Кольорова металургія в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ:

 

ВСТУП ………………………………………………………………………………	3
РОЗДІЛ 1. Структура кольорової металургії …………………………………..	7
РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика розміщення кольорової металургії України ……………………………………………………………………………….	11
РОЗДІЛ 3. Сучасний стан кольорової металургії ……………………………….	16
РОЗДІЛ 4. Проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу ……...	19
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………	23
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………………………………	25
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………...	26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Кольорова металургія –  галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові  метали, рідкісні й дорогоцінні метали та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину [12]. До кольорової металургії належать також заготівля й переробка вторинних кольорових металів. Основні види продукції кольорової металургії - руди, концентрати, метали і сплави кольорових металів, порошки, хім. сполуки кольорових металів, вироби з кольорових металів і сплавів тощо; попутна продукція - мінеральні добрива, будівельні матеріали та інші

Провідні позиції за запасами сировини займають: Гвінея (боксити), Канада (цинк, вольфрам), США (молібден), Австрія (свинець), ПАР (золото), Мексика (срібло), Конго (кобальт), Болівія (літій), Чилі (мідь), Індонезія (олово) [6].

За часів Радянського  Союзу українська кольорова металургія входила до загальносоюзного виробничого  комплексу і спеціалізувалася на виробництві алюмінію, титану, кремнію, нікелю, міді, германію, скандію, ртуті, цирконію і урану.

У результаті розпаду Радянського  Союзу настала криза споживання, що призвело до згортання виробництва  кольорових металів і виробів  із них. У роки становлення незалежності України стрімко зріс експорт  кольорових металів, особливо кольорового брухту [3].

Проте кольорова металургія України продовжує залишатися досить потужним промисловим утворенням. За даними статистики, в галузі налічується  більше 70 підприємств різних форм власності, на яких працює понад 50 тис. чол. Останніми роками, завдяки позитивній кон’юнктурі світового ринку кольорових металів, положення в галузі стабілізувалося [12]. 

Слід зазначити, що майже 80% продукції  підприємств кольорової металургії йде на експорт унаслідок невисокого внутрішнього споживання [3]. Однак з кожним роком ситуація в плані розвитку внутрішнього споживання поступово поліпшується.

 

Найбільші підприємства галузі в Україні — Іршинський гірничо-збагачувальний комбінат та Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, Побузький нікелевий завод, Артемівський завод по обробці кольорових металів, Запорізький титаномагнієвий комбінат, Торезький завод наплавочних твердих сплавів та інші.

Перспективи розвитку галузі в Україні [12]:

- Удосконалення технологічних  процесів переробки концентратів кольорових металів;

- Комплексне використання  різних компонентів кольорових  металів;

- Розвивати видобуток  золота промислового значення (Україна  в перспективі може видобути майже 25 т золота щороку).

- Імпорт з Румунії,  Грузії, Вірменії (удосконалювати зв'язки по імпорту).

У добу НТР кольорові метали посідають  особливе місце. Нові й новітні галузі промисловості – передусім машинобудування  – неможливо уявити без кольорових металів. Це, в першу чергу, радіотехнічна, електротехнічна, авіаційна промисловість, електроніка. Кольорові метали поширені і в старих галузях машинобудування, і в побуті; мають вони й стратегічне значення. Руди кольорових металів мають низку особливостей. З одного боку, вони вирізняються надзвичайно різноманітним комплексним складом: часто-густо з руд кольорових металів можна одержати кілька супутніх корисних компонентів (золото, срібло, кобальт, вольфрам, арсен, сірку тощо). Другою особливістю є порівняно низький відсоток корисної речовини в руді, що рідко перевищує 5–10%. Рудам кольорових металів властиа складна форма залягання.

Такі фактори накладають свій відбиток на розвиток й розміщення галузей  кольорової металургії [9; 13]. 

Кольорова металургія як багатогалузева промисловість включає: основні  кольорові метали (алюміній, мідь, свинець, цинк, олово, ртуть, сурма), шляхетні (золото, срібло, платина), легуючі (хром, титан, нікель, кобальт, вольфрам, молібден, ванадій, тантал, ніобій), рідкі й розпорошені метали (кадмій, індій, телур, галій, талій, селен, германій, цирконій тощо). 

Питання про особливості  територіальної організації кольорової металургії України широко висвітлюється  в наукових виданнях та спеціальній  літературі.

Важлива увага приділяється цій галузі, тому що вона являється однією із найважливіших галузей промисловості. Створено цілий ряд посібників, в яких розкриваються основні питання щодо розміщення такої галузі як кольорова металургія. Багато вчених у своїх наукових працях висвітлюють це питання. Особливо добре розкрита ця тема доктором географічних наук Іванухом Р. М., а також доктором економічних наук Гончаровим Ю. І. Добре висвітлена тема курсової роботи у підручниках за редакцією професора Качана Є. П., доктора економічних наук, професора Шаблія О. І. та у багатьох інших, які використовувались для дослідження питань роботи.

Метою написання курсової роботи є  розкритті найважливіших питань, пов’язаних із розвитком та розміщенням  підприємств кольорової металургії, проблем та перспектив розвитку даної  галузі, виявлення приорітетів і  недоліків розширення галузі кольорової металургії, та шляхів їх подолання. 

 Об’єктом дослідження в роботі являється кольорова металургія України.

Предметом дослідження є вивчення розвитку та розміщення підприємств  кольорової металургії.

Основними завданнями написання роботи являються:

1. Характеристика кольорової металургії  як галузі металургійного комплексу.

2. Аналіз факторів та принципів  розміщення підприємств кольорової  металургії.

3. Характеристика основних передумов  розміщення підприємств кольорової  металургії.

4. Аналіз сучасного стану галузі.

5. Характеристика проблем та  перспектив розвитку галузі. 
Робота складається з трьох розділів.

В першому розділі висвітлено питання  значення кольорової металургії в економіці  держави, а також основні принципи та фактори розміщення підприємств. 

В другому розділі відображено  передумови розміщення галузі та проведено  аналіз її сучасного стану.

В третьому розділі розкриваються  проблеми та перспективи розміщення і розвитку кольорової металургії України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРА КОЛЬОРОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ

 

Кольорова металургія почала розвиватися в Україні з кінця XIX століття. У 1887 р. до ладу став Микитівський ртутний завод, який поклав початок  формуванню Донецького району. 

 Нині на відміну  від чорної кольорова металургія в Україні розвинута порівняно слабо. Пов'язано це з тим, що у минулому на території нашої країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а потреби в кольоровому металі задовольняються й досі за рахунок багатих родовищ з різних районів колишнього СРСР. В останні роки ситуація різко змінилася. В нашій країні було відкрито багато найрізноманітнішої сировини для розвитку кольорової металургії.  

 Руди кольорових  металів містять у своєму складі  в десятки і навіть сотні  разів менше корисного компонента, ніж залізна руда. Тому їх недоцільно перевозити на далеку відстань. Щоб максимально знизити собівартість виробництва кольорових металів і менш забруднювати довкілля, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, виробництво алюмінію з нефелінів поєднується з виробництвом цементу, соди, поташу, титаномагнієве виробництво — з випуском соляної кислоти, емалей, титанових білил.

Алюмінієва галузь є однією з основних підгалузей кольорової металургії України. Обсяги виробництва алюмінію і алюмінієвих сплавів на сьогоднішній день складають близько 200 тис. т.

Незважаючи на те, що в Україні нараховується  кілька десятків підприємств-виробників вторинних алюмінієвих сплавів, що займаються переробкою алюмінію і алюмінієвих сплавів, основу алюмінієвої промисловості України складають три підприємства: ООО «Миколаївський глиноземний завод» (МГЗ), ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЗАлК), СП «Інтерсплав».

Перші два підприємства належать російським компаніям –  провідним виробником алюмінію – «РУСАЛ» і «СУАЛ», третє є спільною власністю іспанських і українських інвесторів.

ОАО «Миколаївський глиноземний завод» є найбільшим в СНД виробником глинозему – основної сировини для виробництва алюмінію. У 2006 р. МГЗ виробив близько 1,37 млн т глинозему, що приблизно на 3% більше, ніж у 2005 р.

Потужності ЗАЛКа  розраховані на виробництво 110 тис. т первинного алюмінію і первинних сплавів на його основі. Підприємство також виробляє глинозем, що використовується в основному для своїх потреб. За попередніми даними, в 2006 р. комбінат виготовив 108,4 тис. т алюмінію і його сплавів, а також близько 255 тис. т глинозему.

СП «Інтерсплав» є основним виробником алюмінієвих  сплавів в Україні, що здатний виробляти до 80 тис. т первинних і вторинних алюмінієвих сплавів на рік. Однак в останні роки, через дефіцит сировини і деяких інших факторів економічного характеру, потужності підприємства використовуються приблизно на 40-80%.

Серед виробників готової продукції слід виділити такі підприємства, як СП ЗАТ «Донецький завод алюмінієвих профілів» і КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», які займаються виробництвом алюмінієвих профілів і металоконструкцій.

Основу вторинної  металургії в алюмінієвій галузі складають наступні підприємства: ЗАТ  «Експометал», ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», ТОВ «Механічний завод», ТОВ «Укрспецмет», ТОВ «Контурмет», ТОВ СП «Обімет», ТОВ «Донметсплав», ТОВ СП «Донсплав».

Флагманом мідної промисловості України, безумовно, є ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів» (АЗОКМ) – єдиний в Україні виробник плоского і круглого прокату з міді і її сплавів. Виробничі потужності заводу дозволяють випускати мідний, латунний, мідно-нікелевий прокат і напівфабрикати.

За підсумками 2006 р., обсяг виробництва АЗОКМ склав понад 48,5 тис. т готової продукції, що складає більшу частину в загальному виробництві мідної підгалузі, обсяги якого становлять 65-80 тис. т продукції з міді і мідних сплавів на рік. Приблизно 80-85% продукції, що виробляється на заводі, поставляється на внутрішній ринок, на відміну від більшості підприємств галузі, що є в основному, експортно-орієнтовними.

Серед них можна  виділити такі підприємства, як ТОВ  «Катех-Електро» – одного з основних виробників кабельної продукції  в Україні, ТОВ СП «Панком-Юн» – на базі якого налагоджено виробництво катодної міді, ДП «Донецьквторкольормет», ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», АОЗТ «Втормет», СП «Техноскрап», ТОВ «Екометал», ТОВ «Бона».

На сьогоднішній день Україна виробляє близько 50-60 тис. т свинцю. Найбільшим виробником даного металу і його сплавів в Україні є ЗАТ «Свинець», що виробляє зараз понад 10 тис. т свинцю і його сплавів на рік.

Продукцію даного підприємства споживають в основному  акумуляторні і кабельні заводи країн СНД, зокрема найбільше підприємство-виробник акумуляторної продукції в Україні – НАК «ІСТА». Певну кількість свинцевої продукції споживають також країни Балтії і Західної Європи. Крім ЗАТ «Свинець», основними виробниками свинцевої продукції в Україні є ТОВ «Укрсплав», ТОВ «Мегатекс», ТОВ «НПП Енергосплав», ТОВ «Владармет».

Титанова підгалузь  є єдиною в кольоровій металургії України, яка має практично повний виробничий цикл, починаючи від видобутку  титановмісних руд і закінчуючи виробництвом двоокису титану.

Державне підприємство «Запорізький титаномагнієвий комбінат» (ЗТМК) – єдиний в Україні виробник металічного губчастого титану. На даний час комбінат виробляє приблизно 11 тис. т даного товару на рік. До 2012 р. планується збільшити виробництво титанової губки до 12,5 тис. т. На комбінаті організується виробництво титанових злитків і сплавів потужністю до 3 тис. т. Частину губки комбінат перероблює на власних потужностях в напівфабрикати – титанові злитки, решту (90-95%) поставляє на інші підприємства, в основному за рубіж.

Виробниками титанових напівфабрикатів в Україні є також ТОВ «Антарес», НВЦ «Титан», АТ «ФІКО», ВАТ «Закарпатський металургійний завод». Більшість з них виробляють злитки титану та його сплавів, як із губки, так і з брухту та відходів титану.

Прокатні потужності для переробки титанових напівфабрикатів в Україні відсутні, тому практично весь обсяг даної продукції надходить на експорт. Зараз розглядається питання про налагодження виробництва титанового прокату на одному із підприємств України, що мають прокатні потужності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗМІЩЕННЯ КОЛЬОРОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ

 

Розвиток кольорової металургії як галузі металургійного комплексу почався  з введенням у дію в 1933 р. алюмінієвого, а в 1936 р. — магнієвого заводу в Запоріжжі, а також з організації виробництва цинку в м. Костянтинівці (Донецька обл.). По випуску продукції кольорової металургії Україна займала третє місце в колишньому Радянському Союзі після Російської Федерації і Казахстану [7].