Принципи менеджменту

Стабільність робочого місця  для персоналу та його винагорода суттєво знижує плинність кадрів і одночасно сприяє підвищенню ефективності їх роботи. Наприклад, посередній керівник чи робітник, що тримається за своє місце, кращий за талановитого, який не дорожить своїм місцем.

Сутність принципу винагороди персоналу полягає в тому, що всі  працівники організації мають своєчасно  отримувати належну винагороду за свою роботу.

Науковий підхід до управління передбачає організацію управлінської  діяльності згідно теоретичних основ  управління, використання сучасних принципів  і методів впливу на об'єкти управління, які відображають закони суспільного  розвитку, а також обов'язкове використання в практиці управління результатів  наукових досліджень систем та об'єктів  управління.

Життя показало, що керувати виробництвом треба не на око, з інтуїцією, а керуючись економічними закономірностями. Основний зміст цього принципу полягає  у вимозі, щоб усі управлінські дії здійснювалися на базі застосування наукових методів і підходів. Науковість припускає об'єктивний, спокійний  аналіз дійсності, практичного досвіду, заснований на вивченні факторів і  цифр. Особливістю наукового керування  є його оптимальність -- із усіх можливих шляхів повинен вибиратися найкращий. Це вимагає обґрунтованості прийнятих  рішень розрахунками і підвищення ролі кількісних методів (математики). Науковість виявляється в раціоналізації праці (НОП), використанні ПЕОМ (головна не наявність ПЕОМ, а зміст завдань, розв'язуваних на ПЕОМ), досягнень науково-технічного прогресу.

До часткових принципів  менеджменту, наприклад, відносяться  принципи організації виробничого  або торговельно-технологічних процесів, підбору кадрів тощо, які розглядаються  в спеціальних навчальних дисциплінах  та їх окремих темах.

Між розглянутими принципами існує тісний взаємозв'язок. Жоден  з принципів не існує сам по собі, але кожен із них підтримує  і зміцнює решту, водночас підтримуючись  й зміцнюючись ними (спрацьовує так  званий синергетичний ефект).

ІІІ. ЗНАЧУЩІСТЬ ПРИНЦИПІВ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК

Значущість принципів  і сам їх набір у практичному  застосуванні конкретного підприємства може бути різним, оскільки кожна організація  унікальна; вони залежать від місії  підприємства, профілю діяльності, обсягів виробництва, складності продукції, контрагентських зв'язків, широти асортименту  продукції чи послуг тощо.

Між принципами менеджменту  організацій існує тісний взаємозв'язок. Жоден з принципів не існує сам по собі, але кожен із них підтримує і зміцнює решту, водночас підтримуючись й зміцнюючись ними (спрацьовує так званий синергетичний ефект).

Знання сутності закономірностей  і принципів менеджменту дає  змогу менеджерам свідомо організувати свою керівну діяльність і відповідно впливати на діяльність підпорядкованих  працівників.

Принципи менеджменту локалізовані за зонами і напрямами управлінської діяльності. Вони регулюють менеджмент факторів виробничого процесу: людських, матеріально-речових та фінансових відповідно до специфіки виробничо-господарсько діяльності організації. Принципи конкретизуються у межах кожної системи менеджменту на основі предметно-практичної діяльності.

Не слід вважати, що принципи є якась догма. Економічне життя  суспільства не стоїть на місці, вона змінюється, а разом із зміною реалій господарювання зазнають змін і правила  управління.

Принципи менеджменту - основоположні  ідеї і правила поведінки керівників щодо здійснення своїх управлінських  функцій.

Ці принципи - відображення об'єктивних закономірностей практики управління. Вони визначають вимоги до конкретної системи, структурі та організації  менеджменту. У відповідності з  цими вимогами утворюються органи управління, встановлюються взаємини між його рівнями, між організаціями і державою, застосовуються ті чи інші методи управління.

ВИСНОВКИ

По суті, те, що ми сьогодні називаємо менеджментом, зародилося в часи промислової революції  в XIX ст. Виникнення фабрики як первинного типу виробництва і необхідність забезпечення роботою великих груп людей означали, що індивідуальні  власники більше не могли спостерігати за діяльністю всіх працівників.

Коли ми говоримо про те, що організація (підприємство) функціонує, то маємо на увазі, що в її рамках люди здійснюють певні дії.

Знання сутності закономірностей  і принципів менеджменту дає  змогу менеджерам свідомо організувати свою керівну діяльність і відповідно впливати на діяльність підпорядкованих  працівників. 

Між принципами існує тісний взаємозв'язок. Жоден з принципів  не існує сам по собі, але кожен  із них підтримує і зміцнює  решту, водночас підтримуючись й  зміцнюючись ними (спрацьовує так  званий синергетичний ефект).

Усі описані у вітчизняній  та зарубіжній літературі принципи менеджменту можна поділити назагальні, дія яких поширюється па всі організації і всю систему управління, і особливі (часткові),тобто ті, які стосуються тільки окремих частин, елементів системи управління.

Ці принципи - відображення об'єктивних закономірностей практики управління. Вони визначають вимоги до конкретної системи, структурі та організації  менеджменту. У відповідності з  цими вимогами утворюються органи управління, встановлюються взаємини між його рівнями, між організаціями і державою, застосовуються ті чи інші методи управління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кабушкин Н.І. Основи менеджменту: Учеб. посібник/Н.І. Кабушкин. - 5-е изд. - Мн.: Новое знание, 2002. - 336с.
2. Принципи менеджменту [електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://deputat.pp.net.ua/menedgment/rozd5.htm
3. Принципи менеджменту [електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.paragononstate.com/organzaczya--planuvannya-virobnicztva/145-princzipi-menedzhmentu-.html
4. Стратегічний менеджмент організації/Под ред. Бандуріна А.В., Чуб Б.А. - М.: Бек, 2001. - 381с.
5. Стратегічний менеджмент/Под ред. Маркової В.Я. - М.: Инфра-М, 2001. - 200с.
6. Сучасні принципи менеджменту та їх характеристика [електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.zaochka.net/catalog_p_5_p__p_21.html