Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Мая 2014 в 17:52, реферат
Проблема державного боргу розглядається у великій кількості наукових праць. Значної уваги проблемі дослідження державного боргу та наслідків його існування приділяли Р. Барро, Дж. Бьюкенен, А. Лернер, Ф. Модільяні та ін. Теоретичним і практичним питанням державного боргу присвячені роботи таких вітчизняних економістів, як А. Гальчинський і Т. Бондарчук. Особливості макроекономічного середовища трансформації, в якому розвивається державний борг, а також проблема державної заборгованості у перехідний період досліджено у працях Г. Башнянина, Т. Вахненко, О. Заруби, 3.Луцишин. Проблему управління державним боргом розглядали А. Вавілов, Г. Трофімов, В. Козюк, О. Горська.
Вступ
Розділ 1. Державний борг України, його обслуговування і вплив на фінансове становище України
1.1 Державний борг України
1.2 Обслуговування і вплив державного боргу
1.3 Фінансове становище України
Розділ 2. Бюджетний дефіцит та його значення для економіки
2.1 Бюджетний дефіцит України
2.2 Значення бюджетного дефіциту для економіки України
Розділ 3. Державний борг та його вплив на розподіл ВВП та економічну стабільність
Висновки
Список використаної літератури
Отже, показники заробітної плати та прибутків підприємств мають різнонаправлену динаміку в довгостроковій перспективі. При збільшенні частки державних запозичень відбувається перерозподіл ВВП у бік підвищення питомої ваги підприємницьких доходів за рахунок зменшення частки оплати праці. При падінні відносного розміру державного боргу частка заробітної плати починає підвищуватись, а підприємницьких доходів — знижуватись, однак при досягненні державним боргом початкового рівня частка валового прибутку досягає більшого значення, а частка заробітної плати — меншого порівняно з базовим періодом (1997 p.).
Ще однією категорією розподілу ВВП є податки.
За М. Карлбергом, при доповненні податкового фінансування державних видатків позичковим агрегована ставка податку знижується. Але в ситуації, коли держава вдається до значних обсягів запозичень, рівень оподаткування у довгостроковому періоді починає підвищуватися. Отже, динаміка ставки податку значною мірою залежить від розміру державних позик. Помірні обсяги державних запозичень послаблюють податковий тиск та мають позитивний вплив на динаміку інших показників розподілу ВВП. При значних обсягах державних запозичень, особливо на етапі обслуговування та повернення позик, держава змушена підвищувати податкові ставки з метою мобілізації ресурсів для обслуговування боргу, що відповідно знижує заробітну плату та підприємницькі доходи.
В Україні даний феномен не справджується, оскільки нетто-погашення боргу відбувалося в основному за рахунок раціоналізації видатків бюджету, а не підвищення податків.
В короткостроковій перспективі вплив державного боргу на розподіл ВВП майже не спостерігається. В довгостроковій перспективі при збільшенні боргових зобов'язань держави відбувається перерозподіл ресурсів між факторами праці та капіталу. До того ж треба зауважити, що при зменшенні питомої ваги державного боргу показник оплати праці досягає нижчого рівня, ніж початковий, що ж стосується валового прибутку, то його питома вага значно збільшується в структурі ВВП. Таку динаміку, окрім наведених вище обґрунтувань, можна також пояснити більшою чутливістю показника прибутку до ставки оподаткування через більшу питому вагу податків у прибутках підприємств, ніж населення. Як ми бачимо, при помірному запозиченні боргове фінансування державних видатків призводить до зменшення оподаткування, послаблюючи тим самим податковий тиск на економіку[12, c. 21-23].
Трансформація економічної системи України, пов'язана зі здійсненням економічних, політичних, фінансових, кредитних, соціальних перетворень, потребує значних фінансово-кредитних ресурсів. Відсутність їх у розпорядженні держави в достатніх обсягах сприяє широкому використанню державних позик як вагомого методу мобілізації ресурсів.
Досліджуючи економічні передумови формування державного боргу зазначимо, що значний бюджетний дефіцит є основним фактором формування державного боргу.
Все вищезазначене свідчить, що наслідки державних запозичень неоднакові у короткостроковій та довгостроковій перспективі. В момент залучення позик економіка відчуває певне полегшення, збільшуються підприємницькі доходи та доходи громадян, тимчасово знижується податковий тиск.
Але в довгостроковій перспективі значні державні запозичення призводять до зниження рівня споживання на душу населення, необхідності у підвищення податкових надходжень для покриття витрат на обслуговування боргу та його погашення.
Питання доцільності залучення коштів для фінансування державних витрат виникає тільки при зіткненні з фінансовими та політичними ускладненнями, до яких призводить надмірна заборгованість, а саме: обслуговування боргу складає значну частину видатків бюджету, що скорочує фінансування життєво необхідних витрат; неспроможність сплатити борг та відсотки за користування позикою веде до політичного та економічного пресингу з боку зарубіжних країн та внутрішнього розладу, до втрати державності. Проблема полягає не в існуванні боргу як явища, а з його розмірі, вартості та напрямках використання залучених коштів.
Вибір саме державного боргу як досліджуваного фактору непрямого впливу пояснюється рядом аспектів. Борговий фактор є визначальним у процесі структуризації видатків бюджету та врівноваження платіжного балансу України. Неординарність цього явища вимагає особливої уваги до теоретичних досліджень феномену державного боргу в перехідній економіці.
Проведений аналіз дає змогу прогнозувати в короткостроковій перспективі тимчасове збільшення підприємницьких доходів та підвищення їхньої питомої ваги в обсязі ВВП, подальше зростання номінального обсягу заробітної плати, але зниження при цьому її реального рівня, незначне зростання рівня оподаткування. В довгостроковій же перспективі рівень оподаткування може підвищитись, а частки підприємницьких доходів та заробітної плати в обсязі ВВП досягнуть приблизно однакового рівня.