перевищує понад 331 939,19 євро, фірма стає помісячним платником ПДВ. При обороті  із 49 790 – 331 939,19 євро поквартально,  ПДВ підлягає поверненню і дійсно повертається [7]. В Україні платником ПДВ може бути особа, яка добровільно виявила бажання бути таким платником, або якщо обсяги здійснюваних оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) досягнуть протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців сукупно перевищить 300000 грн. [4].

Єдиний податок в 19% був  для Словаччини одним із чинників, які 10 років тому допомогли Словаччині отримати звання «економічного тигра  Європи» та привабили низку іноземних  інвесторів, зокрема автобудівників (Volkswagen, Hyunday, Peugeot-Citroen, Kia). Нині планують запровадити ставку для юридичних осіб на рівні 24%, що, на думку опозиції, позбавить Словаччину її переваг як держави зі сприятливим діловим кліматом [5]. В Україні з 01.01.2013 року планується зниження ставки податку на прибуток до 19% [1].

Розглянемо детальніше податок  на прибуток підприємств. В Словаччині Суб‘єктами оподаткування або платниками виступають юридичні особи, які розуміються в обох країнах як організації, які мають зареєстровану юридичну особу або поштову адресу її органів управління на території даної країни. Так само, як і з фізичними особами, існують організації з обмеженими та необмеженими податковими зобов‘язаннями. Якщо суб‘єкт не має зареєстрованої юридичної особи на території виникнення податкового зобов‘язання, оподатковуються тільки ті його прибутки, що походять з країни виникнення податкового зобов‘язання [6]. В Україні ж платниками є резиденти і нерезиденти країни. З числа резидентів – це юридичні особи, СПД, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку на території України і поза її межами. З числа нерезидентів – юридичні особи, які отримують доходи з джерелом їх походження з України. Також платниками є управління залізниці та їх структурні підрозділи, НБУ та його установи [1].

Об‘єктом податку на прибуток юридичних осіб в Словаччині є доходи (прибутки), обсяг яких визначається за фактом, чи була створена юридична особа для здійснення комерційної діяльності. Об‘єктом податку на прибуток суб‘єктів господарювання є доходи (прибутки), отримані від діяльності цих юридичних осіб, зменшені на витрати. В Україні об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток від реалізації продукції, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню відповідно до статті 160 ПКУ [1].

Податковим періодом для податку на прибуток в Словаччині є фінансовий рік, який не обов‘язково співпадає з календарним роком. Ставка податку становить 19 % від податкової бази юридичної особи за мінусом податкових втрат. Податкові втрати може вираховуватись протягом наступних п‘яти років [6].

Податковим (звітним) періодом для податку на прибуток в Україні є календарний квартал. Ставка податку станом на 01.12.2012 р. становить 21% [1].

Крім поданого вище, варто  зазначити, що Україна та Словаччина у  м.Штрбскоє  Плесо 23  січня 1996  року підписали Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно. В конвенції визначено, що вона буде застосовуватись до осіб, які є резидентами однієї або обох договірних держав.

Існуючими  податками,  на   які   поширюється   Конвенція,  
зокрема, є:

а)в Україні: податок на доходи (прибуток) підприємств;  
прибутковий податок з громадян; податок на майно підприємств;  
податок на нерухоме майно громадян.

b)в Словацькій Республіці: податок на доход фізичних осіб; податок на доход юридичних осіб; податок на нерухоме майно.

В конвенції також описано  оподаткування резидента, описано  хто ни вважається, а також особливості розрахунку податків стосовно таких доходів (об’єктів отримання доходів): доходи від нерухомого майна, прибуток від комерційної діяльності, міжнародний транспорт, асоційовані підприємства, дивіденди, проценти, роялті, доходи від відчужування майна, та ін. [3].

 

 

 

 

 

 

2.  Порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків клієнтів банку.

 

Порядок здійснення банками  контролю за своєчасністю розрахунків  клієнтів банку регулюється Постановою НБУ №136 від 24.03.1999 р.  Постанова  затверджує Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. В інструкції визначені основні поняття, а також правила розрахунків за експортними і імпортними операціями, порядок надання інформації державним органам, відповідальність банків і, зокрема, порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів банку.

Згідно з інструкцією  банки зобов'язані вимагати  від  своїх  клієнтів  повної  
інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими клієнти проводять через ці банки.

Комерційні банки зобов'язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на  користь  резидента  або, якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних митних декларацій, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії:

• договору з нерезидентом;
• актів та  інших документів, що  підтверджують здійснення експорту (імпорту)   продукції,  виконання робіт  (надання  або  отримання послуг),  здійснення  експорту прав інтелектуальної власності;
• інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків  за  експортними, імпортними операціями  
  його клієнтів.

Копії цих документів підлягають збереженню у справі клієнта протягом  строку, визначеного в переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків  зберігання, затвердженому   постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 N 601.

Банк реєструє зазначені  валютні операції своїх клієнтів у спеціальних журналах (строк зберігання журналів - 10 років).

Якщо журнали ведуться у паперовому вигляді, то всі аркуші журналів мають нумеруватися, прошнуровуватися. Журнал засвідчується підписами керівника банку або уповноваженої ним посадової особи банку і печаткою банку. 

Якщо журнали ведуться в електронному вигляді, то щоденно всі нові записи чи записи, до яких уносилися зміни протягом цього банківського дня, роздруковуються. Роздруковані сторінки засвідчуються підписом керівника банку або уповноваженої ним посадової особи банку. До 5 числа кожного місяця  
роздруковані за попередній місяць сторінки складаються за датами та формуються  в  брошури (брошури прошнуровуються, засвідчуються підписами керівника банку або уповноваженої ним посадової особи банку, печаткою банку і зберігаються протягом 10 років). На першій сторінці брошури зазначаються кількість сторінок, які містить брошура,  початкова  та  остання  дати.

Якщо резидент здійснює авансовий  платіж у будь-якій  формі  або  банк здійснює платіж на користь нерезидента  при  застосуванні  розрахунків у формі документарного акредитива,  або  банк  за дорученням резидента здійснює платіж на підставі оформленої митної декларації, інформація про яку відсутня у реєстрах митних декларацій, то банк фіксує в журналі назву імпортера, постачальника продукції, країну постачальника, суму перерахованих коштів і дату їх перерахування, дату та номер договору, дату закінчення законодавчо   встановлених  строків розрахунків,  інформацію  про надані   за   цим  договором  резидента висновки, дату поставки продукції,  дату  оформлення  митної декларації та її номер (у разі оформлення митної декларації),  найменування  та  дату файлу реєстру митних декларацій (у разі надходження реєстру митних декларацій) та вартість поставленої продукції.

У разі відвантаження резидентом продукції експортна операція фіксується банком в аналогічному журналі після одержання реєстрів митних декларацій або надходження від нерезидента коштів на користь резидента, або, якщо резидент самостійно будь-яким чином надасть банку інформацію про цю операцію (наприклад, пред'явить копію висновку) з одночасною вимогою від резидента копій договору, інших документів, необхідних для здійснення контролю за відповідною операцією (якщо кошти, що надійшли від нерезидента, не є авансовим платежем або попередньою оплатою).

Якщо в платіжному дорученні  банку-нерезидента немає посилання  на договір,на виконання якого від нерезидента контрагента надійшли кошти, то банк вимагає письмове пояснення від резидента або нерезидента-контрагента щодо віднесення цих коштів до конкретного експортного договору (якщо пояснення отримане засобами факсимільного зв'язку, то воно надалі має бути підтверджене оригіналом).