Звіт з виробничої практики на С(Ф)Г «Шторм»

 

Після проведення аналізу наявності та використання трудових ресурсів на С(Ф)Г «Шторм», було з’ясовано, що середньорічна кількість робітників збільшилася у 2013 році в порівнянні з 2011 на 33,3%, а саме на 6 працівників. При збільшенні кількості робітників відповідно збільшився річний запас праці на 33,3%. Слід відмітити, що зменшилась трудозабезпеченність на 24,6%, так як незначно збільшилась площа сільськогосподарських угідь, та збільшилась кількість робітників Станом на 2013 рік обсяг відпрацьованих одним середньорічним працівником людино-годин менший від нормативу на 85 людино-годин.

Іншим не замінним ресурсом є земля. Земля — перша й основна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще й головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил. Тому в цій сфері результати виробництва значною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їхньою родючістю, місце розташуванням щодо ринків збуту, баз постачання потрібної техніки, мінеральних добрив тощо. 

Роль землі в сільськогосподарському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість — родючість. Завдяки цій властивості земля активно впливає на процес сільськогосподарського виробництва. Родючість визначається здатністю ґрунту нагромаджувати й утримувати вологу та забезпечувати нею рослини, нагромаджувати і трансформувати поживні речовини в доступній для рослин формі, а також забезпечувати доступ кисню в зону кореневої системи рослин, тобто здійснювати аерацію. Проте ці визначальні для родючості ґрунту фактори ніколи не бувають однаковими і мають різне співвідношення між собою, що безпосередньо позначається і на рівні родючості.

Земля як головний засіб виробництва в сільському господарстві, крім уже розглянутих, має ще ряд особливостей, які потрібно враховувати в процесі її використання для виробництва продукції. Так, земля як продукт природи не має вартості, не переносить її, як звичайні засоби праці, на продукцію, в створенні якої вони брали участь. У процесі виробництва вона за правильного її використання підвищує свою родючість, а тому є вічним засобом виробництва. Однак вона обмежена в просторі і штучно не відновлюється. Як матеріальну основу розвитку сільськогосподарського виробництва землю не можна замінити жодними іншими засобами праці.

Крім того, в сільському господарстві земля водночас є і предметом праці. В процесі обробітку землю піддають різним формам впливу. Завдання полягає в тому, щоб цей вплив не руйнував структуру ґрунту, зберігав його властивості, створював умови для підвищення родючості земельних ділянок. Але оскільки її рівень на різних за якістю землях не однаковий, то це призводить і до неоднакової віддачі вкладених у землю коштів. Через це виникає необхідність у розробці та застосуванні ефективних заходів, спрямованих на державну підтримку доходів тих підприємств, що опинилися в гірших природних умовах.

На С(Ф)Г «Шторм» всі сільськогосподарські угіддя взяті в оренду. Розглянемо ефективність використання земельних ресурсів підприємства та його землезабезпеченість.

 

Таблиця 1.3.

Динаміка і структура земельних ресурсів, землезабезпеченість

 

Показники	2011		2012		2013		2013 у % до 2011
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа	3505	100	3589	100	3547	100	101,2
в т.ч.: с.-г. угіддя	3505	100	3589	100	3547	100	101,2
з них: рілля	3483	99,37	3567	99,39	3525	99,38	101,2
Посівна площа	2712	77,38	2710	75,5	2711	76,43	99,9
Коефіцієнт с.-г. освоєння землі	1,0		1,0		1,0		100
Коефіцієнт розораності землі	0,99		0,99		0,99		100
Кількість робітників	18		18		24		133,3
Припадає на 1 робітника: с.-г. угідь	194,7		199,4		147,7		75,9
ріллі	193,5		198,2		146,9		75,9

      

Згідно з розрахунків видно, що загальна земельна площа незначно збільшилась, а отже і площа сільськогосподарських угідь незначно збільшилась на 1,2% у 2013 році в порівнянні з 2011 роком, що складає 42 га. Сталося це тому, що всі сільськогосподарські угіддя знаходяться в орендній власності, і власність орендодавців переходить до інших орендарів. Також зменшилась кількість угідь і ріллі, що припадає на одного працівника, на 24,1%, що пов’язано зі збільшенням кількості робітників.

Виробниче підприємство повинне мати засоби виробництва, які є основою продуктивної діяльності підприємства. Вони становлять основний капітал підприємства. Всі матеріально-речові і грошові ресурси, якими володіє підприємство, становлять фонди підприємства.

Фонди підприємства поділяють на виробничі і невиробничі. Виробничі фонди — це ті матеріально-речові засоби, які беруть участь у виробництві. Вони поділяються на основні та оборотні.

Основні виробничі фонди — це засоби праці, які беруть участь у багатьох виробничих циклах і частинами переносять свою вартість на виготовлений продукт, зберігаючи при цьому в процесі використання свою натуральну форму.

За натурально-речовим складом вони включають машини й устаткування, споруди (свердловини, тунелі, мости, вишки), транспортні засоби, виробничий інвентар, робочу і продуктивну худобу, будівлі (виробничі і господарські), передавальне обладнання, інструменти та пристрої, господарський інвентар, багатолітні насадження, інші основні засоби.

        На С(Ф)Г «Шторм» у власності є техніка для вирощування і збирання врожаю, а саме трактори, комбайни, культиватори, сіялки і т.д.  Щодо виробничих приміщень, то підприємство має склади, майстерню та приміщення для утримання техніки.

          Оборотні виробничі фонди — це предмети праці, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, відразу повністю переносять свою вартість на створювану продукцію і в процесі виробництва змінюють натуральну форму. Вони включають сировину і матеріали, паливо і пальне, запасні частини для ремонту, куповані матеріали, тару і тарні матеріали, малоцінні матеріали та інструменти, незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва.

          Оборотні виробничі фонди і фонди обігу (готова продукція і грошові кошти) в сукупності становлять оборотні засоби.

          В таблиці 1.4.розрахуємо наявність та ефективність використання основних та оборотних фондів.

Таблиця 1.4.

Наявність та ефективність використання основних та оборотних фондів

 

Показники	2011	2012	2013	2013 у % до 2011
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн.	16933,0	20704,6	18818,8	111,1
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	6845,0	5005,5	5925,3	86,6
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	15956,0	19127,6	17541,8	110
Фондооснащеність, тис. грн.	4,8	5,8	5,3	110,4
Фондоозброєність, тис. грн.	940,7	1150,2	784,1	83,4
Фондовіддача, грн.	0,8	0,8	0,8	100
Фондомісткість, грн.	1,2	1,3	1,3	108,3
Коефіцієнт зростання основних фондів	0,9	0,9	0,9	100
Коефіцієнт вибуття основних фондів	0,1	0,1	0,1	100
Припадає оборотних виробничих фондів на 1000 грн. основних, грн.	404,2	241,8	314,9	77,9
Норма прибутку, %	36,8	57,8	47,6	129,3

 

Структура і видовий склад основних виробничих фондів формуються відповідно до потреб сільськогосподарського виробництва. В 2013 році припадає оборотних виробничих фондів на 1000грн. основних зменшилося на 89,3 грн., що склало 22,1 %, за рахунок більш значного збільшення забезпеченості основними засобами. Норма прибутку в 2013 році збільшилась на 29,3 % в порівнянні з 2011 роком, сталося це через збільшення вартості основних та оборотних виробничих фондів.

В процесі аналізу з’ясовано, що фондооснащеність С(Ф)Г «Шторм» збільшилась на 10% за рахунок суттєвого збільшення вартості основних фондів. В той же час на 156,6 тис. грн. або 16,6% зменшилась фондоозброєність в основному за рахунок збільшення чисельності працюючих.

Без аналізу ресурсів підприємства неможливе ведення будь-якої фінансово-господарської діяльності, тож перейдемо до розрахунку основних показників виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Ефективність виробництва — найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях.

Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих самих витратах, тим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, та чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва виступає рівень продуктивності суспільної праці.

Ефективність виробництва — це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.5.

 

Основні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства

 

Показники	2011	2012	2013	2013 у % до 2011
Загальна земельна площа, га	3505	3589	3547	101,2
в т.ч. сільськогосподарські угіддя	3505	3589	3547	101,2
із них:рілля	3483	3567	3525	101,2
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, т. грн.	16933,0	20704,6	18818,8	111,1
Середньорічна вартість оборотних засобів, т. грн.	6845,0	5005,5	5925,3	86,6
Середньорічна чисельність працівників, чол.	18	18	24	133,3
Виручка від реалізації продукції, т. грн.	15956,0	19127,6	17541,8	109,9
Вартість валової продукції в порівняних цінах 2010 р., тис. грн.	12752,9	10590,2	11671,6	91,5
Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц /га озима пшениця	38,2	22,8	30,5	79,8
ячмінь озимий	29,6	20,8	25,2	85,1
ячмінь ярий	24,5	20,9	22,7	92,7
кукурудза на зерно	45,3	19,6	32,5	71,8
соняшник	21,2	17,3	19,3	91,0
Отримано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн.: товарної продукції	379,3	444,1	412,1	108,6
прибутку	129,7	30,4	79,5	61,3
Отримано товарної  продукції, грн., на: 100 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення	78,5	77	77,7	99
одного середньорічного робітника	738,7	885,5	609,1	82,5
на 1 люд.-год.	0,4	0,5	0,3	75
Рівень рентабельності, %	19,1	4,2	11,4	59,7