Звіт по практиці на ПП "Форесс"

Об'єктом оподаткування є річний фонд оплати праці, обчислений виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Гранична ставка комунального податку не повинна перевищувати 10% від об'єкта оподаткування.

Форму Розрахунку затверджено Наказом N 625. Розрахунок складається за звітний період і надається до органу ДПС у терміни, визначені в Положенні (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Порядок заповнення розрахунку по комунальному податку

Показники	Код рядка	Примітка
Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період	01	Цей показник установлюється міською (сільською) радою в Положенні. На думку ДПА, у цьому рядку має зазначатися показник середньооблікової кількості штатних працівників, визначений відповідно до розд. 3 Інструкції N 286. Проте якщо в Положенні зазначено, що кількісний склад працівників визначається, наприклад, як середня кількість працівників підприємства або середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості, то платники відповідно до Інструкції N 286 мають розраховувати саме ці показники. Якщо в Положенні визначено базовим податковим (звітним) періодом календарний місяць, то зазначені показники чисельності розраховуються за місяць, якщо календарний квартал (півріччя, рік) — то слід визначати загальну суму показників чисельності, розрахованих за кожний місяць таких кварталу (півріччя, року)
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян	02	Проставляється розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який на сьогодні дорівнює 17 грн. (п. 22.5 Закону N 889)
Річний фонд оплати праці (р. 01 х р. 02)	03	Визначається множенням 17 грн. на показник кількісного складу працівників
Ставка комунального податку	04	Проставляється ставка, визначена в Положенні (не повинна перевищувати 10 %)
Нараховано податку за базовий податковий (звітний) період (р. 03 х р. 04)	05	Визначається множенням показника річного фонду оплати праці на ставку податку
Нараховано податку за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється, усього (р. 05 розрахунку, що уточнюється)	06	Заповнюються в разі подання уточнюючого розрахунку, що містить виправлені показники (цей розрахунок надається, якщо помилка в раніше поданому звітному розрахунку самостійно виявлена платником у періоді, коли граничні строки подання такого звітного розрахунку вже минули)
Сума недоплати (заниження податкового зобов'язання), яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р. 05 - р. 06), якщо р. 05 > р. 06	07
Сума податку, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р. 06 - р. 05), якщо р. 06 > р. 05	08
Сума штрафу (р. 07) х 5 %	09	Самостійно нарахований платником п'ятивідсотковий штраф, передбачений п. 17.2 Закону N 2181
Зміст помилки (помилок)	10	Наводиться зміст помилки. Наприклад: «заниження кількісного складу працівників, яке призвело до заниження податкового зобов'язання», «заниження річного фонду оплати праці в результаті арифметичної помилки, яке призвело до заниження податкового зобов'язання» та ін.

Як показує практика, найбільш поширеним показником кількісного складу працівників, що зазначається міськими (сільськими) радами в Положеннях, є показник середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП).

Відповідно до розд. 3 Інструкції N 286 СКШП розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про приймання, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожний день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.

СКШП за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1-го по 30-те або 31-ше число (для лютого – по 28-ме або 29-те), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний із цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

При обчисленні СКШП облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені в п. 2.4, п. 2.5 Інструкції N 286, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством чи колективним договором підприємства.

Засновники (учасники, власники) підприємства включаються до облікової кількості штатних працівників у випадку, якщо крім доходу у вигляді дивідендів вони отримують заробітну платню на цьому підприємстві (тобто одночасно працюють за трудовим договором (контрактом) як наймані працівники).

Якщо на підприємстві немає штатних працівників (наприклад, воно новостворене або перебуває на стадії ліквідації), то, незважаючи на відсутність об'єкта оподаткування, засновник повинен подавати Розрахунок із прокресленнями, оскільки підприємство перебуває на податковому обліку в органах ДПС як платник комунального податку.

У примітках до Розрахунку зазначено, що кількісний склад працівників визначається відповідно до Інструкції N 286, згідно з п. 1.9 якої цей показник має відображатися в цілих одиницях. Отже, питання правильного округлення є для платників комунального податку досить важливим.

Зазначу, що округлення результатів розрахунку чисельності працівників здійснюється за звичайними правилами арифметики справа наліво. Якщо остання значуща цифра:

• менша або дорівнює «4», то вона відкидається, наприклад 115,3 округляється до 115;

• більша або дорівнює «6», то найближча зліва від неї цифра збільшується на одиницю, наприклад 135,7 округляється до 136;

• дорівнює «5», найближча зліва від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, і остання цифра відкидається, якщо найближча зліва від неї цифра парна, наприклад 176,5 округляється до 176 (оскільки 6 - парна цифра), а 177,5 округляється до 178 (оскільки 7 - непарна цифра).

Податковий розрахунок комунального податку є податковою декларацією в розумінні п. 1.11 Закону N 2181. Тому за його неподання або несвоєчасне подання платники податку несуть відповідальність згідно з пп. 17.1.1 зазначеного Закону, а саме: сплачують штраф у розмірі 10 НМДГ за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, у пп. 17.1.2 цього Закону передбачена можливість застосування до порушника додаткового штрафу в розмірі 10 % від суми податку за кожний повний або неповний місяць затримки надання розрахунку, але не більше 50 % від нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 НМДГ (170 грн.).

3. Податок з доходів  фізичних осіб.

Згідно Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб” з 2004 року передбачено справляння податку з доходів фізичних осіб, під яким розуміється сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі, згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

В Україні платниками податку з доходів фізичних осіб є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як на території України, так і за кордоном, та фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи виключно на території України.

Резидентами і нерезидентами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, проте при розгляді питань оподаткування доходів фізичних осіб ці терміни застосовуються лише щодо фізичних осіб.

Визначення суми податку можливе тільки при чіткому та однозначному трактуванні об’єкта оподаткування. В Україні розрізняють об’єкт оподаткування резидента і нерезидента (рис.2.1,2.2).

 

 

 

               

 

        загальний місячний оподаткований дохід

                  чистий річний оподатковуваний  дохід, який визначається шляхом 

                  зменшення загального річного  оподатковуваного доходу на суму

                  податкового кредиту такого звітного  року

                  доход  з джерелом  їх походження  з  України,  які  підлягають 

                  кінцевому оподаткуванню при  їх виплаті 

                     іноземні доходи

 

Рис.2 .1- Об’єкт оподаткування резидента

 

                  загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його

                  походження з України

                  загальний річний оподатковуваний  дохід з джерелом походження

                  з України

                  доходи з джерелом їх походження  з України, які підлягають

                  кінцевому оподаткуванню при  їх виплаті

 

Рис.2.2 - Об’єкт оподаткування нерезидента

Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального  річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними законодавством.

Під загальним річним оподатковуваним доходом розуміють суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних резидентом протягом такого звітного року.

Під загальним місячним оподатковуваним доходом розуміють суми коштів, нарахованих платнику протягом одного календарного місяця.

Звітний податковий період – проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Якщо фізична особа вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

При оподаткуванні доходів фізичних осіб платникам податку може надаватися соціальна пільга.

        Податкова  соціальна пільга – це економічна  категорія, яка дозволяє зменшити  щомісячний оподатковуваний дохід на встановлену законодавством суму.

         Податкова  соціальна пільга застосовується  до доходу, отриманого платником  податку як заробітна плата  протягом звітного податкового  місяця, якщо її розмір не перевищує  суми місячного прожиткового  мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. платник податку має право використовувати соціальні пільги з метою зменшення  суми загального оподатковуваного доходу, отриманого з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах :

   -  у розмірі, що дорівнює  одній мінімальній заробітній  платі (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня  звітного податкового року, для будь-якого платника податку;

-  у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам  суми пільги, - для платника податку, який: є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; утримує дитину – інваліда І або ІІ групи – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;  має троє чи більше дітей віком до 18 років -   у розрахунку на кожну таку дитину; є вдівцем або вдовою; є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; є інвалідом І або ІІ групи, у тому числі дитинства; є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

- у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам  суми пільги , - для платника податку, який є : особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави; учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється  дія Закону України   “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на території держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 березня 1941 року по 27 січня 1944 року.

Платник податку має право вибору місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги, якщо має два і більше місць праці. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).