Кольорова металургія в Україні

Розробка, спорудження  і впровадження комплексу вогневого  рафінування міді з брухту і відходів та її обробки для виробництва профілів та напівфабрикатів має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Ця технологія, розроблена ВАТ „Артемівський завод з обробки кольорових металів” та Донецьким державним науково-дослідним проектним інститутом кольорових металів, висунута на здобуття Державної премії України у галузі науки і техніки 2007 року.

Цьогоріч на базі „Российского алюминия” та „СУАЛа” створено об'єднану компанію „Русал”. Це дає підстави сподіватися, що на виробничих потужностях ВАТ „Запорізький алюмінієвий комбінат" буде організовано нове виробництво алюмінієвої фольги та стрічки. Орієнтовні обсяги виробництва можуть складати: загальна потужність - 25,6 тис. тонн на рік, в тому числі гладкої фольги - 9,6 тис. тонн, алюмінієвої стрічки -16,0 тис. тонн. Нині ВАТ „ЗАлК" виробляє близько 113 тис. тонн алюмінію на рік. Вироблений алюміній частково використовується на самому підприємстві для випуску алюмінієвої катанки, а основна частина реалізується. Як тільки запрацює нове виробництво алюмінієвої фольги та стрічки, можна буде констатувати: концепцію створення замкнутого циклу виробництва продукції високого ступеня готовності втілено в життя.

Окрім того, необхідно  зазначити, що виробництво товарного  глинозему здійснюється в основному на Миколаївському глиноземному заводі. Торік на підприємстві вироблено 1410 тис. тонн глинозему , що був реалізований за межі України. Технічне переозброєння з нарощуванням виробничих потужностей підприємства дозволить впродовж наступних трьох років збільшити обсяг виробництва глинозему до 1700 тис. тонн на рік.17 червня цього року відбувся конкурс з продажу 75% акцій ВАТ „Завод напівпровідників”, що в Запоріжжі. Це дає підстави сподіватися, що в Україні буде відновлено замкнутий цикл з виробництва напівпровідникових матеріалів. Саме цей завод до 1998 року був єдиним виробником трихлорсилану на теренах колишнього СРСР. Трихлорсилан – це основна сировина, що використовується для виготовлення полікремнію, а на його основі і моно- кремнію. Зважаючи на динамічний розвиток сонячної енергетики та радіоелектроніки, попит на цей вид продукції в найближчі роки буде тільки зростати. Тому в України є всі шанси зайняти провідне місце на світовому ринку напівпровідникової продукції. Твердо переконаний, що для ліквідації проблем, які накопичились в кольоровій металургії, слід знайти державний механізм фінансування науково-технічних розробок, інвестування капітальних вкладень у нові виробництва, реконструкцію та технічне оновлення підприємств.

Україна має значні запаси титанової сировини - 61,5 млн.тонн у  перерахунку на 100% TiO2. Це складає приблизно 8 відсотків світових запасів. Видобуванням титанової сировини та випуск титановмісних концентратів здійснюється на Вільногірському гірничо-металургійному та Іршанському гірничо-збагачувальному комбінатах. Їх сумарна виробнича потужність сягає 715 тис. тонн рутилового та ільменитового концентратів на рік. Ці два комбінати сьогодні повністю забезпечують сировиною виробництво губчастого титану на Казенному підприємстві „Запорізький титаномагнієвий комбінат", а також випуск пігментного діоксиду титану на Кримській ДАК „Титан" та ВАТ „Сумихімпром".

Запорізький титано-магнієвий  комбінат виробляє біля 9 тис. тонн на рік  губчастого титану, що складає приблизно 7,5 відсотків світового виробництва. Крім України, губчастий титан також виробляють: Російська Федерація - 28%, Казахстан - 18%, Японія -29%, США - 7.% , Китай -10 відсотків.

Останніми роками на світовому  ринку титану виник значний дефіцит  губчастого титану через різке підвищення попиту на нього [12]. Цей метал широко використовується в авіакосмічній галузі. Наприклад, американська компанія „Боїнг" планує розпочати випуск літаків нового покоління „Боїнг-787", де на „крилатий метал" припадатиме до 20 відсотків ваги. Аналогічні розробки ведуться й іншими провідними авіабудівними компаніями світу. Також зростають обсяги використання титану в хімічній промисловості, машинобудуванні, енергетиці, автомобілебудуванні, медицині тощо.

Враховуючи сприятливу кон’юнктуру на світовому ринку  титану, Запорізький титано-магнієвий  комбінат розпочав технічне переозброєння  виробництва. Вже сьогодні введено у дію 8 апаратів відновлення та вакуумної сепарації губчастого титану продуктивністю 3,8 тонн за цикл. Планується, що до 2010 року запрацює ще дві такі установки. Введення в дію нового обладнання дозволить збільшити випуск високосортного титану губчастого до 50 відсотків, суттєво скоротивши енергоємність його виробництва. Після завершення технічного переоснащення, комбінат випускатиме до 12,4 тис. тонн титану на рік.

Перспективним планом розвитку Запорізького титано-магнієвого комбінату передбачено організацію виробництва титанових зливків потужністю 3 тис. тонн на рік з встановленням печей електронно-променевого переплавлення. Також планується створення дослідно-промислового виробництва титанової продукції більш високого ступеня переробки (прокат, труби тощо) з використанням титанових зливків та титанових порошків загальною потужністю 2 тис. тонн на рік.

Орієнтовний обсяг фінансування робіт з технічного переозброєння  виробництва на комбінаті з 2007 по 2010 рік складає 450 млн. грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

На закінчення цієї роботи можна  зробити висновки, що комплекс кольорової металургії України являє собою  базову галузь економіки України.

Комплекс кольоровий металургії відіграє важливу роль у господарстві нашої  країни. Це пов'язано з тим, що він визначає її економічний потенціал і зумовлює розвиток інших галузей господарства, насамперед машинобудування і металообробки.

В металургії зосереджена велика частина  промислово-продуктивних основних фондів. Вона також впливає на розвиток територіальної структури країни - на освіту промислових районів, вузлів і центрів.

Однією з найгостріших проблем  на сучасному етапі розвитку кольорового  металургійного комплексу України  є раціональне природокористування  й охорона навколишнього середовища.

Фактично приклад кольорової металургії України знову демонструє неефективність роботи держпідприємств (якщо це не монополія) в ринкових умовах.

Ефективність такої галузі - поняття  слабке. Але кожне її підприємство, кожен холдинг легко перевіряється  ринком. Перспективи він визначить відразу, на етапі приватизації будь-якого заводу.

В Україні кольорова металургія не набула значного розвитку. У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, яка охоплює виробництво глинозему та алюмінію. Підприємства титаномагнієвої металургії видобувають і збагачують титаномагнієву сировину та виробляють титан і магній. Виробляється свинець, цинк, нікель, мідь, кобальт, ніобій, гафній

Незважаючи на нинішній складний період розвитку галузі, кольорова металургія з оптимізмом дивиться в майбутнє. Адже Україна володіє потужним промисловим потенціалом, висококваліфікованими трудовими ресурсами, розвинутою галузевою наукою. Високий науково-інтелектуальний рівень інститутів та підприємств дозволяє забезпечити належний супровід заходів з розвитку кольорової металургії на рівні сучасних вимог до техніки та технології виробництва. Але слід наголосити, що галузь успішно розвиватиметься лише за умови серйозної активізації інноваційних процесів. Поки що цього, на жаль, не відбувається.

Державна політика у  кольоровій металургії має бути спрямована на розроблення стратегічних та структурних  перетворень у галузі. Це необхідно для якісного поєднання можливостей держави з цілями та можливостями власників промислового бізнесу.

Однією з умов ефективної інтеграції вітчизняних металургійних  підприємств у глобальні процеси  світового ринку є корінне  їх технічне переозброєння. Інакше продукція  більшості вітчизняних металургійних  підприємств буде стрімко втрачати свою конкурентоспроможність. Такі фактори, як низький рівень продуктивності праці, велика енерго- та матеріаломісткість, невисока якість продукції, відсутність замкнутого виробничого циклу поступово нівелюють основну конкурентну перевагу українського металу – його низьку собівартість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Про Національну програму розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року: Проект Закону України
2. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 року N 188/98-ВР. // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1998, N 38-39, ст.248
3. Горбенюк А. Економічні аспекти розвитку експорту продукції металургійної галузі // Економіка. Фінанси. Право. – № 11. -2001.
4. Дорогунцов С.І. Розміщення продуктивних сил. К.: 2002 р.
5. Іщук. РПС: Теорія, методи, практика. – 1999.
6. Качан Є.П. Економічна і соціальна географія світу. Тернопіль: “Астон”. - 2002р.
7. Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил. К.: Знання. - 2000р.
8. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Розміщення продуктивних сил України. - Рівно: РДТУ, 1998. - 410 с.
9. Мазур. Шляхи розвитку гірничо-металургійного комплексу України // Економіка України – 2000. - №4.
10. Макогон. Ю Гірничо-металургійний комплекс України: міфи та реальність // Зеркало Недели. - №34. – 2005р.
11. Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
12. Олейнікова І.В. Українська кольорова металургія та можливості її виходу на світовий ринок // Маркетинг в Україні. – № 2. - 2004.
13. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За редакцією Ковалевського – К: Знання. - 2007.
14. Рудаков О.Г. Вплив фінансової кризи на металургійні підприємства України. // Фінанси України. – №2. – 2009.

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1. Структура галузі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Принципи розміщення підприємств 

кольорової металургії