Європейський досвід управління персоналом

   Оригінальність французької моделі має історичне коріння. Французька система характеризується взаємною недовірою роботодавців і працівників та жорсткими конфліктами. Протиборчі сторони рідко вдаються до двосторонніх переговорів для вирішення проблеми. Таким чином, основну роль в організації соціального діалогу грає держава.

   Фінський менеджмент, базуючись на концепції управління за результатами, значну увагу концентрує на визначенні ключових результатів; відповідній організації роботи з високим рівнем делегування повноважень та відповідальності; мотиваційних механізмах, закладених у самій системі; контролюванні поточних і кінцевих, планових та випадкових результатів; серйозному ставленні до регулювання.

   Особливістю управління персоналом в Німеччині є те, що управління підприємствами організовано таким чином, що поряд з чіткими економічними відносинами всіх рівнів існує і жорстка адміністративна підпорядкованість нижчих рівнів управління верхнім, строгий попит за виконання плану.

   У кожній країні формується власна національна система менеджменту, яку використовують різні організації. Це зумовлено історичними особливостями розвитку нації, культурою, традиціями, соціально-економічним устроєм держави, менталітетом населення, домінуючими релігіями, територіальним розміщенням тощо. Тому окремі елементи менеджменту, які є надзвичайно ефективними в одній країні, можуть виявитись зовсім непридатними для застосування в інших країнах.